Постанова

від 17.10.2017 по справі 804/5530/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 жовтня 2017 рокусправа № 804/5530/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.,

за участю:

Позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інкорпорація на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інкорпорація до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНКОРПОРАЦІЯ» звернулось з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000031403 від 29.02.2016 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у позові відмовлено.

ТОВ Інкорпорація , не погодившись з рішенням суду першої інстанції , посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняте нове рішення, яким в задовольнити вимоги.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ІНКОРПОРАЦІЯ» з питань достовірності формування податкового кредиту по ПДВ під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Край - Інвест» (код за ЄДРПОУ 39434008) за травень 2015 р., достовірності формування податкових зобов'язань з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ПАТ «АрселорМітгал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974) за травень 2015 року.

Перевіркою встановлено порушення:

порушення п.198.1, п.198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством завищено податковий кредит у сумі 749562 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Край-Інвест» за період травень 2015 p., та як наслідок занижено суму ПДВ у травні 2015 р., яка підлягає нарахуванню та сплачується до загального фонду державного бюджету в розмірі 749562 грн.

За результатами перевірки складено Акт № 6/22.03/30001349 від 16.01.2016 pоку на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0000031403 від 29.02.2016 року, яким ТОВ «ІНКОРПОРАЦІЯ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням у сумі 749562 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 374781 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не спростовано відсутність доцільності залучення субпідрядника - ТОВ «Край-Інвест» для виконання будівельних робіт з огляду на наявність у самого позивача можливості на виконання певних видів робіт.

Суд апеляційної інстанції не погоджується с висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Між ТОВ «Інкорпорація» (Покупець) та ТОВ «Край-Інвест» (Продавець) укладений договір постачання №8/05-15 від 08.05.2015.

Відповідно до умов договору поставки Продавець передав Покупцю товар (металоконструкції, а також запасні частини), що підтверджується видатковими накладними.

Покупцем здійснена оплата за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями.

Перевезення товару підтверджується наданими товарно-транспортними накладними.

Отриманий товар (металоконструкції, а також запасні частини) ТОВ «Інкорпорація» використала у своїй господарській діяльності, а саме:

для ремонту власної техніки (запасні частини);

для виконання робіт на об'єкті Замовника - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (металоконструкції), що підтверджується укладеними договорами між ТОВ «Інкорпорація» та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за №3655 від 21.10.2014; №955 від 18.02.2014; №3870 від 24.10.2013; Рахунками; Довідками про вартість виконаних будівельних робіт; Актами приймання виконаних будівельних робіт; Актами витрачених матеріалів; Реєстрами виконаних робіт; Реєстрами до актів виконаних робіт; Звітами про витрати основних матеріалів при будівництві; Картками по рахункам.

Також, між ТОВ «Інкорпорація» (Підрядник) та ТОВ «Край-Інвест» (Субпідрядник) був укладений договір субпідряду №05/05-15 від 05.05.2015.

Відповідно до умов договору субпідряду Субпідрядник виконав будівельно-монтажні роботи на об'єктах Замовника - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» по Договору №955 від 18.02.2014 та контракту №2643 від 13.07.2012.

Підрядником здійснена оплата за виконані роботи, що підтверджується платіжними дорученнями. Виконання робіт підтверджується укладеними договорами між ТОВ «Інкорпорація» та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за №955 від 18.02.2014 та №2643 від 13.07.2012; Рахунками; Довідками про вартість виконаних будівельних робіт; Актами приймання виконаних будівельних робіт; Актами витрачених матеріалів; Реєстрами виконаних робіт; Реєстром до акту виконаних робіт; Звітами про витрати основних матеріалів при будівництві; Картками по рахункам.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача заслуговують на увагу, а висновки суду що до відмови у позові є безпідставними. Судом першої інстанції не надано оцінки тому ,що позивачем були надані всі первинні документи бухгалтерської та податкової звітності, які підтверджують виконання договорів та реальність проведення господарських операцій на їх виконання.

Податковим органом в акті перевірки не було спростовано того факту, що всі первинні документи свідчать про реальні зміни майнового стану платника податків та збільшення активів та зобов'язань позивача.

Господарські операції позивача з ТОВ Край-Інвест мали реальний характер,що потягло за собою зміни в структурі активів позивача, як наслідок формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних, що відповідає вимогам податкового законодавства.

Судом першої інстанції не надано оцінку тому, що контрагент позивача ТОВ Край-Інвест зареєстрований як суб'єкт господарювання, перебуває на податковому обліку, в стані припинення не знаходиться, зареєстрований як платник податку на додану вартість, не спростовано того факту, що всі податкові накладні були зареєстровані в реєстрі податкових накладних.

Крім того, у позивача наявні документи, які підтверджують факт,що отримані позивачем від контрагента ТМЦ та роботи були фактично використані позивачем у власній господарській діяльності та знайшли своє відображення у собівартості готової продукції(виконання робіт), які були реалізовані підприємством з метою отримання прибутку.

Чинне законодавство не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, позивачу необхідно присудити всі здійсненні ним документально підтвердженні судові витрати, в даному випадку судовий збір у сумі 35416,83грн

Керуючись ч.3 ст.160, ст. 195, ст. 196, ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інкорпорація - задовольнити .

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року - скасувати та прийняти нову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Інкорпорація - задовольнити .

Скасувати податкове повідомлення рішення Криворізької ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 29.02.2016 року №0000031403

Стягнути з Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інкорпорація судовий збір у сумі 35 416,83грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко