Рішення

від 29.06.2017 по справі 910/7395/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2017Справа №910/7395/17

За позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"; До Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Сервістех"; Простягнення 51 241 888,31 грн. Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача:Щиголь М.В., представник за довіреністю від 27.01.2017 № 03-22/7-129; Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулося до суду з позовом про розірвання укладеного з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Сервістех" договору будівництва насосно-фільтраційної станції ЦЗС (будівельні роботи) від 3.12.2015 № 37-14/5-21, стягнення 27 077 399,51 грн. попередньої оплати та 6 766 056,87 грн. штрафу у зв'язку з порушенням відповідачем договірних зобов'язань та строків виконання робіт.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/7395/17 від 11.05.2017, яку призначено до розгляду на 01.06.2017.

Ухвалою від 01.06.2017 розгляд справи було відкладено на 20.06.2017 у зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних документів.

16.06.2017 відповідач звернувся до суду з клопотанням про перенесення дати розгляду справи у зв'язку з відрядженням керівника.

20.06.2017 у судовому засіданні представник позивача подав заяву про зміну предмету позову, згідно з якою позивач просить суд стягнути з відповідача 27 077 399,51 грн. невикористаного авансу як безпідставно набутого майна та 24 164 488,80 грн. 25 %-го штрафу за відмову від виконання робіт.

Оскільки про зміну предмету позову від 20.06.2017 № 35-22/2-179 позивач заявив в установленому законодавством порядку з дотриманням процесуальних вимог, така заяву була прийнята до розгляду судом.

Відповідно до ухвали від 20.06.2017 розгляд справи було відкладено на 29.06.2017 через неявку відповідача та неподання відзиву на позовну заяву.

27.06.2017 від відповідача надійшло до суду клопотання про перенесення дати розгляду справи у зв'язку з терміновою виробничою необхідністю та продовженням терміну відрядження директора на 14 днів.

У судове засідання, призначене на 29.06.2017, відповідач уповноваженого представника не направив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, а тому, зважаючи на обмеженість процесуальних строків вирішення спору та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

При цьому, клопотання відповідача про перенесення дати розгляду справи не може бути задоволене судом, у зв'язку з таким.

Відповідно до ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Суд враховує, що відповідач своєчасно та в установленому порядку неодноразово викликався до суду і був зобов'язаний подати відзив на позовну заяву та документи на підтвердження своїх можливих заперечень проти позову ще з 11.05.2017, тобто, завчасно. Отже, відповідач мав достатньо часу для подання до суду пояснень з викладенням своєї правової позиції по суті спору та документів на їх підтвердження. Більше того, відповідач та не обмежений кількістю осіб, які можуть представляти його інтереси в суді і причини його повторної неявки не видаються поважними.

29.06.2017 суд перейшов до розгляду спору по суті, в ході чого представник позивача підтримав позовні вимоги, змінені за заявою від 20.06.2017 № 35-22/2-179 та просив стягнути з відповідача 27 077 399,51 грн. невикористаного авансу та 24 164 488,80 грн. договірної неустойки. Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача посилався на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК Сервістех" договору підряду та свою односторонню відмову від нього, вчинену згідно з заявою від 13.05.2017 № 01-22-1931, на обов'язок відповідача повернути про авансовані суми згідно з п.п. 5.1.1, 5.2.1, п. 13.7 договору, ч. 1 ст. 693, ч. 2 ст. 849, ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України та на обов'язок відповідача оплатити 25 %-ий штраф за відмову від договору.

На підтвердження заявлених вимог суду було подано договір з додатками, листування сторін, платіжні документи про перерахування авансу.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" в якості замовника та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК Сервістех" в якості підрядника 30.12.2015 року уклали договір "Будівництво насосно-фільтраційної станції ЦЗС (будівельні роботи)" № 37-14/5-21 (надалі - договір), за умовами якого підрядник зобов'язався виконати в повному обсязі роботи по об'єкту "Будівництво насосно-фільтраційної станції ЦЗС" ()08300, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль") на свій ризик власними і залученими силами та засобами відповідно до Робочої документації "Будівництво насосно-фільтраційної станції ЦЗС" та здати роботи замовнику в обумовлені договором строки, а замовник - зобов'язується прийняти та оплатити виконані якісно роботи на умовах даного договору. До таких робіт належить будівництво насосно-фільтраційної станції ЦЗС, а саме: будівельні роботи включаючи постачання матеріальних ресурсів та обладнання (устаткування).

