Постанова

від 19.05.2010 по справі 40/98-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2010 р. Справа № 40/98-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Білоконь Н. Д.*, суддя Терещенко О.І.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1-приватного підприємця, ОСОБА_2, довіреність № 436-юр від 31.03.2010 р.

першого відповідача - ОСОБА_3-приватного підприємця

першого відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, довіреність № 900 від 19.04.2010 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу другого відповідача (вх. № 1349 Х/1-14 )на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.04.10 по справі № 40/98-10

за позовом суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Люботин Харківської області

до 1.суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3,м. Люботин Харківської області 2.суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_6, м. Люботин Харківської області

про зобов"язання вчинити певні дії

встановила:

Суб"єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 та суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_6 про витребування з незаконного користування відповідачів: павільйону (контейнеру) розмірами 2,5 на 5 м., що займає торгове місце № 22 у ряду № 1 на території торгового центру ПВКФ "ЛОСК" за адресою: Харківський район смт. Пісочин, пл. Ю. Кононенко, 1; павільйону (контейнеру) розмірами 2,5 на 5 м., що займає торгове місце № 35 у ряду № 2 на території торгового центру ПВКФ "ЛОСК" за адресою: Харківський район смт. Пісочин, пл. Ю. Кононенко, 1; павільйону (контейнеру) площею 25 кв. м., що займає торгове місце № 12 у ряду № 1 на території торгового центру ПВКФ "ЛОСК" за адресою: Харківський район смт. Пісочин, пл. Ю. Кононенко, 1 та усунення перешкод у користуванні зазначеним майном.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 квітня 2010 р. прийнято зазначену позовну заяву до провадження та порушено провадження у справі № 40/98-10.

При поданні позову суб"єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 заявив клопотання про його забезпечення шляхом заборони відповідачам користуватись та розпоряджатись: павільйоном (контейнером) розмірами 2,5 на 5 м., що займає торгове місце № 22 у ряду № 1 на території торгового центру ПВКФ "ЛОСК" за адресою: Харківський район смт. Пісочин, пл. Ю. Кононенко, 1; павільйоном (контейнером) розмірами 2,5 на 5 м., що займає торгове місце № 35 у ряду № 2 на території торгового центру ПВКФ "ЛОСК" за адресою: Харківський район смт. Пісочин, пл. Ю. Кононенко, 1; павільйоном (контейнером) площею 25 кв. м., що займає торгове місце № 12 у ряду № 1 на території торгового центру ПВКФ "ЛОСК" за адресою: Харківський район смт. Пісочин, пл. Ю. Кононенко, 1.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 квітня 2010 р. у справіі № 40/98-10 зазначене клопотання задоволено.З метою забезпечення позову відповідачам заборонено користуватись та розпоряджатись: павільйоном (контейнером) розмірами 2,5 на 5 м., що займає торгове місце № 22 у ряду № 1 на території торгового центру ПВКФ "ЛОСК" за адресою: Харківський район смт. Пісочин, пл. Ю. Кононенко, 1; павільйоном (контейнером) розмірами 2,5 на 5 м., що займає торгове місце № 35 у ряду № 2 на території торгового центру ПВКФ "ЛОСК" за адресою: Харківський район смт. Пісочин, пл. Ю. Кононенко, 1; павільйоном (контейнером) площею 25 кв. м., що займає торгове місце № 12 у ряду № 1 на території торгового центру ПВКФ "ЛОСК" за адресою: Харківський район смт. Пісочин, пл. Ю. Кононенко, 1.

Другий відповідач-суб"єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_6 із зазначеною ухвалою господарського суду Харківської області від 14.04.2010 р.про забезпечення позову не погодилась, подала до Харківського апеляційного господарського суду апеляцйну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права просить ухвалу скасувати.

Представники друого відповідача в судовому засіданні підтримують апеляційну скаргу.

Представник першого відповідача в судовому засіданні підтримує апеляційну скаргу другого відповідача.

Представники позивача проти апеляційної скарги заперечують, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову.Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України передбачені заходи до забезпечення позову, серед яких зазначена заборона відповідачеві вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обгрунтованості і адекватності вимог заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обгрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв"язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв"язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Предметом спору у даній справі є витребування майна з незаконного володіння відповідачів та усунення перешкод в користуванні позивачем цим майном, тому в даному випадку користування та розпорядження відповідачами спірним майном не може утруднити та зробити неможливим виконання рішення господарського суду в разі задоволення позову.

Тим більше зазначені заходи дублюють позовні вимоги, тоді як спір ще не вирішено по суті.

Однак місцевий господарський суд в порушення вимог статтей 66, 82, 86 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про забезпечення позову в якості підстав для забезпечення позову зазначив про встановлення ним фактів щодо вирішення спору по суті, а саме зазначив на те, що факт приналежності спірного майна позивачу підтверджується договорами підряду та квитанціями про оплату вартості будівельних матеріалів та на те, що спірне майно на даний момент знаходиться в незаконному та безпідставному користуванні відповідачів.

Зважаючи на наведене, в даному спорі не є обгрунтованими та адекватними вимоги заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обгрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв"язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Місцевий господарський суд в порушення норм процесуального права, при вирішенні питання про вжиття заходів до забезпечення позову не здійснив оцінку обгрунтованості і адекватності вимог заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обгрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв"язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а лише зазначив в оскаржуваній ухвалі про необхідність здійснення такої оцінки та зазначив без будь-якого обгрунтування, що з урахуванням заявлених позовних вимог та наявних в матеріалах справи документів заяву про вжиття заходів до забезпечення позову слід задовольнити .

Виходячи з викладеного, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню у зв"язку з порушенням при її винесенні норм процесуального права.

Керуючись п. 1 статті 103, статтями 104-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 14.04.2010 р. у справі № 40/98-10 про забезпечення позову скасувати.

Справу передати до господарського суду Харківської області для подальшого розгляду.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя (підпис) Сіверін В. І.

Суддя (підпис) Білоконь Н. Д.*

Суддя (підпис) Терещенко О.І.

Постанову складено в повному обсязі 20 травня 2010 року.