Рішення

від 11.07.2017 по справі 923/355/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2017 року Справа № 923/355/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Горголь О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім", м.Каховка Херсонської області

до Приватного підприємства "АГРО АРБІГ", с.Коробки Херсонської області

про стягнення заборгованості в сумі 122 146, 73 грн. за договором оренди

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважений представник ОСОБА_1;

від відповідача - не прибув;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін Тім" (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Агро Арбіг" (відповідач) заборгованості за договором оренди в сумі 122146,73 грн.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзив на позов та витребувані судом докази не надав, докази отримання відповідачем ухвали суду про порушення справи в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» від 02.06.2006 року № 01-8/1228 з останніми змінами від 08.04.08 року, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув» , „адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року № 18 в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місяця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача: 74824, Херсонська область, Каховський район, село Коробки, вул.Терни, 6. Така сама адреса зазначена і в позовній заяві.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач не скористався своїм правом на судовий захист. Судовий розгляд у відповідності до ст..75 ГПК України суд проводить за наявними матеріалами справи.

Розгляд справи відбувався поза межами строку, встановленого ст..69 ГПК України, за клопотанням позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

31 серпня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Грін Тім (позивач, орендодавець) та Приватним підприємством АГРО АРБІГ (відповідач, орендар) укладено Договір оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції № 310815ПО (далі - договір), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у платне строкове (тимчасове) користування дерев'яні ящики для зберігання плодоовочевої продукції, які зберігаються при відповідних температурних умовах та умовах вологості в приміщеннях орендодавця.

Відповідно до ч. 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з п.1.3. ОСОБА_2 передається в оренду для зберігання плодоовочевої продукції Орендаря, далі - "Продукція", вид якої вказується в Специфікаціях (і) до цього ОСОБА_2.

Відповідно до п.п.2.2.-2.4. ОСОБА_2 оренди, орендна плата за користування ОСОБА_2 нараховується починаючи з дати фактичного використання ОСОБА_2 та закінчується останнім днем використання останньої одиниці тари. У випадку, якщо Сторони не підписували акти приймання-передачі ОСОБА_2, орендна плата нараховується на підставі Специфікацій (ї) до ОСОБА_2. Вартість оренди за одиницю ОСОБА_2 (ящик) складає 200,00 грн.

Орендна плата сплачується наступним чином:

50% вартості орендної плати за перший місяць оренди Орендар сплачує протягом 3 календарних днів з моменту підписання ОСОБА_2, з розрахунку кількості ОСОБА_2, зазначеної в Специфікаціях (ї). Наступні платежі здійснюються Орендарем до "10" (Десятого) числа поточного місяця за попередній місяць оренди.

Пунктом 2.6. ОСОБА_2 оренди передбачено, що за результатами кожного місяця Орендодавець готує акти наданих послуг та направляє/надає їх Орендарю, в свою чергу Орендар повинен направляти Орендодавцю підписані акти виконаних послуг або мотивовані заперечення до нього. Ненадання Орендарем протягом 14 календарних днів від дати висилання (нарочного вручення) Орендодавцем підписаного акту або мотивованого заперечення Сторони Оформляють як згоду Орендаря з даними, наведеними в акті.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору між сторонами було підписано акти виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму 408596,98:

Акт від 31.10.2015р. №66 на суму 56354,84 грн.;

Акт від 30.11.2015 р. №114 на суму 102953,33;

Акт від 31.12.2015 р. №167 на суму 89625,81 грн.;

Акт від 31.01.2016 р. №7 на суму 79477,42 грн.;

Акт від 29.02.2016 р. №55 на суму 51896,55 грн.;

Акт від 31.03.2016 р. №138 на суму 25329,03 грн.;

Акт від 30.04.2016 р. №179 на суму 2960,00 грн.

За оренду тари відповідач розрахувався частково, що підтверджується платіжними дорученнями:

- №49 від 03.09.2015 р. на суму 90000,00 грн.;

- №137 від 21.12.2015 р. на суму 69308,17 грн.;

- №160 від 25.01.2016 р. на суму 89625,81 грн.

