Постанова

від 13.07.2017 по справі 804/16407/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 липня 2017 року справа № 804/16407/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В. ,

за участі позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі № 804/16407/15 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 16.12.2015 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 25.12.2014 року №1760 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ,

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001641703 від 10.02.2015 року та податкове повідомлення-рішення рішення №0001651703 від 10.02.2015 року Нікопольської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позову зазначено, що факт реального здійснення господарської операції підтверджуються відповідними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт реальної поставки товарів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не визнавалась судом обов'язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в Нікопольській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області з 19.04.2007 року за № 15004, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1. Позивач зареєстрований як платник ПДВ з 01.08.2013 року, свідоцтво НОМЕР_2.

Відповідач - Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Наказом в.о керівника Нікопольської об'єднаної державнаої податкової інспекції від 25.12.2014 року №1760 призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (а.с.55 т.1).

Вказаний наказ разом із повідомленням від 25.12.2014 №934/17-03 про початок перевірки з 29.12.2014 року, а також листом від 25.12.2014 року №25275/10/04-07-17-03 щодо надання документів та пояснень по взаємовідносинам з TOB КФ Авіон за лютий-квітень 2014 року та TOB Агролуг 10 за вересень 2014 року був направлений на адресу позивача з повідомленням про вручення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в період з 29.12.2014 року по 06.01.2015 року податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам за лютий-квітень 2014 році з TOB КФ Авіон , TOB Агролуг 10 за вересень 2014 року та подальшого використання в своїй діяльності отриманих товарів (робіт, послуг) в поточному та наступних податкових періодах, за результатами якої 16.01.2015 року складено акт № 104/04-7-17-03/НОМЕР_1 (а.с.18-28 т.1).

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем приписів пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, занижено податковий кредит з податку на додану вартість на 46900,07 грн., в тому числі за лютий 2014 року в сумі 960,13 грн., за березень 2014 року в сумі 12809,53 грн., за квітень 2014 року в сумі 17272,51 грн., за вересень 2014 року у сумі 15857,90 грн. за рахунок включення до його складу сум податку на додану вартість за господарськими операціями з TOB КФ Авіон та TOB Агролуг 10 , які не направлені на настання правових наслідків, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 46900,07 грн. у відповідному періоді.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом 10.02.2015 року винесено податкові повідомлення-рішення №0001651703, яким визначено штраф в сумі 510,00 грн. та №0001641703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 46900,07 грн. за основним платежем та на суму 23450,04 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.29, 30 т.1).

Не погодившись з наказом про призначення перевірки та податковими-повідомленнями-рішеннями контролюючого органу, позивач оскаржив його до суду.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив із того, що надані позивачем докази не можуть підтвердити реальність отримання товарів від контрагентів, зазначених в акті перевірки, тому суд, дійшов висновку про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплаченого по спірним операціям та відсутність підстав для задоволення позову Крім того, суд зазначив, що позивачем не надано доказів щодо подальшої реалізації чи використання для власних господарських потреб, придбаного товару/послуг у контрагентів-постачальників.

Колегія не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Нікопольської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 25.12.2014 року №1760 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки .

Наказом в.о керівника Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції від 25.12.2014 року №1760 призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (а.с.55 т.1).

Як зазначалось вище, вказаний наказ разом із повідомленням від 25.12.2014 року №934/17-03 про початок перевірки з 29.12.2014 року, а також листом від 25.12.2014 року №25275/10/04-07-17-03 щодо надання документів та пояснень по взаємовідносинам з TOB КФ Авіон за лютий-квітень 2014 року та TOB Агролуг 10 за вересень 2014 року, отриманий позивачем 25.12.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно тексту адміністративного позову позивач отримав поштою копію наказу Нікопольської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 25.12.2014 року №1760 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 31.12.2014 року (а.с.5 т.1).

