Рішення

від 12.07.2017 по справі 908/1108/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/32/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2017 Справа № 908/1108/17

За позовом: Приватного підприємства "Бастіон-98" (юридична адреса: 70421, Запорізька область, Запорізький район, село Зеленопілля, вулиця Наукова, буд. 38; адреса для листування: 69093, місто Запоріжжя, вулиця Академіка Олександрова, буд. 1)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 (69120, АДРЕСА_1)

про стягнення суми 165940,76 грн.

Суддя Боєва О.С.

за участю представників сторін та інших учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_17., директор, наказ № 3 від 20.03.2015р.; Гребенщіков А.Г., адвокат, свідоцтво № 373, видане 25.12.20102р., договір про надання правової допомоги №75/БАС від 04.04.17; Лаптинський І.Г., адвокат, свідоцтво № 1009, видане 28.02.2014р., договір про надання правової допомоги № 75/БАС від 04.04.17;

від відповідача: ОСОБА_16., довіреність серія НМО № 113258 від 23.06.2017 р.;

від третьої особи: Черкашин І.І., адвокат, свідоцтво № 001065 від 28.04.2015 р., договір про надання правової допомоги від 03.10.2016р. (відсутній під час проголошення вступної та резолютивної частин рішення)

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Бастіон-98" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, в розмірі 165940,76 грн.

Ухвалою суду від 30.05.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1108/17, присвоєно номер провадження справи 9/32/17, судове засідання призначено на 15.06.2017р. На підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі залучено громадянина ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Ухвалою суду від 15.06.2017р. в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 12.07.2017р. Також, за клопотанням позивача до матеріалів справи долучено USB-флеш-накопичувач (марка GOODRAM, номер D3DC4F835F), в судовому засіданні, шляхом відтворення та перегляду, досліджено відеозапис з даного носія, що є вторинною копією запису, здійсненного смартфоном Apple iphone 6s, що належить ОСОБА_17 а також переглянуто первинний відеозапис, що міститься безпосередньо у смартфоні, з метою встановлення ідентичності первинного оригіналу та вторинної копії відеозапису.

Крім того, 15.06.2017р. від позивача надійшло клопотання про забезпечення позову, у задоволенні клопотання відмовлено про що винесено відповідну ухвалу.

Справу розглянуто 12.07.2017р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Згідно зі ст. 81-1 ГПК України за ініціативою суду здійснювалось фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представники позивача у судовому засіданні в повному обсязі підтримали вимоги позовної заяви.

