Постанова

від 11.07.2017 по справі 906/497/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"11" липня 2017 р. Справа № 906/497/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Гулова А.Г. ,

суддя Маціщук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд"

на рішення господарського суду Житомирської області від 07.02.2017р.

у справі № 906/497/16 (суддя Гансецький В.П.)

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Асканія Трейдінг"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд"

про стягнення 109 999 грн. 95 коп. боргу

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 07.02.2017р. у справі № 906/497/16 було задоволено позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Асканія Трейдінг" до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд" про стягнення 109999 грн. 95 коп.

При винесені наказного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що 04.01.2011р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Асканія Трейдінг" (постачальник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд" (покупець) укладено Договір поставки № 0045-11, згідно якого постачальник зобов'язався в обумовлений даним договором строк поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар (продукти харчування) в асортименті відповідно Специфікації постачальника (Додаток №1) та накладних, на умовах та в порядку, визначених даним договором (т.1 а.с.10-13).

Позивачем було здійснено поставку товару відповідачу у спрощений спосіб згідно видаткових накладних: № 2-99 від 21.01.2015р. на суму 8497 грн. 55 коп., № 2-100 від 21.01.2015р. на суму 78610 грн. 73 коп., № 2-133 від 28.01.2015р. на суму 8361 грн. 50 коп., № 2-134 від 28.01.2015р. на суму 72641 грн. 76 коп., № 2-211 від 04.02.2015р. на суму 6042 грн. 95 коп., № 2-201 від 04.02.2015р. на суму 81687 грн. 62 коп., №2-251 від 11.02.2015р. на суму 32769 грн. 33 коп., № 2-322 від 18.02.2015р. на суму 64529 грн. 19 коп., всього на загальну суму 353140 грн. 63 коп.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 28.07.2016р. у справі № 906/497/16 було призначено судово-бухгалтерську експертизу для встановлення факту наявності або відсутності заборгованості ТОВ "Маркет-Трейд" перед ТОВ "Асканія Трейдінг", проведення якої доручено експертам Незалежного інституту судових експертиз.

На вирішення експертів судом було поставлено наступне питання: "Яку суму заборгованості має (якщо має) ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд") перед ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Асканія Трейдінг" згідно наявних матеріалів справи № 906/497/16 та, за необхідності, додатково витребуваних експертами документів?".

Згідно висновку експерта № 8737 від 25.01.2017р., за умови поставки товару за видатковими накладними № 2-825 від 23.05.2014р. та № 2-322 від 18.02.2015р. та відповідно до наданих матеріалів, заборгованість ТОВ "Маркет-Трейд" перед ТОВ "Асканія Трейдінг" становить 109999 грн. 93 коп.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 109999 грн. 93 коп.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд" звернувся з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить рішення господарського сулу Житомирської області від 07.02.2017 р. у справі № 906/497/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує наступне.

В резолютивній частині оскаржуваного рішення вказує накладну № 2-357 від 25.022015 р., яка не назначена в описовій частині рішення та не зазначена в позовній заяві, як підстава позову.

У висновку експерта вказано, що за умови поставки товару за видатковими накладними № 2-825 від 23.05.2014 р. та № 2-322 від 18.02.2015 р. та відповідно до наданих матеріалів, заборгованість ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд" перед ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Асканія Трейдінг" становить 109999 грн. 93 коп.

Поруч з тим, за видаткова накладна № 2-825 від 23.05.2014 р. не зазначена ні в описовій частині оскаржуваного рішення, ні в позовній заяві ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд", як підстава позову.

Висновок експерта був формульований з умовою, тобто експерт не дає чіткої та однозначної відповіді про наявність заборгованості відповідача перед позивачем.

Також висновок експерта, містить протиріччя відносно поставки за накладною №2-322 від 18.02.2015 р., а саме експертом були вказані різні суми поставки за цією накладною.

