Справа № 296/10627/16-ц
2/296/1049/17
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" липня 2017 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира
в складі : головуючого судді Бондарчука В.В.
секретаря Тузенко А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Фабрика Восход про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 в грудні 2016 року звернувся до суду з вказаним позовом та обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що він перебував у трудових відносинах із відповідачем, а саме працював на посаді комерційного директора ТДВ Фабрика Восход , та відповідно до наказу № 43-к від 03.06 2016 був звільнений з роботи за прогул без поважних причин по п.4 ст.40 КЗпП України. Позивач вважає вказаний наказ незаконним, оскільки він підписаний неуповноваженою особою, а тому просив визнати незаконним та скасувати вказаний наказ і поновити його на посаді комерційного директора ТДВ Фабрика Восход .
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали з тих же підстав.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали та вказали, що позивач був звільнений з роботи відповідно до вимог закону, правомірно, за неодноразові прогули.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив обставини звільнення позивача ОСОБА_1 на підставі та відповідно до вимог чинного законодавства за неодноразові прогули.
Суд, заслухавши пояснення сторін та покази свідка, дослідивши матеріали справи у межах заявлених позовних вимог, встановив, що позов не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносина з відповідачем та працював на посаді комерційного директора ТДВ Фабрика Восход . Відповідно до наказу № 43-к від 03.06 2016 ОСОБА_1 був звільнений з роботи за прогул без поважних причин по п.4 ст.40 КЗпП України. Вказаний наказ був отриманий позивачем лише 20.11.2016 (а.с. 6).
Підставою для звільнення стали:
- табель обліку робочого часу (березень 2016р. , квітень2016р., травень2016р., червень 2016р. (а.с. 36-47);
- доповідна записка головного бухгалтера від 01 березня 2016р.№1 (а.с. 58);
- акти з №1 по № 64 (за період з 01.03.2016р по 02.06.2016р.( крім вихідних і святкових днів) Про відсутність на роботі ОСОБА_1В.(а.с. 59-68, 76-77, 82-84, 86-88, 95-108, 114-120, 122-124, 135-141, );
- акт від 11.03.2016Р. про відмову від дачі пояснень ОСОБА_1 щодо відсутності на роботі з 01 березня по 10 березня 2016 року (а.с. 74).
- пояснення причин відсутності на роботі з 01.03.2016р.по 10.03.2016р ОСОБА_1 (а.с. 75);
- від 18.03.2016р.цінний лист з описом та повідомленням ОСОБА_1 про пояснення причин відсутності на роботі з 11.03.2016р.по 17.03.2016р. (на дві адреси) (а.с 78-81);
- акт від 22.03.2016р про відмову від дачі пояснень ОСОБА_1 щодо відсутності на роботі з 01 березня по 22 березня 2016 року (а.с. 85)
- від 25.03.201бр. цінний лист з описом та повідомленням ОСОБА_1 про пояснення причин відсутності на роботі з 18.03.2016р. по 25.03.2016р. (на дві адреси) (а.с. 89-94);
- від 15.04.2016р. цінний лист з описом та повідомленням ОСОБА_1 про пояснення
причин відсутності на роботі з 01.03.2016р.по 14.04.2016р. (на дві адреси) (а.с. 109-113);
- акт від 25.04.2016р. про відмову у дачі пояснень ОСОБА_1 щодо відсутності на роботі з 01 березня по 24 квітня 2016 року (а.с. 121);
- від 29.04.2016р. цінний лист з описом та повідомленням ОСОБА_1 про пояснення причин відсутності на роботі з 01.03.2016р.по 28.04.2016р. (на три адреси) (а.с. 125-134);
- від 12.05.2016 цінний лист з описом та повідомленням ОСОБА_1 про пояснення причин відсутності на роботі з 01.03.2016р.по 11.05.2016р. (на три адреси) (а.с.142-149).
Вказаний вище наказ підписаний директором ТДВ Фабрика Восход ОСОБА_2
ОСОБА_1, обгрунтовуючи позов, вказує, що станом на день підписання Наказу про звільнення № 43-К від 03.06.2016 року загальні збори учасників Товариства з додатковою відповідальністю Фабрика Восход не переобирали ОСОБА_2 директором на новий строк, у зв'язку з чим позивач вважає, що строк повноважень директора у ОСОБА_2 скінчився, оскаржуваний наказ про звільнення підписаний неуповноваженою особою.
При цьому позивач як на підставу позовних вимог посилається на положення п.п. 10.8.3 п.10.8 Статуту товариства, згідно з яким Директор обирається загальними зборами учасників строком на п'ять років (а.с. 7).
Однак, ці доводи позивача не знайшли підтвердження в судовому засіданні, з огляду на наступне.
Правові засади діяльності господарських товариств в Україні визначені відповідними положеннями ЦК України, ГК України, Закону України Про господарські товариства , інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.
Згідно ч.1 ст. 65 ГК України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.
Згідно ч.1 ст. 89 ГК України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.
Особливості управління господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, визначаються законами України.
Згідно ч. 1 ст. 99 ЦК України Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.
Згідно ч. 4 ст. 151 ЦК України до товариства з додатковою відповідальністю застосовуються положення цього Кодексу про товариство з обмеженою відповідальністю, якщо інше не встановлено статутом товариства і законом.
Згідно ч.3 ст. 145 ЦК України компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.
Згідно ч.3 ст. 65 Закону України Про господарські товариства до товариства з додатковою відповідальністю застосовуються норми статей 4, 11, 52-64 цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених даною статтею.
Згідно ч.1 ст. 59 Закону України Про господарські товариства до компетенції загальних зборів належить утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства.
Аналіз вищенаведених положень законодавства приводить до висновку, що порядок обрання виконавчого органу товариства, його склад та компетенція, порядок ухвалення ним рішень, порядок припинення повноважень виконачого органу товариства регулюється відповідними положеннями статуту товариства, якщо інше не встановлено законом.
Також суд враховує, що Статут є локальним документом, згідно якого функціонує товариство та врегульовує відносини органів управління юридичної особи, їх компетенцію, права та обов'язки.
Згідно п. п. в) п. 10.7 статуту товариства до виключної компетенції зборів учасників належить обрання та звільнення Директора.
Згідно п. 10.8 статуту товариства виконавчим органом товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є директор. Директор обирається на посаду і звільняється з посади рішенням загальних зборів учасників.
Із змісту п. 10.7, п. 10.8 Статуту товариства вбачається, що надання повноважень виконавчому органу товариства (директору), припинення повноважень виконавчого органу товариства (директору) є виключною компетенцією загальних зборів учасників товариства, припинення повноважень директора відбувається виключно на підставі рішення зборів учасників про звільнення директора.
Згідно ч.4 ст. 89 ЦК України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
Згідно ч.1 ст. 10 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Із змісту відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, вбачається, що директором товариства є ОСОБА_2.
Станом на цей час загальні збори учасників товариства не приймали рішення про звільнення ОСОБА_2 з посади директора Товариства з додатковою відповідальністю ТДВ Фабрика Восход , а відтак його повноваження не є припиненими.
До того ж, рішенням Господарського суду Житомирської області від 01.12.2016 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 906/1003/16 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання відсутності повноважень директора ТДВ ФАБРИКА ВОСХОД з 23.12.2015 року встановлено, що ОСОБА_2 - уповноважений директор ТДВ Фабрика Восход .
Зміст наведених правових позицій зводиться до того, що повноваження посадових осіб товариства припиняються їх переобранням, а суди не можуть приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів, тому суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ про звільнення ОСОБА_1 підписано уповноваженою особою, а тому відсутні підстави для визнання його незаконним та скасування .
Відповідно до ст.40 ч.1 п.4 КЗпП України власник або уповноважений ним орган може розірвати трудовий договір в разі прогулу ( в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня ) без поважних причин.
У відповідності до п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України " Про практику розгляду судами трудових спорів » № 9 від 6 листопада 1992 року з послідуючими змінами - при звільнені особи за п.4 ст.40 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен додержуватись правил і порядку застосування дисциплінарних стягнень, що регламентовано ст.ст. 147-1, 148,149 КЗпП України.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи вимоги вказаних статей були дотримані, оскільки позивачу неодноразово пропонували надати письмові пояснення з приводу допущених прогулів; наказ про звільнення був доведений позивачу 20.11.2016, при цьому відповідачем неодноразово вживалися заходи для направлення наказу рекомендованими листами, які позивачем не отримувалися (а.с. 168-175), також відмовився отримувати трудову книжку, про що 21.10.2016 та 22.12.2016 були складені відповідні акти (а.с. 177, 178) . Звільнення позивача не погоджувалось з профспілковим комітетом, оскільки таке об'єднання не створено на ТДВ Фабрика Восход , позивач не надав суду доказів, що він був членом профспілкового комітету. При звільненні відповідач врахував тяжкість та ступінь вини працівника, його попередню поведінку, тому з цих підстав суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про поновлення на роботі позивача.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 208, 209, 212, 215 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ :
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Фабрика Восход про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 640 (шістсот сорок) гривень судового збору.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Фабрика Восход 5000 (п»ять) тисяч гривень витрат на правову допомогу.
Рішення може бути оскаржене сторонами до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира протягом десяти днів з дня його проголошення.
Cуддя В. В. Бондарчук
Суд | Корольовський районний суд м. Житомира |
Дата ухвалення рішення | 12.07.2017 |
Оприлюднено | 15.07.2017 |
Номер документу | 67732945 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Хопта Сергій Федорович
Цивільне
Корольовський районний суд м. Житомира
Бондарчук В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні