Ухвала

від 17.07.2017 по справі 904/6545/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

17.07.2017 Справа № 904/6545/17

Суддя Суховаров А.В. , розглянувши матеріали

зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Фінанс", м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України", м.Київ

про визнання недійсним правочину

у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Фінанс", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором відкриття рахунку в цінних паперах у розмірі 9 026, 52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно - імпортний банк України" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Фінанс" про стягнення заборгованості за договором відкриття рахунку в цінних паперах у розмірі 9 026, 52 грн.

Ухвалою суду від 12.06.2017 року вказаний позов прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.07.2017 о 11:30год.

ТОВ "Майстер Фінанс" звернулось до господарського суду із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" про визнання недійсним правочину.

Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.

Суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.

За змістом приписів частини 2 статті 60 Господарського процесуального кодексу України подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 65 Кодексу визначає дії судді з підготовки справи до розгляду, які полягають у здійсненні певних заходів і процесуальних дій, спрямованих на правильне і своєчасне вирішення спору.

Суддя самостійно на власний розсуд визначає, які саме дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, а також тих клопотань, що подані позивачем разом із позовною заявою.

Розглянувши матеріали зустрічного позову, господарський суд дійшов висновку про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу до позовної заяви додаються документи на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Позивачем за зустрічним позовом не надано доказів сплати судового збору, натомість зустрічна позовна заява містить вимогу щодо розстрочення сплати судового збору за подання зустрічного позову до ухвалення судового рішення по справі.

Здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції України).

За змістом приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (п.3 листа Вищого господарського суду України N 01-06/2093/15 від 12.11.2015р. "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII)).

Разом з тим, відповідно до положень пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013р. у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Таким чином, законодавець визначив право суду враховувати майновий стан сторони, здійснювати його оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідження наданих доказів стороною.

За приписами наведеної норми, підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, котрі свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону. Отже, у розумінні приписів зазначеної норми закону, відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

Розглянувши позовну заяву, суд зазначає, що заявником не викладено обставин, якими останній обґрунтовує вимогу про розстрочення оплати судового збору, а відтак у суду відсутні підстави для задоволення такої вимоги позивача за зустрічним позовом.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних доказів сплати судового збору, у зв'язку з чим зустрічна позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду позивачу за зустрічним позовом.

Разом з тим, позивачем за зустрічним позовом не надано доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала зустрічну позовну заяву, що суперечить вимогам ч.2 ст.57 Господарського процесуального кодексу України, та є підставою для повернення позову без розгляду, згідно приписів ст.63 ч.1 п.1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у Постанові від 04.12.2012 року по справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.

Отже, суд позбавлений права прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що повернення зустрічної позовної заяви на підставах, визначених ст. 63 Господарського процесуального кодексу України прямо передбачено діючим законодавством та не є відмовою в доступі до правосуддя в розумінні Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" та не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення, у зв'язку з чим позивач за зустрічним позовом не позбавлений права повторно звернутися з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п.п.1, 4 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути зустрічну позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток: - зустрічна позовна заява з додатками.

Суддя ОСОБА_1