Рішення

від 11.07.2017 по справі 909/485/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2017 р. Справа № 909/485/17 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Приватного підприємства "Фірма "Хімекс",

вул. Височана, 18, м.Івано-Франківськ, 76019;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Дроп-Україна",

вул. Галицька, 104 А, м.Рогатин, Івано-Франківська область,77000;

про: стягнення 44 450,00грн.,

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - керівник, (витяг з ЄДРЮО та ФО-П серія ААВ №335015 від 07.03.2012р.);

від відповідача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність №58 від 30.06.2017р.).

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство "Фірма "Хімекс", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Дроп-Україна", 44 450,00грн.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 29.05.17р., позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

При цьому, судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р. (набрала чинності для України 11.09.1997р.), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із ст.32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах «ОСОБА_1 та Купчик проти України» заяви №№ 7714/06, 23654/08 від 09.12.2010р., «Чуйкіна проти України» № 28924/04 від 13.01.2011р.).

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 04.07.17р., відмовлено в прийнятті зустрічної позовної заяви вх№ 7066/17 від 04.07.17р. відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Дроп-Україна" до позивача - Приватного підприємства "Фірма "Хімекс" про стягнення збитків в сумі 36 195,88грн., у зв"язку з її поданням після початку розгляду судом справи по суті.

Представник позивача, в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги, вказуючи при цьому, на:

- укладення між сторонами Договору-заявки на транспортно-експедиторське обслуговування №7 від 23.02.17р., на виконання умов якого, позивач у відповідності до міжнародної товарно-транспортної накладної (СMR) від 23.02.17р., акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № XI-0000025 від 01.03.17р., надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 44 450,00грн.;

- невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, в частині здійснення розрахунків між сторонами, внаслідок чого, неоплаченою залишилась вартість наданих транспортних послуг в розмірі 44 450,00грн.;

- норми ст.ст. 526, 530, 909 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача, в судовому засіданні, позовні вимоги визнав частково в розмірі 8 254,12грн., вказуючи при цьому, що при здійсненні перевезення вантажу за Договором - заявкою на транспортно-експедиторське обслуговування №7 від 23.02.17р., внаслідок витіку сировини в кількості 693гк., позивач завдав відповідачу збитків на суму 36 195,88грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Між Приватним підприємством "Фірма "Хімекс" (Перевізник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Голд Дроп-Україна" (Замовник/відповідач) укладено Договір-заявку на транспортно-експедиторське обслуговування №7 від 23.02.17р., в якому обумовлено маршрут: Бжег - ОСОБА_3 - Рогатин Україна; номер автомобіля: Scania IL BN 771/M 715 RZ; вантаж: ABS 13000т та Rokamid - 9000т, автоцистерна; дату завантаження: 23.02.17р.; адресу завантаження: 56-120 Brzeg Dolny (ОСОБА_3); перехід: Краківець; дату доставки: 24-27.02.2017р.; адресу розвантаження: м.Рогатин, вул.Галицька, 104; суму фрахту: 1 550,00Євро б/н на вивантаженні.

Дослідженням обставин справи, судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, позивач надав відповідачу транспортні послуги, обумовлені Договором - заявкою №7 від 23.02.17р., на загальну суму 44 450,00грн. Даний факт підтверджує міжнародна товарно-транспортна накладна (СMR) від 23.02.17р. (а.с.10), в якій міститься підпис та печатка одержувача вантажу/відповідача - ТОВ "Голд Дроп-Україна", а також, належним чином оформлений, підписаний без будь-яких зауважень та скріплений печатками Замовника - ТОВ "Голд Дроп-Україна", Виконавця - ПП "Фірма "Хімекс" акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № XI-0000025 від 01.03.17р. (а.с.11).

Однак, відповідач не довів перед судом належного виконання взятих на себе договірних зобов"язань, в частині здійснення розрахунків між сторонами, внаслідок чого, неоплаченою залишилась вартість наданих транспортних послуг в розмірі 44 450,00грн.