Проте, до суду з даним позовом ФОП ОСОБА_1 звернувся лише 16.12.2015 року, тобто з порушенням встановленого законом строку звернення до суду.

Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Позивач просив визнати поважним пропуск строку звернення до суду з вимогами про оскарження наказу, посилаючись на те, що ним вищевказаний наказ відповідача оскаржувався в адміністративному порядку, та оскільки таке оскарження не призвело до поновлення його порушених прав, він звернувся з позовом до суду.

Колегія суддів не приймає до уваги вказане посилання позивача, оскільки таке оскарження не є досудовим порядком вирішення спору у розумінні ч.4 ст.99 КАС України.

Колегія суддів вважає, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасуваня наказу Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 25.12.2014 року №1760 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки , апелянтом не наведено доказів поважності пропущення строку звернення до суду з даними вимогами, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Відтак, адміністративний позов в частині визнання протиправним та скасуваня наказу належить залишити без розгляду.

Щодо оскарження податкового повідомлення-рішення 10.02.2015 року №0001651703, яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 510 грн..

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом на підставі акта перевірки № 104/04-7-17-03/НОМЕР_1 від 16.01.2015 року, з посиланням на п.44.1, п. 44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 ПК України та застосуванням п.121.1 ст.121 ПК України.

Відповідно до п.121.1 ст.121 ПК України ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладання штрафу у розмірі 510,00 грн..

Як вбачається з акту перевірки та матеріалів справи, Нікопольською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області позивачу направлялись такі запити:

- від 06.05.2014 року №9361/10/04-07-17-01-52 (отримано платником 13.05.2014 року) щодо підтвердження взаємовідносин з TOB КФ Авіон за березень 2014 року;

- від 09.10.2014 року №19572/10/04-07-17-01-52 (отримано платником 16.10.2014 року) щодо підтвердження взаємовідносин з TOB КФ Авіон за квітень 2014 року;

- від 26.11.2014 року №23731/10/04-07-17-01-52 (отримано платником 28.11.2014 року) щодо підтвердження взаємовідносин з TOB КФ Авіон за лютий 2014 року;

- від 05.12.2014 року №24815/10/04-07-17-01-52 (отримано платником 05.12.2014 року) щодо підтвердження взаємовідносин з TOB Агролуг 10 за вересень 2014 року та подальшої реалізації отриманої продукції (послуг) в поточному та наступних податкових періодах.

На вказані письмові запити позивачем було відмовлено в наданні пояснень та запитуваних документів, оскільки на думку позивача, вказані листи складено з порушеннями першого та другого абзаців п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України.

Вказану обставину позивач не заперечує та не спростовує.

Відповідно до п.44.6. ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно п.85.2. ст.85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

З аналізу вказаних норм можна зробити висновок, що відповідальність за порушення таких норм настає у платника податків в разі ненадання документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки, після початку перевірки та до кінця її проведення.

Колегія суддів звертає увагу, що всі вказані вище запити, на які послався відповідач в акті перевірки, були скеровані податковим органом на адресу позивача до видання наказу про проведення перевірки.

Відповідачем а ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції не надано доказів звернення податкового органу під час перевірки (тобто у період з 29.12.2014 року по 06.01.2015 року) до відповідача з письмовими запитами про надання документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Таким чином, застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій, передбачених п.121.1 ст.121 ПК України, є необґрунтованим та безпідставним, а тому податкове повідомлення-рішення 10.02.2015 року №0001651703 є таким, що належить скасуванню.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №0001641703 від 10.02.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 46900,07 грн., колегія суддів звертає увагу на таке.

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем приписів пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, занижено податковий кредит з податку на додану вартість на 46900,07 грн., в тому числі за лютий 2014 року в сумі 960,13 грн., за березень 2014 року в сумі 12809,53 грн., за квітень 2014 року в сумі 17272,51 грн., за вересень 2014 року у сумі 15857,90 грн. за рахунок включення до його складу сум податку на додану вартість за господарськими операціями з TOB КФ Авіон та TOB Агролуг 10 , які не направлені на настання правових наслідків, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 46900,07 грн. у відповідному періоді.

