Постанова

від 24.07.2019 по справі 296/10627/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

24 липня 2019 року

м. Київ

справа № 296/10627/16-ц

провадження № 61-33950св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулька Б. І., Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю Фабрика Восход ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 12 липня 2017 року в складі судді Бондарчука В. В. та рішення Апеляційного суду Житомирської області від 20 вересня 2017 року

у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Миніч Т. І., Павицької Т. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Фабрика Восход (далі -

ТДВ Фабрика Восход ) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі.

Позовна заява мотивована тим, що він працював на посаді комерційного директора ТДВ Фабрика Восход та відповідно до наказу директора

ТДВ Фабрика Восход ОСОБА_4 від 03 червня 2016 року № 43-К

був звільнений з роботи за прогул без поважних причин на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України.

Зазначав , що вказаний наказ підписаний неуповноваженою особою, тому вважав його незаконним.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним

та скасувати наказ директора ТДВ Фабрика Восход ОСОБА_4

від 03 червня 2016 року № 43-К Про звільнення за прогул без поважних причин ОСОБА_3 та поновити його на посаді комерційного директора ТДВ Фабрика Восход .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 12 липня

2017 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 Вирішено питання розподілу судових витрат. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь

ТДВ Фабрика Восход 5 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Рішення районного суду мотивовано тим, що під час звільнення

ОСОБА_3 за пунктом 4 статті 40 КЗпП України роботодавцем дотримано вимоги статей 147-1, 148, 149 КЗпП України та враховано тяжкість та ступінь вини працівника, його попередню поведінку. Суд вважав, що відсутні підстави для задоволення його позовних вимог про поновлення на роботі. Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтверждення того, що зборами учасників ТДВ Фабрика Восход директора ОСОБА_4 було звільнено, та на час підписання спірного наказу він не мав повноважень вчиняти дії від імені товариства, а отже, оскаржуваний наказ про звільнення ОСОБА_1 підписано уповноваженою особою, тому відсутні підстави для визнання його незаконним та скасування.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 20 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 12 липня 2017 року

в частині стягнення витрат на правову допомогу змінено, зменшено розмір стягнутих з ОСОБА_1 на користь ТДВ Фабрика Восход витрат на правову допомогу з 5 000 грн до 2 000 грн. У решті рішення залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТДВ Фабрика Восход 1 000 грн за надання правової допомоги.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що обґрунтованим є висновок районного суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі.

При цьому апеляційним судом зазначено, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для стягнення витрат

на правову допомогу, оскільки ОСОБА_5 під час розгляду справи в суді першої інстанції як представник ТДВ Фабрика Восход брав участь

у судових засіданнях, готував клопотання по справі, подавав заяви, готував промову у судових дебатах, проте, враховуючи вимоги Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах , розумності встановлення оплати за надані послуги та їх обсяг, розмір витрат на правову допомогу є завищеним та підлягає зменшенню до 2 000 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 ,

посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 23 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу

№ 296/10627/16-ц з Корольовського районного суду м. Житомира.

Відповідно до пункту 6 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв у межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 05 червня 2019 року справу передано судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 липня 2019 року вказану справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим , що суди першої та апеляційної інстанцій, враховуючи фактичні обставини справи, не сприяли повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду. Зокрема, суд першої інстанції не правильно визначився з позовними вимогами, оскільки вони не містять вимоги про визнання директора відповідача таким, що звільнений, або звільнити його.

Зазначає, що для припинення повноважень директора ТДВ Фабрика Восход не вимагається окремого рішення загальних зборів учасників цього товариства, а статут ТДВ Фабрика Восход не містить повноважень загальних зборів учасників товариства визнавати директора таким, що припинив повноваження внаслідок закінчення строку, на який його було призначено, тому вважає, що наказ про його звільнення підписано не уповноваженою особою.

Також зазначає, що посилання судів першої та апеляційної інстанцій на рішення Господарського суду Житомирської області від 01 грудня 2016 року, що залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 906/1003/16 за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_4 про визнання відсутності повноважень директора

ТДВ Фабрика Восход з 23 грудня 2015 року є безпідставним, оскільки вказаним рішенням було залишено без задоволення позов ОСОБА_1

у зв`язку з не доведенням позивачем обґрунтованості заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

Вважає безпідставним стягнення витрат на правову допомогу у розмірі

3 000,00 грн, у звязку з тим, що в угоді про надання правової допомоги, укладеній між ТДВ Фабрика Восход та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 , не вказано справу, у якій надавалася правова допомога, акт виконаних робіт сторонами не укладався.

Відзив (заперечення) на касаційну скаргу

У листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ представником ТДВ Фабрика Восход подані заперечення на касаційну скаргу, в яких він зазначає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 працював на посаді комерційного директора ТДВ Фабрика Восход .

Відповідно до наказу директора ТДВ Фабрика Восход ОСОБА_4

від 03 червня 2016 року ОСОБА_7 звільнено з роботи згідно з пунктом 4 статті 40 КЗпП України за прогул без поважних причин. Указаний наказ отриманий останнім 20 листопада 2016 (а.с. 6).

Статут ТДВ Фабрика Восход (ідентифікаційний код: 03058492) затверджено установчими зборами ТДВ Фабрика Восход -протокол

від 22 грудня 2010 року № 1 (а.с. 7 -8).

Згідно з підпунктом в пункту 10.7 Статуту ТДВ Фабрика Восход

до виключної компетенції зборів учасників належить обрання та звільнення директора.

Відповідно пункту 10.8 статуту ТДВ Фабрика Восход виконавчим органом товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є директор. Директор обирається на посаду і звільняється з посади рішенням загальних зборів учасників.