Станом на 11.07.17р., в матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили здійснення відповідачем розрахунків за надані позивачем транспортні послуги в розмірі 44 450,00грн.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов"язки виникають зокрема, з Договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Договір-заявка на транспортно-експедиторське обслуговування №7 від 23.02.17р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них (ст.908 Цивільного кодексу України).

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (ч.ч. 1, 2 ст. 307 Господарського кодексу України ч. ч. 1, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України).

В силу ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", ст.929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення (ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність").

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач факт надання позивачем транспортних послуг, обумовлених Договором-заявкою на транспортно-експедиторське обслуговування №7 від 23.02.17р., на загальну суму 44 450,00грн. - визнав, а відшкодування збитків в сумі 36 195,88грн., на які посилається відповідач, частково заперечуючи проти позову, не є предметом даного спору і відповідач, за переконанням суду, не позбавлений права та можливості звернутися до суду з позовом у загальному порядку за захистом свого порушеного права і охоронюваного законом інтересу.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача вартості наданих транспортних послуг в розмірі 44 450,00грн., правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Слід зазначити, що позивач просить суд, відшкодувати за рахунок відповідача, понесені витрати на правову допомогу в сумі 4 000,00грн.

В силу ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, в склад судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій (п.6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.13р.).

Договором про надання правової допомоги №3-05 від 15.05.17р., актом приймання -передачі наданих послуг №4/05 від 25.05.17р., квитанцією до прибуткового касового ордера №04/05 від 25.05.17р., позивачем доведено та документально підтверджено перед судом оплату послуг адвоката (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №507 від 16.05.08р.), в сумі 4 000,00грн.

Разом з тим, вирішуючи питання, зокрема, про розподіл витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (п. 6.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.13р.).

Приписами ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" обумовлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Європейський суд з прав людини, у п. 95 рішення від 26.02.15р., справа "Баришевський проти України", п. п. 34-36 рішення від 10.12.09р., справа "Гімайдуліна і інші проти України", п. 80 рішення від 12.10.06р., справа "Двойних проти України", п. 88 рішення від 30.03.04р., справа "Меріт проти України", неодноразово наголошував, про те, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

В даному випадку, суд, беручи до уваги принципи співрозмірності та розумності судових витрат, враховуючи те, що справа не є складною, не містить значного обсягу доказів, що підлягали б оцінці, а також те, що адвокат жодного разу не був присутній в судових засіданнях та не представляв інтереси довірителя/позивача у суді, вважає за правильне, відшкодувати позивачу за рахунок відповідача, витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 2 000,00грн. Фактично правова допомога адвоката зводиться тільки до написання позовної заяви з правовим дослідженням однієї господарської операції, на підтвердження якої надано міжнародну товарно - транспортну накладну (СMR) та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), що в свою чергу, не потребувало складних юридичних консультацій, не призводило до значного витрачання часу, вказаного у Договорі про надання правової допомоги №3-05 від 15.05.17р. та акті приймання - передачі наданих послуг №4/05 від 25.05.17р.

Судовий збір в сумі 1 600,00грн., за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 599, 610-612, 626 - 629, 908, 909, 929 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193, 307 Господарського кодексу України, ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Дроп-Україна", вул. Галицька, 104 А, м.Рогатин, Івано-Франківська область, 77000 (ідентифікаційний код 32355454) на користь Приватного підприємства "Фірма "Хімекс", вул. Височана, 18, м.Івано-Франківськ, 76019 (ідентифікаційний код 25063846) 44 450,00грн. (сорок чотири тисячі чотириста п"ятдесят грн. 00коп.) - заборгованості, 1 600,00грн. (одну тисячу шістсот грн. 00коп.) - судового збору, 2 000,00грн. (дві тисячі грн. 00коп.) - витрат на оплату послуг адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.07.17р.

Суддя С.Кобецька