Ухвала

від 04.07.2017 по справі 2а-9574/10/1570

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

Іменем України

04.07.2017 м. Київ № К/800/30914/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Борисенко І.В., Веденяпіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постановуОдеського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2016 у справі №2а-9574/10/1570 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Адреса здоров'я доДержавної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2015 відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Адреса здоров'я про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси №0003462301/0 від 07.05.2010, №0003462301/01 від 01.06.2010 та №0003462301/02 від 30.06.2010.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2016 скасована постанова Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2015 та прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, оскільки вважає, що постанову було прийнято з порушенням норм процесуального права щодо повного і всебічного з'ясування обставин.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена планова виїзна перевірка ТОВ Адреса Здоров'я (ЄДРПОУ 33139445) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 31.12.2009, за результатами якої складено акт перевірки від 23.04.2010 № 5551/23-4/33139445 про порушення позивачем п.4.9 ст. 4 Закону України Про податок на додану вартість , у результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся на загальну суму 52271 грн. за квітень 2009 року.

Виявлені порушення відповідач пов'язує з тим, що оскільки у період дії договору оренди позивачем було проведено ремонт та модернізацію цього приміщення, тобто його поліпшено, тому повернення орендодавцям орендованого майна з відповідними поліпшеннями призводить до операції з поставки товарів у розумінні п. 1.4 ст. 1 Закону України Про податок на додану вартість та утворює самостійний об'єкт оподаткування ПДВ, оскільки названі поліпшення орендованого приміщення були безоплатно передані разом з об'єктом оренди.

На підставі акту перевірки від 23.04.2010 №5551/23-4/33139445 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0003462301/0 від 07.05.2010.

Внаслідок оскарження прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, на підставі акта перевірки від 23.04.2010 №5551/23-4/33139445 та рішення про розгляд первинної скарги від 01.06.2010 №32701/10/25-012, ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.06.2010 №0003462301/1, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ Адреса Здоров'я у сумі 78407,00 грн., в тому числі за основним платежем 52271,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 26136,00 грн.

На підставі перевірки від 23.04.2010 №5551/23-4/33139445 та рішення про розгляд повторної скарги від 22.06.2010 №23067/10/25-0007 ДПІ у Приморському районі м. Одеси 30.06.2010 прийнято податкове повідомлення-рішення №0003462301/2, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ Адреса Здоров'я у сумі 78407,00 грн., в тому числі за основним платежем 52271,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 26136,00 грн.

Позивач звернувся із повторною скаргою до ДПА України, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 06.09.2010 №9035/6/25-0115, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 07.05.2010 №0003462301/0, від 01.06.2010 №0003462301/1 та рішення ДПА України в Одеській області від 22.06.2010 №23067/10/25-0007, прийняте за розглядом повторної скарги, та податкове повідомлення-рішення від 30.06.2010 № 0003462301/2, а скаргу без задоволення.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції визнав правомірним здійснене контролюючим органом донарахування податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій, мотивувавши рішення тим, що передача позивачем орендодавцеві поліпшень орендованого майна, які відносились позивачем до складу основних фондів, є операцією з поставки основних виробничих фондів, яка оподатковується податком на додану вартість.

Скасовуючи рішення суду першої інстанцій та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку, з чим погоджується судова колегія касаційної інстанції, враховуючи наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 9 березня 2006 року ТОВ Адреса Здоров'я (Орендар) укладено договір оренди з ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 (Орендодавці), відповідно до якого позивачу передано в тимчасове володіння та користування за плату вбудовано-прибудинковий пункт Рембиттехніка , загальною площею 172,0 кв. м, що являє собою 1/25 частину 71-квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудинковим пунктом Рембиттехніка за адресою: АДРЕСА_1. Приміщення надано Орендарю для розміщення аптеки, офісу чи магазину. Термін оренди названого майна складає 5 років.

Згідно п. 8.2 розділу 8 договору оренди від 9 березня 2006 року Орендар має право за власний рахунок здійснити реконструкцію приміщення, капітальний та поточний ремонт. Пунктом 9.5 розділу 9 цього ж договору визначено, що всі поліпшення приміщень та його інженерних мереж, як такі, що можна відокремити, так і такі, що не можна відокремити від нього, передаються Орендодавцю (ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2) і Орендар (позивач) не має права на відшкодування їх вартості.

На виконання вимог вказаного договору, назване нежитлове приміщення із зазначенням відповідного переліку майна передано позивачу 9 березня 2006 року актом здачі - приймання майна.

Протягом дії договору оренди майна позивачем здійснювались певні ремонтні роботи, спрямовані на модернізацію об'єкту оренди. Витрати по зазначеним ремонтним роботам ТОВ Адреса Здоров'я в податковому обліку віднесено до основних фондів І групи. Залишкова вартість здійснених позивачем поліпшень в орендованому приміщенні, яке було в подальшому повернуто орендодавцям, станом на 1 квітня 2009 року складала 261353 грн.

27 лютого 2009 року ТОВ Адреса здоров'я з ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено додаткову угоду про дострокове припинення дії договору оренди від 9 березня 2006 року, на підставі якої названий об'єкт оренди, з відповідним переліком майна, повернутий орендодавцям згідно акту приймання-передачі від 13 квітня 2009 року.

Так, відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України Про податок на додану вартість (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Згідно пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 названого Закону об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

З огляду на зміст викладених норм, суд апеляційної інстанції правильно кваліфікував розглядувану операцію та обгрунтовано наголосив на тому, що виходячи з умов, передбачених договором оренди позивачем здійснені роботи щодо переоблаштування приміщення на свій розсуд та за власний рахунок саме для підтримання у належному стані останнього та з метою використання приміщення у своїй господарській діяльності, а не з ціллю подальшої реалізації цих поліпшень орендодавцям.

Враховуючи викладене, апеляційний суд зробив правильний висновок про те, що передача названих невіддільних поліпшень орендодавцям після припинення дії договору оренди не може визначатись як операція з поставки, відповідно до вимог п. 1.4 ст. 1 Закону України Про податок на додану вартість , а тому вартість цих поліпшень не може розглядатися як самостійний об'єкт оподаткування ПДВ.

Зважаючи на встановлені судом апеляційної інстанції обставини у справі, судова колегія касаційної інстанції погоджується з його висновками, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що не ґрунтуються на нормах закону, а тому вони підлягають скасуванню.

За таких обставин та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2016 - без змін.

2. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.П.Юрченко Судді І.В.Борисенко О.А.Веденяпін