Обґрунтовуючи позов позивач посилається на наступні обставини. 16.09.2016 року у м. Запоріжжі виникла ДТП за участю належного на праві власності позивачу автомобіля НОМЕР_1 та автомобіля НОМЕР_2, який належить на праві власності відповідачу, та яким в момент ДТП керувала третя особа - ОСОБА_2. В момент ДТП автомобіль НОМЕР_1 знаходився у нерухомому стані (був припаркований), тобто між транспортними засобами була відсутня взаємодія, що підтверджено матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Внаслідок ДТП автомобіль НОМЕР_1 отримав значні пошкодження, їх первинний перелік зазначений у Схемі місця ДТП, що складена уповноваженою особою поліції. Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.11.2016 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Первинний (поверхневий) огляд судовим експертом Шаховим О.В. та представником (експертом) Запорізького обласного управління ПРАТ "Українська Пожежно-страхова компанія" Рожко О.В. пошкодженого транспортного засобу LEXUS IS 250 р/н НОМЕР_3 відбувся 21 вересня 2016 року за участю учасника ДТП ОСОБА_2, директора ПП Бастіон-98 ОСОБА_17, за місцем знаходження автомобіля (м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 1). Власник транспортного засобу ГАЗ 3302, р/н НОМЕР_4 ФОП ОСОБА_1 на даний огляд не прибула. Як вказує позивач, за послуги Укрпошти щодо повідомлення ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ЗОУ ПРАТ "Українська Пожежно-страхова компанія" ПП Бастіон-98 понесено витрати у сумі 126,00 грн. 28.09.2016 року з метою поглибленого огляду, в т.ч. для встановлення внутрішніх (невидимих) пошкоджень транспортного засобу LEXUS IS 250 р/н НОМЕР_3, у присутності учасника ДТП ОСОБА_2, директора ПП Бастіон-98 ОСОБА_17 судовим експертом Шаховим О.В. разом із фахівцями спеціалізованої станції технічного обслуговування Тойота Центр Дніпро Алмаз Мотор за адресою: місто Дніпро, Запорізьке шосе, 35, був проведений поглиблений огляд автомобіля. На вказаний огляд, шляхом направлення письмового повідомлення, також було запрошено відповідача ОСОБА_1, проте вона на огляд знову не прибула. Також, про проведення додаткового огляду було повідомлено Запорізьке обласне управління ПРАТ "Українська Пожежно-страхова компанія", однак його представник на огляд також не прибув. За послуги кур'єрського зв'язку щодо повідомлення ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ЗОУ ПРАТ "Українська Пожежно-страхова компанія" ПП Бастіон-98 понесло витрати у сумі 295,50 грн. ТОВ фірма Алмаз Мотор, Лтд було визначено перелік ремонтно-відновлювальних робіт, в т.ч. запчастин, які необхідно виконати та замінити з метою відновлення транспортного засобу LEXUS IS 250 р/н НОМЕР_3, який згідно з Розрахунком ТОВ фірма Алмаз Мотор, Лтд №АМ18036 від 28.09.2016 року складає 128529,49 грн., в т.ч. ПДВ. Також, за послуги щодо огляду автомобіля та визначення вартості ремонтно-відновлювальних робіт (дефектація автомобіля після ДТП) ПП Бастіон-98 відповідно до рахунку № АМ18047 від 28.09.2016р. сплатило ТОВ фірма Алмаз Мотор, Лтд суму у розмірі 294,00 грн. Крім цього, позивач посилається на понесення витрат на купівлю пального в об'ємі 16,68 літрів за ціною 23,9 грн. за 1 літр, на загальну суму 400,15 грн. з метою доставки пошкодженого автомобіля до ТОВ фірма Алмаз Мотор, Лтд . За наслідком проведеного огляду судовим експертом Шаховим О.В. був виконаний Звіт експертного дослідження автотоварознавця по визначенню матеріальної шкоди, спричиненої власнику КТЗ від 05.10.2016 року №102, відповідно до якого загальна вартість ремонтно-відновлювальних робіт, в т.ч. з урахуванням вартості запчастин, становить 127549,88 грн., в т.ч. ПДВ. Також, судовим експертом розраховано нарахування втрати товарної вартості автомобіля, яка складає 39816,65 грн. За надання судовим експертом Шаховим О.В. послуг з виконання Звіту експертного дослідження ПП Бастіон-98 сплатило ТОВ ПЕП Стандарт-Сервіс суму у розмірі 1400,00 грн. У період з 28.09.2016р. по 27.10.2016р. фахівцями ТОВ фірма Алмаз Мотор, Лтд (Тойота Центр Дніпро Алмаз Мотор ) був проведений відновлювальний ремонт транспортного засобу LEXUS IS 250 р/н НОМЕР_3, під час якого частину запчастин за рахунок ПП Бастіон-98 було придбано у ФОП ОСОБА_11 на загальну суму 108243,25 грн. ТОВ фірма Алмаз Мотор, Лтд виставило ПП Бастіон-98 рахунки-фактури щодо оплати ремонтно-відновлювальних робіт: рахунок-фактуру №АМ18049 від 29.09.2016 року на оплату вартості запчастин на суму 7918,29 грн., який був сплачений 29.09.2016 року згідно платіжного доручення від 29.09.2016р. № 3804; рахунок-фактуру №АМ 18036 від 17.10.2016 року на оплату вартості ремонтних робіт, в т.ч. фарбування, на суму 10646,92 грн., який був сплачений 21.10.2016 року згідно платіжного доручення від 20.10.2016р. № 3833. При цьому позивач зазначає, що у зв'язку із знаходження у період з 28.09.2016р. по 27.10.2016р. LEXUS IS 250 р/н НОМЕР_3 на ремонті, ним з метою забезпечення своєї господарської діяльності (надання транспортно-експедиційних послуг, що пов'язано з постійним переміщенням Директора підприємства по місту та у міжміському сполученні по робочим справам) було укладено Договір про надання послуг з перевезення співробітників підприємства № 26/09/16-1. Вартість послуг за Договором склала 41800,00 грн. За доводами позивача, сукупна вартість (з урахуванням витрат на послуги експерта, перевіз автомобіля до місця ремонту, придбання запчастин та інших понесених витрат) відновлювального ремонту склала 210940,76 грн. Посилаючись на приписи частині 2 статті 224 Господарського кодексу України, витрати у сумі 210940,76 грн., які понесло ПП Бастіон-98 для відновлення свого порушеного права, позивач вважає збитками. За твердженням позивача, на момент скоєння ДТП автомобілем НОМЕР_2, цей автомобіль знаходився у володінні його власника - ФОП ОСОБА_1 та з її володіння не вибував, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. На момент ДТП ОСОБА_1 фактично здійснювала підприємницьку діяльність і у відношенні автомобіля НОМЕР_2 була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця. Отже, саме ФОП ОСОБА_1, як особа яка на праві власності володіла автомобілем НОМЕР_2 в момент спричинення шкоди (ДТП), у відповідності до вимог ч. 2 ст. 1187 ЦК України має відшкодувати цю шкоду, яка за мінусом відшкодованої ЗОУ ПрАТ УПСК суми в розмірі 45000,00 грн. (страховим відшкодуванням) складає 165940,76 грн. Посилаючись на положення ст.ст. 1187, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 144, 174, 175, 224, 225 Господарського кодексу України позивач просить позов задовольнити. Крім того, позивач просить відшкодувати витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 20000,00 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.07.2017р. проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов. У відзиві на позов відповідач наполягає, що між водієм транспортного засобу ОСОБА_2, який керував автомобілем під час ДТП, та ФОП ОСОБА_1 відсутні трудові відносини. За поясненнями відповідача, ОСОБА_2 інколи користувався автомобілем для власних інтересів і брав автомобіль за винагороду у особи, яка постійно керувала вказаним автомобілем. В день ДТП ОСОБА_2 взяв автомобіль для власних потреб. Посилаючись на п. 6 ч. 1, ч.3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, відповідач вважає припущенням свідчення позивача про те, що відповідач та третя особа перебувають у трудових відносинах. За доводами відповідача, саме ОСОБА_2 повинен відповідати за завдану шкоду, а не власник транспортного засобу.

