Постанова

від 13.07.2017 по справі 812/667/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 липня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/667/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Басової Н.М.

при секретарі судового засідання: Дюкаревій М.І.

за участю:

представника відповідача: Артюхової Л.Т.

представник позивача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-фінансова компанія "Донбаспромсировина" до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-фінансова компанія "Донбаспромсировина" (далі - Позивач, ТОВ ВКФ Донбаспромсировина ) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено, що 27.02.2017 працівниками Головного управління ДФС у Луганській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-фінансова компанія "Донбаспромсировина". Період перевірки 2014-2016 звітній податковий період. 07.03.2017 Позивачем отримано Акт камеральної перевірки №28/12-32-12-03/24846925 (далі - Акт). Не погодившись з висновками Акту, 13.03.2017 Позивачем направлено на адресу Відповідача заперечення. 29.03.2017 Відповідачем підготовлено висновки, відповідно до яких Акт залишено без змін. 25.04.2017 Позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 14.04.2017 №0001631203 (далі - Рішення). У зазначеному Рішенні Відповідачем зазначається про порушення Позивачем п.288.1 та 288.4 ст.288 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Оренда з юридичних осіб на загальну суму 127655,80 грн., з яких: 102124,72 грн. - за податковими зобов'язаннями; 25531,08 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач з зазначеним Рішенням не згоден, оскільки земельна ділянка, яка перебуває в оренді у товариства, знаходиться у м.Личисанську. Вказане місто відноситься до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція У зв'язку з цим, Позивач вважає, що на нього поширюється дія ст.6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції №1669-VII від 02.12.2010 (далі - Закон №1669-VII) щодо звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, а тому товариство правомірно задекларувало плату за земельні ділянки за період з травня 20014 по травень 2016 у розмірі 00грн.00коп. На підставі викладеного, просив суд визнати Рішення протиправним та скасувати (а.с.3-7).

Відповідач адміністративний позов не визнав, надав відповідні заперечення (а.с.108-110). В обґрунтування заперечень зазначив, що між Лисичанською міською радою (орендодавець) та ТОВ ВКФ Донбаспромсировина (орендар) укладені договори оренди землі від 09.06.2009 та від 08.11.2013, відповідно до яких орендодавець надає орендарю в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3542 га та 0,4025га. Крім того, до договорів укладено додаткові угоди. Позивачем було подано до Відповідача податкові декларації по платі за землю та уточнюючі декларації. Згідно уточнюючих декларацій задекларовано податкові зобов'язання з орендної плати за землю, а саме: за 2014 рік - 16980,84 грн.; за 2015 рік - 0 грн.; за 2016 рік - 40885,28 грн. Відповідач вважає, що в порушення п.288.1 та 288.4 ст.288 Податкового кодексу України Позивачем занижено податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на загальну суму 102124,72 грн. Крім того, вважає, що посилання Позивача на ст.ст.6,7 Закон №1669-VII є хибними та необґрунтованими, оскільки порядок звільнення від сплати за використання земельними ділянками ст.6,7 Законом №1669-VII не визначений, а тому необхідно керуватись лише нормами Податкового кодексу України.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.158), надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника (а.с.159).

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в запереченнях на адміністративний позов, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-фінансова компанія "Донбаспромсировина" зареєстровано в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 24846925, 12.08.1997, 12.11.2004 №13841200000000211 Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради, має в відокремлений підрозділ - Лисичанську філію ТОВ ВКФ Донбаспромсировина , код ЄДРПОУ 38317676, 93100, Луганська область, м.Лисичанськ, вул.Орджонікідзе, буд.140 (а.с.11-18).

09.06.2009 між ТОВ ВКФ Донбаспромсировина (Орендар) та Лисичанською міською радою (Орендодавець) укладено договір оренди землі (а.с.31-36) відповідно до якого Орендодавець діє на підставі рішення №1037 від 27.05.2009 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3542га для експлуатації полотнопрошивного цеху №2 та будівлі КПЦ-80, яка знаходиться за адресою: Луганська область, м.Лисичанськ, вул.Орджонікідзе, 140. Відповідно до п.9 зазначеного вище договору, орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі: на період експлуатації - 16887,83 грн. Відповідно до п.11 договору - орендна плата вноситься орендарем щомісячно в розмірі на період експлуатації - 1407,32 грн. Відповідно до п.14 договору - земельна ділянка передається в оренду для експлуатації полотнопрошивного цеху №2 та будівлі КТЦ-80. Дата державної реєстрації договору оренди 01.07.2009, номер запису у книзі записів державної реєстрації 040940600087.

Між ТОВ ВКФ Донбаспромсировина та Лисичанською міською радою оформлено розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку у межах м.Лисичанська державної або комунальної власності, грошова оцінка якої проведена на 01.02.2002 (а.с.37), Акт приймання-передачі об'єкта оренди земельної ділянки від 01.07.2009 (а.с.38), Акт встановлення меж земельної ділянки від 03.04.2009 (а.с.39), план відведення земельної ділянки (а.с.40).

