Ухвала

від 14.07.2017 по справі 541/1503/17

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/1503/17

Провадження № 2/541/828/2017

У х в а л а

14 липня 2017 року м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Городівський О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Медтехніка - Полтава про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди,

установив:

13 липня 2017 року до Миргородського міськрайонного суду Полтавськох області надійшла вищевказана позовна заява.

Вивчивши матеріали позовної заяви та, враховуючи те, що за правилами ч.1 ст. 122 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом, встановлено, що дана позовна заява оформлена з порушеннями вимог

- ч.5 ст. 119 ЦПК України, оскільки, до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідач не сплатив судовий збір, мотивуючи це тим, що ст. 5 Закону України Про судовий збір визначено, що від сплати судового збору звільняються позивачі при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості із заробітної плати.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір у редакції, чинній до 1 вересня 2015 року, від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

З 1 вересня 2015 року ця категорія пільговиків звужена. Так, за пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір у редакції, яка діє з 1 вересня 2015 року, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, починаючи з 1 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Відповідно до частини третьої статті 2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Наведені норми процесуального права дозволяють сформулювати загальне правило: процесуальні дії мають вчинятися за нормами процесуального закону, чинними на момент вчинення цих дій.

Відповідно до частини четвертої статті 2 ЦПК України закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Зазначене правило, закріплене і в статті 58 Конституції України, за якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, що однозначно розуміється як початок дії закону з моменту набрання ним чинності і припинення з утратою чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Заявлені позивачем ОСОБА_1. позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП та відшкодування моральної шкоди за своєю природою не підпадають під категорію пільгових та підлягають оплаті судовим збором.

Згідно п. 1 ч. 1 Закону України Про судовий збір , за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119, 120 ЦПК України, або не оплачено судовий збір, постановляє ухвалу в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Оскільки дана позовна заява оформлена з порушеннями вимог ст. 119 ЦПК України, до правил ст. 121 ЦПК України, вважаю, що її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк, що не перевищує 5 днів з дня отримання ним ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України,-

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Медтехніка - Полтава про стягнення заборгованості заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк, що не перевищує п'яти днів з дня отримання ним ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків, а саме: сплатити судовий збір.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_2