Також, відповідачем до початку судового засідання 12.07.2017р., надано письмове клопотання про витребування доказів, в якому відповідач посилаючись на відсутність підтверджуючих документів щодо наявності трудових відносин між ним та третьою особою, просить суд витребувати від Управління Пенсійного Фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя наступну інформацію:

- чи сплачувалися (в якій сумі та коли) відрахування до органів Пенсійного фонду України з доходів ОСОБА_2 в період з 01.01.2016р. по 16.09.2016р.;

- вказати повне найменування, ідентифікаційних код та місцезнаходження податкового агента - підприємства, організації або П.І.П. фізичної особи-підприємця, які здійснювали відрахування до органів Пенсійного фонду України за ОСОБА_2 в період з 01.01.2016р. по 16.09.2016р.;

- вказати суму доходів (заробітної плати, прибутку), яку отримав ОСОБА_2 в період з 01.01.2016р. по 16.09.2016р., а також джерело такого доходу.

Також, відповідач простить витребувати від Відділення у Шевченківському районі Головного управління ДФС у Запорізькій області інформацію про місце роботи ОСОБА_2 в період з 01.01.2016р. по 16.09.2016р.

У судовому засіданні 12.07.2017р. представник відповідача підтримав заявлене клопотання. Представники позивача проти клопотання заперечили, зазначивши, зокрема, що не наполягають на тому, що третя особа перебувала з відповідачем у трудових відносинах. Представник третьої особи підтримав заявлене відповідачем клопотання.

Розглянувши клопотання відповідача про витребування доказів суд відмовив у його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання.

Виходячи зі змісту ст. 32 ГПК України належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що витребувані відповідачем документи не є необхідними для розгляду даної справи по суті заявлених позовних вимог. У задоволенні клопотання відмовлено.

Третя особа у справі - ОСОБА_2, письмовий відзив на позов не надала. Представник третьої особи у судовому засіданні 12.07.2017р., в усній формі, посилаючись на постанову Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 01.03.2013 р., вказав на необґрунтованість позову. Відзначає, що правовими підставами для користування автомобілем були посвідчення водія та реєстраційний документ на автомобіль, тому саме ОСОБА_2 повинен відшкодовувати шкоду, в порядку цивільного судочинства. Зазначив, що ОСОБА_2 не перебуває у трудових відносинах ані з ОСОБА_1, ані з ТОВ Ліга Юг .

