Рішення

від 11.07.2017 по справі 910/9981/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2017Справа №910/9981/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Моноцерос

до Товариства з обмеженою відповідальністю Діджімедіа

про стягнення 40.570,94 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Братківський К.С., довіреність № б/н від 12.06.2017

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Моноцерос про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Діджімедіа 20.813,40 грн. боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору про надання послуг № ISG1 від 21.04.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2017 порушено провадження у справі № 910/9981/17 та призначено її до розгляду на 11.07.2017.

Позивачем 07.07.2017 до відділу діловодства суду подано додаткові документи по справі.

Відповідач у поданому 10.07.2017 до відділу діловодства суду відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що борг виник внаслідок певних фінансових труднощів про що було повідомлено позивача та запевнено про те, що борг буде сплачено частинами у найкоротший термін. При цьому вказує, що відповідачем починаючи з травня 2017 року було здійснено оплату послуг на загальну суму 12.835,36 грн.

Позивачем 11.07.2017 до відділу діловодства суду у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 40.570,94 грн. боргу.

Позивач в судовому засіданні 11.07.2017 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 11.07.2017 не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду від 22.06.2017 надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення № 0103041968951 на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01033, м. Київ, вул. Гайдара, 50, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 22.06.2017, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 26.06.2017, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103041968951.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 11.07.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Діджемедіа (далі - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Моноцерон (далі - позивач) укладено договір про надання послуг № ISG1 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору позивач зобов'язується надати відповідачу послуги з доступу до рекламних площ на інтернет-ресурсах партнера з правом розміщення на них реклами клієнтів відповідача, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги на умовах, визначені цим договором.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг за січень, лютий та березень 2017 року, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 40.570,94 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 9.1. договору договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016, а в частині виконання взаємних зобов'язань - до їх повного виконання.

Відповідно до п. 9.2. договору якщо жодна зі сторін не повідомить письмово іншу сторону за 1 (один) місяць до закінчення строку дії договору про свій намір не продовжувати строк дії договору, він вважається автоматично продовжений на кожний наступний календарний рік.

Сторонами доказів в підтвердження виявлення небажання продовжувати договірні правовідносини не подано.

Позивач надав відповідачу в січні, лютому та березні 2017 року рекламні послуги в мережі Інтернет на загальну суму 46.770,94 грн., відповідач сплатив лише 6 200,00 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 40 570,94 грн.

Розрахунки між сторонами здійснюються у такому порядку:

Згідно з п. 3.4.1 договору до 10 (десятого) числа наступного за звітним періодом місяця відповідач у електронній формі на електронний адрес позивача надсилає позивачу звіт про кількість проведених протягом звітного періоду рекламних компаній, зразок якого наведений в додатку до договору.

Відповідно до п. 3.4.2. договору позивач протягом 3 (трьох) календарних днів після отримання звіту затверджує звіт та надсилає його у двох оригіналах та підписаних позивачем примітках відповідача разом із підписаним актом наданих послуг (або актах з іншою назвою але відповідним змістом) (далі-акт).

Згідно з п. 3.4.3. договору відповідач у трьохденний строк від дати отримання акту зобов'язується розглядати акти та у відсутності заперечень, повернути підписаний примірник акту наданих послуг позивачу. У разі наявності заперечень щодо наданих позивачем послуг відповідач у зазначений строк складає про це письмове вмотивоване заперечення та надсилає його позивачу. Протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання позивачем мотивованого заперечення, сторони додатково погоджують строк виправлення недоліків. У разі ненадання акту або мотивованого заперечення до нього в зазначений термін, послуги вважаються наданими в повному об'ємі та належної якості.

Відповідно до п. 3.4.4. договору протягом 90 (дев'яноста) календарних днів з дати підписання обома сторонами акта на підставі затвердженого звіту відповідач перераховує на поточний рахунок позивача суму вартості послуг партнера, що визначена у відповідному додатку до цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 53.406,30 грн., що підтверджується наступними актами прийому-передачі наданих послуг:

від 31.01.2017 на суму 18.635,36 грн.,

від 28.02.2017 на суму 8.813,40 грн.,

від 31.03.2017 на суму 25.562,18 грн.,

від 31.03.2017 на суму 395,36 грн.

Відповідач здійснив оплату наданих послуг лише частково в розмірі 12.835,36 грн., що не заперечується обома сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором вартість наданих послуг сервісного обслуговування у визначений договором строк повністю не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 40.570,94 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в розмірі 40.570,94 грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З приводу посилань відповідача на необхідність врахування тієї обставини, що ним здійснено оплату вартості наданих послуг в розмірі 12.835,36 грн. слід зазначити, що позивачем при пред'явленні вимог враховано оплату відповідачем послуг на цю суму.

Щодо наявності у відповідача певних фінансових труднощів слід зазначити, що у відповідності до п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України не вважаються обставинами, які звільняють боржника від відповідальності, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Моноцерос обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Діджімедіа (01033, м. Київ, вул. Гайдара, 50, код ЄДРПОУ 37924243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Моноцерос (03148, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 15-А, гуртожиток, код ЄДРПОУ 40437063) 40.570 (сорок тисяч п'ятсот сімдесят) грн. 94 коп. основного боргу та 1.600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Повне рішення складено 17.07.2017

Суддя В.В.Сівакова