Рішення

від 06.07.2017 по справі 905/970/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.07.2017                     Справа № 905/970/17                               

Господарський суд Донецької області у складі Головуючого судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Паюновій Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Морське постачання та сервіс”, м. Маріуполь, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтертранс ЛТД”, м. Дружківка, Донецька область

про стягнення заборгованості у розмірі 24 100 грн. 00 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: представник не з'явився.

від відповідача: представник не з'явився.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 811 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 06.07.2017р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 324) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Морське постачання та сервіс”, м. Маріуполь, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтертранс ЛТД”, м. Дружківка, Донецька область, про стягнення заборгованості у розмірі 24 100 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 27.04.2017р. господарським судом Донецької області за вказаним позовом порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 23.05.2017р.

Ухвалою суду від 23.05.2017р. господарським судом Донецької області було відкладено розгляд справи на 06.06.2017р.

Ухвалою суду від 06.06.2017р. господарським судом Донецької області було відкладено розгляд справи на 20.06.2017р.

Ухвалою суду від 20.06.2017р. господарським судом Донецької області було продовжено строк розгляду спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 06.07.2017р.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором-угодою №0023/15 (УПІ) на перевезення вантажів автомобільним транспортом по Україні від 09.02.2015р. щодо оплати вартості наданих послуг. Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 525, 526, 530, 625, п.1 ст.909 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 217, 220, п.1 ст.224, 229, п.1. ст. 307 Господарського кодексу України.

Позивач про судові засідання 06.06.2017р., 20.06.2017р. та 06.07.2017р. був повідомлений належним чином, про що свідчать штампи поштових відправлень на зворотному боці відповідних ухвал та повідомлення про вручення рекомендованих листів з відміткою про їх отримання. 22.05.2017р. від позивача до суду надійшли письмові пояснення на виконання ухвали суду від 27.04.2017р. з доданими до них документами. Також, 07.06.2017р. від позивача до суду надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 23.05.2017р. з доданими до них документами. Крім того, у зазначених письмових поясненнях, останній просив проводити розгляд справи, призначений на 06.06.2017р., без участі ТОВ «Морське постачання та сервіс».

19.06.2017р. від позивача до суду надійшли письмові пояснення з доданими до них документами, а саме повним пакетом документів, необхідних для здійснення оплати, відповідно до п.6.1. Договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом по Україні №0012/15 (УПІ) від 09.02.2015р. за кожним транспортним замовленням окремо. Також, у зазначених письмових поясненнях, останній просив проводити розгляд справи, призначений на 20.06.2017р., без участі ТОВ «Морське постачання та сервіс».

Відповідач, в свою чергу, про судові засідання 23.05.2017р., 06.06.2017р., 20.06.2017р. та 06.07.2017р. був повідомлений належним чином, про що свідчать штампи поштових відправлень на зворотному боці відповідних ухвал та повідомлення про вручення рекомендованих листів з відміткою про їх отримання 10.05.2017р., 02.06.2017р., 16.06.2017р., однак у засідання суду представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав.

З огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтертранс ЛТД» (далі – експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія «Морське постачання та сервіс» (далі – перевізник) був укладений договір-угода на перевезення вантажів автомобільним транспортом по України №0023/15 (УПІ) від 09.02.2015р. (далі за текстом Договір), відповідно до умов якого, експедитор, що діє від імені і за рахунок коштів третьої сторони-замовника, залучає перевізника для доставки вантажів автомобілями в міських, міжміських сполученнях, а перевізник доставляє заявлені експедитором вантажі. Експедитор оплачує послуги перевізника із коштів, що поступили від замовника на узгоджених договором умовах (п.1.1.-1.3. Договору).

          Відповідно до п.1.4 Договору, всі істотні умови перевезення обговорюються в замовленні і є невід'ємною частиною договору.

          Відповідно до п.1.5. Договору, перевезення за даною угодою здійснюються у відповідності з Цивільним кодексом України, господарським кодексом України, «Статутом автомобільного транспорту УРСР», Законами України «Про транспорт», «Про автомобільний транспорт», «Про транспортно-експедиторську діяльність», «Про перевезення небезпечних вантажів», «Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом» і іншими.

