Постанова

від 11.07.2017 по справі 813/1170/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2017 року справа № 813/1170/17

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю представників: позивача Семенини В.М., ОСОБА_2,

відповідача Ватуляка М.Р., Ковальчук І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Еней до Головного управління Держпраці у Львівській області про скасування постанови,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю Еней (далі - ТзОВ Еней ) звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області (далі - ГУ Держпраці у Львівській області), в якому просить скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 16.03.2017 № 13291380418-0185, якою на ТзОВ Еней накладено штраф в розмірі 320 000 грн на підставі абзацу 7 частини 2 статті 265 КЗпП України. В обґрунтування позовних вимог, з посиланням на Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення, статті 278-280 КУпАП, стверджує про те, що оскаржувану постанову винесено з порушенням чинного законодавства. Заперечує створення перешкод керівником товариства - ОСОБА_2 у доступі перевіряючих осіб для проведення перевірки, стверджуючи що керівником ТзОВ Еней на момент проведення перевірки був ОСОБА_2, обраний згідно до протоколу зборів засновників від 23.05.2016, а не ОСОБА_5. Вказує, що офісне приміщення, в яке намагались потрапити інспектори Держпраці, не належить позивачу, а знаходиться в іншому місці. Також зазначив, що характер вчиненого порушення не відповідає розміру штрафної санкції, застосованої відповідачем оскаржуваною постановою, зокрема викладені в акті перевірки від 20.02.2017 порушення відносяться до абзацу 6 частини 2 статті 265 КЗпП України, а не до абзацу 7 цієї ж статті. За вказаних обставин вважає, що постанова про накладення штрафну є незаконною та підлягає скасуванню.

Представник позивача Семенина В.М. в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснив, що численними, долученими до матеріалів справи письмовими доказами, підтверджується той факт, що станом на 20.02.2017 керівником ТзОВ Еней був ОСОБА_2, а не ОСОБА_5 Такими доказами є копії договорів оренди, звіти, листи-відповіді управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області та Яворівського відділення Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області тощо. Просив позов задовольнити та скасувати оскаржувану постанову.

Представники відповідача Ватуляк М.Р. та Ковальчук І.О. в судовому засіданні позову не визнали з підстав, викладених у письмових запереченнях від 11.05.2017 та додаткових запереченнях від 11.07.2017. Суть заперечень полягає у такому. Оскаржуваною постановою про накладення штрафу до ТзОВ Еней застосовано фінансові санкції за недопущення посадових осіб ГУ Держпраці у Львівській області до проведення перевірки порушення вимог законодавства про працю, накладення яких передбачено статтею 265 КЗпП України. Постанову винесено з повним дотриманням вимог Порядку про накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509. Перевірка ТзОВ Еней проводилася на виконання ухвали слідчого судді Яворівського районного суду від 02.02.2017. Державними інспекторами ГУ Держпраці у Львівській області, з участю представників Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області, 20.02.2017 здійснено вихід на фактичне місце здійснення діяльності товариства з метою проведення позапланової перевірки, проте директором ТзОВ Еней ОСОБА_5 не допущено інспекторів до проведення перевірки. Вважає безпідставними доводи позивача про те, що на момент перевірки директором товариства був ОСОБА_2, а не ОСОБА_5, оскільки за відомостями з ЄДРПОУ станом на 20.02.2017 керівником ТзОВ Еней був саме ОСОБА_5 Вважають оскаржувану постанову законною, розмір штрафної санкції правильним, а позовні вимоги безпідставними та таким, що не підлягають до задоволення. Просили відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Ухвалою судді Яворівського районного суду Львівської області Теслі Б.І. від 02.02.2017 у справі № 460/461/17 призначено проведення перевірки щодо додержання трудового законодавства суб'єктами господарювання, реалізації державної політики у сферах: промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, а також при укладенні трудових відносин з суб'єктами господарювання, зокрема із ТзОВ Еней .

Перевірка зумовлена досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12016140350001579 від 19.10.2016 за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172 КК України (а.с. 106-109).

17.02.2017 ГУ Держпраці у Львівській області на виконання вимог ухвали від 02.02.2017 прийнято наказ № 0379-П про здійснення позапланової перевірки на предмет дотримання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування та вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки у ТзОВ Еней в термін з 20.02.2017 по 21.02.2017 (а.с. 111).

На підставі наказу від 17.02.2017 № 0379-П головному державному інспектору відділу нагляду на виробництві і на об'єктах підвищеної небезпеки Лопушанському Р.В. та головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно правових актів у Львівській області ОСОБА_7 видано направлення на проведення перевірки від 17.02.2017 № 0378 (а.с. 105).

