Ухвала

від 10.07.2017 по справі 2/521

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

10 липня 2017 року Справа №2/521

Суддя Іванов А.В.,

розглянувши матеріали скарги Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Луганської філії, м. Лисичанськ Луганської області на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі за позовом Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Луганської філії, м. Луганськ

до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» , м.Лисичанськ Луганської області

про стягнення 21324482 грн. 04 коп.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Луганської області від 12.01.2007 у справі №2/521 позов задоволено повністю та стягнуто з відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» , м. Лисичанськ, вул.. Малиновського, буд. 1, код 32359108 на користь Державного підприємства «Укренерговугілля» в особі Луганської філії, м. Луганськ, вул. Радянська, 62, код 26447684 п/рахунок зі спеціальним режимом використання № 2603133385030 в ЛЦО ПІБ, МФО 304308, код 26447684 заборгованість за спожиту електроенергію у сумі активної електроенергії 14765640 грн. 45 коп. , п/рахунок № 26001108690 в Луганської філії АБ «Укркомунбанк» , МФО 304988, код 26447684, заборгованість за спожиту реактивну електроенергію у сумі 748505 грн., інфляційні нарахування у сумі 4428616 грн. 40 коп., річні у сумі 1381720 грн. 19 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 25500 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.

На виконання зазначеного рішення по справі №2/521 видано наказ 29.01.2007.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 29.03.2016 відновлено втрачену справу в частині процесуальних документів суду.

Позивач - Державне підприємство «Регіональні електричні мережі» звернувся до господарського суду Луганської області зі скаргою №01/709 від 04.07.2017 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України) з вимогами про :

- визнання недійсною постанови головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_1 від 24.05.2017 про повернення виконавчого документа за виконавчим провадженням №3551597;

- зобов'язання головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України згідно із ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII винести постанову про відновлення виконавчого провадження №3551597;

- зобов'язання головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України виконати вимоги ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» від 13.04.2017 № 2021- VIII в частині зупинення виконавчого провадження №3551597.

Статтею 121 2 ГПК України, встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Так, оскаржувана постанова про повернення виконавчого документа стягувачу прийнята головним державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України 24.05.2017, 01.06.2017 документ надійшов на адресу стягувача, а до суду останній звернувся 06.07.2017 (дата поштового штемпелю на конверті).

До скарги позивачем додана заява про відновлення строку на подання скарги на дії державного виконавця від 04.07.2017 №01/708.

У вказаній заяві про відновлення строку на подання скарги, стягувач посилається на наступні поважні причини :

- був відсутній доступ до інформації про наявність чи відсутність у боржника по справі боргу за наказом по справі №2/521 у зв'язку з тим, що стягувач по справі позбавлений доступу до технічної, бухгалтерської, кадрової та іншої документації, інформації на електронних носіях, що знаходяться за місцем попередньої реєстрації стягувача по справі - у м. Луганську, де проводиться АТО;

- знадобився додатковий час для отримання від банківських установ інформації про відсутність оплат боржника по справі та перерахувань Державної виконавчої служби в рахунок погашення боргу за наказом господарського суду по справі №2/521.

Дослідивши обставини скарги та клопотання про відновлення строку на звернення зі скаргою, суд дійшов висновку про її повернення, виходячи з наступного .

З матеріалів справи вбачається, що постановою ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 16.01.2016 ВП №3551597 було приєднано до зведеного виконавче провадження з виконання наказу №2/521 від 29.01.2007 відносно боржника ПАТ «Лисичанськвугілля» .

З підстав, зазначених в ухвалі від 11.04.2016, суд відновив справу №2/521 зі своєї ініціативи та відновив строк на оскарження дій виконавчої служби за попередньою скаргою стягувача, коли були наведені подібні причини пропуску строку у порядку ст. 53 ГПК України.

Таким чином, вочевидь, що після початку АТО стягувач був обізнаний про стан ВП №3551597 за результатами розгляду судом його скарги у квітні 2016 року, тому посилання на необхідність доступу до документів у м. Луганську судом оцінюються критично.

Не є переконливими також доводи стягувача про необхідний йому додатковий час для отримання від банківських установ інформації про відсутність оплат боржника по справі та перерахувань виконавчої служби в рахунок погашення боргу за наказом, оскільки ВП№3551597 має особливості, обумовлені статусом ПАТ «Лисичанськвугілля» як господарського товариства з державною часткою у статутному капіталі не менше 25 %, що унеможливлює примусову реалізацію майна та обумовлює дію відповідного мораторію в силу Закону України № 2021-VIII.

Про вказані особливості виконавчого провадження стягувач не міг не знати, тому з доданого до скарги клопотання суд встановив, що заявник мав час для звернення зі скаргою у встановлений законодавством строк. Документальне підтвердження запитів до банківських установ щодо інформації про відсутність оплат боржника по справі, не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вказані стягувачем причини пропуску строку звернення зі скаргою не можуть бути визнані поважними, оскільки спростовуються фактом розгляду скарги судом у 2016 році, наявністю у самій оскаржуваній постанові інформації, яка свідчить про мораторій на виконавчі дії.

Статтею 53 ГПК України встановлено, що за заявою сторони господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Про відновлення пропущеного строку зазначається в ухвалі господарського суду.

У відповідності до п. 9.7. постанови пленуму ВГСУ від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлений у ч. 1 ст. 121 2 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог ст. 53 ГПК України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 та 121 2 ГПК судом виноситься ухвала.

За таких обставин скаргу стягувача слід повернути без розгляду.

Керуючись ст. 53, ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Повернути стягувачу - ДП «Регіональні електричні мережі» в особі Луганської філії скаргу на дії державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України та додані до неї документи без розгляду.

Додаток : на 21 аркуші.

Суддя А.В. Іванов