Судом першої інстанції в постанові порушення помилково визначено як завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на 46900,07 грн. за перевряємий період.

Суд першої інстанції в своєму рішенні послався суто на акт перевірки, зазначивши про ненадання позивачем деяких документів під час перевірки, не надавши оцінку наявним в матеріалах справи первинним документам бухгалтерського та податкового обліку ФОП ОСОБА_1, та іншим документам.

Акті перевірки контролюючий орган, пославшись на вимоги ст.203 Цивільного кодексу України, зазначив, що правочини між ФОП ОСОБА_1 та його контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків, відсутні докази подальшої реалізації товару, послуг, робіт.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобо''язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'ємів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, як зазначено в п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, виникає в тому числі у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Приписами п.198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Приписами статті 9 вказаного Закону України визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року №969, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Пунктом 201.6 ст.201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

З наведеного вище можливо зробити висновок, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач декларував податковий кредит з такими контрагентам-постачальниками :

- TOB КФ Авіон у загальній сумі 31042,17 грн., в тому числі в лютому 2014 - 960,13 грн., в березні 2014 - 12809,53 грн., в квітні 2014 - 17272,51 грн.;

- TOB Агролуг 10 у вересні 2014 року у сумі 15857,90 грн..

Основний вид діяльності позивача - 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (а.с.247, 247 т.2)

Так, між ТОВ КФ Авіон (продавець) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) 26 лютого 2014 року укладено договір №26/02 купівлі піддонів б/у, згідно умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця дерев'яні піддони, а покупець зобов'язався прийняти ТМЦ та сплатити їх вартість на умовах, що визначені в договорі (а.с.65-66 т.2).

Крім того, між ТОВ КФ Авіон (виконавець) та ФОП ОСОБА_1 (замовник) 27 березня 2014 року укладено договір №27/03 транспортного обслуговування та перевезення, згідно умов якого виконавець надає послуги замовнику з організації та здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом (а.с.67-70 т.2)

На підтвердження вказаних господарських взаємовідносин позивачем надані наступні документи:

- видаткові накладні від 08.02.2014 року, 01.03.2014 року, 03.03.2014 року, 01.04.2014 року, 03.04.2014 року, 04.04.2014 року, 10.04.2014 року, 14.04.2014 року, 17.04.2014 року, 21.04.2014 року, 28.04.2014 року, 30.04.2014 року, 01.03.2014 року (а.с.140, 143, 146, 149, 155, 161, 164, 167, 170, 173, 179, 185 т.1, а.с 123 т.2);

- податкові накладні від 08.02.2014 року, 01.03.2014 року, 03.03.2014 року, 01.04.2014 року, 03.04.2014 року, 04.04.2014 року, 10.04.2014 року, 14.04.2014 року, 17.04.2014 року, 21.04.2014 року, 28.04.2014 року, 30.04.2014 року (а.с.141, 144, 147, 150, 153, 156, 159, 162, 165, 168, 171, 174, 177, 180, 183, 186 т.1);

- платіжні доручення від 11.03.2014 року, 07.05.2014 року, 15.04.2014 року, 14.05.2014 року, 16.05.2014 року, 11.06.2014 року, 17.06.2014 року, 18.06.2014 року, 25.06.2014 року (а.с.142, 145, 147, 151, 154, 157, 160, 163, 166, 169, 172, 175, 178, 181, 184, 187 т.1);

- акти надання послуг від 01.04.2014 року, 03.04.2014 року, 21.04.2014 року, 28.04.2014 року (а.с.152, 158, 176, 182 т.1).

Далі, між ТОВ Агролуг 10 (продавець) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) 25 серпня 2014 року укладено договір №25/08 купівлі піддонів б/у, згідно умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця дерев'яні піддони, а покупець зобов'язався прийняти ТМЦ та сплатити їх вартість на умовах, що визначені в договорі (а.с. 71-73 т.2).