Відповідно до п.2.1. Договору, експедитор надає перевізникові факсом, електронною поштою або іншими видами зв'язку транспортне замовлення на перевезення вантажу (далі – замовлення), завірене підписами уповноважених осіб і печаткою експедитора.

Відповідно до п.3.1. Договору, перевізник, після ухвалення замовлення к виконанню, зобов'язаний підписати її, завірити печаткою (за наявності такої), і доставити вантаж за адресою, вказаною в замовленні і товарно-транспортній накладній (далі –ТТН), здати вантаж вантажоодержувачеві, отримати на товаросупровідних документах відповідні відмітки, підтвердити отримання вантажу вантажоодержувачем, вказаним у замовленні.

Згідно з п.3.13. Договору, перевізник зобов'язаний протягом 7 (семи) календарних днів після розвантаження автомобіля надати експедиторові пакет документів, необхідних для здійснення взаєморозрахунків: копію товаротранспортної накладної, оригінал акту виконаних робіт (наданих послуг) (далі – акт), оригінал рахунку-фактури і оригінали інших документів, підтверджуючих перевезення.

У п.5.1. Договору зазначено, що сторони погодились, що факсимільні копії Договору та замовлення в рамках цього Договору, підписані уповноваженими представниками сторін і завірені печаткою, мають юридичну силу нарівні з оригіналами.

Відповідно до п.6.1. Договору, експедитор здійснює оплату послуг перевізника із коштів, що надходять від замовника, за відрахуванням своєї експедиторської винагороди протягом 20-ти календарних днів з дати отримання від перевізника всіх необхідних документів, указаних в пункті 3.13 Договору, якщо інші умови оплати не обговорені замовленням.

Відповідно до п.9.1. Договору, останній набуває чинності з дня його підписання представниками сторін і діє до 31.12.2015р., або до дати його призупинення (у випадку розірвання за згодою сторін), або в іншому випадку, передбаченому чинним законодавством України, але до повного виконанням сторонами взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до п.9.2. Договору, у випадку, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору, жодна із сторін письмово не виразить свого наміру про його розірвання, договір автоматично пролонгується на наступний календарний рік.

Враховуючи обставини викладені в позовній заяві та доданих до неї документів, відсутність в матеріалах справи доказів припинення дії договору, суд встановив, що термін дії договору, був автоматично продовжений.

Отже, судом встановлено, що ТОВ «Інтертранс ЛТД» відповідно до умов договору-угоди на перевезення вантажів автомобільним транспортом по України №0023/15 (УПІ) від 09.02.2015р. надало ТОВ «Морське постачання та сервіс» наступні транспортні замовлення:

-          транспортне замовлення №01490.01.16 від 12.01.2016р.;

-           транспортне замовлення №00908.03.16 від 03.03.2016р.;

-           транспортне замовлення від 10.03.2016р.;

-           транспортне замовлення №07407.03.16 від 22.03.2016р.;

-           транспортне замовлення №07656.03.16 від 22.03.2016р.;

-           транспортне замовлення №10960.03.16 від 29.03.2016р.;

-          транспортне замовлення №05508.04.16 від 13.04.2016р.

В якості доказів виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Морське постачання та сервіс» прийнятих на себе зобов'язань за договором-угодою на перевезення вантажів автомобільним транспортом по України №0023/15 (УПІ) від 09.02.2015р. на загальну суму 34 600 грн. 00 коп., позивач надав наступний пакет документів:

1)          За транспортним замовленням №01490.01.16 від 12.01.2016р. загальна вартість перевезення складає 5800,00 грн.:

-          копію товарно-транспортної накладної №6 від 13.01.2016р.;

-          копію акту здачі-приймання робіт від 14.01.2016р. на суму 5800.00 грн.;

-          копію рахунку №004 від 14.01.2016р. на суму 5800.00 грн.

2)          За транспортним замовленням №00908.03.16 від 03.03.2016р. (загальна вартість перевезення складає 9000,00 грн.):

-          копію товарно-транспортної накладної №Р5 від 04.03.2016р.;

-          копію акту здачі-приймання робіт від 09.03.2016р. на суму 9000,00 грн.;

-          копію рахунку №095 від 04.03.2016р. на суму 9000,00 грн.