08.11.2013 між ТОВ ВКФ Донбаспромсировина (Орендар) та Лисичанською міською радою (Орендодавець) укладено договір оренди землі (а.с.41-47) відповідно до якого Орендодавець на підставі рішення №54951 від 25.10.2013 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, площею 0,4025га, для розширення земельної ділянки цеху із переробки втор сировини, кадастровий номер 4411800000:56:002:0042, яка знаходиться за адресою: Луганська область, м.Лисичанськ, вул.Орджонікідзе, 140. Відповідно до п.9 зазначеного вище договору, орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі: на період експлуатації - 27096,95 грн. Відповідно до п.11 договору - орендна плата вноситься орендарем щомісячно в розмірі на період експлуатації - 2258,08 грн. Відповідно до п.14 договору - земельна ділянка передається в оренду для розширення земельної ділянки із переробки втор сировини. Дата державної реєстрації договору оренди 07.12.2013, номер запису про інше речове право 3732963.

Між ТОВ ВКФ Донбаспромсировина та Лисичанською міською радою оформлено розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку у межах м.Лисичанська державної або комунальної власності, грошова оцінка якої проведена на 01.02.2002 (а.с.48,52), 07.12.2013 Акт приймання-передачі об'єкта оренди земельної ділянки (а.с.49), план встановлення меж земельної ділянки (а.с.50), Акт встановлення меж земельної ділянки від 06.09.2013 (а.с.51).

В подальшому, до обох договорів укладались додаткові угоди, які є невід'ємною частиною договорів.

Позивачем надано до ДПІ у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області звітні податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності):

- звітна за 2014 рік за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 в сумі 50942,52 грн. (а.с.122-123);

- звітна за 2015 рік за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 в сумі 47720,45 грн. (а.с.119-120);

- звітна за 2016 рік за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 в сумі 47720,45грн. (а.с.161-162);

- уточнююча за 2014 рік за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, річна сума податкового зобов'язання зменшена до 33961,68 грн. (а.с.165-168);

- уточнююча за 2015 рік за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 річна сума податкового зобов'язання зменшена до 47720,45 грн. (а.с.113-114, 115-117169-172);

- уточнююча за 2016 рік за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 річна сума податкового зобов'язання зменшена до 15906,85 грн. (а.с.111-112,173-176).

В подальшому, головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування місцевих податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Луганській області Тішаковою Ганною Сергіївною, головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб ДПІ у м.Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області Януш Інною Миколаївною на підставі п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 у порядку ст.76 гл.8 р.ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-фінансова компанія "Донбаспромсировина", за результатами якої складено акт №28/12-32-12-03/24846925 від 27.02.2017 (а.с.19-25).

За висновками, викладеними Відповідачем в згаданому Акті, зазначено, що перевіркою встановлено несвоєчасне подання Позивачем податкової звітності з плати за землю за 2016 рік №1700006617 від 07.02.2017 (уточнююча) в порушення абз. 2 п.286.4 ст.286 ПК України та встановлено відповідальність в порушення п.288.1 та 288.4 ст.288 Податкового кодексу України ТОВ ВКФ Донбаспромсировина занизило податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на загальну суму 102124,72 грн.

Не погодившись з висновками в Акті, Позивачем подано заперечення (а.с.26-28) на Акт 28/12-32-12-03/24846925 від 27.02.2017, в яких посилався на Закон №1669-VII та на розпорядження Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція , відповідно до якого м.Лисичанськ включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

В подальшому, 29.03.2017 Відповідачем підготовлено Висновок №600/10/12-32-12-03-17 на заперечення, в яких залишив без змін Акт (а.с.29-30).

На підставі Акту, Відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення форми Р №0001631203 від 14.04.2017 (а.с.8), яким встановлено порушення п.288.1 та 288.4 ст.288 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, з яких: 102124,72 грн. - за податковими зобов'язаннями; 25531,08 грн. - за штрафними санкціями.

Позивач не згоден з вказаним податковим повідомленням-рішенням.

Справа розглядається у межах виникного спору та заявлених позовних вимог.

Суд вважає, що у даному випадку у Відповідача не було підстав для прийняття зазначеного податкового повідомлення - рішення.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд приходить до наступного.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У відповідності до статті 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Вирішуючи питання щодо правомірності оскаржуваного повідомлення - рішення щодо визначення податкового боргу з орендної плати за землю, суд враховує наступне.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VII період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.

Згідно з ч.3 ст.11 "Прикінцеві та перехідні положення" наведеного Закону, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Крім того, Закон № 1669 прийнято у часі пізніше ніж Податковий кодекс України.

Статтею 6 Закону № 1669 (в редакції чинній до 08.06.2016) встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Згідно п.п.4.1.4 ст.4, п.п.56.21. ст.56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Посилання відповідача на те, що єдиним нормативно-правовим актом, який регулює порядок нарахування та сплати податків є Податковий кодекс України, у який не було внесено відповідних змін, є недоречними.

