Постанова

від 23.04.2019 по справі 820/6532/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

23 квітня 2019 року

справа №820/6532/16

адміністративне провадження №К/9901/41783/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року у складі судді Панченко О.В.,

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у складі суддів Старосуда М.І., Яковенка М.М., Лях О.П.,

у справі №820/6532/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гідротехпроект

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

30 листопада 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Гідротехпроект (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 22 листопада 2016 року № 0000111408, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 1057845 грн за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 528922 грн 50 коп. та № 0000101408, яким зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 813 447 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.

02 лютого 2017 року постановою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року, задоволений позов Товариства, скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 22 листопада 2016 року №0000111408 та №0000101408.

Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій встановили, що господарські операції позивача з його контрагентами спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, податковий кредит сформований платником податків правомірно, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття податкових повідомлень - рішень.

03 серпня 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи, шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, зазначає, що в кожному конкретному випадку судами попередніх інстанцій не досліджено факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків.

04 серпня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувана справа №820/6532/16 із Харківського окружного адміністративного суду.

11 вересня 2017 року Товариством надане заперечення на касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, у якому позивач зазначає, що касаційна скарга за змістом повністю дублює апеляційну скаргу, містить лише посилання на норми податкового законодавства без зазначення суті їх неправильного застосування судами попередніх інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

12 вересня 2017 року справа №820/6532/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

20 березня 2018 року справа №820/6532/16 разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/41783/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 36627281, перебуває на податковому обліку з 28 жовтня 2009 року, є платником податку на додану вартість з 16 листопада 2009 року.

Податковим органом у жовтні 2016 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з ТОВ Нью Фінанс-2016 , ТОВ Нові Плюс за березень 2016 року, ТОВ Олімпіакос , ТОВ Промостар Україна за квітень 2016 року, ТОВ Нью Фінанс-2016 за травень 2016 року, за наслідками якої складено акт від 03 листопада 2016 року № 688/20-40-14-08-12/36627281 (далі - акт перевірки).

Висновком акта перевірки встановлено, що позивач порушив пункти 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункти 201.1, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищив податковий кредит з податку на додану вартість на суму 1871292 грн, в тому числі за березень 2016 року на суму 500 000 грн, за квітень 2016 року на суму 955 523 грн, за травень 2016 року на суму 415 769 грн, що призвело до завищення від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 813 447 грн (в тому числі: за березень 2016 року у сумі 288 856 грн, за квітень 2016 року у сумі 249102 грн, за травень 2016 року у сумі 275 489 грн) та виявлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету в розмірі 1 057 845 грн, в тому числі за березень 2016 року в сумі 211 144 грн, за квітень 2016 року у сумі 706 421 грн, за травень 2016 року в сумі 140 280 грн.

22 листопада 2016 року керівником податкового органу згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, статті 58 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки прийнято податкові повідомлення - рішення № 0000111408, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання суми податку на додану вартість в розмірі 1 586 767,50 грн, в тому числі за основним платежем на суму 1 057 845 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 528 922,50 грн та № 0000101408, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 813447 грн.

Висновуючись на тому, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України, суди попередніх інстанцій здійснили системний аналіз положень підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України, який зумовив висновок про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку права на податковий кредит та витрати не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Зокрема, платник податку не може нести відповідальність за неподання контрагентом обов'язкових звітів про свою господарську діяльність, а також за інші порушення законодавства.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток та до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, значення якої наведене статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" .

За висновком судів попередніх інстанцій визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (сертифікатів, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Також встановлено, що між позивачем, як замовником та ТОВ Промостар Україна , як виконавцем 27.04.2016р. укладено та виконано договір № 27/04 ГТ, в межах якого позивачем отримані технічні умови Математические алгоритмы исследования колебательных процессов деформируемых многослойных конструкций ГТС Украины , що підтверджується актами здавання-приймання робіт за вказаним договором, платіжними дорученнями, податковими накладними.

Товариством, як замовником укладено та виконано з ТОВ Нью Фінанс-2016 , як виконавцем договір № ГТ-0330 від 30.03.2016р., за умовами якого позивач отримав за технічним завданням Моделирование вычислений в распределенных автоматизированных системах текущего контроля ГТС Украины , що підтверджується актами здавання-приймання робіт за вказаним договором, платіжними дорученнями, податковими накладними.

Між позивачем та ТОВ Нью Фінанс-2016 01.05.2016р. укладено та виконано договір № ГТ-0501, за умовами якого ТОВ Нью Фінанс-2016 на замовлення позивача виконало роботи Алгоритм численного анализа долговечности высокопрочного бетона конструкций ГТС Украины згідно технічного завдання, що підтверджується актом здавання-приймання робіт, платіжними дорученнями, податковими накладними.