3)          За транспортним замовленням від 10.03.2016р. (загальна вартість перевезення складає 2000,00 грн. за кожний а/м; за транспортним замовленням перевезення здійснювало 2 автомобіля):

-          копію товарно-транспортної накладної №523 від 11.03.2016р.;

-          копію товарно-транспортної накладної №522 від 11.03.2016р.;

-          копію акту здачі-приймання робіт від 11.03.2016р. на загальну суму 4000,00 грн.;

-          копію рахунку №099 від 10.03.2016р. на суму 4000,00 грн.

4)          За транспортним замовленням №07407.03.16 від 22.03.2016р. (загальна вартість перевезення складає 3400,00 грн.):

-          копію товарно-транспортної накладної №Р406/51 від 22.03.2016р.;

-          копію акту здачі-приймання робіт від 23.03.2016р. на загальну суму 3400,00 грн.;

-          копію рахунку №108 від 21.03.2016р. на суму 3400,00 грн.

5)          За транспортним замовленням №07656.03.16 від 22.03.2016р. (загальна вартість перевезення складає 3400,00 грн.):

-          копію товарно-транспортної накладної №Р406/52 від 22.03.2016р.;

-          копію акту здачі-приймання робіт від 23.03.2016р. на загальну суму 3400,00 грн.;

-          копію рахунку №109 від 21.03.2016р. на суму 3400,00 грн.

6)          За транспортним замовленням №10960.03.16 від 29.03.2016р. (загальна вартість перевезення складає 3000,00 грн.):

-          копію товарно-транспортної накладної №Р403/296 від 29.03.2016р.;

-          копію акту здачі-приймання робіт від 30.03.2016р. на загальну суму 3000,00 грн.;

-          копію рахунку №114 від 29.03.2016р. на суму 3000,00 грн.

7)          За транспортним замовленням №05508.04.16 від 13.04.2016р. (загальна вартість перевезення складає 6000,00 грн.):

-          копію товарно-транспортної накладної №0916000047 від 13.04.2016р.;

-          копію акту здачі-приймання робіт від 14.04.2016р. на загальну суму 6000,00 грн.;

-          копію рахунку №138 від 14.04.2016р. на суму 6000,00 грн.

В свою чергу, ТОВ «Інтертранс ЛТД» в якості сплати вартості наданих послуг за договором-угодою на перевезення вантажів автомобільним транспортом по України №0023/15 (УПІ) від 09.02.2015р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Морське постачання та сервіс” були перераховані грошові кошти у сумі 10500 грн. 00 коп. Перерахування проводилось шляхом безготівкового переказу, що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

-          платіжне доручення № 205 за 16.02.2016р., оплата на суму 4 000 грн. 00 коп. (призначення платежу «оплата за транспортні послуги, з-но рах.№004 від 14.01.16»);

-          платіжне доручення № 549 за 14.04.2016р., оплата на суму 6 000 грн. 00 коп. (призначення платежу «оплата за транспортні послуги, з-но рах.№058 від 18.02.16, №095 від 04.03.16»);

-          платіжне доручення № 959 за 02.08.2016р., оплата на суму 2 000 грн. 00 коп. (призначення платежу «оплата з-но рах.№095 від 04.03.16»).

У своїх поясненнях б/н, б/д позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Морське постачання та сервіс» зарахувало вищезазначені оплати від відповідача на погашення заборгованості за наступними рахунками:

-          на погашення заборгованості за рахунком №004 від 14.01.16р. – 4000 грн. 00 коп.;

-          на погашення заборгованості за рахунком №095 від 04.03.16р. – 6500 грн. 00 коп.;

Таким чином, сума заборгованості за рахунком №044 від 14.01.2016р. складає 1800 грн. 00 коп., за рахунком №095 від 04.03.2017р. складає 2500 грн. 00 коп.