У судовому засіданні 12.07.2017р. представник позивача в усній формі клопотав про вирішення справи в даному судовому засіданні, представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю ознайомитись з матеріалами справи, представник третьої особи усно клопотав про відкладення розгляду справи з метою надання письмових пояснень по справі.

Із змісту п. 3.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011р. вбачається, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.

З п. 3.14 цієї Постанови Пленуму ВГСУ вбачається, що під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

Відповідач та третя особа були обізнані про розгляд справи у суді, відповідач мав достатньо часу для реалізації свого права на ознайомлення з матеріалами справи (провадження у справі порушено 30.05.2017р., довіреність на представника оформлена 23.06.2017р.), проте з відповідним клопотанням до судового засідання, яке відбулось 12.07.2017р., відповідач не звертався, обґрунтованих причин поважності нереалізації свого права, в період: з дня порушення провадження у справі - 30.05.2017р., і станом на 12.07.2017р., на ознайомлення з матеріалами справи не надав, третя особа також належним чином не обґрунтувала причини неподання письмових пояснень по суті спору. Зазначені дії відповідача та третьої особи суд оцінює як зловживання своїми процесуальними правами та затягуванням судового процесу.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про можливість розглянути спір за наявними у справі матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що 16.09.2016 року у м. Запоріжжі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного на праві власності ПП Бастіон-98 автомобіля НОМЕР_1 та автомобіля НОМЕР_2, який належить на праві власності Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 та яким в момент ДТП керувала третя особа - ОСОБА_2.

Внаслідок ДТП автомобіль НОМЕР_1 отримав значні пошкодження, їх первинний перелік зазначений у Схемі місця ДТП, що складена уповноваженою особою поліції (арк. справи 19-20, том 1).

В момент ДТП автомобіль НОМЕР_1 знаходився у нерухомому стані (був припаркований), тобто між транспортними засобами була відсутня взаємодія, що підтверджено матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.11.2016 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

21 вересня 2016 року за участю учасника ДТП ОСОБА_2, директора ПП Бастіон-98 ОСОБА_17 за місцем знаходження автомобіля (м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 1) відбувся первинний (поверхневий) огляд пошкодженого транспортного засобу LEXUS IS 250 р/н НОМЕР_3 судовим експертом Шаховим О.В. та представником (експертом) Запорізького обласного управління ПРАТ "Українська Пожежно-страхова компанія" Рожко О.В.

На даний огляд, шляхом направлення письмового повідомлення, було запрошено власника транспортного засобу ГАЗ 3302, р/н НОМЕР_4 ФОП ОСОБА_1, проте вона на огляд не прибула. За послуги Укрпошти щодо повідомлення ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ЗОУ ПРАТ "Українська Пожежно-страхова компанія" ПП Бастіон-98 понесло витрати у сумі 126,00 грн.

28.09.2016 року, у присутності учасника ДТП ОСОБА_2, директора ПП Бастіон-98 ОСОБА_17 з метою встановлення внутрішніх (невидимих) пошкоджень транспортного засобу LEXUS IS 250 р/н НОМЕР_3, судовим експертом Шаховим О.В. разом із фахівцями спеціалізованої станції технічного обслуговування Тойота Центр Дніпро Алмаз Мотор за адресою: місто Дніпро, Запорізьке шосе, 35, був проведений поглиблений огляд автомобіля.

За результатом цього огляду фахівцями ТОВ фірма Алмаз Мотор, Лтд було визначено перелік ремонтно-відновлювальних робіт, в т.ч. запчастин, які необхідно виконати та замінити з метою відновлення транспортного засобу LEXUS IS 250 р/н НОМЕР_3, який зазначений у Рахунку ТОВ фірма Алмаз Мотор, Лтд № АМ18036 від 28.09.2016р. Згідно вказаного Рахунку загальна вартість ремонтно-відновлювальних робіт, в т.ч. з урахуванням вартості запчастин, з урахуванням знижки складає 128529,49 грн., в т.ч. ПДВ.

