Ухвала

від 11.07.2017 по справі 820/6532/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2017 р.Справа № 820/6532/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старосуда М.І.

Суддів: Яковенка М.М. , Лях О.П.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О. за участю представника позивача - Осьмак О.В.

представника відповідача - Юсупової М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2017р. по справі № 820/6532/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротехпроект"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 22.11.2016 року: № 0000111408 та № 0000101408.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2017р. зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм процесуального та матеріального права, оскільки позивачем не доведено обґрунтованості господарської вигоди в умовах укладених договорів.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм процесуального та матеріального права, просила скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, фахівцями Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області в жовтні 2016 року проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ Гідротехпроект з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з ТОВ Нью Фінанс-2016 (код 40165814), ТОВ Нові Плюс (код 39839595) за березень 2016 року, ТОВ Олімпіакос (код 39876113), ТОВ Промостар Україна (код 40301178) за квітень 2016 року, ТОВ Нью Фінанс-2016 (код 40165814) за травень 2016 року, за наслідками якої складено акт від 03.11.2016р. № 688/20-40-14-08-12/36627281.

Згідно акту перевірки позивач порушив: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищив податковий кредит з податку на додану вартість на суму 1 871 292 грн., в тому числі за березень 2016 року на суму 500 000 грн., за квітень 2016 року на суму 955 523 грн., за травень 2016 року на суму 415 769 грн., що призвело до завищення від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 813 447 грн. (в тому числі: за березень 2016 року у сумі 288 856 грн., за квітень 2016 року у сумі 249102 грн., за травень 2016 року у сумі 275 489 грн.) та виявлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету в розмірі 1 057 845 грн., в тому числі: за березень 2016 року в сумі 211 144 грн., за квітень 2016 року у сумі 706 421 грн., за травень 2016 року в сумі 140 280 грн.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення від 22.11.2016 року:

- № 0000111408, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання суми податку на додану вартість в розмірі 1 586 767,50 грн., в тому числі за основним платежем на суму 1 057 845 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 528 922,50 грн.;

- № 0000101408, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 813 447 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення не ґрунтується на вимогах законодавства України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України, Кодекс).

Податковим кредитом, згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку права на податковий кредит та витрати не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Зокрема, платник податку не може нести відповідальність за неподання контрагентом обов'язкових звітів про свою господарську діяльність, а також за інші порушення законодавства.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток та до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (сертифікатів, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ Промостар Україна 27.04.2016р. укладено договір № 27/04 ГТ, згідно якого позивач (замовник) замовляє, а ТОВ Промостар Україна (виконавець) зобов'язується виконати роботи згідно технічних умов Математические алгоритмы исследования колебательных процессов деформируемых многослойных конструкций ГТС Украины .

Виконання умов цього договору підтверджується актами здавання-приймання робіт за вказаним договором, а оплата виконаних робіт підтверджується проведеними установою банку платіжними дорученнями.

На виконання умов договору ТОВ Промостар Україна на адресу позивача виписано податкові накладні, які складено з дотриманням вимог чинного законодавства.

Згідно матеріалів справи, позивач уклав з ТОВ Нью Фінанс-2016 договір № ГТ-0330 від 30.03.2016р., за умовами якого позивач (замовник) замовив ТОВ Нью Фінанс-2016 (виконавець) роботи згідно технічного завдання Моделирование вычислений в распределенных автоматизированных системах текущего контроля ГТС Украины .

Згідно актів здавання-приймання робіт за вказаним договором від 30.04.2016р. вказані роботи виконано, за виконання яких замовник сплатив виконавцю грошові кошти згідно платіжних доручень, проведених установою банку.

У зв'язку з виконанням умов договору ТОВ Нью Фінанс-2016 на адресу позивача виписано податкові накладні, які складено з дотриманням вимог чинного законодавства.

Окрім того, між позивачем та ТОВ Нью Фінанс-2016 01.05.2016р. було укладено договір № ГТ-0501, за умовами якого ТОВ Нью Фінанс-2016 зобов'язалося на замовлення позивача виконати роботи Алгоритм численного анализа долговечности высокопрочного бетона конструкций ГТС Украины згідно технічного завдання.

Згідно акту здавання-приймання робіт вказані роботи було виконано та прийнято замовником, який згідно платіжних доручень, проведених установою банку, сплатив грошові кошти виконавцю за виконані робботи.