Рішенням Установчих зборів засновників ТДВ Фабрика Восход

від 22 жовтня 2010 року ОСОБА_4 обрано директором товариства

(а.с. 201 -202).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником

ТДВ Фабрика Восход з 22 грудня 2010 року значиться ОСОБА_4

(а.с. 23 -30).

Рішення зборів учасників ТДВ Фабрика Восход про звільнення директора ОСОБА_4 не було, що є обов`язковою умовою припинення його повноважень згідно з пунктами 10.7 та 10.8 Статуту товариства, а тому він вправі здійснювати представницькі функції від імені юридичної особи із правом підпису.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18 січня 2017 року рішення Господарського суду Житомирської області від 01 грудня 2016 року, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1

до ОСОБА_4 про визнання відсутності повноважень директора

ТДВ Фабрика Восход , залишено без змін. Суди дійшли висновку,

що повноваження посадових осіб товариства припиняються їх переобранням і вирішення цього питання не належить до компетенції судів.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ОСОБА_1 в обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що станом на день підписання наказу про звільнення від 03 червня 2016 року № 43-К загальні збори учасників ТОВ Фабрика Восход не переобирали

ОСОБА_4 директором на новий строк, у зв`язку з чим він вважав, що строк повноважень директора ОСОБА_4 закінчився, тому оскаржуваний наказ про звільнення підписаний неуповноваженою особою.

Відповідно до частини четвертої статті 89 ЦК України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Згідно з частиною третьою статті 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до статті 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною першою статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Відповідно до частини четвертої статті 151 ЦК України до товариства з додатковою відповідальністю застосовуються положення цього Кодексу про товариство з обмеженою відповідальністю, якщо інше не встановлено статутом товариства і законом.

Згідно з частиною третьоюстатті 145 ЦК України компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.

Ураховуючи вказане, суди першої та апеляційної інстанції, відмовляючи

в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , дійшли обґрунтованого висновку про те, що наказ від 03 червня 2016 року № 43-К Про звільнення за прогул без поважних причин ОСОБА_3 вчинений особою, уповноваженою діяти від імені товариства. Судами не встановлено підстав для визнання незаконним та скасування наказу про звільнення позивача. Пунктами 10.7 та 10.8 статуту ТДВ Фабрика Восход передбачено, що надання повноважень виконавчому органу товариства (директору), припинення повноважень виконавчого органу товариства (директора), є виключною компетенцією загальних зборів учасників товариства, припинення повноважень директора відбувається виключно на підставі рішення зборів учасників про звільнення директора.

Крім того, апеляційним судом правильно зазначено про те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав стягнення з позивача витрат на правову допомогу, проте, розмір вказаних витрат підлягає зменшенню з 5 000 грн до 2 000 грн. На підтвердження оплати витрат на правову допомогу в розмірі 5 000 грн позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 17 лютого 2017 року, квитанцію про оплату послуг адвоката на суму 5 000 грн, платіжне доручення та виписку по рахунку про проведення. Також, адвокат Шахрай В. В. брав участь у судових засіданнях, готував клопотання у справі, подавав заяву про застосування строків позовної давності, готував промову у судових дебатах.

Оскільки, адвокат Шахрай В. В. уповноважений представляти інтереси відповідача в у суді апеляційної інстанції на підставі договору про надання правової допомоги від 17 вересня 2017 року у вказаній справі, готував заперечення на апеляційну скаргу, був присутній у судовому засіданні, на підтвердження оплати за надані послуги надав платіжне доручення

та виписку по рахунку, тому апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 1 000 грн.

Об`єднана палата Касаційного цивільного у складі Верховного Суду

у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 161/11180/13-ц (провадження № 61-13978сво18) дійшла висновку про те, що оскільки правова допомога надавалась адвокатом на підставі договору про надання правової допомоги, є докази сплати таких витрат, що відповідає приписам статей 56, 84 ЦПК України 2004 року, то такі витрати підлягають стягненню.

Посилання касаційної скарги на те, що в угоді про надання правової допомоги, укладеної між ТДВ Фабрика Восход та адвокатом -

Шахраєм В. В. (далі - адвокат), не вказано справу за якою надавалася правова допомога ТДВ Фабрика Восход не заслуговують на увагу, оскільки відповідно пункту 1 договору про надання правової допомоги

від 17 лютого 2017 року, укладеного між ОСОБА_5 та ТДВ Фабрика Восход в особі директора ОСОБА_4 (далі - клієнт), предметом договору є надання правової допомоги клієнту в Корольовському районному суді м. Житомира у справі № 296/10627/16-ц за позовом

ОСОБА_1 до ТДВ Фабрика Восход про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі.

У пункті 3 вказаного договору вказано, що клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар в сумі 5 000 грн (а.с. 22 т. 1).

Згідно з пунктом 1 договору про надання правової допомоги

від 14 вересня 2017 року, укладеного між ОСОБА_5 та ТДВ Фабрика Восход в особі директора ОСОБА_4 , предметом якого є договір надання правової допомоги клієнту в Апеляційному суді Житомирської області у справі № 296/10627/16-ц за позовом ОСОБА_1

до ТДВ Фабрика Восход про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі.

Відповідно до пункту третього вказаного договору клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар в сумі 2 000 грн (а.с. 17 т. 2).

Отже, доводи касаційної скарги, щодо завищення та безпідставності стягнення витрат на правову допомогу є необґрунтованими, та спростовуються матеріалами справи.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження суду апеляційної інстанції, додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Інші доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. При вирішенні вказаної справи судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами та застосовано закон, що їх регулює.

Відповідно до частин першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 12 липня

2017 року в незміненій при апеляційному перегляді частині та рішення Апеляційного суду Житомирської області від 20 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк