Рішення

від 11.07.2017 по справі 904/6348/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.07.2017 Справа № 904/6348/17

За позовом Першого заступника прокурора Дніпропетровської області, м.Дніпро в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м.Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс СП", м.Дніпро

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача приватне підприємство "Цесія", м.Дніпро

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради, м.Дніпро

про витребування майна

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від прокуратури: прокурор Деркач І.П., посвідчення №025042 від 21.03.2014;

від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність №7/10-2566 від 28.12.2016;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Перший заступник прокурора Дніпропетровської області (далі по тексту - прокурор) звернувся в інтересах Дніпровської міської ради (далі по тексту - позивач) до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс СП" (далі по тексту - відповідач) про витребування від відповідача на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради нежитлове приміщення №12, розташоване за адресою: м.Дніпро, пр. Газети "Правда", будинок 42 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 67786812101), вартістю 45500,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 по справі №38/5005/6636/2012 про банкрутство комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради задоволено скаргу прокуратури області на дії ліквідатора та визнано неправомірними його дії щодо включення до ліквідаційної маси банкрута ряду об'єктів нерухомого майна комунальної власності, продажу його з відкритих біржових торгів та визнано недійсними договори купівлі-продажу укладені на їх підставі. Зокрема, рішенням суду визнано неправомірними дії ліквідатора комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради арбітражного керуючого ОСОБА_2 щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нежитлового приміщення №12, що розташоване за адресою: проспект Газети "Правда", будинок 42 в місті Дніпро та продажу його з відкритих біржових торгів, визнано недійсними результати біржових торгів, проведених 27.12.2012 Товарною біржею "Регіональна універсальна біржа" з продажу нерухомого майна, а саме нежитлове приміщення №12, розташоване за адресою: м.Дніпро, пр. Газети "Правда", будинок 42, загальною площею 47,5кв.м., оформлених протоколом №40 від 27.12.2012 та визнано недійсним договір купівлі-продажу №838 від 11.06.2013, зареєстрований приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, укладений між ліквідатором-арбітражним керуючим ОСОБА_4 та приватним підприємством "Цесія" з відчуження нежитлового приміщення №12, що розташоване за адресою: м.Дніпро, пр. Газети "Правда", будинок 42, загальною площею 47,5кв.м.

- наведене свідчить про вибуття спірного майна поза волею власника та є підставою про витребування такого майна у відповідача згідно статей 387, 388 Цивільного кодексу України;

- правова позиція прокурора підтверджується постановами Верховного Суду України від 30.09.2014 у справі №43/440-6/231, від 11.06.2014 у справі № 6-52цс14 та від 08.06.2016 у справі № 6-3089ц15.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2017 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду, залучено до участі у справі Третіх осіб - 1 та 2, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача: приватне підприємство "Цесія" та комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя"; справу призначено до розгляду на 11.07.2017.

11.07.2017 отримано відзив на позов в якому відповідач вважає себе добросовісним набувачем спірного майна. Відповідач вважає безпідставними твердження прокуратури та позивача, що спірне майно вибуло поза волею власника.

11.07.2017 від відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з тим, що відсутні правові підстави для подачі прокурором позову в інтересах Дніпровської міської ради, оскільки повноваження щодо управління комунальною власністю належить до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів міської ради, а не до делегованих повноважень, які надані органами виконавчої влади. Окрім того, Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачає, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність у разі порушення ними Конституції або законів України. Однак прокурором у позові лише зазначено про бездіяльність Дніпровської міської ради, але не наведено жодних доказів вказаної бездіяльності: проведення службових перевірок, притягнення до відповідальності винних осіб, тощо. Якщо прокурор, що звертається до господарського суду в інтересах держави або громадянина, у позовній заяві не обґрунтував наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави або громадянина в суді, то господарський суд повертає позовну заяву без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України. У разі ж коли суд у зазначених випадках помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, відповідний позов залишається без розгляду згідно з пунктом 1 частини першої статті 81 названого Кодексу (абзац 7 пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам").

11.07.2017 від відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності , згідно якої відповідач зазначає, що договір купівлі-продажу від 11.06.2013 укладений між комунальним житлово-експлуатаційним підприємством "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради та приватним підприємством "Цесія" визнаний недійсним з моменту укладення, отже строк позовної давності для звернення позивача, як власника, з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння починає перебіг з моменту вибуття майна з володіння позивача, тобто строк на таке звернення сплив 12.06.2016, а позивач звернувся з позовом поза межами встановленого строку.

11.07.2017 отримано письмові пояснення прокуратури Дніпропетровської області в яких позовні вимоги підтримано у повному обсязі.

Щодо повідомлення сторін про час та місце судового засідання.