На підтвердження вказаних господарських взаємовідносин позивачем надані наступні документи:

- видаткові накладні від 09.09.2014 року, 12.09.2014 року, 23.09.2014 року, 25.09.2014 року, 26.09.2014 року (а.с.188,191,194,197, 200 т.1);

- податкові накладні від 09.09.2014 року, 12.09.2014 року, 23.09.2014 року, 25.09.2014 року, 26.09.2014 року (а.с.189, 192, 195, 198, 201 т.1);

- платіжні доручення від 13.10.2014 року (а.с.190, 193, 196, 199, 202 т.1).

Отримані від постачальників ТОВ КФ Авіон , ТОВ Агролуг 10 б/у піддони, позивачем ремонтувались за власний рахунок та в подальшому реалізувались покупцям, що підтверджується наданими документами, зокрема:

- ТОВ Фабрінт (покупець): Договір купівлі-продажу №21/1203 від 12.03.2014 року, позивач - продавець піддонів (а.с.216-217 т.2),

видаткові накладні від 17.09.2014 року, 19.09.2014 року, 26.09.2014 року від 03.10.2014 року, 21.02.2014 року, 05.03.2014 року, 13.03.2014 року, 25.03.2014 року, 18.04.2014 року, 30.04.2014 року,

довіреності від 16.09.2014 року, 19.09.2014 року, 05.03.2014 року, 29.04.2014 року,

товарно-транспортні накладні від 17.09.2014 року, 19.09.2014 року, 26.09.2014 року від 03.10.2014 року, 25.03.2014 року,30.04.2014 року,

рахунок - фактура від 21.02.2014 року; 05.03.2014 року,

рахунки на оплату від 13.03.2014 року, 25.03.2014 року, 18.04.2014 року,

платіжні доручення від 21.02.2014 року, 05.03.2014 року

(а.с.208, 209, 210, 215, 216, 217, 220, 221, 225, 226, 239, 240,248, 249, 250 т.1, а.с.5, 6, 18, 19, 20, 35, 35-зворіт, 36, 44, 44-зворіт, 45, 125, 125-зворіт, т.2, а.с.80 т.3).

- ТОВ ЮС ЛТД (покупець): Договір купівлі-продажу №19/0303 від 03.03.2014 року, позивач - продавець піддонів (а.с.214-215 т.2),

видаткові накладні від 19.09.2014 року, 02.10.2014 року, 05.03.2014 року, 14.03.2014 року, 24.03.2014 року, від 11.04.2014 року, 06.05.2014 року,

довіреності від 18.09.2014 року, 02.10.2014 року, 03.03.2014 року, 21.03.2014 року, 11.04.2014 року, 08.05.2014 року,

рахунок-фактура від 04.03.2014 року,

рахунки на оплату від 13.03.2014 року, 21.03.2014 року,

платіжні доручення 05.03.2014 року,

(а.с.211, 212, 223, 224, 245, 246, 247 т.1, а.с. 7, 8, 15, 16, 17, 32, 32-зворіт, 46, 46-зворіт, 124, 124-зворіт, т.2, а.с. 69 т.3).

- ТОВ Російсько-Українське спільне НВП Агрінол (покупець): Договір №37/0207 від 02.06.2014 року, позивач - продавець піддонів (а.с.200-201 т.2),

видаткова накладна від 19.09.2014 року, 09.10.2014 року,

товарно-транспортна накладна від 19.09.2014 року,

видаткові накладні від 19.09.2014 року

(а.с.213, 214, 230 т.1).

- ПАТ Хайдельбергцемент Україна (покупець): Договір поставки №8446 від 20.08.2014 року, позивач - продавець піддонів (а.с.202-207 т.2),

видаткова накладна від 26.09.2014 року, 08.10.2014 року (а.с.219, 229 т.1).

