Постанова

від 14.07.2017 по справі 922/1952/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2017 р. Справа №922/1952/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Ільїн О.В.,

при секретарі Довбиш А.Ю.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю від 27.03.2017 року;

відповідача - не з'явився;

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. ОСОБА_2, за довіреністю №73 від 20.01.2017 року;

2. не з'явився;

3. ОСОБА_3, за довіреністю №172 від 04.07.2017 року;

Приватного підприємства Укрбалпром - ОСОБА_4, за довіреністю від 24.03.2017 року; ОСОБА_5, за довіреністю №УБП2505/01 від 25.05.2017 року;

Приватного підприємства Явірське - ОСОБА_4, за довіреністю від 24.03.2017 року; ОСОБА_5, за довіреністю №ЯВ2505/01 від 25.05.2017 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства Укрбалпром , Харківська область, Балаклійський район, с.Явірське, (вх.№2038Х/1-40) , апеляційну скаргу Приватного підприємства Явірське , Харківська область, Балаклійський район, с.Явірське, (вх.№2039Х/1-40) та апеляційну скаргу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Васищевський завод рослинних олій , смт. Васищеве, (вх.№2124Х/1-40) на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.06.2017 року по справі №922/1952/17,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Амплор , м.Харків,

до Фермерського господарства Свам-Агро , смт. Золочів,

треті особи, які не заявляють самостійний вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Публічне акціонерне товариство Державна продовольчо-зернова корпорація України в особі Філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Савинський елеватор , смт. Савинці,

2. Товариство з обмеженою відповідальністю Золочівське хлібоприймальне підприємство , смт. Золочів,

3. Товариство з обмеженою відповідальністю Васищевський завод рослинних олій , смт. Васищеве,

про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.06.2017 року по справі №922/1952/17 (суддя Хотенець П.В.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Амплор про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено повністю.

З метою забезпечення позову:

- накладено арешт на наступне майно: пшеницю 5 класу загальною вагою 93691 кг. (по ціні 4,4грн./кг.) загальною вартістю 412240,4 грн., яке знаходиться на зберіганні на ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України в особі Філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Савинський елеватор (код ЄДРПОУ 37506248, 64270, Харківська область, Балаклійський район, смт. Савинці, вул. Привокзальна, буд. 50); пшеницю м'яку 6 класу загальною вагою 516677 кг. (по ціні 4,4 грн./кг) загальною вартістю 2273378,8 грн., яке знаходиться на зберіганні на ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України в особі Філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Савинський елеватор (код ЄДРПОУ 37506248, 64270, Харківська область, Балаклійський район, смт. Савинці, вул. Привокзальна, буд. 50); пшеницю м'яку 6 класу загальною вагою 721847 кг. (по ціні 4,4 грн./кг) загальною вартістю 3176126,8 грн., яке знаходиться на зберіганні на ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України в особі Філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Савинський елеватор (код ЄДРПОУ 37506248, 64270, Харківська область, Балаклійський район, смт. Савинці, вул. Привокзальна, буд. 50); пшеницю м'яку 5 класу загальною вагою 191771 кг. (по ціні 4,4 грн./кг) загальною вартістю 843792,4 грн., яке знаходиться на зберіганні на ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України в особі Філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Савинський елеватор (код ЄДРПОУ 37506248, 64270, Харківська область, Балаклійський район, смт. Савинці, вул. Привокзальна, буд. 50); соняшник не класичний загальною вагою 259752 кг. (155,851 кг.+103,901 кг.) (по ціні 10,2грн./кг) загальною вартістю 2649470,40 грн., яке зберігалося на Товариство з обмеженою відповідальністю Золочівське хлібоприймальне підприємство (код ЄДРПОУ 31740030, 62203, Харківська область смт. Золочів вул. Привокзальна 1), проте в подальшому було незаконно переміщено на Товариство з обмеженою відповідальністю Васищевський завод рослинних олій для подальшого зберігання.

