Постанова

від 14.03.2017 по справі 804/5530/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 р. Справа № 804/5530/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. при секретаріМанько К.А. за участю: представника позивача представника відповідача Шуліги В.А. Зінкевич О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКОРПОРАЦІЯ" до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю ІНКОРПОРАЦІЯ до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000031403 від 29.02.2016 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Криворізькою південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ ІНКОРПОРАЦІЯ з питань достовірності формування податкового кредиту по ПДВ під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Край - Інвест (код за ЄДРПОУ 39434008) за травень 2015 р., достовірності формування податкових зобов'язань з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ПАТ АрселорМітгал Кривий Ріг (код ЄДРПОУ 24432974) за травень 2015 року, за результатами якої складено акт № 6/22.03/30001349 від 16.01.2016 pоку. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000031403 від 29.02.2016 року, яким ТОВ ІНКОРПОРАЦІЯ збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням у сумі 749562 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 374781 грн. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представник відповідача надав суду заперечення, в яких зазначив, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Криворізькою південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ ІНКОРПОРАЦІЯ з питань достовірності формування податкового кредиту по ПДВ під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Край - Інвест (код за ЄДРПОУ 39434008) за травень 2015 р., достовірності формування податкових зобов'язань з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ПАТ АрселорМітгал Кривий Ріг (код ЄДРПОУ 24432974) за травень 2015 року.

Перевіркою встановлено порушення:

порушення п.198.1, п.198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством завищено податковий кредит у сумі 749562 грн. по взаємовідносинам з ТОВ Край-Інвест за період травень 2015 p., та як наслідок занижено суму ПДВ у травні 2015 р., яка підлягає нарахуванню та сплачується до загального фонду державного бюджету в розмірі 749562 грн.

За результатами перевірки складено Акт № 6/22.03/30001349 від 16.01.2016 pоку на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0000031403 від 29.02.2016 року, яким ТОВ ІНКОРПОРАЦІЯ збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням у сумі 749562 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 374781 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Між ТОВ Інкорпорація (Покупець) та ТОВ Край-Інвест (Продавець) укладений договір постачання №8/05-15 від 08.05.2015.

Відповідно до умов договору поставки Продавець передав Покупцю товар (металоконструкції, а також запасні частини), що підтверджується видатковими накладними.

Покупцем здійснена оплата за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями.

Перевезення товару підтверджується наданими товарно-транспортними накладними.

Отриманий товар (металоконструкції, а також запасні частини) ТОВ Інкорпорація використала у своїй господарській діяльності, а саме:

для ремонту власної техніки (запасні частини);

для виконання робіт на об'єкті Замовника - ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг (металоконструкції), що підтверджується укладеними договорами між ТОВ Інкорпорація та ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг за №3655 від 21.10.2014; №955 від 18.02.2014; №3870 від 24.10.2013; Рахунками; Довідками про вартість виконаних будівельних робіт; Актами приймання виконаних будівельних робіт; Актами витрачених матеріалів; Реєстрами виконаних робіт; Реєстрами до актів виконаних робіт; Звітами про витрати основних матеріалів при будівництві; Картками по рахункам.

Також, між ТОВ Інкорпорація (Підрядник) та ТОВ Край-Інвест (Субпідрядник) був укладений договір субпідряду №05/05-15 від 05.05.2015.

Відповідно до умов договору субпідряду Субпідрядник виконав будівельно-монтажні роботи на об'єктах Замовника - ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг по Договору №955 від 18.02.2014 та контракту №2643 від 13.07.2012.

Підрядником здійснена оплата за виконані роботи, що підтверджується платіжними дорученнями. Виконання робіт підтверджується укладеними договорами між ТОВ Інкорпорація та ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг за №955 від 18.02.2014 та №2643 від 13.07.2012; Рахунками; Довідками про вартість виконаних будівельних робіт; Актами приймання виконаних будівельних робіт; Актами витрачених матеріалів; Реєстрами виконаних робіт; Реєстром до акту виконаних робіт; Звітами про витрати основних матеріалів при будівництві; Картками по рахункам.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як зазначив представник позивача своїх поясненнях, основними видами діяльності позивача є виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; будівництво інших споруд; інші спеціалізовані будівельні роботи, тощо.

ТОВ Інкорпорація співпрацює із крупними підприємствами - контрагентами (в першу чергу з підприємствами гірничо-видобувної та металургійної промисловості України).

На сьогоднішній день на підприємстві працює більше 100 працівників.

Згідно інформації з Єдиного ліцензійного реєстру ТОВ Край-Інвест має право на здійснення діяльності у будівництві пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Суд зазначає, що позивачем не спростовано відсутність доцільності залучення субпідрядника - ТОВ Край-Інвест для виконання будівельних робіт з огляду на наявність у самого позивача можливості на виконання певних видів робіт.

Крім того, позивачем також не надано суду письмової згоди ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг на залучення в якості субпідрядника ТОВ Край-Інвест до певних етапів робіт на об'єктах замовника, як це передбачено п.8.1 договору №3655 від 21.10.2014.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 21 березня 2017 року

Суддя О.В. Єфанова