Рішення

від 12.07.2017 по справі 149/2827/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/2827/16-ц Провадження № 22-ц/772/1885/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1 Категорія 23 Доповідач Панасюк О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі: головуючого - судді Панасюка О.С., суддів Голоти Л.О., Зайцева А.Ю., з участю секретаря судового засідання Куленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Щедра Нива , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Сектор з питань реєстрації Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області, відділ Держгеокадастру в Хмільницькому районі Вінницької області, про визнання договору оренди землі недійсним та скасування його державної реєстрації, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Щедра Нива на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 01 червня 2017 року та додаткове рішення від 6 червня 2017 року, -

встановила:

07 листопада 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з цим позовом, вказуючи, що згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку є власником земельної ділянки, площею 3,7577 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області. У 2016 році він дізнався, що Товариство з обмеженою відповідальністю Щедра Нива (далі ТОВ Щедра Нива ) самовільно, без його попередження та дозволу склало, підписало та зареєструвало у відділі Держкомзему договір оренди належної йому земельної ділянки строком на 10 років. Примірник договору йому не надавався, договір та акт прийому - передачі земельної ділянки він не підписував, відтак просив визнати цей договір не дійсним, скасувати його державну реєстрацію та зобов'язати ТОВ Щедра Нива повернути належну йому земельну ділянку.

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 01 червня 2017 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 3,7544 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0524883100:02:001:0067, яка розташована на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Щедра Нива с. Клітенка Хмільницького району Вінницької області. Стягнуто з ТОВ Щедра Нива на користь ОСОБА_2 551, 20 грн судового збору.

Додатковим рішенням цього ж суду Вінницької області від 06 червня 2017 року стягнуто з ТОВ Щедра Нива на користь ОСОБА_2 1981,80 грн витрат за проведення судово-почеркознавчої та технічної експертизи.

В апеляційній скарзі ТОВ Щедра Нива , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просило скасувати ці рішення суду та ухвалити нове про відмову у позові.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Ч. ч. 1, 2 ст. 303 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; апеляційний суд досліджує лише ті докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Таким чином, судова колегія розглядає справу та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Цим вимогам рішення суду першої інстанції відповідає не повністю з огляду на таке.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що договір оренди землі підписаний не ОСОБА_2, а іншою особою, відтак волевиявлення позивача на встановлення його цивільних прав та обов'язків за договором було відсутнє.

Також суд прийшов до висновку, що строк позовної давності ОСОБА_2 не пропустив, тому що про порушення свого права дізнався в 2016 році, оскільки вважав, що орендні відносин сторін регулювались договором оренди земельної частки (паю), строк дії якого був встановлений до 2015 року.

Проте, повністю погодитись із такими висновками суду першої інстанції не можна з огляду на таке.

Судом встановлено, що згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 395859, виданим 25 лютого 2008 року відділом земельних ресурсів у Хмільницькому районі Вінницької області, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, загальною площею 3,7544 га що розташована на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області (а. с. 5 - 7).

2 січня 2009 року між ОСОБА_2 та ТОВ Щедра Нива був укладений договір оренди цієї земельної ділянки строком на 10 років, зареєстрований 5 квітня 2011 року у відділі Держкомзему у Хмільницькому районі Вінницької області (а. с. 44 - 49).

Як видно з довідки, виданої ТОВ "Щедра Нива" позивач протягом 2011 - 2016 років отримав 24230,55 грн орендної плати за цим договором (а. с. 62 - 65).

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої та технічної експертизи Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 464/465/17-21 від 23 лютого 2017 року підпис графі Підпис орендодавця в договорі оренди земельної ділянки загальною площею 3,7544 га, що знаходиться на території Кропивнянської сільської ради с. Кропивна Хмільницького району Вінницької області, укладеному між ОСОБА_2 та ТОВ Щедра Нива 2 січня 2009 року, виконано не ОСОБА_2, а іншою особою (а. с. 101 - 107).

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально. Договір оренди землі набирає чинності з моменту його державної реєстрації (ст. ст. 14, 18, 20 Закону в редакції, чинній на момент вчинення спірного правочину).

Ч. 3 ст. 203 ЦК України встановлює, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Оскільки висновком експерта встановлено, щодо договір підписано не ОСОБА_2, а іншою особою, то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що на час укладення цього правочину було відсутнє його вільне волевиявлення, спрямоване на настання відповідних правових наслідків.

Разом з тим з висновком суду про початок перебігу позовної давності з кінця 2016 року - часу отримання позивачем витягу із Державного земельного кадастру, оскільки до 2015 року орендні відносин сторін регулювались договором оренди земельної частки (паю), погодитись не можна з таких міркувань.

Як роз'яснено у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 14 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ згідно з пунктом 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня

2000 року N 5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 року за N 101/4322, після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акта на право приватної власності на землю зобов'язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. З часу отримання особою державного акта на право приватної власності на землю вона набуває статусу власника земельної ділянки, у зв'язку з чим змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) припиняється .

Отже, починаючи з 25 лютого 2008 року - часу отримання позивачем державного акту на право власності на земельну ділянку - дія договору оренди земельної частки паю припинилась, тому ОСОБА_2 не мав законних підстав вважати, що відносини сторін, зокрема нарахування та виплата йому орендної плати, регулювались цим договором до 2015 року.

За змістом ст. ст. 256, 258 ЦК України загальна позовна давність - строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, - встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).

Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 60 ЦПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

До такого правового висновку, який відповідно до приписів ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для врахування іншими судами загальної юрисдикції, дійшов Верховний Суд України у справі № 6-2469цс16 від 16 листопада 2016 року.

За змістом статей 18, 20 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

П. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України добросовісність та розсудливість віднесено до загальних засад цивільного законодавства.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Власність зобов'язує.

П. п. а , б , ґ ч. 1 ст. 91 ЗК України покладають на власника земельної ділянки обов'язки, зокрема: забезпечувати використання земельної ділянки за цільовим призначенням; додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі.

Системний аналіз цих норм вказує на те, що власник земельної ділянки зобов'язаний розсудливо та добросовісно ставитись до свої прав, бути обізнаним про них та вживати заходів щодо виявлення та припинення їх порушень.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_2 не мав жодних об'єктивних перешкод довідатись про наявність договору оренди земельної ділянки з часу його укладення в 2009 році, натомість з огляду на приписи ст. ст. 14, 18, 20 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на момент вчинення спірного правочину, за умови розсудливого та добросовісного ставлення до своїх прав як власника земельної ділянки міг і повинен був довідатись про порушення своїх прав у зв'язку із вчиненням спірного договору та особу, яка їх порушила після набуття цим правочином чинності в квітні 2011 року, а тому саме з цього часу необхідно рахувати початок перебігу позовної давності, про застосування якої було заявлено відповідачем у справі. Проте, з позовом ОСОБА_2 звернувсь лише в листопаді 2016 року.

Керуючись ст. ст. 205, 303, 304, 307, 309, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Щедра Нива задовольнити.

Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 01 червня 2017 року скасувати.

У позові ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Щедра Нива , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Сектор з питань реєстрації Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області, відділ Держгеокадастру в Хмільницькому районі Вінницької області, про визнання договору оренди землі недійсним та скасування його державної реєстрації відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Щедра Нива 704 (сімсот чотири грн 00 к. у відшкодування судового збору за подання апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач /підпис/ ОСОБА_3

Судді: /підпис/ ОСОБА_4

/підпис/ ОСОБА_5

Згідно з оригіналом ОСОБА_3