У своїх поясненнях позивач зазначив, що відповідно до п.5.1. Договору визначено, що факсимільні копії Договору та замовлення мають юридичну силу нарівні з оригіналами, тому усі документи, а також рахунки й акти, направлялись до відповідача спочатку засобами електронної пошти, а потім Новою Поштою. Також, позивач пояснює, що на адресу відповідача були направлені товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт, рахунки на оплату послуг перевезення позивачу, що підтверджується експрес-накладними Нової Пошти. Крім того, позивач зазначає, що підтвердженням отримання відповідачем послуг і оригіналів документів є й те, що відповідачем здійснена часткова оплата наданих послуг. В якості підтвердження направлення пакету документів позивачем надано експрес-накладні Нової Пошти №59000157420908 від 19.01.2016р., №59000173772490 від 05.04.2016р., №59000177169102 від 20.04.2016р.

На підтвердження повторної відправки пакету документів за транспортним замовленням №01490.01.16 від 12.01.2016р., транспортним замовленням №00908.03.16 від 03.03.2016р., транспортним замовленням від 10.03.2016р., транспортним замовленням №07407.03.16 від 22.03.2016р., транспортним замовленням №07656.03.16 від 22.03.2016р., транспортним замовленням №10960.03.16 від 29.03.2016р., транспортним замовленням №05508.04.16 від 13.04.2016р., позивач надав суду опис вкладення перелічених документів в цінне поштове відправлення від 23.06.2017р.

Судом встановлено, що зобов'язання з оплати вартості наданих послуг за договором-угодою на перевезення вантажів автомобільним транспортом по України №0023/15 (УПІ) від 09.02.2015р. відповідачем не виконані повністю, вартість послуг у розмірі 24100 грн. 00 коп. станом на час розгляду справи не сплачена.          

Проаналізувавши укладений сторонами договір-угоду на перевезення вантажів автомобільним транспортом по України №0023/15 (УПІ) від 09.02.2015р., суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Згідно ст.929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 307 ГК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно із ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.3. ст.909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у ТОВ «Інтертранс ЛТД» для ухилення від виконання свого обов'язку за договором-угодою на перевезення вантажів автомобільним транспортом по України №0023/15 (УПІ) від 09.02.2015р. стосовно оплати послуг по перевезенню вантажу, як це визначено п. 6.1. договору.

Відповідно до ч.1 ст.610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтранспорту України 14.10.97 №363, товарно-транспортна накладна (далі - ТТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п.п.11.1, 11.5, 11.6 вказаних Правил основним документом на перевезення вантажів є ТТН, форму якої наведено у додатку 7 до цих Правил. Після прийняття вантажу згідно із ТТН водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Судом встановлено, що в наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних містяться підписи вантажовідправника та вантажоодержувача, скріплені печатками. Отже, суд дійшов висновку, що в даному випадку, відбулась передача вантажу уповноваженій особі вантажоодержувача за договором, без застережень, відтак перевезення вважається закінченим.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем розрахунку з позивачем впродовж строку, визначеного договором, що призвело до порушення відповідачем зобов'язання з оплати наданих послуг як боржником, який прострочив виконання, у розумінні ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України. Доказів зворотного суду надано не було.

          На підставі викладеного, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що відповідач заперечень проти позову не надав, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс ЛТД» на користь позивача заборгованості за договором-угодою на перевезення вантажів автомобільним транспортом по України №0023/15 (УПІ) від 09.02.2015р. у сумі 24100 грн. 00 коп. обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що витрати зі сплати судового збору за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 615, 629, 909, 929 Цивільного кодексу України; 173, 174, 193, 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 42-47, 28, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтертранс ЛТД” (код ЄДРПОУ 37155502, місцезнаходження – 84206, Донецька обл., місто Дружківка, вул. Енгельса, будинок 110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Морське постачання та сервіс” (код ЄДРПОУ 25577841, місцезнаходження – 87510, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Луніна, будинок 14) заборгованість за угодою на перевезення вантажів автомобільним транспортом по України №0023/15 (УПІ) від 09.02.2015р. в сумі 24 100 грн. 00коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1600 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 06.07.2017р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

           Повний текст рішення складено та підписано 11.07.2017р.

Суддя           Ю.С. Мельниченко