Рішення

від 11.07.2017 по справі 910/7950/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2017Справа №910/7950/17

За позовом Публічного акціонерного товариства Київенерго доТовариства з обмеженою відповідальністю Національний житлово-комунальний стандарт простягнення 38633 грн. 32 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача : Палій Ю.В. - представник за довіреністю № 91/2016/10/17-20 від 17.10.2016;

від відповідача: Птуха Є.Л. - представник за довіреністю б/н від 27.06.2017.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18.05.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Київенерго з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Національний житлово-комунальний стандарт про стягнення 38633 грн. 32 коп., з яких 33623 грн. 17 коп. основного боргу, 912 грн. 95 коп. 3% річних та 4097 грн. 20 коп. інфляційних втрат.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору № 521523 від 05.12.2014 не здійснив оплату за поставлену позивачем теплову енергію за період з січня по березень 2016 року, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 33623 грн. 17 коп. Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 912 грн. 95 коп. та інфляційні втрати у розмірі 4097 грн. 20 коп. за загальний період нарахування з лютого 2016 року по квітень 2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 порушено провадження у справі № 910/7950/17; розгляд справ призначено на 06.06.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 27.06.2017.

У судовому засіданні 27.06.2017 представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи з метою мирного врегулювання спору між сторонами шляхом підписання мирової угоди.

У судовому засіданні 27.06.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 11.07.2017.

У судовому засіданні 11.07.2017 представник відповідача повторно подав клопотання про відкладення розгляду справи з метою мирного врегулювання спору між сторонами шляхом підписання мирової угоди.

Представник позивача у судовому засіданні 11.07.2017 заперечив проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Розглянувши у судовому засіданні 11.07.2017 подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з мирним врегулюванням сторонами спору шляхом підписання мирової угоди, суд відмовив в його задоволенні з огляду на те, що суд вже задовольняв клопотання відповідача про відкладення розгляду справи подав з метою мирного врегулювання спору між сторонами шляхом підписання мирової угоди, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої права на мирне врегулювання спору.

При цьому, суд зазначає, що сторони мають право на будь-якій стадії виконання рішення укласти мирову угоду, в тому числі на стадії виконавчого провадження в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, беручи до уваги процесуальні строки розгляду спору, встановлені у ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду спору з метою мирного врегулювання спору між сторонами шляхом підписання мирової угоди.

Інших підстав для відкладення розгляду справи відповідачем у клопотання про відкладення розгляду справи наведено не було.

Представник позивача у судовому засіданні 11.07.2017 надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.07.2017 подав додаткові документи, які суд долучив до матеріалів справи, надав усні пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 11.07.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

05.12.2014 між Публічним акціонерним товариством Київенерго (енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю Національний житлово-комунальний стандарт (абонент) укладено Договір № 521523 на постачання теплової енергії у гарячій воді, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата у повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору № 521523 від 05.12.2014 енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього договору.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору № 521523 від 05.12.2014 енергопостачальна організація відпускає абоненту теплову енергію в гарячій воді в межах 346,50 Гкал/рік, що орієнтовно складає 383922 грн. 00 коп. на рік.; розподіл теплової енергії: січень - 65,00 Гкал, лютий - 56,00 Гкал, березень - 50,00 Гкал, квітень - 34,00 Гкал, травень - 0,50 Гкал, червень - 0,50 Гкал, липень - 0,50 Гкал, серпень - 0,50 Гкал, вересень - 0,50 Гкал, жовтень - 35,00 Гкал, листопад - 44,00 Гкал, грудень - 60,00 Гкал.

Згідно з п. 2.3.1 Договору № 521523 від 05.12.2014 абонент зобов'язаний додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Згідно з п. 2.3.2 Договору № 521523 від 05.12.2014 абонент зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку № 4 до договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору № 521523 від 05.12.2014 облік споживання абонентом теплової енергії проводиться за приладами обліку.

Відповідно до п. 5.3 Договору № 521523 від 05.12.2014 абонент, що має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії в терміни, передбачені у Додатку № 1 до договору.

Згідно з п. 8.1 Договору № 521523 від 05.12.2014 цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2015.

Відповідно до п. 8.4 Договору № 521523 від 05.12.2014 договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено однією із сторін.

Згідно з п. 1 Додатку № 3 до Договору № 521523 від 05.12.2014 розрахунки з абонентом зі відпущену теплову енергію енергопостачальною організацією проводяться згідно з тарифами, затвердженими розпорядчим документом органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання у сфері теплопостачання - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та становить 923,33 грн./Гкал - для опалення; 923,33 грн./Гкал - для гарячого водопостачання; 923,33 грн./Гкал - для вентиляції.

Відповідно до п. 2 Додатку № 4 до Договору № 521523 від 05.12.2014 абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість, заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна згідно з ЗУ Про заставу , як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.

Згідно з п. 3 Додатку № 4 до Договору № 521523 від 05.12.2014 в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, сальдо розрахунків визначається за матчиними показниками приладів обліку.

Відповідно до Довідки до Договору № 521523 від 05.12.2014 (Дані по будинках Товариства з обмеженою відповідальністю Національний житлово-комунальний стандарт , опалення і гаряче водопостачання яких здійснюється від теплових мереж енергопостачальної організації станом), теплова енергія за Договором № 521523 від 05.12.2014 постачається до вбудованих приміщень, загальною площею 1522,3 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Щорса, буд. 44 (секція 4).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Нормами частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до норм частини 6 та частини 7 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Судом встановлено, що у січні 2016 року позивачем було поставлено відповідачу теплову енергію за Договором № 521523 від 05.12.2014 в обсязі12,067 Гкал, у лютому 2016 року - теплову енергію в обсязі 7,762 Гкал та у березні 2016 року - теплову енергію в обсязі 4,648 Гкал, що підтверджується відомостями обліку теплової енергії за вказаний період, які підписано уповноваженим представником відповідача та скріплені печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю Національний житлово-комунальний стандарт (копії долучено позивачем до позовної заяви).

