Ухвала

від 10.07.2017 по справі 686/23251/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/23251/16-ц

Провадження № 22-ц/792/1296/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої судді П'єнти І.В.,

суддів: Корніюк А.П., Талалай О.І.,

секретар Кошельник В.М.,

за участю: представника апелянта ОСОБА_1, представника ОСОБА_2 ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами заступника прокурора Хмельницької області на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 травня 2017 року про закриття провадження у справі в частині позовних вимог заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до ТзОВ Пімліко про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння та рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 травня 2017 року у справі за позовними вимогами заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до ОСОБА_2, третя особа Олешинська сільська рада Хмельницького району, про скасування державної реєстрації, визнання недійсним договору купівлі-продажу .

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2016 року заступник прокурора Хмельницької області звернувся до суду в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради з позовом до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Патріот 2014 , Товариства з обмеженою відповідальністю Пімліко , третя особа Олешинська сільська рада Хмельницького району, про скасування державної реєстрації, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації прав власності та витребування земельної ділянки з незаконного володіння. В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначав, що 03.11.2015 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХМ №036570 від 08.12.1997 року, виданого Олешинською сільською радою, до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно та Реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку (кадастровий номер 6810100000:33:001:0092) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0,8 га, що розташована по вул. Кооперативній, 50 у м. Хмельницькому. Вказує, що на час звернення ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку відповідач не набув право власності на неї. Оскільки державний акт, виданий на ім'я ОСОБА_2, не був зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на земельній ділянки у встановленому законом порядку, державний акт містить неналежний відтиск печатки та технічна документація на земельну ділянку відсутня. Вважає, що із комунальної власності Хмельницької міської ради на користь ОСОБА_2 неправомірно вибула земельна ділянка площею 0,8 га нормативно-грошовою оцінкою 3701 грн., яка в подальшому відчужена ТОВ Компанія з управління активами Патріот 2014 та, згодом. і ТОВ Пімліко . За таких обставин, позивач просив визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку (кадастровий номер 6810100000:33:001:0092) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,8 га, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Кооперативній, 50; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 03.11.2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ Компанія з управління активами Патріот 2014 ; скасувати державну реєстрацію права власності, та витребувати з незаконного володіння ТОВ Пімліко вищевказану земельну ділянку.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 грудня 2016 року у відкритті провадження в частині позовних вимог до ТОВ Компанія з управління активами Патріот 2014 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки з незаконного володіння - відмовлено.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 травня 2017 року провадження у справі за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради в частині вимог до ТОВ Пімліко про скасування державної реєстрації права власності та витребування з незаконного володіння товариства земельної ділянки (кадастровий номер 6810100000:33:001:0092) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,8 га, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Кооперативна, 50, закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 травня 2017 року в задоволенні позову заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до ОСОБА_2, третя особа Олешинська сільська рада, про скасування державної реєстрації та визнання недійсним договору купівлі-продажу відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду Хмельницького міськрайонного суду від 11 травня 2017 року про закриття провадження, заступник прокурора Хмельницької області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилається на те, що позовні вимоги щодо визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, визнання недійсним договору її купівлі-продажу від 03.11.2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ Компанія з управління активами Патріот 2014 , скасування державної реєстрації права власності та витребування з незаконного володіння ТОВ Пімліко спірної земельної ділянки, є однорідними, нерозривно пов'язаними між собою та такими, що від вирішення однієї залежить вирішення інших. Таким чином, вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження та підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства. Критерієм розмежування справ цивільного судочинства від справ господарського судочинства є одночасно як суб'єктивний склад учасників процесу, так і характер спірних відносин, однак суд на вказані обставини уваги не звернув, та не навів причин з огляду на які, вони не були взяті до відома.

В апеляційній скарзі на рішення суду заступник прокурора Хмельницької області просить скасувати його та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Вказує, що оскаржуване рішення суду ухвалене без повного та всебічного з'ясування обставин справи та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом першої інстанції не дотримано вимоги ч. 4 ст. 10 ЦПК України, щодо обов'язку сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, не надано належну оцінку зібраним у справі доказам, як кожному окремо, так і в їх сукупності, чим порушено норми процесуального права.

В судовому засіданні представник апелянта підтримала апеляційні скарги.

Представник відповідача в судовому засіданні просив апеляційні скарги відхилити, ухвалу та рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід відхилити з таких підстав.

ОСОБА_4 до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Закриваючи провадження в частині позовних вимог заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради в частині вимог до ТОВ Пімліко про скасування державної реєстрації права власності та витребування з незаконного володіння товариства земельної ділянки (кадастровий номер 6810100000:33:001:0092) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0,8 га, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Кооперативна, 50, суд першої інстанції виходив з того, що в цій частині справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки, зважаючи на суб'єктний склад та характер спірних правовідносин має вирішуватись господарським судом.

Судом правильно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновок підтверджуються матеріалами справи і ґрунтується на нормах діючого законодавства.

