Ухвала

від 23.06.2017 по справі 826/2143/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

вул. Московська, 8, корп. 5, місто Київ, 01029

У Х В А Л А

23.06.2017 К/800/20791/17

Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України Бившева Л.І., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі - ДПІ)

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2016

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017

у справі № 826/2143/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київшахтторг"

до 1. Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м.Києві

2. відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Деснянського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві

про скасування запису та рішення, зобов'язати вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ДПІ 19.06.2017 (згідно штампу на поштовому конверті) звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 у справі № 826/2143/16.

Одночасно відповідач заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, обґрунтованепосиланням на положення ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом норм частин 2, 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України вирішення питання про відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам ст. 213 цього Кодексу та строку її подання.

Касаційна скарга ДПІ підлягає залишенню без руху, як така, що подана без дотримання вимог ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до скарги не додано документ про сплату судового збору, а клопотання про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим; касаційна скарга підписана представником відповідача, копія довіреності на підтвердження повноважень якого оформлена без дотримання нормативно встановлених вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору

Відповідно до пп. 3 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII, ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду встановлена у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Законом України Про судовий збір (в редакції Закону № 484-VIII) встановлено перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору, серед яких органи Державної фіскальної служби відсутні (ст. 5 цього Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх сплати повністю або частково, відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, суд звертає увагу на те, що податкові інспекції є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію, а відсутність чи недостатність фінансування їх діяльності не може свідчити про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.

Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

В п. 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З врахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суддя-доповідач вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Таким чином, клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 4 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

Відповідно до ст. 58 цього Кодексу повноваження представників підтверджуються довіреністю.

Копії, які видаються, зокрема, органами державної влади України, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пп. 5.26, 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно - розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55. Так, завіряти документи слід із зазначенням назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, з відміткою "З оригіналом згідно", засвідченою печаткою та дати засвідчення копії.

Надана представником відповідача копія довіреності до касаційної скарги не відповідає вищевказаним вимогам Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно - розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003".

Відповідно до ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 108, 165, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 у справі № 826/2143/16 залишити без руху, надавши строк для усунення вищевказаних недоліків протягом двадцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Роз'яснити, що відповідно до ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга буде повернута та вважатись неподаною, якщо особа, що подає касаційну скаргу, не усуне зазначені недоліки касаційної скарги до вказаного строку або не заявить клопотання про його продовження.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених ст.ст. 237-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Бившева