- ТОВ Нова пошта (покупець): Договір поставки №28/08/03 від 27.08.2014 року, позивач - продавець піддонів специфікація (а.с.208-213 т.2),

видаткова накладна від 02.10.2014 року, 07.10.2014 року,

товарно-транспортна накладна від 07.10.2014 року;

платіжні доручення від 18.02.2014 року, 06.03.2014 року

(а.с. а.с.222, 227, 228 т.179, 81 т.3)

- ТОВ ВП Агро-Союз (покупець): Договір купівлі-продажу №15/2911 від 29.11.2013 року, позивач - продавець піддонів (а.с.218-219 т.2),

видаткова накладна від 12.03.2014 року,

рахунок на оплату від 12.03.2014 року

(а.с. 3, 4 т.2).

- ТОВ АКСОР ІНДАСТРІ (покупець): Договір поставки №23/2603 від 26.03.2014 року, позивач - продавець піддонів (а.с.222-226 т.2),

видаткова накладна від 28.03.2014 року,

товарно-транспортні накладні 28.03.2014 року,

рахунок на оплату від 27.03.2014 року

(а.с.21, 22, 23-24 т.2).

- ТОВ Дніпровський завод будівельних матеріалів (покупець): Договір купівлі-продажу №24/2703 від 27.03.2014 року, позивач - продавець піддонів (а.с.227-228 т.2),

видаткова накладна від 10.04.2014 року,

довіреності від 07.04.2014 року,

(а.с. 31, 31-зворіт т.2).

- ТОВ ГОРА-Україна (покупець): Договір купівлі-продажу №20/0603 від 06.03.2014 року, позивач - продавець піддонів (а.с.220-221 т.2),

видаткова накладна від 21.03.2014 року,

рахунок на оплату від 21.03.2014 року

(а.с.13,14 т.2).

- ТОВ Техномедика (покупець): Договір купівлі-продажу №29/1604 від 16.04.2014 року, позивач - продавець піддонів (а.с.237-238 т.2),

видаткова накладна від 18.04.2014 року,

довіреності від 17.04.2014 року

(а.с. 34, 34-зворіт т.2).

- ТОВ Підприємство ІЗУМРУД ЛТД (покупець):Договір поставки товару №31/2304 від 23.04.2014 року, позивач - продавець піддонів (а.с.229-232 т.2),

видаткова накладна від 23.04.2014 року, 29.04.2014 року, 07.05.2014 року,

товарно-транспортні накладні 29.04.2014 року,

рахунок на оплату від 23.04.2014 року

(а.с. 37, 37-зворіт, 42, 42-зворіт, 47 т.2).

- ПАТ ХІМДИВІЗІОН (покупець): Договір купівлі-продажу №30/1804 від 18.04.2014 року, позивач - продавець піддонів (а.с.233-236 т.2),

видаткова накладна від 23.04.2014 року (а.с. 38 т.2),

а також ТОВ ВРС ГРУП видаткова накладна від 10.09.2014 року, довіреність від 10.09.2014 року (а.с.203, 204 т.1), ТОВ ТЕСТІ ФУД видаткові накладні від 26.09.2014 року, 29.10.2014 року, довіреності від 26.09.2014 року, 27.10.2014 року (а.с.205, 206, 234, 235 т.1), ПАТ Хімдивізіон видаткова накладна від 16.09.2014 року, довіреність від 17.09.2014 року (а.с.207 т.1), ТОВ Егропак видаткова накладна від 16.10.2014 року, товарно-транспортна накладна від 16.10.2014року (а.с.232, 233 т.1), ТОВ Тандем-Палет видаткові накладні від 29.11.2014 року, від 17.12.2014 року , 15.12.2014 року (а.с.236, 237, 238 т.1), ТОВ Субланд Україна видаткова накладна від 26.02.2014 року, рахунок-фактура від 26.02.2014 року, платіжні доручення від 05.03.2014 року (а.с.241, 242 т.1, а.с.82 т.3), ТОВ Новомосковський лакофарбовий завод видаткова накладна від 28.02.2014 року, рахунок-фактура від 27.02.2014 року, платіжні доручення (а.с.243, 244 т.1, а.с.83 т.3), ТОВ Малбі Беверідж видаткова накладна від 06.03.2014 року, 17.03.2014 року, 31.03.2014 року, 08.04.2014 року, 24.04.2014 року, рахунок на оплату від 06.03.2014 року, 17.03.2014 року, 31.03.2014 року, 08.04.2014 року, 24.04.2014 року, (а.с.1, 2, 11, 12, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 39, 39-зворіт, 40, 41, 41-зворіт, т.2), ТОВ НВП Лекон видаткова накладна від 17.03.2014 року, рахунок на оплату від 13.03.2014 року (а.с.9,10 т.2), ТОВ ВРС ГРУП видаткова накладна від 17.04.2014 року, довіреності від 17.04.2014 року (а.с.33, 33-зворіт, т.2),ТОВ Завод Полімердеталь

видаткова накладна від 30.04.2014 року (а.с. 43, т.2), ТОВ АСС видаткова накладна від 23.09.2014 року (а.с.218 т.1).

Розрахунки між позивачем та його контрагентами, як постачальниками товарів та послуг, так і виконавцями, проводились у безготівковому вигляді, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с.52-114 т.3).

Видані позивачем та отримані позивачем від контрагентів податкові накладні зареєстровані у встановленому законом порядку реєстрі виданих та отриманих податкових накладних ( а.с. 235-250 т.3, а.с. 1-35 т.4).

Декларації з податку на додану вартість за період з лютого 2014 року по грудень 2014 року та підтвердження прийняття податковим органом таких декларацій (а.с.36-66 т.4).

Вся зазначена вище первинна документація містить усі необхідні реквізити, передбачені п.п.1, 2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , у тому числі зазначено найменування продукції, об'єми постачання, виконавці, печатки, суми коштів, що сплачені на виконання угод та т.і..

В акті перевірки не зазначено про випадки ненадання підприємством під час перевірки на запити податкового органу первинних документів, як і не зазначено про витребування податковим органом у позивача під час перевірки будь-яких документів.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (ухвала ВАСУ від 20.01.2015 року № К/800/15312/13).

Таким чином, вказані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують реальність та здійснення господарських опреацій між позивачем та його контрагентами у перевіряємий період. Весь обсяг документів, наданих позивачем, є достатнім і свідчить про реальне настання правових наслідків, що обумовлені спірними угодами.

Відповідачем не спростовано того факту, що всі податкові накладні були зареєстровані в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, а також того факту, що вказані вище контрагенти позивача є платниками податку на додану вартість та сплачують його, з Єдиного державного реєстру підприємств не виключені, податкову адресу не змінювали. Доказів звернення податкового органу до суду з позовами про припинення таких юридичних осіб у зв'язку з відсутністю підприємств за податковою адресою та неподанням податкової звітності не надано та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_1 було діючим підприємством у перевіреному періоді, що підтверджується, зокрема: договіром оренди (найма) нежилого приміщення №04/12 від 04.12.2013 року, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 прийняв в оренду частину нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 площею 116,4 кв.м, з додатковою угодою від 01.12.2014 року (а.с.56-57, 58 т.2, оплата - а.с. 115-130 т.3); трудовими договорами між працівником та фізичною особою, яка використовує найману працю: з ОСОБА_3 від 25.06.2014 року (адміністратор за господарчою частиною), ОСОБА_4 від 26.06.2014 року (приймання та облік товарно-матеріальних цінностей), ОСОБА_5 від 09.09.2014 року (вантажник) (а.с.59-60, 61-62, 63-64, т.2).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем правомірно сформовано у спірному періоді валові витрати під час здійснення фінансово-господарських операцій, а також, позивач мав право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ, сплачену у складі вартості товарів (робіт, послуг) по даних взаємовідносинах.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що в ході проведення перевірки, податковим ораном використано інформацію, отриману від інших податкових органів, а саме: акт ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 21.08.2014 року №395/1/26-52-22-05/34635532 Про неможливість проведення зістрічної звірки ТОВ КФ Авіон (код ЄДРПОУ 34635532) за період діяльності з 01.04.2014 року по 31.05.2014 року .

