Ухвала

від 05.09.2017 по справі 821/581/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2017 р. Справа № 821/581/17

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -ОСОБА_1 судді - ОСОБА_2 судді - ОСОБА_3

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „Финист» на Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Финист» до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 30.03.2017р., -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 30.03.2017р.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року у задоволені позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Финист» не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 10 липня 2017 року по справі № 821/581/17 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, позивач зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДФС у Херсонській області, в період з 28.02.2017 по 02.03.2017 р., проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Финист" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за грудень 2016 року по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками ТОВ "Ексент Глобал" (код 39949170), ТОВ "Хайлайт" (код 40046737) та подальшого використання придбаних у вищезазначених платників податків товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 10.03.2017 р. № 48/21-22-14-10/40036467, в якому зазначено, що перевіркою ТОВ "Финист" встановлено порушення п.44.1 статті 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1 ст.198, п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ ( надалі - ПКУ ), що призвело до заниження податкового кредити з податку на додану вартість за період грудень 2016 року на загальну суму 100020 грн. (в т.ч. по взаємовідносинам з ТОВ "Хайлайт" (код 40046737) на суму 37266,67 грн., ТОВ "Ексент Глобал" (код 39949170) на суму 62753,40 грн.), в результаті чого занижено суму позитивного значення різниці між сумою ПЗ та ПК поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (ряд.18.1) на суму 95834 грн. та завищено від'ємне значення між сумою ПЗ та ПК поточного звітного (податкового) періоду (ряд.19) на суму 4186 грн.

На підставі акту перевірки, з урахуванням заперечень, були винесені податкові повідомлення-рішення від 30.03.2017р. № НОМЕР_1, яким сума грошового зобов'язання ТОВ "Финист" за платежем "Податок на додану вартість" збільшена на 119793 грн., із них: 95834 грн. - за основним платежем, 23959 грн. - штрафні (фінансові) санкції та ППР від 30.03.2017 р. № НОМЕР_2, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за платежем "Податок на додану вартість" на суму 4186 грн. за період - грудень 2016 р.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено, що під час перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 30.03.2017р. він діяв відповідно та в межах законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Під час розгляду справи було з'ясовано, що фактично суб'єкт господарювання знаходиться за адресою: 74900 Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Електромашинобудівників, 13 згідно договору оренди приміщення укладеного з ФОП ОСОБА_4, в оренду прийнято приміщення офісу 4 кв.м, та приміщення складу 4 кв.м. Чисельність працюючих у 4 кварталі 2016 р. - 1 особа.

Для перевірки дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Ексент Глобал" за грудень 2016 року, та подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності товару отриманого від вищевказаного контрагента - постачальника, відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності ТОВ "Финист" надано наступні документи: договір поставки від 13.12.2016 р. №1213/16, видаткові накладні, картка рахунку 631 за грудень 2016 року та платіжне доручення.

13.12.2016 р. між ТОВ "Ексент Глобал" та ТОВ "Финист" було укладено договір поставки №1213/16, відповідно до якого: Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця труби, в асортименті, кількості та ціною узгодженою сторонами у видаткових накладних, які є невід'ємними частинами даного договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити зазначену продукцію.

Відповідно до п.4.3 договору, поставка продукції здійснювалась за рахунок постачальника.

Однак, судом встановлено, що до перевірки не надано будь-які документи, що підтверджують доставку труб загальною вагою 20,89 т за місцем розташування ТОВ "Финист".

Крім того, нереальність господарських операцій між контрагентами підтверджується незначною кількістю працівників, відсутністю матеріально-технічної і технологічної можливості здійснення перевезення, тимчасового зберігання відповідних обсягів товару в обмежені проміжки часу тощо та відсутністю даних, що підтверджували б придбання послуг з транспортування.

Перевіркою встановлено, що укладений між ТОВ "Ексент Глобал" та ТОВ "Финист" договір поставки від 13.12.2016 р. №1213/16 не опосередковувався реальним виконанням операцій, які становлять його предмет, а саме, придбання труб у грудні 2016 року. Як зазначається в акті перевірки ТОВ "Ексент Глобал" надано декларацію з ПДВ за грудень 2016 року з додатком 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)", податкові зобов'язання з ПДВ на суму 62753,4 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Финист", декларації надано статус "Історія подання".

Щодо взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ "Хайлайт" судом встановлено наступне.

Для перевірки дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Хайлайт" за грудень 2016 року, позивачем було надано наступні документи: договір купівлі - продажу від 15.12.2016 р. №161215, видаткові накладні, картка рахунку 631 за грудень 2016 року та платіжне доручення.

Однак, під час проведення перевірки, позивачем не надані сертифікати якості продукції, документи щодо транспортування придбаних ТМЦ.

Нереальність господарських операцій між контрагентами за грудень 2016 року також підтверджується незначною кількістю працівників (відповідно до Звіту про суми нарахованої заробітної плати від 07.10.2016 за №9186554222 за 3 квартал 2016 року у ТОВ "Хайлайт" працювало у штаті 2 особи, з яких 1 особа звільнена 01.08.2016 р.), відсутністю матеріально-технічної і технологічної можливості здійснення перевезення, тимчасового зберігання відповідних обсягів товару в обмежені проміжки часу тощо та відсутністю даних, що підтверджували б придбання послуг з транспортування.

Перевіркою встановлено, що укладений між ТОВ "Хайлайт" та ТОВ "Финист" договір купівлі - продажу від 15.12.2016 р. №161215 не опосередковувався реальним виконанням операцій, які становлять його предмет, а саме, придбання кабелю у грудні 2016 року.

ТОВ "Хайлайт" не надано декларацію з ПДВ за грудень 2016 року, податкові зобов'язання з ПДВ на суму 37266,67 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Финист" станом на день підписання акту перевірки не задекларовано.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Приписами п. 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Приписами п.44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

З даних правих норм слідує, що для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбані товари (послуги, роботи) до складу податкового кредиту підприємства необхідно мати первинні документи (платіжні доручення, видаткові, податкові накладні, тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

При цьому, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, про неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання послуг, відсутності необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу недостатності фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення дій, що становлять зміст господарської операції, відсутність управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Наведені обставини у їх сукупності спростовують доводи апелянта про наявність правових підстав для скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 30.03.2017р.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні товариства з обмеженою відповідальністю „Финист» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 30.03.2017р. належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними у справі матеріалами та задоволенню не підлягають.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Финист» , - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року по справі № 821/581/17, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючийсуддя ОСОБА_1 суддя ОСОБА_2 суддя ОСОБА_3