20.02.2017 головні державні інспектори управління ОСОБА_7 та Лопушанський Р. В. з метою проведення перевірки у ТзОВ Еней спільно з оперуповноваженими Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 та ОСОБА_9 прибули для проведення позапланової перевірки за адресою: м. Яворів, вул. Л. Українки, 47, яка є місцезнаходженням ТзОВ Еней .

Службових осіб до перевірки допущено не було, про що цього ж числа складено відповідний акт, підписаний всіма вищевказаними особами.

Також ГУ Держпраці у Львівській області складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 13291380418 від 20.02.2017, в якому на стор.14 відображено факт недопуску посадових осіб до проведення превірки (а.с. 9-13).

06.03.2017 керівника ТзОВ Еней повідомлено про розгляд справи про накладення штрафу відбудеться 14.03.2017 в приміщенні ГУ Держпраці у Львівській області (а.с. 16), який за клопотанням представника ТзОВ Еней Кручака Т.І. було відкладено на 16.03.2017 для надання додаткових пояснень.

16.03.2017 на підставі акту перевірки № 13291380418 від 20.02.2017 першим заступником начальника ГУ Держпраці у Львівській області прийнято постанову №13291380418-0185, якою на ТзОВ Еней на підставі абзацу 7 частини 2 статті 265 КЗпП України накладено штраф у розмірі 320 000 грн (а.с. 21).

Оскарження постанови про накладення штрафу від 16.03.2017 № 13291380418-0185 є предметом даного позову.

Фактичною підставою оскарження є твердження позивача про те, що керівником ТзОВ Еней станом на дату перевірки 20.02.2017 був ОСОБА_2, а не ОСОБА_5, який у зв'язку з цим не міг чинити перешкод у допуску до перевірки.

При вирішення спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 06.04.2011 № 386/2011 затверджено Положення про Державну інспекцію України з питань праці (далі - Положення).

Відповідно до пунктів 1, 2 Положення Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України (далі - Міністерство), іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Пунктом 7 вказаного Положення Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до положень статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина перша).

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування (частина друга статті 259 КЗпП України).

Наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2013 №390, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 р. за № 1291/21603, затверджено Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів (далі - Порядок).

Цей Порядок встановлює процедуру проведення Держпраці України та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень, визначених Конвенціями Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 08 вересня 2004 року № 1985-IV, та № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 08 вересня 2004 року № 1986-IV, Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2010 року № 1059 Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) , Положенням про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 386.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці.

Відповідно до пункту 3 Порядку підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення. Інспекторам забороняється виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду трудових спорів.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що інспектор має право на проведення перевірки за наявності у нього службового посвідчення та направлення на перевірку.

Відповідно до пункту 7 Порядку за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Як встановлено судом і підтверджено матеріалами справи, 20.02.2017 головні державні інспектори ГУ Держпраці у Львівській області ОСОБА_7 та Лопушанський Р.В. на підставі наказу від 17.02.2017 № 0379-П та направлення від 17.02.2017 № 0378, спільно з оперуповноваженими Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 та ОСОБА_9 прибули за адресою: Львівська область, м. Яворів, вул. Л.Українки, 47 з метою проведення позапланової перевірки дотримання ТзОВ Еней вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

Однак перевірка не була проведена, оскільки керівник ТзОВ Еней ОСОБА_5 не допустив уповноважених посадових осіб відповідача до проведення такої.

Факт недопуску зафіксовано у акті, складеному власноручно головним державним інспектором ГУ Держпраці у Львівській області ОСОБА_7 цього ж числа (20.02.2017) у приміщенні Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області.

Акт підписано всіма вищевказаними особами, які прибули за місцем здійснення ТзОВ Еней господарської діяльності, яке відповідає відомостям про місцезнаходження позивача, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: Львівська область, м. Яворів, вул. Л.Українки, 47.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків головний державний інспектор ОСОБА_7 та оперуповноважені Яворівського ВП ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтвердили, що вони прибули на ринок Еней , який розташований у місті Яворів і є єдиним ринком з такою назвою. Ринок Еней розташований по вул. Л.Українки, 47 і є місцем здійснення господарської діяльності ТзОВ Еней .

Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтвердили факт не допуску головних державних інспекторів до проведення перевірки директором ТзОВ Еней ОСОБА_5, особу якого було ідентифіковано зі слів працівників ринку. Вказана обставина відображена у акті про не допуск від 20.02.20217.

