Рішення

від 11.07.2017 по справі 914/933/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2017р. Справа № 914/933/17

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Горецької З.В. за участю секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕР С» , м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «І.М.Трейд» , м. Львів

про стягнення заборгованості в розмірі 130 357,31 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача в попередньому судовому засіданні роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕР С» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «І.М.Трейд» про стягнення заборгованості в розмірі 130 357,31 грн.

Ухвалою суду від 15.05.2017 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 06.06.2017 року. Рух справи відображено в ухвалах суду.

27.06.17р. за вх. № 22957/17 позивачем подано в канцелярію Господарського суду Львівської області заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі виконав частково, в попередньому судовому засіданні наддав пояснення по справі, позовні вимоги мотивує тим, що між позивачем та відповідачем - ТзОВ І.М.Трейд 10.09.2015 року укладено договір ДП033, відповідно до якого Компанія зобов язується поставляти, а Дистриб ютор зобов язується приймати непродовольчу продукцію ТМ « ELSE» , « STILL» , « BABY STILL» , « DOXA» , відповідно до цілей по Дистрибуції, зберігати, здійснювати дистрибуцію Продукції по території дистрибуції, вчасно оплачувати продукцію в порядку та в строк, встановлені Договором. Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 130 357,31 грн.

Відповідач вимоги ухвали про порушення провадження у справі, про відкладення розгляду справи не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, про що свідчить повернутий на адресу суду поштовий конверт від 19.06.2017 року №21529/17 з поштовою відміткою за закінченням терміну зберігання, а явка останнього була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

Крім того, в матеріалах справи наявні повернуті від відповідача поштові конверти з ухвалами суду з поштовою відміткою за закінченням терміну зберігання .

Пунктом 3.9.1. Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно спеціального витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.06.2017 року за №1002647673, місцезнаходженням юридичної особи - ТзОВ І.М.Трейд вказано адресу: 79008, Львівська область, м.Львів, площа ОСОБА_2,13/26. На вказану адресу направлялися ухвали суду, однак, поштові конверти поверталися до суду з поштовою відміткою за закінченням терміну зберігання .

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що неявка належним чином повідомленого відповідача про час, дату та місце судового розгляду не перешкоджає вирішенню спору, оскільки, дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, щоб розглянути спір за наявними матеріалами

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Альтер С (надалі - позивач, дистриб'ютор) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю І.М.ТРЕЙД (надалі - відповідач/компанія) укладено Договір №ДП033 від 10.09.2015 року з протоколом узгодження розбіжностей.

Відповідно до умов п.2.1 договору, за цим договором компанія зобов язується поставляти, а Дистриб ютор зобов язується приймати непродовольчу продукцію ТМ « ELSE» , « STILL» , « BABY STILL» , « DOXA» , відповідно до цілей по Дистрибуції, зберігати, здійснювати дистрибуцію Продукції по території дистрибуції, вчасно оплачувати продукцію в порядку та в строк, встановлені Договором.

Свої зобов язання, як стверджує позивач, протягом терміну дії Договору він здійснював своєчасно та не допускав порушень договору.

Згідно п.13.1 договору, договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2016 року. Якщо жодна зі сторін за 10 днів до закінчення терміну дії договору письмово не виявить бажання розірвати його, дія даного договору вважається продовженою на один календарний день.

Відповідно до п.3.5 договору, у випадку закінчення строку дії договору (в т.ч. достроковому) компанія зобов язується прийняти від дистриб'ютора 100% залишків продукції на складі дистриб ютора, а також продукції, яка на момент закінчення строку дії договору відсутня у дистриб ютора, але буде йому повернута пізніше від покупців вистриб ютора. Компанія зобов язана повернути дистриб ютору грошові кошти за повернуту продукцію на підставі поворотної накладної одразу після отримання такої накладної від дистриб ютора, але в будь-якому випадку не пізніше останнього дня дії договору.

На виконання умов пункту 13.1 позивачем було направлено відповідачеві лист (вих.№168 від 18.11.2016 року) про відмову від пролонгації договору, а також повідомлення про повернення 100% залишків продукції з проханням вивезти її від позивача в строк до 01.12.2016 року, а також здійснити користування платіжних зобов язань позивача та одразу після підписання накладних на повернення товару перерахувати позивачу грошові кошти за повернуту продукцію.

Повернення продукції відповідачу відбулося 21 грудня 2016 року, що посвідчується накладними на повернення №007289 від 21.12.2016 року, №007290 від 21.12.2016 року, №007291 від 21.12.2016 року.

Відповідно до умов п.3.5 договору, відповідач, за твердженням позивача, повинен був перерахувати кошти за повернуту продукцію в сумі 159 815,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача одразу після прийняття продукції та підписання накладних на повернення продукції.

Оскільки на момент повернення продукції у позивача була наявна заборгованість за поставлений товар в розмірі 19 457,87 грн., то сума коштів, що підлягає поверненню позивачу за повернуту продукцію складала 140 357,31 грн.

05.04.2017 року відповідачем було перераховано частину грошових коштів за повернуту продукцію в розмірі 10 000,00 грн., що посвідчується банківською випискою від 05.04.2017 року. Таким чином, станом на 21.04.2017 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 130 357,31 грн.

З метою врегулювання питання погашення заборгованості відповідачу надсилалася позивачем претензія (вих..№42 від 03.04.2017 року). Відповіді на цю претензію позивачем не отримано.

Відповідач в судове засіданні не з явився, доказів оплати заборгованості суду не подав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як підтверджується матеріалами справи, 10.09.2015 року між позивачем та відповідачем укладено Договір №ДП033.

Як встановлено судом, відповідачем не дотримано умов договору, у зв язку з чим позивачем, у зв язку з закінченням строку дії договору та відмови у його пролонгації, здійснено повернення продукції.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по договору підтверджується накладними на повернення №007289 від 21.12.2016 року, №007290 від 21.12.2016 року, №007291 від 21.12.2016 року.

Відповідно до умов п.3.5 договору, відповідач, за твердженням позивача, повинен був перерахувати кошти за повернуту продукцію в сумі 159 815,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача одразу після прийняття продукції та підписання накладних на повернення продукції.

Оскільки на момент повернення продукції у позивача була наявна заборгованість за поставлений товар в розмірі 19 457,87 грн., то сума коштів, що підлягає поверненню позивачу за повернуту продукцію складала 140 357,31 грн.

05.04.2017 року відповідачем було перераховано частину грошових коштів за повернуту продукцію в розмірі 10 000,00 грн., що посвідчується банківською випискою від 05.04.2017 року. Таким чином, станом на 21.04.2017 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 130 357,31 грн.

Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем в матеріалах справи немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі доведеність позовних вимог в частині стягнення 130 357,31 грн. боргу, відсутність заперечень Відповідача проти як самого факту повернення товару, так і щодо його якісних і кількісних показників, суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 130 357,31 грн. суми боргу є мотивованими та обґрунтованими, підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.4-7 ГПК України, судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, позовні вимоги не спростував.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не спростував, не подав доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Альтер С до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю І.М.Трейд про стягнення заборгованості в розмірі 130 357,31 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

На підставі ст.49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на Сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, стягнути з Відповідача на користь Позивача 1955,36 грн. судового збору.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «І.М.ТРЕЙД» (79008, м.Львів, площа ОСОБА_2,13/23; код ЄДРПОУ 39211689) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕР С» (04074, м.Київ, вулиця Бережанська,4, код ЄДРПОУ 34045180) - 130 357,31 грн. заборгованості, а також 1 955,36 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 13.07.2017 р.

Суддя Горецька З. В.