Постанова

від 08.11.2017 по справі 905/970/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.11.2017 справа №905/970/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді За участю представників сторін: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 Не з'явився Не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс ЛТД» , м. Дружківка, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 06 липня 2017р. (повний текст складено та підписано 11.07.2017р.) у справі№ 905/970/17(суддя Мельниченко Ю.С.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Морське постачання та сервіс» , м. Маріуполь, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс ЛТД» , м. Дружківка, Донецька область простягнення заборгованості у розмірі 24 100 грн. 00 коп. ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.07.2017р. у справі №905/970/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Морське постачання та сервіс» , м. Маріуполь, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс ЛТД» , м. Дружківка, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 24 100 грн. 00 коп. - задоволені у повному обсязі.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтертранс ЛТД» , м. Дружківка, Донецька область подана апеляційна скарга, відповідно до якої останнє просить скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Зокрема, скаржник зазначає, що позивачем безпідставно заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості на підставі договору №0023/15 від 09.02.2015р. у зв'язку з тим, що строк дії вказаного договору сплив, а надані докази на підтвердження позовних вимог не мають жодного відношення до вказаного договору, оскільки відповідачем у повному обсязі виконано зобов'язання за спірним договором. Також, відповідач зазначає, що, позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з відповідним позовом з огляду на сплив шестимісячного строку, встановленого ст. 315 Господарского кодексу України.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника. Також, від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Морське постачання та сервіс» , м. Маріуполь, Донецька область звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс ЛТД» , м. Дружківка, Донецька область, про стягнення заборгованості у розмірі 24 100 грн. 00 коп.

Позовні вимоги до відповідача обґрунтовані неналежним виконанням останнім зобов'язань за договором-угодою №0023/15 (УПІ) від 09.02.2015р. на перевезення вантажів автомобільним транспортом по Україні в частині своєчасної оплати наданих послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, у зв'язку з чим за Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтертранс ЛТД» утворилась заборгованість у розмірі 24 100 грн. 00 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності факту неналежного виконання відповідачем його зобов'язань за договором-угодою №0023/15 (УПІ) від 09.02.2015р. на перевезення вантажів автомобільним транспортом по Україні щодо своєчасної оплати наданих послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, переглянувши в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи №905/970/17; розглянувши доводи апеляційної скарги; перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що рішення господарського суду є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Так, 09.02.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтертранс ЛТД» (далі - експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія «Морське постачання та сервіс» (далі - перевізник) укладено договір-угоду на перевезення вантажів автомобільним транспортом по України №0023/15 (УПІ) (далі Договір), відповідно до умов якого експедитор діє від імені і за рахунок коштів третьої сторони-замовника, залучає перевізника для доставки вантажів автомобілями в міських, міжміських сполученнях, експедитор діє на підставі договору-доручення з замовником (п. 1.1. договору).

Також, умовами п. 1.2., 1.3. договору визначено, що перевізник доставляє заявлені експедитором вантажі, а експедитор оплачує послуги перевізника із коштів, що поступили від замовника на узгоджених нижче умовах.

Відповідно до п.1.4 договору, всі істотні умови перевезення обговорюються в замовленні і є невід'ємною частиною договору.

Згідно п.1.5. договору, перевезення за даною угодою здійснюються у відповідності з Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, «Статутом автомобільного транспорту УРСР» , Законами України «Про транспорт» , «Про автомобільний транспорт» , «Про транспортно-експедиторську діяльність» , «Про перевезення небезпечних вантажів» , «Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом» і іншими.

Експедитор надає перевізникові факсом, електронною поштою або іншими видами зв'язку транспортне замовлення на перевезення вантажу (далі - замовлення), завірене підписами уповноважених осіб і печаткою експедитора.(п.2.1. договору)

Відповідно до п.3.1. Договору, перевізник, після ухвалення замовлення к виконанню, зобов'язаний підписати її, завірити печаткою (за наявності такої), і доставити вантаж за адресою, вказаною в замовленні і товарно-транспортній накладній (далі -ТТН), здати вантаж вантажоодержувачеві, отримати на товаросупровідних документах відповідні відмітки, підтвердити отримання вантажу вантажоодержувачем, вказаним у замовленні.

Пунктом 3.13. договору встановлений обов'язок перевізника протягом 7 (семи) календарних днів після розвантаження автомобіля надати експедиторові пакет документів, необхідних для здійснення взаєморозрахунків: копію товаротранспортної накладної, оригінал акту виконаних робіт (наданих послуг) (далі - акт), оригінал рахунку-фактури і оригінали інших документів, підтверджуючих перевезення.