Заборонено вчиняти будь-які дії по відчуженню, переоформленню, випуску з території елеватора:

третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України в особі Філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Савинський елеватор (код ЄДРПОУ 37506248, 64270, Харківська область, Балаклійський район, смт. Савинці, вул. Привокзальна, буд. 50) щодо: пшениці 5 класу загальною вагою 93691 кг., яке обліковувалося на Фермерському господарстві Свам-Агро ; пшениці м'якої 6 класу загальною вагою 516677 кг., яке обліковувалося на Фермерському господарстві Свам-Агро ; пшениці м'якої 6 класу загальною вагою 721847 кг, яке обліковувалося на Фермерському господарстві Свам-Агро ; пшениці м'якої 5 класу загальною вагою 191771 кг., яке обліковувалося на Фермерському господарстві Свам-Агро ;

третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Васищевський завод рослинних олій (код ЄДРПОУ 37431314, 62495, Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. Овочеве, 6уд.13) щодо: соняшника не класичного загальною вагою 259752 кг. (155,851 кг.+103,901 кг) яке було переміщено з Товариства з обмеженою відповідальністю Золочівське хлібоприймальне підприємство (код ЄДРПОУ 31740030, 62203 Харківська область смт. Золочів вул. Привокзальна 1), та обліковується на ПП Явірське (103,901 кг.) та ПП Укрбалпром (155,851 кг).

Ухвалено, що стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю Амплор (61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 12, корп "б", код ЄДРПОУ 39456723); боржником за даною ухвалою є Фермерське господарство Свам-Агро (62200, Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, пров. Північний, 9, код ЄДРПОУ 40349581).

Ухвала набирає чинності 12 червня 2017 року, підлягає негайному виконанню та є виконавчим документом згідно Закону України Про виконавче провадження .

Строк пред`явлення ухвали до виконання - три роки до 13 червня 2020 року.

Відзначено, що ухвала набирає чинності 12.06.2017 року, підлягає негайному виконанню та є виконавчим документом згідно Закону України Про виконавче провадження . Строк пред`явлення ухвали до виконання - три роки до 13.06.2020 року.

Приватне підприємство Укрбалпром з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду Харківської області від 12.06.2017 року скасувати.

Як вказує апелянт, саме він є власником майна на яке накладено арешт. Так, рішенням господарського суду Харківської області від 28.03.2017 року залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 року по справі №922/857/17 розірвано договір консигнації №16082016 від 16.08.2016 року укладений між Приватним підприємством Укрбалпром та Фермерським господарством Свам-Агро ; розірвано договір консигнації №04102016 від 04.10.2016 року укладений між Приватним підприємством Укрбалпром та Фермерським господарством Свам-Агро ; стягнуто з Фермерського господарства Свам-Агро на користь Приватного підприємства Укрбалпром грошові кошти в сумі 715368,50 грн., за частково реалізовану продукцію, зерно пшениці в кількості 185,810 тон. Вирішено повернути Приватному підприємству Укрбалпром 913,618 тон пшениці, яка є власністю ПП Укрбалпром та передана Фермерському господарству Свам-Агро за договором консигнації №16082016 від 16.08.2016 року, що залишилась на зберіганні у третіх осіб, а саме: ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України філія ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Савинський елеватор за складськими квитанціями в кількості 913,618 тон. Тобто, судом було встановлено, що пшениця в об'ємі 913,618 тон є власністю ПП Укрбалпром , а документи подані ФГ Свам-Агро , а саме складські квитанції не є документом, який посвідчує перехід права власності на вказане майно.

Апелянт зазначає, що наразі на підставі рішення господарського суду Харківської області та постанови Харківського апеляційного господарського суду, скаржником було подано заяву про примусове виконання, на підставі якої Золочівським районним відділом державної виконавчої служби ГТУ юстиції в Харківській області відкрито виконавче провадження №54176573. Дане виконавче провадження було відкрито державним виконавцем з урахуванням всіх вимог Закону України Про виконавче провадження , але згодом повідомлено, що примусове виконання рішення суду є неможливим, оскільки на вказане майно накладено арешт.

