Рішення

від 06.07.2017 по справі 910/9667/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2017Справа №910/9667/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дайвер ЛТД

до Приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей

про стягнення 67.329,52 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Дем'янюк В.П., довіреність № б/н від 27.12.2016

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Дайвер ЛТД про стягнення з Приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей 67.329,52 грн., з яких: 63.373,32 грн. основного боргу, 3.226,98 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 729,22 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору підряду № 42-А від 12.10.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2017 порушено провадження у справі № 910/9667/17 та призначено справу до розгляду на 06.07.2017.

Позивачем 05.06.2017 до відділу діловодства суду подано додаткові документи по справі.

Позивач у судовому засіданні 06.07.2017 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 06.07.2017 не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, вимоги ухвали господарського суду про порушення провадження у справі від 20.06.2017 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103041968889 на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 21.06.2017 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 20.06.2017, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 26.06.2017, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103041968889.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 06.07.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Дайвер ЛТД (далі - підрядник, позивач) та Приватним підприємством Консалтингова фірма Прометей (далі - замовник, відповідач) було укладено договір підряду № 42-А (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання своїми силами виконати роботи відповідно до умов цього договору та згідно з протоколом узгодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 1), а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх.

Згідно з п. 2.6. договору роботи виконуються на території замовника (перший поверх, головний виробничий корпус) за адресою: Чернігівська обл., м. Мена, вул. Леніна (Соборна), 122 (далі - об'єкт).

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення умов договору вартість виконаних позивачем робіт повністю не сплатив, в зв'язку з чим виникла заборгованість.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з п. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна або способи її визначення.

Згідно з п. 7.1. договору вартість робіт (договірна ціна), що підрядник повинен виконати на умовах цього договору є динамічною і складає на момент підписання договору: разом - 147.792,03 грн., ПДВ 20% - 29.558,41 грн., всього - 177.350,44 грн.

Відповідно до п. 5.3.1. договору загальний термін виконання робіт згідно даного договору - 41 (сорок один) календарний день.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що здача-прийняття виконаних робіт здійснюється сторонами за актами приймання виконаних робіт по кожному етапу окремо, не пізніше 2 (два) робочих дні після закінчення етапу робіт.

Додатковою угодою № 1 від 27.12.2016 до договору сторони дійшли згоди про необхідність проведення додаткових робіт, вартістю 38.022,88 грн.

Відповідно до п. 3.1. додаткової угоди № 1 від 27.12.2016 загальна вартість робіт, що підрядник повинен виконати на умовах договору підряду № 42-А від 12.10.2016 та цієї додаткової угоди № 1, що визначається сторонами відповідно до протоколів узгодження договірної ціни (додаток № 1, додаток № 1-А), які є невід'ємними частинами договору № 42-А від 12.10.2016, складає 215.373,32 грн.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди № 1 від 27.12.2016 розрахунок по цій додатковій угоді проводиться наступним шляхом: після виконання додаткових робіт по цій додатковій угоді № 1, замовник підписує акт приймання виконаних робіт, та на протязі 3 (трьох) днів з моменту підписання акту виплачує вартість фактично виконаних додаткових робіт, згідно із включенням об'єму додаткових робіт в акт приймання виконаних робіт до договору підряду № 42-А від 12.10.2016.

Позивачем були виконані та відповідачем прийняті роботи на загальну суму 215.373,32 грн., що підтверджується актом № 1 про прийняття робіт за грудень 2016 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2016 року (на суму 49.407,53 грн.), актом № 2 про прийняття робіт за січень 2017 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2017 року (на суму 165.965,79 грн.).

Відповідно до п. 7.4. договору розрахунок за виконання робіт проводиться наступним шляхом:

Пунктом 7.4.1. договору замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 120 000,00 грн. з урахуванням ПДВ 20%.

Пунктом 7.4.2. договору, після виконання другого етапу робіт, у разі відсутності претензій та зауважень, замовник підписує акт приймання виконаних робіт по цьому етапу, та на протязі 3 (трьох) днів з моменту підписання акту виплачує вартість фактичних робіт, згідно двох актів, за виключенням суми авансу.

Однак, відповідачем виконанні роботи були оплачені лише частково, а саме: 13.10.2016 здійснено оплату в сумі 60.000,00 грн., 18.11.2016 здійснено оплату в сумі 60.000,00 грн., 18.01.2017 здійснено оплату в сумі 32.000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати виконаних робіт у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка складає 63.373,32 грн.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 63.373,32 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті виконаних робіт, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 3.226,98 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 729,22 грн. - 3 % річних.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ , згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті Урядовий кур'єр та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3.226,98 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 729,22 грн. - 3 % річних (за обґрунтованими розрахунками).

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Дайвер ЛТД обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з до Приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10, код ЄДРПОУ 30668980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дайвер ЛТД (02090, м. Київ, вул. Сергієнка, 2/3, код ЄДРПОУ 31608875) 63.373 (шістдесят три тисячі триста сімдесят три) грн. 32 коп. основного боргу, 3.226 (три тисячі двісті двадцять шість) грн. 98 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 729 (сімсот двадцять дев'ять) грн. 22 коп. - 3% річних, 1.600 (дна тисяча шістсот) грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Повне рішення складено 12.07.2017

Суддя В.В.Сівакова