У зв'язку з виконанням умов договору ТОВ Нью Фінанс-2016 на адресу позивача виписано податкові накладні, які складено з дотриманням вимог чинного законодавства.

29.03.2016 року між позивачем та ТОВ Нью Фінанс-2016 було укладено договір № ГТ-0329, за умовами якого ТОВ Нью Фінанс-2016 зобов'язалося на замовлення позивача виконати роботи Робастные методы оценивания и отбраковка аномальных измерений в диагностике ГТС Украины згідно технічного завдання.

Актом здавання - приймання виконаних робіт від 30.04.2016р. підтверджується виконання вказаних робіт, за виконання яких замовник сплатив виконавцю грошові кошти згідно платіжних доручень, проведених установою банку.

ТОВ Нью Фінанс-2016 у зв'язку з виконанням умов договору на адресу позивача виписало податкові накладні, які складено з дотриманням вимог чинного законодавства.

01.04.2016 року позивач уклав з ТОВ Олімпіакос договір № 1504- ГТ, згідно умов якого ТОВ Олімпіакос зобов'язалося на замовлення позивача виконати роботи Алгоритм численного анализа потерь на трение в водоводах ГТС Украины згідно технічного завдання.

Згідно акту здавання - приймання робіт від 30.04.2016р. вказані роботи було виконано та прийнято замовником, який сплатив грошові кошти виконавцю за виконані роботи згідно платіжних доручень, проведених установою банку.

ТОВ Олімпіакос у зв'язку з виконанням умов договору на адресу позивача виписало податкові накладні, які складено з дотриманням вимог чинного законодавства.

Окрім того, між позивачем та ТОВ Олімпіакос було укладено договір № 1304-ГТ від 01.04.2016р., згідно умов якого ТОВ Олімпіакос зобов'язалося на замовлення позивача виконати роботи Численный анализ зависимости деформаций и обрушения склона под воздействием веса сооружений ГТС Украины згідно технічного завдання.

Згідно акту здавання-приймання робіт від 30.04.2016р. за вказаним договором роботи було прийнято замовником та сплачено грошові кошти виконавцю за виконані роботи згідно платіжних доручень, проведених установою банку.

ТОВ Олімпіакос у зв'язку з виконанням умов договору на адресу позивача виписало податкові накладні, які складено з дотриманням вимог чинного законодавства.

01.04.2016 року між позивачем та ТОВ Олімпіакос укладено договір № 1404-ГТ, згідно умов якого ТОВ Олімпіакос зобов'язалося на замовлення позивача виконати роботи Математический анализ процессов структурообразования дисперсно-армированных материалов ГТС Украины згідно технічного завдання.

Згідно акту здавання-приймання робіт від 30.04.2016р. вказані роботи було прийнято замовником та сплачено грошові кошти виконавцю за виконані роботи згідно платіжних доручень, проведених установою банку.

ТОВ Олімпіакос у зв'язку з виконанням умов договору на адресу позивача виписало податкові накладні, які складено з дотриманням вимог чинного законодавства.

Згідно матеріалів справи, позивач 01.03.2016 року уклав з ТОВ Нові Плюс договір № 31/ГТ, згідно умов якого ТОВ Нові Плюс зобов'язалося на замовлення позивача виконати роботи Математическая модель активного объекта управления информационной системой ГТС Украины згідно технічного завдання.

Згідно акту здавання - приймання робіт від 30.04.2016р. до вказаного договору позивач прийняв виконані ТОВ Нові Плюс роботи та сплатив грошові кошти виконавцю за виконані роботи згідно платіжних доручень, проведених установою банку.

ТОВ Нові Плюс у зв'язку з виконанням умов договору на адресу позивача виписало податкові накладні, які складено з дотриманням вимог чинного законодавства.

Отже, матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентами позивача зобов'язань за спірними правочинами. Копії первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст.44, 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Таким чином, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами і правомірність нарахування податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Колегія суддів зазначає, що апелянт, не визнаючи реальний характер господарських операцій між позивачем та його контрагентами у перевіреному періоді, наводить доводи про відсутність реальної господарської діяльності контрагентів позивача, від яких позивач отримав роботи за господарськими договорами та недоліки у їх діяльності, зокрема відсутність необхідної, на думку відповідача, кількості працівників та, що позивачем не доведено доцільність замовлення зазначених робіт та використання їх у власній господарській діяльності або їх подальшу реалізацію.

