Постанова

від 04.07.2017 по справі 826/5138/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 липня 2017 року № 826/5138/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Контанго Трейд до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001681402 від 03.04.2017 року, №0001691402 від 03.04.2017 року, №0001671402 від 03.04.2017 року, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Контанго Трейд (далі по тексту - позивач, ТОВ Контанго Трейд ) звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001681402 від 03.04.2017 року, №0001691402 від 03.04.2017 року, №0001671402 від 03.04.2017 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 18.05.2017 року.

Судове засідання, призначене на 18.05.2017 року, судом відкладалось на 01.06.2017 року на 22.06.2017 року.

В судовому засіданні 22.06.2017 року представник позивача та представник відповідача не заперечували проти переходу у письмове провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України суд Ухвалою від 22 червня 2017 року перейшов в письмове провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.12.2016 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві було складено Акт Про результати документальної виїзної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Контанго Трейд (код 36856141) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 30.09.2016 , на підставі даного Акту Відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення від 12.01.2017 року № 0000014003, податкове повідомлення-рішення від 12.01.2017 р. № 0000191402, податкове повідомлення-рішення від 12.01.2017 року №0000201402, податкове повідомлення-рішення від 12.01.2017 року №0000211402.

На вищевказані податкові повідомлення-рішення Позивачем було подано скаргу до Державної фіскальної служби України.

24.03.2017 року Державною фіскальною службою України було прийнято рішення про часткове задоволення скарги, а саме: скасоване податкове повідомлення-рішення від 12.01.2017 р. №0000014003, частково скасовані податкове повідомлення-рішення від 12.01.2017 р. № 0000191402, податкове повідомлення-рішення від 12.01.2017 р. № 0000201402, податкове повідомлення-рішення 12.01.2017 р. № 0000211402 в частині взаємовідносин Позивача із ПП АО Райзинг (код 34738066), ТОВ Партнер Дістрібьюшн (код 37171990), ПП Берта Плюс (код 30275535), в іншій частині дані податкові повідомлення-рішення залишились без змін.

За наслідками часткового задоволення скарги Відповідачем були відкликані вищезаначені додаткові повідомлення-рішення та прийняте податкове повідомлення рішення форма П від 03.04.2017 р. № ХЮ1681402, яким булу встановлено порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ та зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та встановлено, що від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток має бути скориговане на суму 1 025 789,00 грн., податкове повідомлення-рішення форма Р від 03.04.2017 р. № 0001691402, яким було встановлено порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПКУ у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 125 678,00 грн. (за податковим зобов'язанням) та 56 420,00 грн. (штрафні (фінансові) санкції), податкове повідомлення-рішення форма Р від 03.04.2017 р. № 0001671402, яким було встановлено порушення пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 238 308,00 грн. (податкові зобов'язання) та 59 577,00 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між позивачем та ТОВ Нафтопереробка було укладено Договір поставки нафтопродуктів №0702/2014 з додатками, що підтверджується товарно-транспортними накладними, які містять вичерпні відомості про автомобіль, яким здійснювалось перевезення, найменування та марку паливно-мастильного матеріалу, номер резервуару, об'єму паливно-мастильних матеріалів, методу визначення маси, маси паливно-мастильного матеріалу (т. 1 а.с. 165-171).

Якість та походження поставлених паливно-мастильних матеріалів підтверджується сертифікатом відповідності, копія наявна у матеріалах справи (т.1, а.с. 182).

Що стосується взаємовідносин із контрагентами ТОВ Готика та ТОВ Фест-Груп , суд зазначає що в матеріалах справи міститься Договори транспортного експедирування, на виконання яких надано протокол погодження договірної ціни разом із Актами здачі-прийняття (надання послуг). Крім того, в матеріалах справи наявні видаткові накладні, податкові накладні, прибуткові накладні, виписані на адресу ТОВ Контанго Трейд .

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За правилами ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі.

Отже, виконання в повному обсязі умов вказаних договорів позивачем та контрагентам підтверджується первинними документами.

Що стосується порушень ТОВ Контанго Трейд пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 та пп.139.1.9 п.139.1 ст.139; п. п.198.3, п.198.6, ст. 198 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Судом досліджено податкові накладні, виписані контрагентами, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, а відповідачем не заперечується, що на час виписки податкових накладних контрагенти були зареєстрованими платником податку на додану вартість та мали свідоцтво платників такого податку.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена ТОВ Контанго Трейд до податкового кредиту на підставі господарських операцій з контрагентам підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Так, в матеріалах справи наявні, податкові накладні, акти виконаних робіт, виписані на адресу ТОВ Контанго Трейд .

Судом було встановлено, що перелічені вище документи оформлені відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, у позивача наявна необхідна документація, яка дає підстави для включення витрат до складу валових за відповідний період, що виникли у зв'язку з оплатою за товари контрагента на виконання зобов'язань по укладених договорах.

За наведених норм та обставин суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум податкового кредиту та валових витрат, що виникли за господарськими операціями з контрагентам.

Таким чином, судом встановлено, що податковим органом не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень №0001681402 від 03.04.2017 року, №0001691402 від 03.04.2017 року, №0001671402 від 03.04.2017 року..

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Беручи до уваги положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Контанго Трейд задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001681402 від 03.04.2017 року, №0001691402 від 03.04.2017 року, №0001671402 від 03.04.2017 року.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Контанго Трейд (код ЄДРПОУ 36856141) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 24 086,58 грн. за рахунок асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.В. Смолій