Судовим експертом Шаховим О.В. був виконаний Звіт експертного дослідження автотоварознавця по визначенню матеріальної шкоди, спричиненої власнику ТЗ від 05.10.2016 року № 102, відповідно до якого загальна вартість ремонтно-відновлювальних робіт, в т.ч. з урахуванням вартості запчастин, становить 127549,88 грн., в т.ч. ПДВ.

Крім того, судовим експертом розраховано нарахування втрати товарної вартості автомобіля, яка складає 39816,65 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що у період з 28.09.2016р. по 27.10.2016р. фахівцями ТОВ фірма Алмаз Мотор, Лтд (Тойота Центр Дніпро Алмаз Мотор ) був проведений відновлювальний ремонт транспортного засобу LEXUS IS 250 р/н НОМЕР_3.

Під час ремонту частину запчастин за рахунок ПП Бастіон-98 було придбано у фізичній особі-підприємця ОСОБА_11 на загальну суму 108243,25 грн., які були використані в ході проведення ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля.

За ремонтні роботи ТОВ фірма Алмаз Мотор, Лтд було виставлено ПП Бастіон-98 рахунки-фактури щодо оплати ремонтно-відновлювальних робіт:

- рахунок-фактуру № АМ18049 від 29.09.2016 року на оплату вартості запчастин на суму 7918,29 грн., який був сплачений 29.09.2016 року згідно платіжного доручення від 29.09.2016р. № 3804;

- рахунок-фактуру № АМ 18036 від 17.10.2016 року на оплату вартості ремонтних робіт, в т.ч. фарбування, на суму 10646,92 грн., який був сплачений 21.10.2016 року згідно платіжного доручення від 20.10.2016р. № 3833.

Крім того позивач зазначає про понесення додаткових витрат, які пов'язані з тим, що у зв'язку із знаходженням у період з 28.09.2016р. по 27.10.2016р. LEXUS IS 250 р/н НОМЕР_3 на ремонті, позивач з метою забезпечення своєї господарської діяльності (надання транспортно-експедиційних послуг, що пов'язано з постійним переміщенням Директора підприємства по місту та у міжміському сполученні по робочим справам) був змушений укласти договір про надання послуг з перевезення співробітників підприємства № 26/09/16-1. Вартість послуг за договором - 41800,00 грн.

За доводами позивача, сукупна вартість (з урахуванням витрат на послуги експерта, перевіз автомобіля до місця ремонту, придбання запчастин та інших понесених витрат) відновлювального ремонту склала 210940,76 грн., з яких: 126,00 грн. - витрати за послуги Укрпошти щодо повідомлення ОСОБА_2, ОСОБА_1. та ЗОУ ПРАТ "Українська Пожежно-страхова компанія" про проведення первинного огляду транспортного засобу; 295,50 грн. - витрати за послуги кур'єрського зв'язку щодо повідомлення ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ЗОУ ПРАТ "Українська Пожежно-страхова компанія" про проведення додаткового огляду транспортного засобу; 294,00 грн. - послуги ТОВ фірма Алмаз Мотор, Лтд з дефектації автомобіля; 400,15 грн. - витрати на пальне, понесені у зв'язку з доставкою автомобіля до місця ремонту; 1400,00 грн. - послуги судового експерта ТОВ ПЕП Стандарт-Сервіс ; 108243,25 грн. - витрати на запчастини, що придбані у ФОП ОСОБА_11; 39816,65 грн. - нарахування втрати товарної вартості автомобіля; 7918,29 грн. - витрати на запчастини, що придбані у ТОВ фірма Алмаз Мотор, Лтд ; 10646,92 грн. - витрати на оплату вартості ремонтних робіт, що виконані ТОВ фірма Алмаз Мотор, Лтд ; 41800,00 грн. - витрати на оплату послуг за договором про надання послуг з перевезення співробітників підприємства № 26/09/16-1.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована в Запорізькому обласному управлінні ПРАТ "Українська Пожежно-страхова компанія", страхова сума 50000,00 грн. (поліс № АЕ/ 6205215).

Судом встановлено, що на підставі заяви ПП Бастіон-98 від 16.11.2016р. вих. № 66 ЗОУ ПрАТ УПСК було виплачено позивачу страхове відшкодування у сумі 45000,00 грн.

За твердженням позивача, у зв'язку із тим, що ПП Бастіон-98 в рахунок відшкодування шкоди отримало страхове відшкодування у сумі 45000,00 грн., ФОП ОСОБА_1 має сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням - 165940,76 грн.