Колегія суддів не приймає до уваги вказану інформацію, з огляду на те, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2014 року у справі №804/19456/14 визнано в тому числі протиправними дії ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, які полягають у проведенні зустрічної звірки ТОВ КФ Авіон , за результатами якої складено акт від 21.08.2014 року №395/1/26-52-22-05/34635532 Про неможливість проведення зістрічної звірки ТОВ КФ Авіон (код ЄДРПОУ 34635532) за період діяльності з 01.04.2014 року по 31.05.2014 року (а.с.69-74 т.1). Справа в апеляційному порядку не переглядалась.

Згідно акту перевірки на думку контролюючого органу, первинні бухгалтерські та податкові документи отримані позивачем від ТОВ КФ Авіон та ТОВ Агролуг 10 за перевіряємий період не мають юридичної сили та доказовості в зв'язку з тим, що діяльність контрагентів-постачальників була спрямована на надання податкових вигод та проведення безтоварних операцій.

Колегія суддів не приймає до уваги таке посилання податкового органу, з яким погодився суд першої інстанції, та зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надані перелічені вище документи, які підтверджують фактичне постачання ТМЦ та послуг підприємству та їх оплату, та які свідчать про товарний та оплатний характер господарських відносин підприємства з контрагентами.

Правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, в постанові від 31.01.2011 року № 14/11 у справі за позовом закритого акціонерного товариства Мукачівський лісокомбінат до Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм закону Верховний Суд України дійшов висновку про те, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Такий висновок Верховного суду України узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі Булвес проти Болгарії Європейський Суд з прав людини в рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Крім того, податковий орган в акті перевірки посилається на те, що ТОВ КФ Авіон та ТОВ Агролуг 10 не мають достатніх складських приміщень, трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів для здійснення основного виду діяльності.

Колегія суддів не приймає до уваги таке посилання контролюючого органу, оскільки позивач не має законодавчо визначених повноважень на здійснення контролю фінансово-господарської діяльності свого контрагента та дотримання ним вимог законодавства, при укладенні відповідних договорів. Позивачем при укладені договору із контрагентами всіма доступними йому способами було перевірено податкову правосуб'єктність таких контрагентів, а саме наявність статутних документів, взяття на облік в якості платника податків в податковому органі тощо.

Так, відповідно до частини четвертої статті 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. Отже, за змістом зазначеної норми, державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

На момент вчинення та виконання господарських договорів контрагенти позивача є належним чином зареєстрованими юридичними особами, які мають право вчиняти правочини за вказаними в ЄДР видами діяльності, мають відповідні ліцензії на здійснення робіт.

При цьому згідно статті 18 Закону України від 15.05.2003 року №755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

В Єдиному державного реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні записи про припинення реєстрації юридичних осіб - контрагентів позивача.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області не доведено правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень від 10.02.2015 року №0001641703 та №0001651703.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції не вірно встановлені обставини справи та постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що у відповідності до ст.202 КАС України є підставою для скасування рішення першої інстанції з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 99, 100, 155, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 203, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі № 804/16407/15 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі № 804/16407/15 скасувати.

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Позовні вимоги про визнання протиправним та скасуваня наказу Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 25.12.2014 року №1760 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки завлишити без розгляду.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 10.02.2015 року №0001641703 та №0001651703.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

В повному обсязі постанову складено 17 липня 2017 року.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак