Постанова

від 14.07.2017 по справі 916/1007/15-г

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2017 р.Справа № 916/1007/15-г ОСОБА_1 апеляційний господарський суд у складі :

Головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Ярош А.І., Діброви Г.І.;

При секретарі судового засідання: Бендерук Є.О.;

За участю представників сторін:

Від ПП "Компанія "Паритет" - ОСОБА_2, довіреність №06-д/17, від 10.02.17;

від ПП "Компанія "Паритет" - ОСОБА_3, довіреність № 17, від 02.02.15;

від ТОВ "Кім" - ОСОБА_4, довіреність № б/н, від 14.07.16;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Компанія «Паритет»

на рішення Господарського суду Одеської області від 13.04.2017 року

по справі №916/1007/15-г

за позовом: Приватного підприємства «Компанія «Паритет» , м.Одеса

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМ» , Одеська обл.

про стягнення 542908,45 грн., -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2015 року Приватне підприємство «Компанія «Паритет» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМ» 507614,85 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором доручення про надання юридичних послуг №123-юр/11 від 15.12.2011 та додатками до нього.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.06.2015 у справі №916/1007/15-г (суддя Зайцев Ю.О.) позов Приватного підприємства «Компанія «Паритет» задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМ» на користь Приватного підприємства «Компанія «Паритет» суму основного боргу за щомісячну винагороду у розмірі 264805,49 грн., суму додаткової винагороди у розмірі 99816,40 грн., пеню в розмірі 11203,44 та 3% річних в розмірі 12996,11 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 7776,66 грн.; в решті позову відмовлено.

Постановою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 02.12.2015 у справі №916/1007/15-г рішення Господарського суду Одеської області від 08.06.2015р. скасовано частково, із викладенням резолютивної частини в наступній редакції: позовні вимоги Приватного підприємства «Компанія «Паритет» задовольнити частково; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМ» на користь Приватного підприємства «Компанія «Паритет» 290000 грн. боргу, 78014,49 грн., на які збільшився борг внаслідок інфляції, 11977,45 грн. трьох відсотків річних, 1210,85 грн. пені, 7624,37 грн. судового збору; в решті позову відмовити. Стягнуто з Приватного підприємства «Компанія «Паритет» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМ» 101,52 грн. судового збору, сплаченого за розгляд апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2016 у справі №916/1007/15-г постанову ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 02.12.2015 та рішення господарського суду Одеської області від 08.06.2015 у справі №916/1007/15-г скасовано; справу №916/1007/15-г направлено на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Направляючи справу на новий розгляд до господарського суду Одеської області, Вищий господарський суд України у постанові від 17.02.2016 у справі №916/1007/15-г, вказав на наступне:

- «позивач не вказав за яким чинним договором він надавав дані послуги, а господарськими судами достеменно не встановлено, які договори були чинними на період надання цих послуг і яка винагорода передбачалась за дані послуги, оскільки за твердженням позивача відповідач надавши довіреність на представництво його інтересів від 29.04.2011р. виразив своє волевиявлення на продовження строку дії договору №122-юд/08 від 29.04.2008р. до 29.04.2014р.» ;

- «в матеріалах справи відсутні належні докази, що підтверджують факт надання послуг ПП «Компанія «Паритет» за справами, які вказані в позовній заяві. ТОВ «КІМ» надало господарським судам копії судових рішень, відповідно до яких представники ПП «Компанія «Паритет» в судових засіданнях участі не приймали, однак господарські суди залишили це поза увагою» ;

- «господарські суди залишили поза увагою те, що матеріали справи не містять належних доказів здійснення ПП «Компанія «Паритет» захисту інтересів відповідача в справах за спорами з Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області та з ПАТ «Нова лінія» , відсутній проект угоди між відповідачем та Компанією « Odessa leisure developments limited» ;

- «поза увагою суддів також залишено п.4.2 договору №123-юр/11 від 15.12.2011, яким передбачено, що винагорода може виплачуватись і в інший погоджений сторонами спосіб, ніж перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок повіреного. Однак, господарські суди не з'ясували чи проводили сторони розрахунки в іншій спосіб і якщо проводили, то в якому розмірі виплачена винагорода» ;

- «згідно п.п.3.1.3 договору доручення на надання юридичних послуг №123-юр/11 від 15.12.2011р. повірений зобов'язаний своєчасно та без затримки передати довірителю все отримане у зв'язку з виконанням даного договору, однак господарські суди не з'ясували, як підтверджується виконана робота відповідно до даного пункту договору» ;

- «при новому розгляді справи необхідно повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення» .