Звернення з позовом саме до ФОП ОСОБА_1 позивач обґрунтовує тим, що на момент скоєння ДТП автомобіль НОМЕР_2 знаходився у володінні його власника - ФОП ОСОБА_1, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. На момент ДТП ОСОБА_1 фактично здійснювала підприємницьку діяльність і у відношенні автомобіля НОМЕР_2 була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця. Отже, саме ФОП ОСОБА_1, як особа, яка на праві власності володіла автомобілем НОМЕР_2 в момент спричинення шкоди (ДТП), у відповідності до вимог ч. 2 ст. 1187 ГК України має відшкодувати цю шкоду.

Позовна вимога про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки в розмірі 165940,76 грн., стала предметом судового розгляду у даній справі.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Зобов'язання з відшкодування шкоди є деліктними і вимагають наявності складу правопорушення, а саме:

1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи;

2) шкідливого результату такої поведінки (шкоди);

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою;

4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частина 2 ст. 1187 ЦК України закріплює, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідач не довів того, що завдана позивачу шкода була спричинена внаслідок непереборної сили або умислу позивача.

Звільнення від відшкодування можливе лише у разі, якщо той, хто заподіяв шкоду, доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.п.).

В даному випадку, власником транспортного засобу - ГАЗ 3302 р/н НОМЕР_4 є ФОП ОСОБА_1 (відповідач у справі), що підтверджується матеріалами справи.

Під час розгляду справи встановлено та підтверджується матеріалами справи, що водій вказаного автомобіля ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП використовував автомобіль НОМЕР_2 виключно в інтересах його власника - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 саме для задоволення її особистих потреб (комерційних), а не своїх власних.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_2 не мав самостійного права користування цим автомобілем з метою вилучення його корисних можливостей для задоволення особистих потреб. Він не мав права володіння щодо цього автомобіля, оскільки право користування нерозривно пов'язано з правом володіння. Саме ця обставина і вказує, що автомобіль НОМЕР_5 на момент ДТП знаходився у сфері фактичного господарського впливу ФОП ОСОБА_1 та не вибував із її володіння.

Слід зазначити, що на момент ДТП ОСОБА_1 фактично здійснювала підприємницьку діяльність як: фізична особа-підприємець (код КВЕД 46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами (основний); код КВЕД 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; код КВЕД 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів); засновник та кінцевий бенефіціарний власник (контролер), керівник ТОВ "ЛІГА ЮГ" (код КВЕД 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; код КВЕД 46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; код КВЕД 46.36 Оптова

торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; код КВЕД 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; код КВЕД 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами).

При цьому слід наголосити, що на момент ДТП у відношенні автомобіля НОМЕР_6 була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця (Поліс № АЕ/6205215, арк.. справи 104, том 1)., що свідчить про використання автомобіля саме у господарській діяльності ФОП ОСОБА_1

Суд також приймає до уваги, що під час розгляду Шевченківським районним судом м.Запоріжжя справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності було допитано працівника поліції ОСОБА_12, яка пояснила, що 16.09.2016 року під час несення служби спільно з ОСОБА_13 був отриманий виклик на ДТП, прибувши на місце якого вони встановили, що ДТП сталася за участю автомобілів Газель під керуванням ОСОБА_2 та LEXUS IS 250 під керуванням ОСОБА_17, про обставини якого водії склали письмові пояснення. ОСОБА_12 пояснила, що на місці події були опитані свідки у розташованому поблизу магазині Україночка продавці, які сприймали ОСОБА_2 як знайому особу, сам він пояснював, що працює водієм та привозить в цей магазин товар. Дані покази свідка ОСОБА_12 наведені у постанові Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.11.2016 року. Також, як зазначив позивач, в матеріалах справи Шевченківського районного суду є власноручні пояснення ОСОБА_14, який зокрема, пояснив, що в момент ДТП на автомобілі Газель були ковбасні наклейки . Згідно наявним у матеріалах справи пояснень свідка ОСОБА_15, яка працює в магазині Україночка , на роботі вона бачила як під'їхав належний магазину вантажний автомобіль ГАЗ 3302 , після чого вона почула удар.

Вина ОСОБА_2, який на момент ДТП керував автомобілем, в скоєнні ДТП та спричиненні ушкоджень майну (автомобілю) позивача підтверджуються матеріалами справи, зокрема, Протоколом про адміністративне правопорушення від 16.09.2016 р. та Постановою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 03.11.2016 року, в якій зазначено, що своїми діями ОСОБА_2 порушив п.10.9 Правил дорожнього руху, у зв'язку з чим в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Судом враховується, що відповідно до п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013р. Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідач в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України належних доказів відсутності вини, як власник джерела підвищеної небезпеки, до суду не надав.

Також відповідач не довів, що завдана позивачу шкода була спричинена внаслідок непереборної сили або умислу позивача.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

При цьому статтею 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

В пункті 14 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки надано наступні роз'яснення. При визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.

В даному випадку, позивач способом відшкодування шкоди обрав відшкодування в повному обсязі вартості відновлювального ремонту пошкодженого в результаті ДТП майна (автомобіля), а також додаткових витрат, пов'язаних з даною дорожньо-транспортною пригодою.

З огляду на досліджені докази та встановлені обставини суд приходить до висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідача обов'язку відшкодувати позивачу завдану шкоду в розмірі реальної вартості виконаних робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Отже до суми відшкодування слід віднести заявлені позивачем до стягнення суми: 108 243,25 грн. - витрати на запчастини, що придбані у ФОП ОСОБА_11; 7918,29 грн. - витрати на запчастини, що придбані у ТОВ фірма Алмаз Мотор, Лтд ; 10646,92 грн. - витрати на оплату вартості ремонтних робіт, що виконані ТОВ фірма Алмаз Мотор, Лтд ; 39816,65 грн. - нарахування втрат товарної вартості автомобіля; 294,00 грн. - послуги ТОВ фірма Алмаз Мотор, Лтд з дефектації автомобіля; 1400,00 грн. - послуги судового експерта ТОВ ПЕП Стандарт-Сервіс .

При цьому, суд вказує, що з огляду на Висновок експертного дослідження № 102, величина відновлювального ремонту, завданого(ї) власнику КТЗ LEXUS IS 250 р/н НОМЕР_3, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає - 127 549,88 грн. Також, за Висновком експерта, розмір втрати товарної вартості пошкодженого автомобіля складає 39816,65 грн.

При цьому, суд відзначає, що матеріалами справи підтверджується також понесення позивачем витрат на оплату вартості експертних послуг в розмірі 1400,00 грн. та витрат на оплату вартості дефекації автомобіля в сумі 294,00 грн.

Наявні у матеріалах справи копії товарних чеків, видаткових накладних, квитанцій до прибуткового касового ордеру (арк. справи 69 - 92, том 1) свідчать про понесення позивачем витрат на придбання запчастин від ФОП ОСОБА_11 в загальній сумі 108 243,25 грн.

Також, копією видаткової накладної № РН-0001704 від 25.10.2016 р., копією рахунку-фактури № АМ18049 від 29.09.2016 р. та підтверджуються витрати на придбання запчастин у ТОВ фірма Алмаз Мотор, Лтд на суму 7918,29 грн. (арк. справи 93 - 95, том 1)

Акт надання послуг АМ18036 від 27.10.2016 р., підписаний між Замовником (ПП Бастіон-98 , позивачем) та Виконавцем (ТОВ фірма Алмаз Мотор, Лтд ), рахунок-фактура № АМ18036 від 17.10.2016 р., платіжне доручення № 3833 від 20.10.2016 р. (арк. справи 96 -98, том 1) свідчать, що Виконавцем виконані, а Замовником прийняті та оплачені ремонтні роботи на суму 10646,92 грн.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно наданих позивачем доказів, сума страхового відшкодування в розмірі 45000,00грн. була сплачена ПрАТ УПСК на користь ПП Бастіон-98 - 09.12.2016 р., що підтверджується платіжним дорученням № 47494 від 09.12.2016 р.

