Ухвала

від 28.11.2017 по справі 910/7950/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

28.11.2017Справа №910/7950/17

За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю Національний житлово-комунальний стандарт пророзстрочку виконання рішення у справі №910/7950/17 за позовомПублічного акціонерного товариства Київенерго доТовариства з обмеженою відповідальністю Національний житлово-комунальний стандарт простягнення 38 633,32 грн. Суддя Демидов В.О.

Представники сторін: від позивача:Шмигельська С.М. (дов. №17071905 від 19.07.2017 р.); від відповідача (заявник):не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Київенерго звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Національний житлово-комунальний стандарт про стягнення 38 633,32 грн., з яких 33 623,17 грн. основного боргу, 912,95 грн. 3% річних та 4 097,20 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.07.2017 р. у справі №910/7950/17, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Національний житлово-комунальний стандарт на користь Публічного акціонерного товариства Київенерго суму основного боргу у розмірі 28 623,17 грн., 3% річних у розмірі 912,95 грн., інфляційні втрати у розмірі 4 097,20 грн. та судовий збір у розмірі 1 600,00 грн. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Національний житлово-комунальний стандарт суми основного боргу у розмірі 5 000,00 грн. припинено.

28.07.2017 р. на виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

06.11.2017 р. до канцелярії суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Національний житлово-комунальний стандарт в якій заявник просить розстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2017 р. у справі №910/7950/17 строком на шість місяців, а саме з листопада 2017 р. по січень 2018 р.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва №05-23/2982 від 06.11.2017 р. у зв'язку із відпусткою судді Отрош І.М. призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/7950/17, за результатом проведення якого заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Національний житлово-комунальний стандарт про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2017 р. у справі №910/7950/17 передано для розгляду судді Демидову В.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.11.2017 р. суддею Демидовим В.О. прийнято справу №910/7950/17 для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Національний житлово-комунальний стандарт про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2017 р. до свого провадження та призначено розгляд заяви на 28.11.2017 р.

27.11.2017 р. представником позивача через загальний відділ суду подано письмові пояснення по суті поданої заяви, відповідно до змісту яких проти розстрочки виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2017 р. у справі №910/7950/17 строком на шість місяців не заперечує.

Представник позивача в судове засідання 28.11.2017 р. з'явився, надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача (заявника), що належним чином повідомлений про час та місце розгляду заяви, в судове засідання 28.11.2017 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

З огляду на те, що неявка відповідача (заявника) у судове засідання 28.11.2017 р. не перешкоджає вирішенню питання про розстрочку виконання рішення суду, а в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення заяви, остання на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши відповідну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Національний житлово-комунальний стандарт про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2017 р. у справі №910/7950/17, виходячи з наступного.

Приписами ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Тобто, підставами задоволення заяви про розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим.

Статтею 129 1 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

В силу вимог ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Отже, з правових конструкцій вказаних статей випливає, що судові рішення можуть прийматися у формі: рішень, ухвал, постанов та є обов'язковими до виконання на всій території України.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Пунктом 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України визначено, що господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

У підпункті 7.1.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України визначено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Відповідно до п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, у п. 10 постанови пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 р. Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження визначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання, суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

У пункті 2.3 мотивувальної частини рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 Справа №1-7/2013 Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Акціонерної компанії Харківобленерго щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України Про виконавче провадження , наведено висновок про те, що підставою для застосування статті 36 Закону України Про виконавче провадження є наявність об'єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень. За судовою практикою до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім'ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як вже було встановлено судом, рішенням господарського суду міста Києва від 11.07.2017 р., позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Національний житлово-комунальний стандарт на користь Публічного акціонерного товариства Київенерго суму основного боргу у розмірі 28 623,17 грн., 3% річних у розмірі 912,95 грн., інфляційні втрати у розмірі 4 097,20 грн. та судовий збір у розмірі 1 600,00 грн. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Національний житлово-комунальний стандарт суми основного боргу у розмірі 5 000,00 грн. припинено.

28.07.2017 р. на виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва видано наказ.

06.11.2017 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Національний житлово-комунальний стандарт надійшла заява про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2017 р. у справі №910/7950/17 згідно змісту якої заявник просить розстрочити виконання зазначеного рішення суду строком на шість місяців, а саме з листопада 2017 р. по січень 2018 р., яка обґрунтована важким фінансовим становищем підприємства.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши подані матеріали та докази в їх сукупності та враховуючи, посилання заявника на обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, суд дійшов висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Національний житлово-комунальний стандарт про розстрочку виконання рішення від 11.07.2017 р. у справі №910/7950/17.

Задовольняючи заяву відповідача, суд приймає до уваги і ту обставину, що при застосуванні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України щодо відстрочки виконання вказаного рішення є більш вірогідним і є підстави вважати, що будуть здійснені заходи по його належному та своєчасному виконанню.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Національний житлово-комунальний стандарт про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2017 р. у справі №910/7950/17 задовольнити повністю.

2. Розстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2017 р. у справі №910/7950/17 за наступним графіком сплати Товариством з обмеженою відповідальністю Національний житлово-комунальний стандарт заборгованості у розмірі 28 623,17 грн.:

до 30.11.2017 р. - 4 800,00 грн.;

до 31.12.2017 р. - 4 800,00 грн.;

до 31.01.2018 р. - 4 800,00 грн.;

до 28.02.2018 р. - 4 800,00 грн.;

до 31.03.2018 р. - 4 800,00 грн.;

до 30.04.2018 р. - 4 623,17 грн.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення господарським судом та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя В.О. Демидов