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.04.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Бездоля Ю.С., судді: Малярчук І.А., Рога Н.В.) по даній справі у задоволенні позову Приватного підприємства «Компанія «Паритет» відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням рішенням місцевого господарського суду, Приватне підприємство «Компанія «Паритет» звернулося до ОСОБА_1 апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 13.04.2017 та прийняти нове, яким в задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що рішення Господарського суду Одеської області від 13.04.2017 є незаконним і необґрунтованим, та таким, що прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, при невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вважає, що судом безпідставно не прийняті до уваги в якості доказів надання послуг наявні в матеріалах справи проекти додаткових угод до договорів позики, розписок, записи Журналу обліку консультацій юридичних осіб ПП Компанія Паритет та помилково зроблено висновок про недоведеність позивачем факту надання відповідачу послуг на підставі укладеного між сторонами договору.

Заявник вважає, що такі висновки суду зроблені на підставі неповно наведених окремих пунктів Договору, без системного аналізу всіх умов Договору у їх взаємозв'язку без прийняття до уваги обставин, що мають істотне значення.

Висновок суду про недоведеність позивачем факту надання відповідачу послуг, як наслідок відсутність підстави для стягнення боргу, та нарахованих на нього 3% річних, індексу інфляції та пені за порушення грошового зобов'язання, на думку заявника апеляційної скарги спростовується наявними матеріалами справи.

Також апелянт зазначає, що матеріали справи не містять, а відповідачем не надано, доказів підтвердження, що документи, які були підготовлені ПП Компанія Паритет без складання будь-яких актів прийому-передачі виконаних робіт, виготовлені самим відповідачем або за його дорученням іншими особами.

10.07.2017 до представником відповідача ОСОБА_1 апеляційному господарському суду надано заперечення на апеляційну скаргу, в яких відповідач не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її необґрунтованими та такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні.

В судовому засіданні представники позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та наполягали на її задоволенні та на скасуванні рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених письмово, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, повторно розглядає матеріали господарської справи та викладені в апеляційній скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.04.2008 ТОВ "КІМ" (довіритель) та ПП "Компанія "Паритет" (повірений) уклали договір доручення на надання юридичних послуг №122-юд/08, за умовами якого довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов'язання за винагороду, яка виплачується довірителем, надавати довірителю юридичні послуги на умовах і в обсягах, передбачених договором, а саме п.п. 3.1.1 та 3.1.7 (т.1 а.с. 20 - 23)

Договір укладений на строк до 29.04.2011 і вступає в силу з моменту підписання та може бути продовжений шляхом підписання доповнень до договору. (п.п. 6.7, 6.8)

29.04.2008 сторонами підписано Доповнення №1 до Договору доручення про надання юридичних послуг №122-юд/08, згідно з яким сторонами внесено зміни в п.4.1 Договору що розміру винагороди повіреного. (т.1 а.с. 24)

15.12.2011 між ТОВ "КІМ" (Довіритель, відповідач) та ПП "Компанія "Паритет" (Повірений, позивач) укладено договір доручення на надання юридичних послуг №123-юр/11 згідно з яким Довіритель доручає, а Повірений за грошову винагороду приймає на себе зобов'язання, представляти інтереси Довірителя в державних органах влади та управління, в судових органах, у взаємовідносинах з фізичними і юридичними особами з питань організації Довірителем діяльності, включаючи зовнішньоекономічну діяльність, здійснювати юридичний захист цієї діяльності у відповідності з законодавством України, а також консультувати Довірителя за виникаючими в процесі його діяльності питанням, при цьому основними (пріоритетними) обов'язками Повіреного є:

- захист інтересів Довірителя з питань реалізації зобов'язань за ухвалою Суворівського районного суду м. Одеси від 21.10.2010 про визнання і затвердження мирової угоди; (п.2.1.1)

- захист інтересів Довірителя з питань, пов'язаних з виконанням довірителем зобов'язань за договором займу від 13.01.2003 (п.2.1.2). (а.с. 116 - 120)

Згідно з п.2.2 Договору доручення Повіреному про захист інтересів довірителя може бути оформлено письмово - довіреністю або листом, в тому числі на e-mail або усно.