Окрім того, позивачем до суду не було надано видаткової накладної № 2-322 від 18.02.2015 р. та ТТН № 2-317 від 18.02.2015 р. за підписом особи, яка отримала товар.

Вважає, що матеріалами справи не підтверджено поставки товару на підставі видаткових накладних № 2-322 від 18.02.2015 р. на суму 64529 грн. 19 коп. та № 2-825 від 23.05.2014 р. на суму 72480 грн. 68 коп.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд" вважає, що вищевказане судове рішення є незаконним, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Від позивача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Асканія Трейдінг" надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, відповідно до якого просить оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги - відмовити.

На спростування доводів, викладених в апеляційній скарзі, вказує на таке.

Протягом 2015 році позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 364308 грн. 55 коп., що підтверджується видатковими накладними № 2-99 від 21.01.2015 р., № 2-100 від 21.01.2015 р., № 2-133 від 28.01.2015 р., № 2-134 від 28.01.2015 р., № 2-201 від 04.02.2015 р., № 2-211 від 04.02.2015 р., № 2-251 від 11.02.2015 р., № 2-322 від 18.02.2015 р., №2-322 від 25.02.2015 р.

Вказані господарські операції були відображені позивачем в його податковому обліку, та за рахунок них були сформовані податкові зобов'язання з податку на додану вартість у відповідних періодах, що підтверджується додатками № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з січня по лютий 2015 року.

В додаткових поясненнях наданих до суду першої інстанції, позивач вказував, що станом на 01.01.2015 р. заборгованість відповідача складала 296147 грн. 04 коп., що підтверджувалося актом звірки заборгованості за період з 01.10.2014 р. по 31.12.2014 р. У 2015 році відповідач сплатив на користь позивача 550455 грн. 64 коп.

Тобто заборгованість відповідача перед позивачем складає 109999 грн. 95 коп. (296147 грн. 04 коп. + 364308 грн. 55 коп. - 550455 грн. 64 коп.)

Відносно накладної № 2-251 від 11.02.2015 р., позивач пояснив, що її було виписано на суму 32769 грн. 33 коп. Однак, в бухгалтерському обліку ТОВ "Асканія Трейдінг" за даною накладною рахується суму 30459 грн. 81 коп. (саме ця сума є вірною). Відкориговану накладу № 2-251 від 11.02.2015 р. відповідач не підписав та не передав позивачу.

Щодо видаткової накладної № 2-322 від 11.02.2015 р. позивач пояснює, що поставка по ній підтверджується товарно-транспортною накладною №2-317 від 18.02.2015 р. та довіреність № 00000024 від 19.02.2015 р.

Таким чином, позивач вважає, що рішення господарського сулу Житомирської області від 07.02.2017 р. у справі № 906/497/16 законним та обґрунтованим, а тому просить відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд".

В судових засіданнях Рівненського апеляційного господарського суду представник скаржника підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права. З огляду на вказане, вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 07.02.2017 р. у справі №906/497/16 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача в судових засіданнях вказувала, що з доводами апелянта не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. З огляду на зазначене, просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

10 липня 2017 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 16:00 год. 11 липня 2017 року, однак після оголошення перерви, сторони не забезпечили явку своїх уповноважених представників в судове засідання.

Враховуючи приписи ст.ст. 101,102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить розписка (т. 5, а. с. 111) , а також те, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, а свою позицію представники висловили в попередніх судових засіданнях, колегія суддів визнала за можливе закінчувати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити часткового, а оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення 72480 грн. 68 коп. боргу за поставлений товар, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що 04.01.2011р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Асканія Трейдінг" (постачальник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд" (покупець) було укладено Договір поставки № 0045-11 (далі - Договір) (т. 1 а. с. 10-12 ).

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов'язався в обумовлений даним договором строк поставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар (продукти харчування) в асортименті відповідно Специфікації постачальника (Додаток №1) та накладних, на умовах та в порядку, визначених даним договором.

В пункті 2.1. Договору сторони погодила, що асортимент, кількість та ціна товару у кожній конкретній партії визнаються сторонами у замовлені та вказується в накладних.

Згідно з п. 5.1. Договору поставка здійснюється з застосуванням правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 р., в обсягу необхідному для виконання умов цього Договору за домовленістю сторін.

Право власності на товар, а разом з ним і ризик його випадкової загибелі переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент отримання товару (п. 5.5. Договору).

Згідно із п. п. 6.1., 6.5. Договору передача товару покупцю здійснюється виключно при наявності довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей. Здача товару постачальником і приймання його покупцем по найменуванню, кількості і ціни здійснюється на підставі товарної накладної і відповідно до погодження сторонами замовлення.

Відповідно до п. 10.1 Договору, даний договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 1012р.

Згідно п.10.6 Договору, якщо за один місяць до закінчення строку, вказаного у п.10.1 договору жодна зі сторін не попередить у письмовій формі про свій намір припинити дію договору, даний договір вважається пролонгованим на той самий строк і на тих же умовах. При цьому сторони зобов'язуються надати документ, що підтверджує реквізити сторін.

Матеріали справи не містять доказів наміру позивача чи відповідача про припинення дію Договору, а тому він вважається пролонгованим до 31.12.2014р.

На протязі 2013-2015 років позивач здійснював поставку товару, а відповідач приймав та оплачував товар, який надходив від позивача, що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання ТМЦ відповідача, усними та письмовими поясненнями представників сторін.

При цьому позивач стверджує, що відповідач заборгував 109 999,95 грн. за отриманий товар.

З метою встановлення розміру заборгованості або її відсутності, господарським судом Житомирської області було призначено справі судово-бухгалтерську експертизу , проведення якої доручено експертам Незалежного інституту судових експертиз. На вирішення експертів поставлено питання "яку суму заборгованості має (якщо має) ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд" (м.Житомир) перед ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Асканія Трейдінг" (м. Київ) згідно наявних матеріалів справи № 906/497/16 та, за необхідності, додатково витребуваних експертами документів?".

Експертом при проведенні експертизи були витребувані та досліджені всі первинні та бухгалтерські документи, за весь час існування господарських правовідносин між сторонами.

Відповідно до висновку експерта № 8737 за результатами проведення судово-економічної експертизи у справі № 906/497/16 від 25.01.2017 р., заборгованість ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд" перед ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Асканія Трейдінг" становить 109999 грн. 93 коп. за умови поставки товару за видатковими накладними № 2-825 від 23.05.2014 р. та № 2-322 від 18.02.2015 р.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних даних справи.

В силу дії ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Як убачається із встановлених обставини у даній справі, між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі укладення Договору поставки №0045-11 від 04.01.2011р.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В той же час, як вказувалося вище експерт вказав, що за умови поставки товару за видатковими накладними № 2-825 від 23.05.2014 р. та № 2-322 від 18.02.2015 р. заборгованість ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд" перед ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Асканія Трейдінг" становить 109999 грн. 93 коп.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи копій видаткових накладних № 2-322 від 18.02.2015 р. на суму 64529 грн. 19 коп. та № 2-825 від 23.05.2014 р. на суму 72480 грн. 68 коп., їх не було підписано уповноваженим представником та на них відсутні печатки ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд" (т. 2 а. с. 7-8, т. 1 а. с. 209) .

В той же час, в товарно-транспортній накладній № 2-318 від 18.02.2015 р. складеної на вантаж відповідно до видаткової накладної № 2-322 від 18.02.2015 р., стоїть підпис уповноваженої особи про отримання товару та печатка ТОВ "Маркет-Трейд". Також наявна довіреність № 00000024 від 19.02.2015 р., видана ОСОБА_2 на отримання від ТОВ "Асканія Тейдінг" цінностей за видатковою накладною № 2-322 від 18.02.2015 р. (т. 2 а. с. 9-10).

Оригінали видаткових накладних № 2-825 від 23.05.2014 р. та № 2-322 від 18.02.2015 р., товарно-транспортної накладної № 2-318 від 18.02.2015 р. та довіреності № 00000024 від 19.02.2015 р. оглянуті та досліджені колегією суддів у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Як вказувалося вище, згідно із п. п. 6.1., 6.5. Договору передача товару покупцю здійснюється виключно при наявності довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей. Здача товару постачальником і приймання його покупцем по найменуванню, кількості і ціни здійснюється на підставі товарної накладної і відповідно до погодження сторонами замовлення.

Тобто, поставка товару по накладній № 2-322 від 18.02.2015 р. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема копією товарно-транспортної накладної № 2-318 від 18.02.2015 р. та довіреністю № 00000024 від 19.02.2015 р.

Враховуючи викладене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що позивач поставив товар по видатковій накладній № 2-322 від 18.02.2015 р. на суму 64529 грн. 19 коп.

Поруч з тим, поставка товару по накладній № 2-825 від 23.05.2014 р. на суму 72480 грн. 68коп. не підтверджується. Наявність лише довіреності № 00000127 від 27.05.2014 р., не є належним та допустимим доказом на підтвердження факту поставки товару.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що поставка товару видаткових накладних № 2-322 від 18.02.2015 р. на суму 64529 грн. 19 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, однак матеріали справи не містять доказів відносно факту поставки товару по накладній № 2-825 від 23.05.2014 р. на суму 72480 грн. 68 коп.

Поруч з тим, скаржник посилався на той факт, що в резолютивній частині оскаржуваного рішення вказує накладну № 2-357 від 25.02.2015 р., яка не назначена в описовій частині рішення та не зазначена в позовній заяві, як підстава позову.

В той же час, позивач свою позовну заяву обґрунтовував не лише вказаними в ній накладними, а Договором поставки № 0045-11 від 04.01.2011 р. на підставі якого здійснювалися поставки та оформлювалися видаткові накладні, а також тими правовідносинами, які виникли між сторонами в результаті поставки товару у період 2013-2015 роках, тому доводи скаржника відносно не зазначення в позовній частині рішення та позовній заяві видаткової накладної № 2-357 від 25.02.2015 р. не можуть буди підставою для скасування оскаржуваного рішення.

З огляду на наведене вище, колегія суддів суду апеляційної інстанції не вбачає визначених законом підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Натомість, суд першої інстанції не врахував вищевказаного, у зв'язку з чим дійшов хибного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Поряд з тим, місцевим господарським судом не досліджувалося питання щодо поставки товару видаткових накладних № 2-322 від 18.02.2015 р. на суму 64529 грн. 19 коп. та № 2-825 від 23.05.2014 р. на суму 72480 грн. 68 коп.

Наведене зумовило неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що доводи апелянта є обґрунтованими, підтверджуються встановленими обставинами справи та відповідними нормами закону, в зв'язку з чим рішення господарського суду Житомирської області від 07.02.2017р. у справі № 906/497/16 слід скасувати в частині стягнення 72480 грн. 68 коп. боргу за поставлений товар та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 99,101,103-105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд" задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 07.02.2017р. у справі № 906/497/16 скасувати в частині стягнення 72480 грн. 68 коп. боргу за поставлений товар та 1087 грн. 18 коп. судового збору за подання позовної заяви.

Прийняти в цій частині нове рішення.

В позові в частині стягнення 72480 грн. 68 коп. боргу за поставлений товар відмовити.

В частині стягнення 37519 грн. 27 коп. боргу за поставлений товар та 562 грн. 82 коп. судового збору за подання позовної заяви рішення залишити без змін.

3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Асканія Трейдінг" (01042, м. Київ, провулок Новопечерський 5, код 25390060) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд" (10003, м. Житомир, вул. Домбровського 3, код 32121992) 1195 грн. 90 коп. витрат по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Господарському суду Житомирської області видати накази на виконання даної постанови.

5. Справу № 906/497/16 повернути в господарський суд Житомирської області.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.