19 квітня 2016 року між позивачем та відповідачем було підписано акт про зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с.32), з якого вбачається, що заборгованість відповідача складає 54275,36 грн. Враховуючи, що після 19.04.2016 року між сторонами було підписано акт приймання-передачі від 30.04.2016 р. на суму 2960,00 грн., - позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 57235,36 грн. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 6.3., 6.5. ОСОБА_2 оренди за прострочення внесення оплати на розрахунковий рахунок орендодавця більше ніж на 3 календарні дні, Орендар, за вимогою Орендодавця, сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення. У випадку прострочення Орендарем внесення орендної плати більше ніж на 30 них днів Орендар, на вимогу Орендодавця, додатково зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 20% вартості місячної орендної плати, за кожний місяць, в якому прострочено внесення орендної і відповідно до п.2.4. ОСОБА_2.

Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Пункт 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи Ліга (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ ) перевірив розрахунки в частині стягнення пені та дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню (пеня за актом від 31.01.2016 р. за період з 10.02.2016 р. по 10.08.2016 р. - 15339,58 грн.; за актом від 29.02.2016 р. за період з 10.03.2016 р. по 10.09.2016 р. - 9569,67 грн.; пеня за актом від 31.03.2016 р. за період з 10.04.2016 р. по 10.10.2016 р. - 4352,99 грн.; пеня за актом від 30.04.2016 р. за період з 10.05.2016 р. по 10.11.2016 р. - 483,63 грн. Загальна сума пені за розрахунком суду 29745,87 грн.). Позивач просить стягнути з відповідача 24 365,54 грн. Оскільки від позивача заяви про вихід за межі позовних вимог в частині стягнення пені не надходило, - задоволенню підлягають вимоги в сумі 24365,54 грн.

Враховуючи вищевикладені приписи законодавства, задоволенню підлягають вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 31932,60 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи Ліга (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ ) перевірив розрахунки в частині стягнення інфляційних та річних та дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню (Інфляційні: за актом від 31.01.2016 р. за період з 10.02.2016 р. по 12.04.2017 р. - 2790,04 грн.; за актом від 29.02.2016 р. за період з 10.03.2016 р. по 12.04.2017 р. - 8418,49 грн.; за актом від 31.03.2016 р. за період з 10.04.2016 р. по 12.04.2017 р. - 3817,33 грн.; за актом від 30.04.2016 р. за період з 10.05.2016 р. по 12.04.2017 р. - 330,92 грн. Загальна сума інфляційних за обрахунком суду 25089,83 грн. Річні: за актом від 31.01.2016 р. за період з 10.02.2016 р. по 12.04.2017 р. - 12523,09 грн.; за актом від 29.02.2016 р. за період з 10.03.2016 р. по 12.04.2017 р. - 1698,46 грн.; за актом від 31.03.2016 р. за період з 10.04.2016 р. по 12.04.2017 р. - 764,60 грн.; за актом від 30.04.2016 р. за період з 10.05.2016 р. по 12.04.2017 р. - 82,07 грн. Загальна сума річних за обрахунком суду 5335,17 грн.). Оскільки від позивача заяви про вихід за межі позовних вимог в частині стягнення річних та інфляційних не надходило, - задоволенню підлягають вимоги щодо стягнення інфляційних в сумі 6398,91 грн. та річних в сумі 2214,32 грн.

З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду , і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст..43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Приватного підприємства АГРО АРБІГ (74824, Херсонська область, Каховський район, с.Коробки, вул.Терни, буд.6, ідентифікаційний код 36846070, р/р 2600710051494 в АТ Ощадбанк , МФО 3525457) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Грін Тім (Херсонська область, м.Каховка, Чаплинське шосе, 7, ідентифікаційний код 37249019, р/р 26005479913 в АТ ОСОБА_3 ОСОБА_1 , МФО 380805) 57235,36 грн. основного боргу, 24365,54 грн. пені, 2214,32 грн. три проценти річних; 6398,91 грн. інфляційних втрат; 31932,60 грн. штрафу та 1956,73 грн. судового збору.

Повне рішення складено 12.07.2017 р.

Суддя В.В.Литвинова