У відповідності до п.3.1 договору Повірений зобов'язаний якісно виконати надане йому доручення, зі збереженням ексклюзивних інтересів та комерційної таємниці Довірителя, не передовіряючи без згоди Довірителя виконання договору третім особам; повідомляти Довірителю про хід виконання його доручення усно або по його вимозі письмово; своєчасно та без зволікання передати Довірителю все отримане у зв'язку з виконанням договору.

Умовами п.3.2.3 договору сторони погодили, що Довіритель зобов'язаний виплатити Повіреному винагороду у відповідності до пунктів 3.1.8, 3.1.9, 4.1 та 4.2 договору.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що винагорода Повіреного становить 1000 гривень в місяць.

Відповідно до п.4.2 договору виплата винагороди здійснюється кожного 01 числа місяця шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Повіреного або в інший узгоджений сторонами спосіб.

Згідно з п.4.3 договору, перший платіж проводиться Довірителем в день підписання договору.

У відповідності до п.4.4 договору сторонами може бути узгоджений шляхом підписання доповнення до договору інший розмір винагороди.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язків за договором,

Пунктом 5.2 договору сторони передбачили, що у випадку невиплати довірителем повіреному винагороди в строки, передбачені п.4.1 договору, довіритель виплачує повіреному додатково пеню в розмірі 0,5% від місячної суми винагороди за кожен день прострочення.

Згідно з п.6.1 договору виконання Повіреним обов'язків за цим договором носить постійний (систематичний) характер та не потребує складання сторонами актів прийому виконаних робіт.

Додатком №1 від 20.12.2011 до договору доручення про надання юридичних послуг №123-юр/11 від 15.12.2011 сторони дійшли згоди змінити пункт 4.1 договору, виклавши його у наступній редакції: «Починаючи з 01.01.2012, винагорода Повіреного складає 6000 гривень в місяць, або в сумі, еквівалентній 750 доларам США» . (т. 1 а.с. - 120)

Додатком №2 від 20.12.2011 до договору доручення про надання юридичних послуг №123-юд/11 від 15.12.2011, сторони дійшли згоди, що враховуючи виконану Повіреним більше ніж за 6 років роботу з захисту інтересів Довірителя при організації та здійснені ним діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМ» , а також у зв'язку з врегулюванням та захистом особистих, майнових та корпоративних прав засновників товариства, в результаті якої було укладено мирову угоду між ОСОБА_5 з однієї сторони та ОСОБА_6, ОСОБА_7 Броадбентом та ТОВ «КІМ» - з іншої сторони, визнане та затверджене ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21.10.2010, керуючись п.п. 3.1.8, 3.1.9, 4.1 та 4.2 договору, виплатити Повіреному преміальну винагороду: 40000 грн. або суму, еквівалентну 5000 доларів США - до 01.08.2013; 40000 грн. або суму, еквівалентну 5000 доларів США - до 01.08.2014. (т. 1 а.с. 121)

Позивачем при новому розгляді справи після скасування попередніх рішень в якості предмету позову визначено стягнення з відповідача 542908,45 грн., з яких: 290000 грн. боргу на суму вартості наданих юридичних послуг, та нараховані на цей борг в якості відповідальності за порушення грошових зобов'язань 224630,89 грн. індексу інфляції, 21627 грн. 3% річних та 6650,56 грн. пені.

В якості підстави позову позивач зазначив неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором доручення про надання юридичних послуг №123-юр/11 від 15.12.2011.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог з підстав їх недоведеності позивачем, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 509 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання ( ст.ст. 610, 615 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вже зазначалося раніше, 15.12.2011 між сторонами у справі був укладений договір №123-юр/11, який за своєю правовою природою є договором про надання юридичних послуг.

Враховуючи умови укладеного між сторонами договору про надання юридичних послуг, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обов'язок замовника оплатити надані послуги кореспондується з обов'язком виконавця надати послуги належної якості у строки та у порядку, встановленому договором.