Доводи позивача про те, що на дату проведення перевірки ГУ Держпраці у Львівській області 20.02.2017 директором ТзОВ Еней був ОСОБА_2, а не ОСОБА_5 є безпідставними з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців врегульовано Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15.05.2003 № 755-IV в редакції Закону № 835-VIII від 26.11.2015 (далі - Закон № 835).

Відповідно частини 1 статті 7 Закону № 835 єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону № 835 відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.

Відповідно до пунктів 8,10,13 частини 2 статті 9 Закону № 835 в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб:

- перелік засновників (учасників) юридичної особи: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія та номер паспорта, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; відмітка про закінчення повноважень засновника громадського формування у зв'язку з державною реєстрацією;

- місцезнаходження юридичної особи;

- відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону № 835 якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до частини 4 статті 10 Закону № 835 відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

У відповідності до пункту 6 частини 2 статті 11 Закону № 835 відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягів у паперовій та електронній формі, що містять відомості, актуальні на момент запиту або на визначену дату.

Виходячи із викладеного в сукупності, Єдиний державний реєстр містить достовірні відомості про юридичну особу, в тому числі і про її керівника та місцезнаходження, які дають можливість ідентифікувати ту чи іншу юридичну особу за вказаними у реєстрі відомостями.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1002699049 станом на 20.02.2017 керівником та підписантом ТзОВ Еней (код ЄДРПОУ 20793882), місцезнаходження юридичної особи Львівська область, м. Яворів, вул. Л.Українки, 47, значиться ОСОБА_5.

Згідно до положень статті 10 Закону № 835 відомості про керівника і місцезнаходження ТзОВ Еней є достовірними, можуть бути використані у даному спорі і є належним та допустимим доказом у справі.

Даючи оцінку доводам представника позивача, про те що ОСОБА_2 був призначений на посаду наказом від 23.05.2016 згідно з протоколом № 2 Загальних зборів засновників ТзОВ Еней від 23.05.2016, суд виходив з такого.

Відповідно до статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Норма статті 24 КЗпП України зобов'язує ТзОВ Еней повідомити органи ДФС про прийняття ОСОБА_2 на роботу на посаду директора.

З метою перевірки наявності такого повідомлення ГУ Держпраці у Львівській області 19.06.2017 звернулося до ГУ ДФС у Львівській області за наданням інформації про те, чи подавалось ТзОВ Еней впродовж 2016 року, січня-лютого 2017 року повідомлення про прийняття на роботу працівника ОСОБА_2.

20.06.2017 за №151/9/18-0015/597 на вказаний запит Яворівським відділенням Городоцької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області надано відповідь відсутність такого повідомлення на вказаного працівника у запитувані періоди.

Вказане в сукупності свідчить про те, що станом на 20.02.2017 керівником ТзОВ Еней був ОСОБА_5, що спростовує доводи позивача про те, що керівником ТзОВ Еней був ОСОБА_2.

Наявна у матеріалах справи копія протоколу № 2 Загальних зборів засновників ТзОВ Еней від 23.05.2016 року, на підставі якого, як стверджує представник позивача, ОСОБА_2 почав виконувати обов'язки директора (а.с. 19), є неналежним доказом з огляду на таке.

З вчиненого приватним нотаріусом Гавришкевич О.П. на цьому протоколі запису видно, що нотаріусом не перевірялись факти, зазначені в документі, а 28.02.2017 було засвідчено справжність підпису ОСОБА_12, який зроблено присутності нотаріуса.

Таким чином, протокол № 2 Загальних зборів засновників ТзОВ Еней на якому проставлена дата 23.05.2016 року був підписаний ОСОБА_12 (тобто створений як документ) в присутності нотаріуса лише 28.02.2017 року, тобто вже після проведення перевірки.

Стосовно інших документів, на які позивач посилається як на доказ того, що директором ТзОВ Еней станом на 20.02.2017 був ОСОБА_2, а не ОСОБА_5, серед яких договорів оренди, звіти, листи-відповіді управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області від 24.03.2017 №3035/07-14 та Яворівського відділення Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 27.03.2017 №765/10/13-33-18-00-08/427, трудові книжки ОСОБА_2 та ОСОБА_5, акт №465 від 03.10.2016, складений Яворівським районним центром зайнятості тощо, то вони судом до уваги не беруться, оскільки не є належними та допустимими доказами у даній справі відповідно до вимог статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, відповідно до частини першої статті 70КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно до частини четвертої цієї ж статті обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Ураховуючи викладене, відомості із Єдиного держаного реєстру про керівника ТзОВ Еней є належним і допустимим доказом в розумінні частини четвертої статті 70 КАС України. Натомість всі інші докази щодо цієї обставини не відповідають такому критерію.