ОСОБА_4 до ч. 1 статті 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: 1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; 3) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Частиною 1 ст. 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

ОСОБА_4 до ч. 2 ст. 118 ЦПК України, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.

Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 16 ЦПК України).

А тому, суд першої інстанції правильно виходив з того, що вимоги, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, не можуть бути об'єднані в одне провадження. Розгляд справ між юридичними особами віднесено до компетенції господарського суду.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суд України від 02.12.2015 року (справа № 6-1349цс15), від 17.02.2016 року (справа № 6-1965цс15), від 01.03.2017 року (6-923цс16), яка, згідно з ст. 360-7 ЦПК України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Оскільки ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ Пімліко постановлена з додержанням норм процесуального права, підстави для її скасування в межах доводів апеляційної скарги на увалу суду відсутні.

ОСОБА_4 до ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 0 8.12.1997 року ОСОБА_2 отримав Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХМ № 036570, виданий Олешинською сільською радою народних депутатів Хмельницького району Хмельницької області на підставі рішення Олешинської сільської ради народних депутатів від 03.02.1997 року № 7, згідно якого ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку, площею 0,8 га, розташовану на території Олешинської сільської ради, переданої для ведення підсобного господарства. В державному акті зазначено, що його зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 01615 (т. 1, а.с. 12, 120-123).

Постановою ВРУ від 12.05.2011 року № 3349-VI Про зміну і встановлення меж міста Хмельницький і Хмельницького району Хмельницької області було змінено межі міста Хмельницький і Хмельницького району Хмельницької області шляхом збільшення території міста на 681 га земель, у тому числі за рахунок 130 га земель, що знаходяться у віданні Грузевицької сільської ради, 34 га земель Давидковецької сільської ради, 474 га земель Копистинської сільської ради, 10 га земель Олешинської сільської ради, 6 га земель Розсошанської сільської ради та 27 га земель Стуфчинецької сільської ради Хмельницького району; затверджено територію міста Хмельницький загальною площею 9305 га і територію Хмельницького району площею 122011,98 га (т. 1, а.с. 38-39).

03.11.2015 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХМ № 036570 від 08.12.1997 року, виданого Олешинською сільською радою народних депутатів Хмельницького району, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру речових прав власності на нерухоме майно внесено відомості про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку (кадастровий номер 6810100000:33:001:0092) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,8 га, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Кооперативна, 50 (т. 1, а.с. 19).

03.11.2015 року між ОСОБА_2, як продавцем, та ТОВ Компанія з управління активами Патріот-2014 , як покупцем, укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,8000 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6810100000:33:001:0092, яка розташована за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Кооперативна, 50 (т. 1, а.с. 13-15).

Так, відповідно до положень ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом (ст.ст. 215-216, 228-235 ЦК).

Ст. 203 ЦК України передбачені загальні вимоги недодержання яких на момент вчинення правочину може бути підставою його недійсності.

При цьому, право на такий позов, відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, виникає лише в разі порушення недійсною угодою особистого немайнового або майнового права та інтересу позивача.

За змістом вимог ст.ст. 216 та 388 ЦК України, які регулюють наслідки недійсності правочинів та визначають особливості застосування способів захисту права, у разі встановлення наявності речово-правових відносин до таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту права, зокрема, визнання угоди недійсною.

Згідно з ч. 2 статті 12 Закону України від 07 лютого 1991 року № 697-ХІІ Про власність (чинного на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що громадянин набуває права власності на доходи від участі у суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

ОСОБА_4 до чч. 1, 3 ст. 6 ЗК України (в редакції Закону від 13 березня 1992 року, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок, зокрема, для ведення особистого підсобного господарства.

Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими ОСОБА_4 народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безоплатно.

Згідно з чч. 1, 3, 4, 7 ст. 17 ЗК України (в редакції Закону від 13 березня 1992 року) передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться ОСОБА_4 народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки.

Громадяни, заінтересовані у передачі їм у власність земельних ділянок із земель запасу, подають заяви про це до сільської, селищної, міської, а у разі відмови - до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, ОСОБА_4 народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розмір і місце розташування ділянки, мета її використання і склад сім'ї. ОСОБА_4 народних депутатів розглядає заяву і у разі згоди передати земельну ділянку у власність громадянину замовляє землевпорядній організації розробку проекту її відведення.

Ради народних депутатів розглядають у місячний строк зазначені заяви і матеріали та приймають відповідні рішення.

Частиною 1 ст. 22, частиною 1 ст. 23 ЗК України (в редакції Закону від 13 березня 1992 року) визначено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними ОСОБА_4 народних депутатів.

ОСОБА_4 до п.п. 3.1, 3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 квітня 1993 року № 28 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 квітня 1993 року за № 31), яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, державні акти на право приватної власності на землю видаються і реєструються тією сільською, селищною, міською, районною ОСОБА_4 народних депутатів, яка прийняла рішення про передачу земельної ділянки у власність або надання її у постійне користування.