З урахуванням викладеного, розмір збитків, які підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем, становить суму 123319,11 грн. (108243,25 грн. + 7918,29 грн. + 10646,92 грн. + 39816,65 грн. + 294,00 грн. +1400,00 грн. = 168319,11 грн. - 45000,00 грн. = 123319,11 грн.), а не суму 165940,76 грн., яку заявлено позивачем до стягнення.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача збитків у вигляді: 126,00 грн. - витрати за послуги Укрпошти щодо повідомлення ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ЗОУ ПРАТ "Українська Пожежно-страхова компанія" про проведення первинного огляду транспортного засобу; 295,50 грн. - витрати за послуги кур'єрського зв'язку щодо повідомлення ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ЗОУ ПРАТ "Українська Пожежно-страхова компанія" про проведення додаткового огляду транспортного засобу; 400,15 грн. - витрати на пальне за доставкою автомобіля до місця ремонту; 41800,00 грн. - витрати на оплату послуг за договором про надання послуг з перевезення співробітників підприємства № 26/09/16-1, суд відмовляє через необґрунтованість та зазначає наступне.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Крім того для стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди окрім складу цивільного правопорушення необхідно встановити наявність заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. При цьому при пред'явленні вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) позивач зобов'язаний довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі непорушення відповідачем його прав та охоронюваних законом інтересів. При визначенні реальності неодержаних доходів (упущеної вигоди) мають враховуватися заходи, вжиті потерпілою особою для їх отримання.

Із встановлених судом обставин вбачається, що позивачем не було доведено належним чином наявність причинно-наслідкового зв'язку протиправної поведінки відповідача із заподіяною позивачу майновою шкодою у вигляді понесених ним витрат, пов'язаних із повідомленням сторін про огляд транспортного засобу та оплатою послуг за договором перевезення співробітників підприємства. Суд вважає недоведеними належними засобами доказування суми понесених витрат та той факт, що понесення витрат за договором на перевезення співробітників пов'язано саме з дорожньо-транспортною пригодою (протиправною поведінкою відповідача).

Відтак, відсутні підстави для покладення на відповідача зобов'язання по відшкодуванню цих сум.

З огляду на досліджені докази, встановлені обставини та вищезазначені приписи норм чинного законодавства України, а також з урахуванням викладеного, суд констатує наявність підстав для часткового задоволення позову в загальній сумі 123319,11 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також позивач просить стягнути з відповідача 20000,00 грн. за послуги адвоката.

Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, зокрема ст. 44 ГПК України до судових витрат, пов'язаних з розглядом справи в господарському суді, належать витрати з оплати судового збору, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи; витрати пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; витрати на оплату послуг перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи.

Підпунктом 6.3 пункту 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 р. передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

04.04.2017р. ПП Бастіон-98 (довірителем) та адвокатом Гребенщіковим А.Г. укладено договір № 75/БАС про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 1 цього договору його предметом є послуги адвоката з надання правової допомоги ПП Бастіон-98 щодо підготовки позову та ведення справи в господарському суді Запорізької області за позовом ПП Бастіон-98 до ФОП ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Пунктом 7 договору передбачено, що за виконання доручення за цим договором довіритель зобов'язаний сплатити повіреному гонорар в розмірі 20000,00 грн.

Позивачем надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №373 від 25.12.2002 р. Гребенщікова А.Г., копію банківської виписки від 18.04.2017 р. щодо оплати адвокату Гребенщікову А.Г. послуг в сумі 20000,00 грн., оригінал акта прийому-передачі послуг від 15.06.2017 р. з надання правової допомоги за договором № 75/БАС від 04.04.2017 р.

В п/п. 6.5. п. 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 р. зазначено, що розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, для розрахунку вартості витрат на послуги адвоката пропорційно задоволеним вимогам береться загальна задоволена сума позовних вимог, яка складає 123319,11 грн. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 14863,03 грн. витрат на послуги адвоката.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ІПН НОМЕР_7; ІНФОРМАЦІЯ_1.) на користь Приватного підприємства "Бастіон-98" (юридична адреса: 70421, Запорізька область, Запорізький район, село Зеленопілля, вулиця Наукова, буд. 38; адреса для листування: 69093, місто Запоріжжя, вулиця Академіка Олександрова, буд. 1, код ЄДРПОУ 22116967) суму 123319 (сто двадцять три тисячі триста дев'ятнадцять) грн. 11 коп. матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суму 1849 (одна тисяча вісімсот сорок дев'ять) грн. 79 коп. витрат зі сплати судового збору та суму 14863 (чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят три) грн. 03 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

3. Видати наказ після набрання рішенням.

4. В іншій частині позову - відмовити.

Суддя О.С. Боєва

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 14 липня 2017 р.