Господарським судом враховано положення пункту 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Прокурор про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується реєстром поштових відправлень суду та явкою останнього в судове засідання.

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 14.06.2017 з відміткою представника позивача про отримання ухвали суду 09.06.2017 та явкою представника в судове засідання.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 13.06.2017 з відміткою представника відповідача про отримання ухвали суду 08.06.2017.

Третя особа-1 про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується реєстром поштових відправлень суду.

Третя особа-2 про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується ухвалою суду, яка повернулася на адресу господарського суду 30.06.2017 з відміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає".

Враховуючи викладене господарський суд констатує, що учасники процесу належним чином повідомлені про час і місце розгляду позовної заяви судом.

Суд оголошував перерву з 12год. 45хв. 11.07.2017 до 13год. 00хв. 11.07.2017.

В судовому засіданні, яке відбулося 11.07.2017 прокурор та повноважний представник позивача позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні в повному обсязі. Відповідач явку представника не забезпечив, вимоги суду виконав . Третя особа-1 та третя особа-2 явку представників не забезпечили, вимоги суду не виконали.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .

Враховуючи вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи у судовому засіданні, яке відбулося 11.07.2017 в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровської обласної ради №232-10/ХХІV від 23.10.2003 "Про підвищення ефективності управління майном спільної власності територіальних громад області" в частині передачі обласних комунальних підприємств до власності територіальної громади м.Дніпропетровська затверджено розпорядження Голови Дніпропетровської обласної ради №159-р від 18.08.2003 "Про передачу із спільної власності територіальних громад області до територіальної громади м.Дніпропетровська цілісного майнового комплексу обласного житлово-комунального підприємства "Лівобережжя".

Рішенням Дніпропетровської міської ради №11/13 від 19.11.2003 "Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста обласних житлово-комунальних підприємств "Південне", "Центральний", "Лівобережжя", до комунальної власності прийнято житлово-комунальне підприємство "Лівобережжя" з майном, будівлями і спорудами, що перебували на його балансі, відповідно до акту приймання-передачі від 18.08.2003.

Територіальна громада міста набула право власності на об'єкти нерухомого майна з часу затвердження актів приймання-передачі, а саме з 18.08.2003.

Розпорядженням голови Дніпропетровської міської ради №159-р від 18.08.2003, рішенням Дніпропетровської обласної ради від 23.10.2003 №232-10/ХХІV, відділом Дніпропетровського міського управління юстиції 08.05.2013 проведено державну реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення №12, що розташоване за адресою: м.Дніпро, пр. Газети "Правда", будинок 42 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 67786812101).

Рішенням Дніпропетровської міської ради №16/9 від 02.03.2011 об'єкти нерухомого майна з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, зокрема, комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя" передано на баланс комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю".

06.08.2012 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі №38/5005/6636/2012 про банкрутство комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради.

На час порушення провадження у справі про банкрутство рішення сесії Дніпропетровської міської ради №16/9 від 02.03.2011 в повному обсязі виконано не було, внаслідок чого нерухоме майно продовжувало обліковуватися на балансі комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012 у справі №38/5005/6636/2012 комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором підприємства призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2, яким нежитлове приміщення №12, що розташоване за адресою: м.Дніпро, пр. Газети "Правда", будинок 42 було включено до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, а в подальшому реалізовано шляхом проведення товарною біржею Регіональна універсальна біржа торгів, оформлених протоколом №40, та переможцем яких визнано приватне підприємство "Цесія".

На підставі протоколу проведення біржових торгів з купівлі-продажу нежитлового приміщення №12, що розташоване за адресою: м.Дніпро, пр. Газети "Правда", будинок 42, 11.06.2013 між комунальним житлово-експлуатаційним підприємством "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради та приватним підприємством "Цесія" укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення №12, що розташоване за адресою: м.Дніпро, пр. Газети "Правда", будинок 42, загальною площею 47,5кв.м. з подальшим нотаріальним посвідченням та внесенням відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Спірне нерухоме майно приватним підприємством "Цесія" було відчужено на користь товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс СП за договором купівлі-продажу №2343 від 11.06.2014.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Дослідивши оригінали наданих прокуратурою та позивачем до господарського суду документів у розумінні статті 36 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв їх як належні докази.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 по справі №38/5005/6636/2012 про банкрутство комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради задоволено скаргу прокуратури області на дії ліквідатора та визнано неправомірними його дії щодо включення до ліквідаційної маси банкрута ряду об'єктів нерухомого майна комунальної власності, продажу його з відкритих біржових торгів та визнано недійсними договори купівлі-продажу укладені на їх підставі. Зокрема, рішенням суду визнано неправомірними дії ліквідатора комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради арбітражного керуючого ОСОБА_2 щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нежитлового приміщення №12, що розташоване за адресою: проспект Газети "Правда", будинок 42 в місті Дніпро та продажу його з відкритих біржових торгів, визнано недійсними результати біржових торгів, проведених 27.12.2012 Товарною біржею "Регіональна універсальна біржа" з продажу нерухомого майна, а саме нежитлове приміщення №12, розташоване за адресою: м.Дніпро, пр. Газети "Правда", будинок 42, загальною площею 47,5кв.м., оформлених протоколом №40 від 27.12.2012 та визнано недійсним договір купівлі-продажу №838 від 11.06.2013, зареєстрований приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, укладений між ліквідатором-арбітражним керуючим ОСОБА_4 та приватним підприємством "Цесія" з відчуження нежитлового приміщення №12, що розташоване за адресою: м.Дніпро, пр. Газети "Правда", будинок 42, загальною площею 47,5кв.м.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі №38/5005/6636/2012 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 у справі №38/5005/6636/2012 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.05.2017 по справі №38/5005/6636/2012 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі №38/5005/6636/2012 залишено без змін.

Таким чином, судом були встановлені як незаконність дій ліквідатора третьої особи-1 щодо реалізації спірного майна, так і недійсність договору купівлі-продажу вказаного майна.

Згідно з частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд враховує обставини встановлені рішенням суду у справі №38/5005/6636/2012 при вирішенні даного спору.

Згідно приписів статей 321, 319, 658 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові.

Відповідно до статті 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребуване у нього.

Статтею 387 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Обставини, встановлені ухвалою суду від 29.08.2016 у справі №38/5005/6636/2012 щодо незаконності відчуження спірного майна, дозволяють стверджувати про те, що майно вибуло з володіння Дніпровської міської ради поза волею власника.

Частиною 3 статті 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 321 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

В пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними та в пункті 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 07.02.2014 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав зазначено, що норма частина 1 статті 216 Цивільного кодексу України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України.

Таким чином, суд погоджується з твердженням прокурора про те, що спірне нерухоме майно вибуло з комунальної власності з порушенням чинного законодавства поза волею Дніпровської міської ради і отже, позивач має право на його витребування у відповідача на підставі статті 388 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного, суд заперечення відповідача відхиляє.

Аналогічна правова позиція висвітлена у Постанові Верховного суду України від 25.01.2017 по справі №3-1533гс16(1); рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2017 по справі №904/9656/16, яке постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.05.2017 залишено без змін.

Заява відповідача про застосування позовної давності задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.

Суд враховує, що про недійсність правочину на підставі якого відбулося вибуття спірного нерухомого майна з володіння територіальної громади міста поза її волею, як позивачеві, так і прокуророві стало відомо лише 29.08.2016, після винесення Господарським судом Дніпропетровської області ухвали по справі №38/5005/6636/2012 щодо задоволення скарги прокурора на дії ліквідатора по включенню вказаного майна до ліквідаційної маси та визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Крім того, Дніпровська міська рада була залучена до участі у справі №38/5005/6636/2012 ухвалою суду від 24.09.2015, що також свідчить про те, що позивач раніше не міг дізнатися про порушення його прав у вигляді включення належного йому нерухомого майна до ліквідаційної маси третьої особи-2 та подальшого продажу такого майна.

Наведене виключає можливість для висновку про сплив позовної давності на час звернення прокурора з даним позовом.

Клопотання відповідача щодо залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.

Суд вважає, що даний позов поданий прокурором відповідно до Закону України Про прокуратуру . Згідно з положеннями вказаного Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або погрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

З урахуванням положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь прокуратури Дніпропетровської області судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 1600,00грн. та за подачу заяви про забезпечення позову у розмірі 800,00грн.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 319, 321, 330, 387, 388, 658 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 35, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Витребувати від товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс СП (49061, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 37149504) на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради (49000, м.Дніпро, пр.Д.Яворницького,75; ідентифікаційний код 26510514) нежитлове приміщення №12, що розташоване за адресою: м.Дніпро, пр. Газети "Правда", будинок 42 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 67786812101), вартістю 45500,00грн. (сорок п'ять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.)

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс СП (49061, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 37149504) на користь прокуратури Дніпропетровської області (49601, м.Дніпро, пр.Д.Яворницького, 38, реквізити отримувача: МФО 820172, р/р35217020000291 в ДКСУ в м.Київ, код 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) 1600,00грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) судового збору за подачу позовної заяви та 800,00грн. (вісімсот грн. 00 коп.) судового збору за подачу заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Видати накази.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

13.07.2017

Суддя ОСОБА_5