29 березня 2016 року між позивачем та ТОВ Нью Фінанс-2016 укладено та виконано договір № ГТ-0329, за умовами якого ТОВ Нью Фінанс-2016 на замовлення позивача виконало роботи Робастные методы оценивания и отбраковка аномальных измерений в диагностике ГТС Украины згідно технічного завдання, що підтверджується актом здавання-приймання виконаних робіт, платіжними дорученнями, податковими накладними.

01 квітня 2016 року позивач уклав та виконав з ТОВ Олімпіакос договір № 1504- ГТ, згідно умов якого ТОВ Олімпіакос на замовлення позивача виконало роботи Алгоритм численного анализа потерь на трение в водоводах ГТС Украины згідно технічного завдання, що підтверджується актом здавання - приймання робіт, платіжними дорученнями, податковими накладними.

Між позивачем та ТОВ Олімпіакос укладено та виконано договір № 1304-ГТ від 01 квітня 2016 року, згідно умов якого ТОВ Олімпіакос на замовлення позивача виконало роботи Численный анализ зависимости деформаций и обрушения склона под воздействием веса сооружений ГТС Украины згідно технічного завдання, що підтверджується актом здавання-приймання робіт, платіжними дорученнями, податковими накладними.

01 квітня 2016 року між позивачем та ТОВ Олімпіакос укладено та виконано договір № 1404-ГТ, згідно умов якого ТОВ Олімпіакос на замовлення позивача виконало роботи Математический анализ процессов структурообразования дисперсно-армированных материалов ГТС Украины згідно технічного завдання, що підтверджується актом здавання-приймання робіт, платіжними дорученнями, податковими накладними.

Позивач 01 березня 2016 року уклав та виконав з ТОВ Нові Плюс договір № 31/ГТ, згідно умов якого ТОВ Нові Плюс на замовлення позивача виконало роботи Математическая модель активного объекта управления информационной системой ГТС Украины згідно технічного завдання, що підтверджується актом здавання-приймання робіт, платіжними дорученнями, податковими накладними.

Здійснивши дослідження та повний аналіз кожного документа окремо та в їх взаємозв'язку і сукупності суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентами позивача зобов'язань за спірними правочинами. Копії первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статей 44, 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Відтак, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами і правомірність нарахування податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Суд апеляційної інстанції ґрунтовно дослідив та оцінив кожен довід апеляційної скарги податкового органу.

Наведені в ухвалі суду апеляційної інстанції дослідження спростовують доводи податкового органу про те, що судами попередніх інстанцій не досліджено факт безпосереднього зв'язку з господарською діяльністю позивача з огляду на зазначення про те що господарською діяльністю позивача є діяльність у сфері гідроенергетичного і водогосподарського будівництва, в області освоєння поновлюваних джерел енергії в Україні, в тому числі діяльність у сфері проектування гідроелектростанцій та гідроакумулюючих електростанцій, енергетичних комплексів, гідровузлів, водосховищ, їх окремих споруд тощо.

Для підтримання цих високих стандартів якості послуг, що надаються позивачем, та з метою підвищення рівня якості робіт позивача з інжинірингу, зменшення об'єктивних ризиків результатів цих послуг внаслідок негативних дій природних чинників, що впливають на тривалість працездатності конструкцій гідротехнічних споруд (ділова мета позивача), позивач отримав від зазначених вище контрагентів послуги для використання в проектуванні гідроелектростанцій, їх окремих споруд, елементів конструкцій тощо. Вказані роботи Товариство не може виконувати власними силами, оскільки не має в своєму штаті відповідних профільних фахівців.

Як вбачається зі змісту наданих до матеріалів справи договорів, сторони домовилися про те, що виконавці мають право залучати до виконання робіт субпідрядників.

Під час перевірки податковий орган в акті перевірки не спростував, що жодна із замовлених та отриманих робіт здійснена в межах господарської діяльності Товариства, не надав переконливих доводів зворотного. Необхідності в тому з якою самою програмою, в межах реалізації якої функції це є необхідним відсутня з огляду на реалізацію у межах спірних відносин суб'єктом господарювання господарської компетенції та як правильно зазначив суд апеляційної інстанції принципу свободи договору, положення якого закріплені статтею 627 Цивільного кодексу України, можливість реалізації шляхом залучення до виконання роботи інших осіб (субпідрядників) статтею 838 цього кодексу.

Оцінюючи спірні операції суди попередніх інстанцій висновувалися на доведеності виконання контрагентами позивача замовлених ними робіт та їх використання у межах господарської діяльності в оподаткованих операціях.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дослідженнями акта перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами підтверджений рух придбаних позивачем робіт.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Здійснення позивачем господарських операцій, їх реальний характер, встановлено судами попередніх інстанцій, що доводить правомірність формування позивачем податкового кредиту по факту придбання робіт та спростовує висновки податкового органу про податкові правопорушення покладені в основу прийняття податкових повідомлень-рішень.

Відсутність підстав збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням №0000111408 унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що відповідачем касаційною скаргою не обґрунтовано, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга є невмотивованою.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у справі №820/6532/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер