Ухвала

від 05.07.2017 по справі 820/14/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 р.Справа № 820/14/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Любчич Л.В. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника відповідача Щербак Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2017р. по справі № 820/14/17

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2017р. адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії -задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо не розгляду клопотання ОСОБА_2 від 25.10.2016 року щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області розглянути клопотання ОСОБА_2 від 25.10.2016 року щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення, що передбачено ст.118 Земельного кодексу України.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) судові витрати в загальному розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна ) грн. 21 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи 5, Держпром, під1, пов.6,7, код ЄДРПОУ 39792888).

Відповідач, не погодившись з даною постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.

Позивач в судове засідання не прибув, свого представника не направив, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, номер кадастрової зони: НОМЕР_2, яка розташована за межами населеного пункту на території Забродівської сільської ради Богодухівського району Харківської області.

Листом від 25.11.2016 року Б-21501/0/6-21118/0/21-16 Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повідомило позивача, що з 2014 року Президентом України, Урядом України, іншими органами виконавчої влади підтримана ініціатива Держземагентства України про надання земельних ділянок військовослужбовцям Збройних сил України, МВС, СБУ та інших військових формувань, які захищають територіальну цілісність і суверенітет країни у східних та південно-східних областях України. У межах реалізації ініціативи щодо впровадження програми соціальної допомоги сім'ям військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки України, на постійній основі здійснюється формування списків військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в антитерористичних операціях і бажають безоплатно отримати у власність земельні ділянки. За оперативною інформацією Міністерства соціальної політики України, станом на кінець 2015 року, статус учасників АТО на Донбасі, які відповідно до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту мають пільги на першочергове відведення земельних ділянок, отримали понад 124 тисячі осіб, без урахування кількості членів сімей загиблих. І ця кількість має постійну тенденцію до суттєвого збільшення. З метою зняття соціальної напруги серед даної категорії громадян, Головним управлінням на постійній основі вживаються заходи щодо виявлення земель запасу, складання їх переліків, з подальшим наданням відповідних пропозицій. Зазначено, що земельний масив, на якому позивач бажає отримати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарств передбачається для резервування та подальшого виділення земельних ділянок учасникам антитерористичної операції та членам сімей загиблих. Вирішення питання позивача по суті можливе лише після повного першочергового забезпечення учасників антитерористичної операції та членів сімей загиблих земельними ділянками (а.с.6).

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що бездіяльність відповідача щодо вирішення питання про відведення ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, є протиправною. Також суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав буде зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області розглянути клопотання ОСОБА_2 від 25.10.2016 року щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення, що передбачено ст.118 Земельного кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель вирішуються Земельним кодексом України.

Відповідно до положень частин 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Отже, законодавцем встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У такому випадку відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об'єкта вимогам, зазначеним у ЗК Україні, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Правовий статус Головного управління Держгеокадастру у Харківській області визначено Положенням про Головне управління Держгеокадастру у області, яке затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та жилого - комунального господарства України від 03.02.2015р. № 14, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.02.2015р. за вих. № 177/26622, у п.п. 12 п. 4 якого встановлено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що оскаржуваний лист - відмова відповідача за № Б - 21501/0/6-21118/0/2-16 від 25.11.2016 р. щодо розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і викладена в ньому позиція у наданні дозволу не містить визначених ч. 7 ст. 118 ЗК України підстав для відмови у задоволенні вказаної заяви, крім того, відповідачем не досліджувався пакет документів, поданих ОСОБА_2 разом із заявою (клопотанням) для надання дозволу на розробку проекту землеустрою та рішення на підставі цих документів у порядку визначеному законом не приймалось, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо не розгляду клопотання ОСОБА_2 від 25.10.2016 року щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, всупереч наведеним положенням, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність його дій, що оскаржуються.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про застосування в даному випадку положень ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області розглянути клопотання ОСОБА_2 від 25.10.2016 року щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення, що передбачено ст.118 Земельного кодексу України, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що зобов'язання повторно розглянути заяву законодавством не передбачено, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідно до норм Земельного кодексу України та Положення про Головне управління Держгеокадастру у області відповідач, зокрема, здійснює розгляд звернень громадян, пов'язаних з діяльністю Держгеокадастру.

В свою чергу, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, номер кадастрової зони: НОМЕР_3, яка розташована за межами населеного пункту на території Забродівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, суд першої інстанції виходив з того, що адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зауважує на той факт, що ані позивачем, ані відповідачем постанова суду в цій частині в апеляційному порядку оскаржена не була.

Згідно з ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що земельний масив, на якому позивач бажає отримати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства передбачається для виділення земельних ділянок учасникам антитерористичної операції та членам сімей загиблих, а вирішення питання позивача можливе після повного першочергового забезпечення учасників антитерористичної операції та членів сімей загиблих земельними ділянками, на думку колегії суддів, є безпідставними і не містять належного фактичного і юридичного обґрунтування для відмови у задоволенні заяви (клопотання) про надання запитуваного дозволу, оскільки Законами України, якими урегульовані спірні правовідносини, не передбачають першочергове право учасників АТО на надання у власність земельних ділянок для ОСГ порівняно з іншою категорію громадян.

Надання таким громадянам земельних ділянок даної категорії земель здійснюється у загальному порядку, передбаченому ст. 118 ЗК України. Жодний нормативний акт не вводить будь-яких обмежень у даному питанні відносно іншої категорії громадян, які не мають статусу учасника АТО, у тому числі обмежувати ці права у той спосіб із тих підстав, як це здійснено відповідачем у листі-відповіді про відмову у надані дозволу на розробку проекту землеустрою.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав доказів відведення земельної ділянки, яку просив надати позивач, для учасників АТО, навіть чіткої відповіді на запитання колегії суддів про те, чи дійсно земельна ділянка, яку планує позивач до відведення, перебуває в приватній власності в учасника антитерористичної операції або членів сімей загиблих, представником відповідача в судовому засіданні надано не було.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2017р. по справі № 820/14/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А. Судді (підпис) (підпис) Любчич Л.В. Сіренко О.І. Повний текст ухвали виготовлений 10.07.2017 р.