За результатами аналізу вказаних норм суд дійшов висновку, що Закон №1669-VII є спеціальним законом у спірних правовідносинах, його застосування повністю узгоджується з приписами податкового законодавства і не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669, Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" № 405/2014 від 14.04.2014, у період з 14.04.2014 до її закінчення.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (Закон № 1669-VII) був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Відповідно до вказаного Додатку в розділі "Луганська область" під номером 8 зазначене м. Лисичанськ (Лисичанська міська рада).

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053" зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Розпорядженням КМУ від 02 грудня 2015 р. № 1275-р, "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Відповідно до Додатку в розділі "Луганська область" під номером 8 зазначене м. Лисичанськ (Лисичанська міська рада).

Пунктом 3 визнано такими, що втратили чинність:

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція";

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053".

Таким чином, м. Лисичанськ є населеним пунктом, на території якого здійснювалась антитерористична операція, а відтак, Позивач користується правом, встановленим статтею 6 Закону № 1669, щодо звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Посилання представника відповідача на те, що згідно Закону №1669 єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України, є необґрунтованим, оскільки статтею 6 Закону №1669, не вимагається отримання сертифіката про засвідчення форс-мажорних обставин для звільнення від плати за землю.

Крім того, Позивач звернувся до Торгово-промислової палати України щодо засвідчення форс-мажорних обставин і отримав відповідь від 19.07.2016 №819/05.0.-5.4 (а.с.56), відповідно до якої зазначено, що норми ст.ст.6,7 Закону №1669 є нормами прямої дії, які не потребують додаткового підтвердження.

Також Позивач отримав відповідь від Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України №33/2/2-47-704 від 22.06.2016 відповідно до якої, територія Луганської області (у т.ч. м.Лисичанськ) з 07.04.2014 визначена районом проведення АТО (а.с.57).

Законом України Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування (набув чинності 08.06.2016) внесено зміни до ст.6 закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції тексти статей 6 і 7 викладено в такій редакції:

"Звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону";

"Скасувати суб'єктам господарювання орендну плату за користування державним та комунальним майном, розташованим в населених пунктах, згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону".

Статтею 6 Закону № 1669 (в редакції від 08.06.2016) звільнено суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону, де зазначено, що Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення м. Лисичанськ не зазначено.

Таким чином, відповідно до положень Закону № 1669 достатньою підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та скасування орендної плати за користування державним та комунальним майном стосовно конкретних суб'єктів господарювання є встановлення факту здійснення ними діяльності на території проведення антитерористичної операції за період з 14.04.2014 по 07.06.2016.

Зазначена підстава відносно Позивача була встановлена судом при розгляді даної справи, тому наявним є висновок про те, що в силу Закону №1669 Позивача протягом часу з 14.04.2014 по 07.06.2016 було звільнено від сплати орендної плати за землю в м.Лисичанську.

Право платника податків в разі самостійного виявлення помилки подати уточнюючу декларацію закріплене в ст. 50 Податкового кодексу України.

Отже, задекларовані в уточнюючих деклараціях позивача нульові показники зобов'язання з орендної плати за землю протягом періоду з травня 2014 року по квітень 2016 року відповідають вимогам Закону №1669 і свідчать про реалізацію позивачем зазначеного права.

Також, суд звертає увагу на те, що помилкове декларування платником надмірних сум, що підлягають сплаті до бюджету, не може вважатися грошовим зобов'язанням, яке повинно обчислюватися у відповідності з вимогами податкового законодавства та містити такі обов'язкові елементи, як об'єкт та базу оподаткування. Обов'язок зі сплати податку не може виникати у платника в силу допущеної ним помилки при обчисленні податкового зобов'язання.

А відтак, подання платником уточнюючого розрахунку в порядку статті 50 Податкового кодексу України у зв'язку із самостійним виявленням помилок у показниках податкової звітності щодо суми обчисленого податку, які мали наслідком декларування надлишкових сум, не може вважатися погашенням грошового зобов'язання з огляду на об'єктивну відсутність такого.

З урахуванням цього, не можна погодитися з висновком податкового органу про збільшення Позивачу суми грошового зобов'язання.

Тому повідомлення-рішення форми Р від 14.04.2017 №0001631203 щодо збільшення суми податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, з яких: 102124,72 грн. - за податковими зобов'язаннями; 25531,08 грн. - за штрафними санкціями є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, наявними є підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

З урахуванням вимог п. 6 ст.71 КАС України, суд розглянув справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 1914,84 грн., оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, відповідно до ч.1 ст.94 КАС України судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (а.с.2,66).

Керуючись ст.ст. 2, 17, 71,87, 94, 158-163,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-фінансова компанія "Донбаспромсировина" до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 14.04.2017 №0001631203 щодо збільшення податкового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-фінансова компанія "Донбаспромсировина" за платежем орендна плата з юридичних осіб, код платежу: 18010600 на суму 102124 (сто дві тисячі сто двадцять чотири) гривні 72 копійки та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 25531 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот тридцять одна) гривня 08 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39591445) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-фінансова компанія "Донбаспромсировина" (код ЄДРПОУ 24846925) судові витрати щодо сплати судового збору у розмірі 1914 (одна тисяча дев'ятсот чотирнадцять) гривень 84 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 17 липня 2017 року.

Суддя Н.М. Басова