Апелянт вказує, що суд приймаючи ухвалу про накладення арешту на майно та заборону вчиняти будь-які дії по відчуженню, переоформленню, випуску з території елеватора порушив вимоги господарського процесуального законодавства і, як наслідок, права ПП Укрбалпром в частині виконання рішення суду та реалізації свого права власності.

На думку скаржника правильним буде твердження про те, що вжиття судом заходів забезпечення позову було вчинено з порушенням вимог господарського процесуального законодавства та таким, що не відповідає самим цілям застосування відповідних заходів, адже не залучення до участі в справі ПП Укрбалпром не дозволила здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.07.2017 року апеляційну скаргу Приватного підприємства Укрбалпром прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Приватне підприємство Явірське також з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду Харківської області від 12.06.2017 року скасувати.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що рішенням господарського суду Харківської області від 20.04.2017 року залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 року по справі №922/878/17 розірвано договір консигнації №16082016 від 16.08.2016 року, укладений між Приватним підприємством Явірське та Фермерським господарством Свам-Агро ; розірвано договір консигнації №04102016 від 04.10.2016 року укладений між Приватним підприємством Явірське та Фермерським господарством Свам-Агро ; стягнуто з ФГ Свам-Агро на користь ПП Явірське грошові кошти в сумі 2216460,40 грн. за частково реалізовану продукцію - зерно пшениці в кількості 575,704 тони. Визначено повернути ПП Явірське товар, який є його власністю, переданий Фермерському господарству Свам-Агро за договором консигнації №16082016-А від 16.08.2016 року, а саме: пшеницю 5 класу в кількості 93,961 тон (яка знаходиться на зберіганні у Філії ПАТ Державна продовольча-зернова корпорація України Савинський елеватор ) та пшеницю 6 класу в кількості 516,677 тон (яка знаходиться на зберіганні у Філії ПАТ Державна продовольча-зернова корпорація України Савинський елеватор ). Тобто, судом було встановлено, що пшениця в об'ємі 610,638 тон є власністю ПП Явірське , а документи подані ФГ Свам-Агро , а саме складські квитанції не є документом, який посвідчує перехід права власності на вказане майно. Таким чином, як вказує апелянт, саме він є власником майна на яке накладено арешт.

Апелянт зазначає, що наразі на підставі рішення господарського суду Харківської області та постанови Харківського апеляційного господарського суду, скаржником було подано заяву про примусове виконання, на підставі якої Золочівським районним відділом державної виконавчої служби ГТУ юстиції в Харківській області відкрито виконавче провадження №54174685. Дане виконавче провадження було відкрито державним виконавцем з урахуванням всіх вимог Закону України Про виконавче провадження , але згодом повідомлено, що примусове виконання рішення суду є неможливим, оскільки на вказане майно накладено арешт.

Апелянт вказує, що суд приймаючи ухвалу про накладення арешту на майно та заборону вчиняти будь-які дії по відчуженню, переоформленню, випуску з території елеватора порушив вимоги господарського процесуального законодавства і, як наслідок, права ПП Явірське в частині виконання рішення суду та реалізації свого права власності.

На думку скаржника правильним буде твердження про те, що вжиття судом заходів забезпечення позову було вчинено з порушенням вимог господарського процесуального законодавства та таким, що не відповідає самим цілям застосування відповідних заходів, адже не залучення до участі в справі ПП Явірське не дозволила здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.07.2017 року апеляційну скаргу Приватного підприємства Явірське прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Товариство з обмеженою відповідальністю Васищевський завод рослинних олій з ухвалою суду першої інстанції від 12.06.2017 року також не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду Харківської області від 12.06.2017 року в частині накладення арешту на майно скасувати.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що згідно бухгалтерського обліку, а також обліку договорів ТОВ Васищевський завод рослинних олій соняшник некласичний загальною вагою 259752 кг у 2017 році не переміщався з Товариства з обмеженою відповідальністю Золочівське хлібоприймальне підприємство до ТОВ Васищевському заводі рослинних олій . Договори щодо отримання вказаного майна між ТОВ Васищевський завод рослинних олій та ПП Явірське і ПП Укрбалпром не укладалися. Крім того, ТОВ Васищевський завод рослинних олій не мав будь-яких фінансово-господарських стосунків з ТОВ Золочівське хлібоприймальне підприємство .