Разом з тим, апелянт не наводить ґрунтовних доводів щодо відсутності або істотних недоліків первинних документів, складених за спірними господарськими операціями, які б могли вплинути на податковий облік господарських операцій, на виконання яких їх було складено.

Переглядаючи постанову суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що згідно акту здавання - приймання робіт від 30.04.2016 року позивач прийняв виконані ТОВ Нові Плюс роботи, але податковим органом було встановлено, що 30.04.2016 року був вихідним днем, у зв'язку з чим у податкового органу виникли сумніви щодо реальності здійснення підпису у вихідний день та реальності приймання вищенаведених послуг по договору №31/ГТ від 01.03.2016 року.

Однак, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не заборонено складати та підписувати будь-які документи у вихідні дні, у тому числі акти здавання - приймання робіт.

Окрім того, апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що податковим органом здійснено аналіз звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування (форма Д4) на підприємствах: ТОВ Нью Фінанс-2016 (код 40165814), ТОВ Олімпіакос (код 39876113), ТОВ Промостар Україна (код 40301178), відповідно до якого на цих підприємствах у першому кварталі 2016 року працювало 9-10 осіб з відповідними реєстраційними номерами. А згідно отриманої 03.08.2016 року інформації з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Державної фіскальної служби України про суми виплачених доходів працівникам зазначених підприємств по реєстраційним номерам встановлено , що лише 1-2 з них є дійсними. З цих підстав апелянт вважає, що номенклатура та обсяг реалізованих товарів та послуг свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об'єму господарської діяльності працівниками у кількості 1- 2 осіб, а тому реальність вчинення між позивачем та його контрагентами у перевіреному періоді господарських операцій відсутня і, окрім того, позивачем не доведено доцільність замовлення зазначених робіт та використання їх у власній господарській діяльності або їх подальшу реалізацію.

Однак, колегія суддів вважає, що зазначені апелянтом обставини не є підставами для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, господарською діяльністю позивача є діяльність у сфері гідроенергетичного і водогосподарського будівництва, в області освоєння поновлюваних джерел енергії в Україні, в тому числі діяльність у сфері проектування гідроелектростанцій та гідроакумулюючих електростанцій, енергетичних комплексів, гідровузлів, водосховищ, їх окремих споруд тощо.

Для підтримання цих високих стандартів якості послуг, що надаються позивачем, та з метою підвищення рівня якості робіт позивача з інжинірингу, зменшення об'єктивних ризиків результатів цих послуг внаслідок негативних дій природних чинників, що впливають на тривалість працездатності конструкцій гідротехнічних споруд (ділова мета позивача), позивач отримав від зазначених вище контрагентів послуги для використання в проектуванні гідроелектростанцій, їх окремих споруд, елементів конструкцій тощо. Вказані роботи ТОВ "ГІДРОТЕХПРОЕКТ" не може виконувати власними силами, оскільки не має в своєму штаті відповідних профільних фахівців.

Як вбачається зі змісту наданих до матеріалів справи договорів, сторони домовилися про те, що виконавці мають право залучати до виконання робіт субпідрядників.

Статтею 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними у виборі контрагента. Законодавством України не передбачено необхідності погодження контрагентів за договором з органами державної влади, так само, як і проведення спеціальних перевірок контрагентів за договором.

Відповідно до ст. 838 Цивільного кодексу України виконавець вправі залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи.

Таким чином, для ТОВ "ГІДРОТЕХПРОЕКТ", як для замовника робіт, є неважливим, виконані замовлені роботи за договором самим підрядником чи замовлені підрядником у субпідрядної організації.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на той факт, що для виготовлення замовлених ТОВ "ГІДРОТЕХПРОЕКТ" робіт не потрібна наявність виробничих та складських приміщень, транспортних засобів тощо.

Надані позивачем документи, підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату отриманих послуг) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Наявні в справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад з метою проведення безтоварних операцій та отримання незаконної податкової вигоди.

Колегія суддів також акцентує увагу і на тому, що чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.

Таким чином, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що обумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2017р. по справі № 820/6532/16 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі - з 14.07.2017 року.

Головуючий суддя (підпис)Старосуд М.І. Судді (підпис) (підпис) Яковенко М.М. Лях О.П.