Судова колегія зазначає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення враховано обов'язкові для нього в силу ч.1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 17.02.2016 у справі №916/1007/15-г.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з вимогами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ст. 36 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надані належні та допустимі докази в розумінні ст. ст. 32-34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження надання ним послуг на підставі договору №123-юр/11 від 15.12.2011 протягом заявленого позивачем періоду з 01.04.2012 по 11.03.2015 на заявлену суму 290000 грн., зокрема відсутні:

- будь-які акти виконаних робіт/наданих послуг за договором №123-юр/11 від 15.12.2011;

- докази оформлення відповідачем на підставі п.2.2 договору №123-юр/11 від 15.12.2011 за весь заявлений позивачем період надання послуг за договором (з 01.04.2012 по 11.03.2015) будь-яких доручень позивачу на захист інтересів відповідача;

- докази повідомлення позивачем відповідача (як одноразового, так і систематичних) в порядку п.3.1.2 договору №123-юр/11 від 15.12.2011 про хід виконання доручення;

- докази передачі позивачем відповідачу своєчасно та без затримки всього отриманого у зв'язку з виконанням договору №123-юр/11 від 15.12.2011 (п.3.1.3 договору);

- докази видачі відповідачем у зв'язку з виконанням договору №123-юр/11 від 15.12.2011 позивачу довіреностей на представлення інтересів в порядку укладеного договору;

- докази вчинення відповідачем заходів, передбачених п.п. 3.1.5 та 3.1.6 договору №123-юр/11 від 15.12.2011, в т.ч. погодження кошторисів, листи з прив'язкою до надання позивачем відповідачу послуг саме на виконання договору №123-юр/11 від 15.12.2011 ;

- інші докази, на підставі яких господарський суд може об'єктивно встановити факт виконання укладеного між сторонами договору №123-юр/11 від 15.12.2011 в межах заявленого в позовних вимогах періоду та на зазначену суму.

Надані позивачем в якості доказів позовних вимог документи не є належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України за умовами укладеного між сторонами в добровільному порядку та підписаного без зауважень та заперечень договору про надання юридичних послуг.

Так, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду, викладеними ним в оскаржуваному рішенні, що позивачем не підтверджено жодними належними та допустимими доказами факту передачі документів, які надійшли на адресу відповідача від Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області та ПАТ Нова лінія , в якості надання останньому юридичних послуг за договором №123-юр/11від 15.12.2011, оскільки лише наявність у позивача таких документів не підтверджує факт надання ним послуг відповідачу.

Також судом правомірно не прийняті в якості належних доказів проекти додаткових угод до договору позики від 13.01.2003, оскільки деякі з них складені до моменту укладення договору, що визначений позивачем в якості підстави позову, решта не мітить в собі доказів складання їх саме позивачем.

Колегія суддів погоджується з тим, що суд першої інстанції не прийняв в якості належного доказу Журнал обліку консультацій юридичних осіб компанії ПП Компанія Паритет , оскільки він не містить жодного підпису уповноважених осіб відповідача на підтвердження надання юридичних послуг.

Стосовно наданих суду розписок про здійснення плати нібито за договором про надання юридичних послуг з підстав того, що ці документи не є первинними документами в розумінні норм чинного законодавства України, які можуть підтверджувати факт передачі грошових коштів за господарським договором про надання послуг; вказані розписки підписані лише позивачем, не містять дати їх складання і підписів сторін договору. До того ж, за нормами господарського права розписки не можуть вважатися належним та допустимим доказом передачі грошових коштів за договором, укладеним між суб'єктами господарювання.

За таких обставин, судова колегія відхиляє доводи апеляційної скарги з підстав їх недоведеності та як такі, що спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, місцевим господарським судом правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 290000грн. за надання послуг за Договором №123-юр/11 від 15.12.2011 за період з 01.04.2012 по 11.03.2015.

Також є вірним висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 21627,00 грн., інфляційних втрат в сумі 224630,89 грн. та 6650,56 грн. пені, оскільки вони є похідними від вимог про стягнення заборгованості, правові підстави для задоволення яких відсутні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Приватного підприємства «Компанія «Паритет» задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Одеської області від 13.04.2017 року по справі №916/1007/15-г залишається без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, ОСОБА_1 апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Компанія «Паритет» на рішення Господарського суду Одеської області від 13.04.2017 року по справі №916/1007/15-г залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 13.04.2017 року по справі №916/1007/15-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

ОСОБА_8