Скаржник вказує, що господарський суд Харківської області постановив ухвалу про забезпечення позову при тому, що жодних обґрунтувань причин, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, а також обґрунтування необхідності застосування того чи іншого виду забезпечення позову позивачами не було зазначено у своїй заяві, не містяться такі відомості і в оскаржуваній ухвалі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.07.2017 року апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю Васищевський завод рослинних олій прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Враховуючи, що в провадженні Харківського апеляційного господарського суду знаходяться апеляційна скарга Приватного підприємства Укрбалпром , (вх.№2038Х/1-40), апеляційна скарга Приватного підприємства Явірське , (вх.№2039Х/1-40) та апеляційна скарга третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Васищевський завод рослинних олій , (вх.№2124Х/1-40) на одну і ту ж ухвалу господарського суду Харківської області від 12.06.2017 року у справі №922/1952/17, колегія суддів дійшла висновку про об'єднання вказаних апеляційних скарг в одне апеляційне провадження.

12.07.2012 року представник апелянтів - ПП Явірське та ПП Укрбалпром надав через канцелярію суду разом із супровідним листом (вх.№7343, вх.№7344) документи в обґрунтування своєї позиції по справі, яке задоволено та документи долучено до матеріалів справи.

До початку судового засідання 14.07.2017 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх.№7403), в якому просить відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю прибуття представника в судове засідання через термінове відрядження.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з того, що відповідно до вимог статті 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, через нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК України, з числа своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, беручи до уваги, що відповідно до вимог статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони.

Таким чином, враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на те, що ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження направлялась рекомендованою кореспонденцією, а також на те, що явка представника відповідача у судове засідання не була визнана обов'язковою і було створено всі умови для надання доказів у справі і письмового відзиву, та зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 14.07.2017 року представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що він не отримував копій апеляційних скарг, не ознайомлений з ним і не в змозі давати пояснення по справі.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, у разі нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Неможливість вирішення господарського спору в даному судовому засіданні, вирішується господарським судом в кожному випадку окремо з урахуванням обставин справи.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Колегія суддів відзначає, що ухвали суду про прийняття апеляційних скарг до провадження були надіслані сторонам у справі 06.07.2017 року рекомендованими листами.

Згідно п. 2 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень внесенню до Реєстру підлягають усі судові рішення судів (у т.ч. ухвали). Електронні копії судових рішень надсилаються суддею або відповідальною особою апарату суду не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту (п. 13).

Так, ухвали суду від 06.07.2017 року про прийняття апеляційних скарг до провадження були надіслані до Єдиного державного реєстру судових рішень 06.07.2017 року та опубліковані на відповідному інтернет ресурсі.

Відповідно до п. 23 Порядку загальний доступ до судових рішень, внесених до реєстру, має кожна фізична або юридична особа.

Отже, представник позивача не був позбавлений можливості дізнатися про подання апеляційних скарг, а також жодним чином не обмежений у своєму праві ознайомитися з матеріалами справи.

Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Колегія суддів вважає, що наразі надання представником позивача клопотання про ознайомлення з матеріалами справи і відкладення у зв'язку з цим розгляду справи свідчить про недобросовісне користування наданими процесуальними правами та направлено на затягування судового розгляду справи, незважаючи на те, що строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду є обмеженим та становить 15 днів. Отже, в задоволенні відповідного клопотання колегія суддів вважає за можливе відмовити.

Враховуючи факт належного повідомлення позивача та відповідача про час та місце розгляду апеляційної скарги, та те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень вчинено належні дії щодо повідомлення сторін про судовий розгляд справи та створені належні умови для надання сторонами доказів і вважає за можливе розглядати справу в даному судовому засіданні за відсутності представників відповідача та другої третьої особи (ТОВ Золочівське хлібоприймальне підприємство ).

У судовому засіданні 14.07.2017 року представники апелянтів підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягали на їх задоволенні.

Представник позивача проти позиції апелянтів заперечував.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційних скаргах доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, апелянтів та третіх осіб, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Згідно п. 10 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України суддя з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору вчиняє в необхідних випадках при підготовці справи до розгляду таку дію, як вжиття заходів до забезпечення позову.

Колегія суддів зазначає, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті, забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Частиною 1 статті 67 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен визначитись як з предметом спору у співвідношенні з певними заходами забезпечення позову, які вимагається до застосування, і певними діями, які вимагається заборонити вчиняти, так і з доцільністю та обґрунтованістю вжиття таких заходів.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову зазначено, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги та повинен бути співрозмірним, а заборона на вчинення дій може стосуватися лише предмета спору.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Право здійснення забезпечення позову та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

Зі змісту статті 66 Господарського процесуального кодексу України випливає, що заходи до забезпечення позову мають бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами та вживаються судом у разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як вбачається із матеріалів оскарження ухвали, позивач звернувся до відповідача із позовом про зобов'язання вчинити певні дії, а саме:

- зобов'язати ФГ Свам-Агро передати ТОВ Амплор товар, який є предметом договору купівлі-продажу №8 від 09.03.2017 року, а саме: пшеницю 5 класу загальною вагою 93691 кг. (по ціні 4,4 грн./кг.) загальною вартістю 412240,4 грн., яке знаходиться на зберіганні на ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України в особі Філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Савинський елеватор (код ЄДРПОУ 37506248, 64270, Харківська область, Балаклійський район, смт. Савинці, вул. Привокзальна, буд. 50);

- зобов'язати ФГ Свам-Агро передати ТОВ Амплор товар, який є предметом договору купівлі-продажу №8 від 09.03.2017 року, а саме: пшеницю м'яку 6 класу загальною вагою 516677 кг. (по ціні 4,4 грн./кг) загальною вартістю 2273378,8 грн., яке знаходиться на зберіганні на ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України в особі Філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Савинський елеватор (код ЄДРПОУ 37506248, 64270, Харківська область, Балаклійський район, смт. Савинці, вул. Привокзальна, буд. 50);

- зобов'язати ФГ Свам-Агро передати ТОВ Амплор товар, який є предметом договору купівлі-продажу №8 від 09.03.2017 року, а саме: пшеницю м'яку 6 класу загальною вагою 721847 кг. (по ціні 4,4 грн./кг) загальною вартістю 3176126,8 грн., яке знаходиться на зберіганні на ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України в особі Філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Савинський елеватор (код ЄДРПОУ 37506248, 64270, Харківська область, Балаклійський район, смт. Савинці, вул. Привокзальна, буд. 50);

- зобов'язати ФГ Свам-Агро передати ТОВ Амплор товар, який є предметом договору купівлі-продажу №8 від 09.03.2017 року, а саме: пшеницю м'яку 5 класу загальною вагою 191771 кг. (по ціні 4,4 грн./кг) загальною вартістю 843792,4 грн., яке знаходиться на зберіганні на ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України в особі Філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Савинський елеватор (код ЄДРПОУ 37506248, 64270, Харківська область, Балаклійський район, смт. Савинці, вул. Привокзальна, буд. 50);

- зобов'язати ФГ Свам-Агро передати ТОВ Амплор товар, який є предметом договору купівлі-продажу №8 від 09.03.2017 року, а саме: соняшник не класичного загальною вагою 259752 кг. (155,851 кг.+103,901 кг.) (по ціні 10,2грн./кг) загальною вартістю 2649470,40 грн., яке зберігалося на ТОВ Золочівське хлібоприймальне підприємство (код ЄДРПОУ 31740030, 62203, Харківська область, смт. Золочів, вул. Привокзальна, 1), проте в подальшому було незаконно переміщено на Товариство з обмеженою відповідальністю Васищевський завод рослинних олій для подальшого зберігання.