Щодо доводів представника позивача про те, що інспектори ГУ Держпраці у Львівській області 20.02.2017 потрапили не в офіс ТзОВ Еней , а до офісу ОСОБА_13, то такі судом до уваги не беруться, оскільки відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру, ОСОБА_13 є одним із засновників ТзОВ Еней , якій належить 25 відсотків статутного капіталу товариства, а місцезнаходженням позивача значиться Львівська область, м. Яворів, вул. Л.Українки, 47, куди і прибули з метою перевірки уповноважені особи.

Встановлені судом фактичні обставини дають підстави стверджувати, що у зв'язку із не допуском ТзОВ Еней посадових осіб ГУ Держпраці у Львівській області до проведення перевірки, позивач перешкодив відповідачу у здійсненні ним функцій державного нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю, передбачених статтею 265 КЗпП України.

Не допуск уповноважених осіб ГУ Держпраці у Львівській області відображено у акті перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 13291380418 від 20.02.2017 (сторінка 14 акту).

16.03.2017 на підставі акту перевірки № 13291380418 від 20.02.2017 першим заступником начальника ГУ Держпраці у Львівській області прийнято постанову №13291380418-0185, якою на ТзОВ Еней на підставі абзацу 7 частини 2 статті 265 КЗпП України накладено штраф у розмірі 320 000 грн.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).

Пунктом 2 Порядку № 509 встановлено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі:

- рішення суду про оформленім трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу;

- акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Згідно з пунктами 3 та 4 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 509 про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Судом встановлено, що керівника ТзОВ Еней 06.03.2017 було повідомлено про розгляд справи про накладення штрафу відбудеться 14.03.2017 в приміщенні ГУ Держпраці у Львівській області. Розгляд справи 14.03.2017 не відбувся і був відкладений на 16.03.2017 для надання додаткових пояснень за клопотанням представника ТзОВ Еней Кручака Т.І.

Справу розглянуто 16.03.2017 за відсутності керівника ТзОВ Еней у зв'язку із його неявкою на підставі акта, складеного посадовими особами ГУ Держпраці у Львівській області. За результатами розгляду справи уповноваженою особою - заступником начальника ГУ Держпраці у Львівській області - накладено штраф на ТзОВ Еней на підставі абзацу 7 частини 2 статті 265 КЗпП України накладено штраф у розмірі 320 000 грн.

Вказане спростовує доводи позивача про порушення відповідачем вимог Порядку №509 при прийнятті оскаржуваної постанови, які не знайшли свого підтвердження при розгляді справи судом.

Щодо застосованого штрафу, розмір якого, на думку позивача, не відповідає характеру правопорушення і підпадає під абзац не 7, а 6 частини другої статті 265 КЗпП України, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 265 КЗпП України встановлено відповідальність за порушення законодавства про працю, а саме:

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України Про військовий обов'язок і військову службу , Про альтернативну (невійськову) службу , Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію , - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Порівняльний аналіз положень абзаців 6 та 7 у сукупності з положеннями абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України дає підстави стверджувати, що вони передбачають відповідальність за не допуск до проведення різного роду перевірок.

Як встановлено судом, ТзОВ Еней не допустило уповноважених осіб ГУ Держпраці до проведення перевірки, призначеної у відповідності до ухвали суду у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12016140350001579 від 19.10.2016 за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172 КК України.

Диспозиція частини першої статті 172 КК України звучить так: Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю .

За таких обставин притягнення ТзОВ Еней до відповідальності, передбаченої абзацом 7 частини другої статті 265 КЗпП України та накладення штрафу у розмірі 320 000 грн, є правомірним.

За правилами, встановленими статтею 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини 2 статі 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що ГУ Держпраці у Львівській області вказані вимоги щодо обов'язку довести правомірність винесення постанови про накладення штрафу від 16.03.2017 № 13291380418-0185 виконало.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши постанову про накладення штрафу від 16.03.2017 № 13291380418-0185, суд дійшов висновку, що вона прийнята відповідачем з урахуванням вимог Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів та Порядку про накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення і з дотриманням передбачених статтею 2 КАС України принципів.

Враховуючи наведене, суд дійшов переконання, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, постанова про накладення штрафу від 16.03.2017 № 13291380418-0185 винесена правомірно, тому позов є безпідставним і у його задоволенні слід відмовити повністю.

Відповідно до положень статті 94 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Хома О.П.