У п. 5.1. договору сторони погодились, що факсимільні копії Договору та замовлення в рамках цього договору, підписані уповноваженими представниками сторін і завірені печаткою, мають юридичну силу нарівні з оригіналами.

Відповідно до п.6.1. договору, експедитор здійснює оплату послуг перевізника із коштів, що надходять від замовника, за відрахуванням своєї експедиторської винагороди протягом 20-ти календарних днів з дати отримання від перевізника всіх необхідних документів, указаних в пункті 3.13 договору, якщо інші умови оплати не обговорені замовленням.

Договір набуває чинності з дня його підписання представниками сторін і діє до 31.12.2015р., або до дати його призупинення (у випадку розірвання за згодою сторін), або в іншому випадку, передбаченому чинним законодавством України, але до повного виконанням сторонами взятих на себе зобов'язань. У випадку, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору, жодна із сторін письмово не виразить свого наміру про його розірвання, договір автоматично пролонгується на наступний календарний рік. (п.9.1., п.9.2. договору).

Доказів розірвання, припинення або визнання недійсним спірного договору сторонами не представлено. Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин сторони перебували у договірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України, що кореспондується зі ст. 316 Господарського кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно з абзацом 1 ст. 9 ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Частиною 1 ст. 307 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачем надано на виконання позивачу наступні транспортні замовлення: №01490.01.16 від 12.01.2016р.; №00908.03.16 від 03.03.2016р.; від 10.03.2016р.; №07407.03.16 від 22.03.2016р.; №07656.03.16 від 22.03.2016р.; №10960.03.16 від 29.03.2016р.; №05508.04.16 від 13.04.2016р.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Позивачем на підтвердження здійснення перевезень для відповідача за договором-угодою на перевезення вантажів автомобільним транспортом по України №0023/15 (УПІ) від 09.02.2015р. на загальну суму 34 600 грн. 00 коп. надано:

1) За транспортним замовленням №01490.01.16 від 12.01.2016р. загальна вартість перевезення складає 5800,00 грн.:

- копію товарно-транспортної накладної №6 від 13.01.2016р.;

- копію акту здачі-приймання робіт від 14.01.2016р. на суму 5800.00 грн.;

- копію рахунку №004 від 14.01.2016р. на суму 5800.00 грн.

2) За транспортним замовленням №00908.03.16 від 03.03.2016р. (загальна вартість перевезення складає 9000,00 грн.):

- копію товарно-транспортної накладної №Р5 від 04.03.2016р.;

- копію акту здачі-приймання робіт від 09.03.2016р. на суму 9000,00 грн.;

- копію рахунку №095 від 04.03.2016р. на суму 9000,00 грн.

3) За транспортним замовленням від 10.03.2016р. (загальна вартість перевезення складає 2000,00 грн. за кожний а/м; за транспортним замовленням перевезення здійснювало 2 автомобіля):

- копію товарно-транспортної накладної №523 від 11.03.2016р.;

- копію товарно-транспортної накладної №522 від 11.03.2016р.;

- копію акту здачі-приймання робіт від 11.03.2016р. на загальну суму 4000,00 грн.;

- копію рахунку №099 від 10.03.2016р. на суму 4000,00 грн.

4) За транспортним замовленням №07407.03.16 від 22.03.2016р. (загальна вартість перевезення складає 3400,00 грн.):

- копію товарно-транспортної накладної №Р406/51 від 22.03.2016р.;

- копію акту здачі-приймання робіт від 23.03.2016р. на загальну суму 3400,00 грн.;

- копію рахунку №108 від 21.03.2016р. на суму 3400,00 грн.

5) За транспортним замовленням №07656.03.16 від 22.03.2016р. (загальна вартість перевезення складає 3400,00 грн.):

- копію товарно-транспортної накладної №Р406/52 від 22.03.2016р.;

- копію акту здачі-приймання робіт від 23.03.2016р. на загальну суму 3400,00 грн.;

- копію рахунку №109 від 21.03.2016р. на суму 3400,00 грн.

6) За транспортним замовленням №10960.03.16 від 29.03.2016р. (загальна вартість перевезення складає 3000,00 грн.):

- копію товарно-транспортної накладної №Р403/296 від 29.03.2016р.;

- копію акту здачі-приймання робіт від 30.03.2016р. на загальну суму 3000,00 грн.;

- копію рахунку №114 від 29.03.2016р. на суму 3000,00 грн.

7) За транспортним замовленням №05508.04.16 від 13.04.2016р. (загальна вартість перевезення складає 6000,00 грн.):

- копію товарно-транспортної накладної №0916000047 від 13.04.2016р.;

- копію акту здачі-приймання робіт від 14.04.2016р. на загальну суму 6000,00 грн.;

- копію рахунку №138 від 14.04.2016р. на суму 6000,00 грн.

Як зазначено вище, відповідно до п.6.1. Договору, експедитор здійснює оплату послуг перевізника із коштів, що надходять від замовника, за відрахуванням своєї експедиторської винагороди протягом 20-ти календарних днів з дати отримання від перевізника всіх необхідних документів, указаних в пункті 3.13 Договору, якщо інші умови оплати не обговорені замовленням.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У якості підтвердження направлення пакету документів позивачем надано експрес-накладні Нової Пошти №59000157420908 від 19.01.2016р., №59000173772490 від 05.04.2016р., №59000177169102 від 20.04.2016р.

В подальшому позивачем здійснено повторну відправку пакету документів за транспортним замовленням №01490.01.16 від 12.01.2016р., транспортним замовленням №00908.03.16 від 03.03.2016р., транспортним замовленням від 10.03.2016р., транспортним замовленням №07407.03.16 від 22.03.2016р., транспортним замовленням №07656.03.16 від 22.03.2016р., транспортним замовленням №10960.03.16 від 29.03.2016р., транспортним замовленням №05508.04.16 від 13.04.2016р., що підтверджується описом вкладення перелічених документів в цінний лист від 23.06.2017р. (а.с. 118)

Надані позивачем послуги відповідач сплатив частково у загальній сумі 10 500 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 205 за 16.02.2016р., оплата на суму 4 000 грн. 00 коп. (призначення платежу «оплата за транспортні послуги, з-но рах.№004 від 14.01.16» ); № 549 за 14.04.2016р., оплата на суму 6 000 грн.00 коп. (призначення платежу «оплата за транспортні послуги, з-но рах.№058 від 18.02.16, №095 від 04.03.16» ); № 959 за 02.08.2016р., оплата на суму 2 000 грн. 00 коп., засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем здійснено зарахування наведених оплат на погашення заборгованості за рахунком №004 від 14.01.16р. - 4000,00 грн. (залишок 1800,00грн.), на погашення заборгованості за рахунком №095 від 04.03.16р. - 6500,00грн. (залишок 2500,00грн.)

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням, у свою чергу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Виходячи з наведеного, оскільки відповідачем не надано доказів сплати заборгованості на суму 24 100,00грн., Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтертранс ЛТД» , м. Дружківка, Донецька область допущено порушення вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України щодо належного виконання договірних зобов'язань, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у визначеному позивачем розмірі судом першої інстанції задоволені обґрунтовано.

Твердження апеляційної скарги стосовно того, що заявлені позовні вимоги не мають відношення до спірного договору не приймаються судом до уваги оскільки, по - перше: відповідно до актів здачі-приймання робіт та рахунків до вказаних актів, що надсилались відповідачу, останні складено на підставі договору - угоди №0023/15 (УПІ) від 09.02.2015р.; по - друге: визначений у актах здачі-приймання робіт обсяг виконаних зобов'язань позивачем обумовлений транспортними замовленнями відповідача та підтверджений товарно-транспортними накладними щодо здійснення перевезень за вказаними замовленнями; по - третє: відповідачем здійснювались часткові оплати наданих позивачем послуг за рахунками, в яких є посилання на договір- угоду №0023/15 (УПІ) від 09.02.2015р.; по- четверте, з огляду на строк дії договору - угоди №0023/15 (УПІ) від 09.02.2015р. та відсутність доказів здійснення перевезення за іншим договором.

Доводи відповідача щодо неможливості подання до суду першої інстанції додаткових доказів, які додані до апеляційної скарги з огляду на не отримання позовної заяви спростовуються наявними в матеріалах справи доказами направлення позовної заяви та додатків до неї на адресу відповідача. (а.с. 8). Одночасно, з огляду на приписи ст.22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач не позбавлений права на звернення до суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи.

При цьому, докази належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи підтверджуються поштовими повідомленням про отримання ухвали суду, які наявні в матеріалах справи (а.с. 44, 82, 155).

Посилання скаржника на сплив строків позовної давності колегією суддів не приймається, оскільки строк позовної давності застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зроблено до винесення рішення (ст. 267 Цивільного кодексу України), однак, відповідної заяви від відповідача не надходило до суду першої інстанції.

Під час перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку підстав для скасування зазначеного судового акту у розумінні ст. 104 Господарського процесуального кодексу України колегією суддів не встановлено.

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та спростовані вищевикладеними висновками судової колегії.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 06.07.2017р. у справі №905/970/17 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін, а апеляційну скаргу за наведеними в ній мотивами - без задоволення.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на заявника скарги по справі.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс ЛТД» , м. Дружківка, Донецька область - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 06 липня 2017 р. у справі № 905/970/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Марченко О.А.

Судді: Стойка О.В.

ОСОБА_3