Судом встановлено, що враховуючи фактичні обсяги поставленої позивачем теплової енергії у період з січня 2016 року по березень 2016 року, позивачем було нараховано до сплати відповідачу 18894 грн. 65 коп. вартості поставленої теплової енергії у січні 2016 року, 12078 грн. 90 коп. вартості поставленої теплової енергії у лютому 2016 року та 7207 грн. 20 коп. вартості поставленої теплової енергії за березень 2016 року, що разом становить 38180 грн. 75 коп., що підтверджується обліковими картками за січень 2016 року на суму 18894 грн. 65 коп., за лютий 2016 року на суму 12078 грн. 90 коп. та за березень 2016 року на суму 7207 грн. 20 коп., які долучено позивачем до позовної заяви, та відображено у розрахунку заборгованості, долученому позивачем до позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2 Додатку № 4 до Договору № 521523 від 05.12.2014 абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість, заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна згідно з ЗУ Про заставу , як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був розраховуватися з позивачем за вартість теплової енергії до початку розрахункового періоду (місяця), тобто до 01 числа відповідного місяця.

Судом встановлено, що станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду відповідач не здійснив оплату поставленої позивачем у період з січня 2016 року по березень 2016 року теплової енергії за Договором № 521523 від 05.12.2014 у загальному розмірі 38180 грн. 75 коп., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 33623 грн. 17 коп. (враховуючи, що станом на 01.01.2016 у відповідача існувала переплата за теплову енергію у сумі 4557 грн. 58 коп., про що вказано позивачем у розрахунку заборгованості, долученому до позовної заяви).

Водночас, судом встановлено, що 10.07.2017 (після звернення позивача з даним позовом до суду (18.05.2017) та після порушення провадження у даній справі (22.05.2017) відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 5000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 2063 від 10.07.2017 на суму 5000 грн. 00 коп. (призначення платежу - оплата (часткова) за теплову енергію згідно з Договором № 521523 від 05.12.2014).

Доказів існування у відповідача заборгованості з оплати вартості поставленої позивачем теплової енергії в інший період, який не входить до предмету позову у даній справі, сторонами суду не надано, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що сплачені 10.07.2017 відповідачем грошові кошти у розмірі 5000 грн. 00 коп. (з призначенням платежу - оплата (часткова) за теплову енергію згідно з Договором № 521523 від 05.12.2014) є оплатою заборгованості за поставлену позивачем у період з січня по березень 2016 року теплову енергію за вказаним договором.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У відповідності до пункту 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

За таких обставин, оскільки частина суми основного боргу у розмірі 5000 грн. 00 коп. була сплачена відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду та після порушення провадження у даній справі, суд дійшов висновку припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача частини основного боргу у розмірі 5000 грн. 00 коп. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (у зв'язку з відсутністю предмету спору).

При цьому, як встановлено судом, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Національний житлово-комунальний стандарт з оплати теплової енергії, поставленої позивачем за Договором № 521523 від 05.12.2014 за період з січня по березень 2016 року, станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду становила 33623 грн. 17 коп.

За таких обставин, враховуючи суму боргу відповідача за Договором № 521523 від 05.12.2014 станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду (33623 грн. 17 коп.) та беручи до уваги часткову сплату відповідачем боргу у розмірі 5000 грн. 00 коп., у зв'язку з чим суд дійшов висновку припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача частини суми основного боргу у розмірі 5000 грн. 00 коп., суд дійшов висновку, що станом на дату розгляду справи у суді заборгованість відповідача з оплати вартості теплової енергії, поставленої позивачем у період з січня 2016 року по березень 2016 року, становить 28623 грн. 17 коп.

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 28623 грн. 17 коп. станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Національний житлово-комунальний стандарт за Договором № 521523 від 05.12.2014 у розмірі 28623 грн. 17 коп. підтверджуються наявними в матеріалах справи, та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Київенерго в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Національний житлово-комунальний стандарт суми основного боргу у розмірі 33623 грн. 17 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 28623 грн. 17 коп.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 912 грн. 95 коп. та інфляційні втрати у розмірі 4097 грн. 20 коп. за загальний період нарахування з лютого 2016 року по квітень 2017 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Київенерго в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Національний житлово-комунальний стандарт 3% річних у розмірі 912 грн. 95 коп. та інфляційних втрат у розмірі 4097 грн. 20 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, оскільки спір у даній справі виник у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем вартості поставленої позивачем теплової енергії у розмірі 5000 грн. 00 коп., що була оплачена відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду та після порушення провадження у даній справі, судовий збір в частині позовних вимог щодо яких суд дійшов висновку припинити провадження у справі (частина суми основного боргу у розмірі 5000 грн. 00 коп.) покладається на відповідача на підставі ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

В іншій частині позовних вимог - судовий збір покладається на відповідача на підставі ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч.ч. 1, 2 ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Національний житлово-комунальний стандарт суми основного боргу у розмірі 5000 грн. 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Національний житлово-комунальний стандарт (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 13-А; ідентифікаційний код: 39189533) на користь Публічного акціонерного товариства Київенерго (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код: 00131305) суму основного боргу у розмірі 28623 (двадцять вісім тисяч шістсот двадцять три) грн. 17 коп., 3% річних у розмірі 912 (дев'ятсот дванадцять) грн. 95 коп., інфляційні втрати у розмірі 4097 (чотири тисячі дев'яносто сім) грн. 20 коп. та судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 17.07.2017

Суддя І.М. Отрош