Державні акти на право приватної власності на землю реєструються у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю за формою згідно з додатком № 2.

Громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки (п. 7 розділу Х Перехідні положення ЗК України).

ОСОБА_4 до ч. 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4, 5 ст. 3 цього Закону (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про право на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Право на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія.

ОСОБА_4 до ч. 1 ст. 15 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Положеннями ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено що державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, державних актів на право власності або право постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом.

Записи до державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Статтями 15 і 16 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, у тому числі прав на земельні ділянки, встановлені ч. 2 ст. 16 ЦК України та ч. 3 ст. 152 ЗК України.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що право власності на нерухоме майно набувається особами в порядку, визначеному законом, який існував на час такого набуття, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього відповідно до Закону № 1952-ІV, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 13 червня 2012 року (справа № 6-54цс12), яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції.

На час виникнення спірних правовідносин порядок набуття громадянами права власності на земельні ділянки визначався ЗК України (в редакції Закону від 13 березня 1992 року), норми якого визначають, що рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність громадян є необхідною передумовою виникнення такого права, після чого орган місцевого самоврядування на підставі вказаного рішення видає громадянам державні акти на право власності на земельні ділянки, які є документами, що посвідчують це право. Разом із тим, право власності на земельні ділянки виникає у громадян після того, як орган місцевого самоврядування видав їм державний акт на право власності на землю та зареєстрував його у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю.

У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання цих документів недійсними в судовому порядку вказує на неналежне набуття громадянами права власності на земельні ділянки.

З огляду на викладене вище, суд першої інстанції правильно виходив з того, що спірна земельна ділянка розташовувалася на території сільської ради, яка в межах своєї компетенції прийняла рішення про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2, зареєструвала та видала останньому державний акт на право приватної власності на землю, та з часу його отримання ОСОБА_2 набув право власності на вказану земельну ділянку.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що на час звернення ОСОБА_2 до державного реєстратора (03 листопада 2015 року) останній не набув права власності на спірну земельну ділянку.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

ОСОБА_4 до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В свою чергу, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що на час набуття ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку вона належала територіальній громаді м. Хмельницького та входила до складу земель, які постановою Верховної ОСОБА_4 України від 12.05.2011 року № 3349-VI були включені в межі міста.

Факт відсутності запису про реєстрацію державного акта на землю, виданого сільською радою ОСОБА_2 в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю (т. 1, а.с. 40-44) беззаперечно не свідчить про те, що такий договір не пройшов процедуру державної реєстрації відповідно до діючого на той час порядку. Крім того, невнесення вказаного запису до Книги записів державних актів на право приватної власності на землю уповноваженою на те посадовою особою сільської ради, яка провела реєстрацію державного акта, зробила відповідну відмітку в ньому, власноручно поставила в документі підпис та гербову печатку про його реєстрацію, не є підставою для визнання державного акта на землю недійсним.

Довідки Відділу Держгеокадастру у Білогірському районі Хмельницької області від 12.05.2016 року, відділу Держгеокадастру у Кам'янець-Подільському районі від 12.05.2016 року та Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13.05.2016 року, висновок експерта від 04 серпня 2016 року №110Т, проведеного у кримінальному провадженні, копія трудової книжки ОСОБА_5 (т. 1, а.с. 45-66, 67-68) достовірно не вказують на незаконність набуття ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку.

Колегія суддів вважає, що внесення нотаріусом до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку не потягло за собою виникнення цього права, а тому, скасування такої державної реєстрації не припиняє набутого відповідачем права власності на земельну ділянку.

Посилання апелянта на те, що вказана реєстраційна дія не відповідає вимогам закону, а ОСОБА_2 не одержував у встановленому законом порядку державного акта на право власності на землю, не узгоджуються з дослідженими судом доказами.

Слід взяти до уваги, що прокурор не оскаржує рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2 та виданого останньому державного акта на право власності на землю.

А тому, на думку колегії суддів, прокурором неправильно обрано спосіб захисту цивільного права, що унеможливлює задоволення даного позову.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 і ТОВ КУА Патріот 2014 , недійсним, з огляду на те, що міська рада не є стороною оспорюваного правочину, а прокурор фактично просив суд застосувати спосіб повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину (ст.ст. 215, 216 ЦК України).

ОСОБА_4, в цій частині обраний прокурором спосіб захисту порушеного права також не відповідає вимогам закону, з врахуванням того, що міська рада не є власником спірної земельної ділянки, тому її право у спірних правовідносинах не порушено.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 312, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги заступника прокурора Хмельницької області відхилити.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 травня 2017 року та рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча /підпис/ ОСОБА_6

Судді: /підписи/ ОСОБА_7

ОСОБА_8

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду І.В. П'єнта

Головуючий у першій інстанції - ОСОБА_9 Провадження № 22-ц/792/1296/17

Доповідач - П'єнта І.В. Категорія № 19