Одночасно з позовною заявою, позивачем була подана заява про забезпечення позову, яка повністю задоволена судом першої інстанції.

Задовольняючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що зазначені позивачем припущення щодо можливої реалізації та переоформлення продукції, яка є предметом договору купівлі-продажу №8 від 09.03.2017 року є достатньо обґрунтованими.

Проте, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений ст. 67 Господарського процесуального кодексу України і розширеному тлумаченню не підлягає. У відповідності з зазначеною нормою, до заходів забезпечення позову належать, зокрема, заборона відповідачу вчиняти певні дії, а іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Як роз'яснив Вищий господарський суд України у п. 10 постанови пленуму від Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову №16 26.12.2011 року, забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Суд повинен скасувати вжиті заходи в тому випадку, якщо забезпечення позову перешкоджає належному виконанню рішення.

Колегія суддів відзначає, що станом на момент винесення оскаржуваної ухвали були прийнятті рішення та постанови по справам №922/857/17 та №922/878/17 згідно яких підтверджено факт права власності за ПП Укрбалпром та ПП Явірське і вирішено повернути на їх користь спірний товар (пшеницю та соняшник) і суд першої інстанції був обізнаний про такі обставини. Крім того, суд був обізнаний про відкриття виконавчих проваджень за наказами по вказаним справам.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом безпідставно було проігноровано вказані обставини, що має своїм наслідком порушення прав власника продукції, який встановлений в рамках судових рішень, які були чинним на момент прийняття оскаржуваної ухвали та звернення апелянта із заявою до місцевого суду та апеляційною скаргою.

Згідно з положеннями ч.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову №16 від 26.12.2011 року особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте, всупереч приписів ст.ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язковості особи довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається, позивач, звертаючись із заявою про забезпечення позову, не надав доказів на підтвердження того, що спірна продукція може бути відчужена чи переоформлена, а отже вжиття такого засобу забезпечення позову є необґрунтованим та застосовано судом першої інстанцій безпідставно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що накладення арешту та заборон на продукцію, яка не є власністю сторони за позовною заявою не відповідає вимогам розумності та адекватності.

Крім того, наявність судових рішень, які на момент звернення зі скаргою та заявами про скасування заходів забезпечення встановлювали факт власності на продукцію інших суб'єктів, які не є стороною за позовною заявою, а ні третьою особою в межах даної справи , є прямим порушенням позиції викладеній у постанові пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову №16 від 26.12.2011 року.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що твердження апелянтів, викладені ними в апеляційних скаргах щодо безпідставності застосування заходів до забезпечення позову ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та є доведеними. Так, в межах даної справи позивач не довів факту неможливості виконання рішення суду без вжиття заходів до забезпечення позову та не обґрунтував необхідність забезпечення позову, а суд першої інстанції допустився помилок при винесенні оскаржуваної ухвали, які полягають у не доведенні обставин справи, що мають значення для справи та невірність застосування норм права, у зв'язку з чим відповідне судове рішення - ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову від 12.06.2017 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 101, п.2 ст. 103, п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Укрбалпром задовольнити.

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Явірське задовольнити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Васищевський завод рослинних олій задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 12.06.2017 року по справі №922/1952/17 скасувати.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Амплор про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Повний текст постанови складено 14 липня 2017 року.

Головуючий суддя Хачатрян В.С.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Ільїн О.В.