Згідно з п.п. 3.1-3.2 договору його ціна складає 96 657 955,20 грн., є динамічною, що може бути змінена за взаємною згодою сторін і включає в себе будівельні роботи - 11 169 556,80 грн. та обладнання - 85 488 398,40 грн.

Укладеним договором передбачалося поетапна оплата робіт, а саме: 30 % від вартості робіт (3 350 867,04 грн.) та 30 % вартості обладнання (25 646 519,32 грн.) перераховуються замовником протягом 15-ти банківських днів після надання замовником акту-допуску, передачі замовником підрядникові підрядної документації, а також за умови отримання дозволу на виконання будівельних робіт та надання підрядником оригіналу банківської гарантії повернення авансу (п.п. 5.1.1, 5.2.1).

Після повного закриття авансового платежу (форма КБ-2в, форма КБ-3) замовник здійснює проміжні платежі підряднику за фактично виконані роботи на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2В), довідки про вартість виконаних робіт та витрати (форма КБ-3) протягом 30-ти календарних днів з дати підписання цих документів (п.п. 5.1.2).

За фактично поставлене обладнання замовник здійснює проміжні платежі після повного закриття авансового платежу (типова форма № М-15 та/або акт здачі-приймання змонтованого обладнання) протягом 30-ти календарних днів з дати підписання цих документів (п.п. 5.2.1).

Після сплати сумарного платежу у розмірі 95 % ціни будівельних робіт, розрахунки припиняються, а остаточний розрахунок за виконані роботи в розмірі 5 % від ціни будівельних робіт та від ціни обладнання замовник сплачує підряднику протягом 30-ти календарних днів з дати отримання сертифікату відповідності про готовність об'єкта до експлуатації (п.п. 5.1.3, 5.2.2).

Строк виконання робіт, за умовами п. 6.1 договору, становить 180-т календарних днів з дати перерахування замовником авансу згідно з п.п. 5.1.1, 5.2.1.

Строк дії договору було встановлено у п. 17.1 договору, де вказувалося, що він набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками та закінчує строк дії 31.12.2016.

Згідно з оформленими в установленому порядку додатковими угодами строк виконання робіт та строк дії договору було продовжено до 31.12.2017.

Як вказано у позовній заяві, зміна строків договору відбувалася неодноразово у зв'язку з тим, що підрядник не приступав до виконання робіт.

Матеріалами справи підтверджується, що 30.12.2016 позивач перерахував відповідачу 3 350 867,04 грн. попередньої плати за будівельні роботи та 25 646 519,52 грн. попередньої плати за обладнання (платіжні доручення № 9322 та 9323 приєднані до позовної заяви).

За твердженнями позивача, станом на час розгляду справи договір сторін є розірваним в односторонньому порядку замовником через невиконання підрядником будівельних робіт, аванс не освоєний, роботи не виконані, тобто має місце порушення договірних зобов'язань з боку відповідача, а тому, посилаючись на п.п. 7.2.6, п. 13.6, 13.7 договору, позивач просить стягнути з відповідача попередню плату та договірну неустойку.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

З умов договору сторін слідує, що між ними виникли правовідносини з договору підряду, які підпадають під правове регулювання глави 61 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що договір, з якого виник спір, був укладений сторонами за переддоговірною процедурою.

Як вказано у позовній заяві, зміна строків договору відбувалася неодноразово у зв'язку з тим, що підрядник не приступав до виконання робіт.

Матеріалами справи де мітяться копії додаткових угод №№ 2, 3,4 до договору від 30.12.2015, підтверджується, що таке відтермінування строків здачі робіт та дії самого договору у липні 2016, грудні 2016 та лютому 2017.

Позивачем було подано суду лист відповідача від 05.05.2017 № 217/05, в якому в якості відповіді на звернення Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" від 05.05.2017 № 01-22-1710 про поновлення виконання робіт, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК Сервістех" вказало, що не може приступити до виконання робіт без внесення змін у договір від 30.12.2015 № 37-14/5/21 в частині збільшення розміру фінансування на підставі позитивного експертного звіту ДП "Укрдержбудекспертиза" від 13.04.2017 № 00-1972-16/13.

На описаний лист позивач надав відповідь від 13.05.2017 № 01-22-1931, якою повідомив, що відповідно до ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі, за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переддоговірної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі. У своїй відповіді, посилаючись на порушення відповідачем обов'язку з виконання робіт та вказуючи на відмову відповідача виконувати роботи за договором, Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" зажадало від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Сервістех" сплати 25 %-го штрафу згідно з п. 13.6 договору та повернення 27 077 399,51 грн. авансу (за вирахуванням часткового виконання на суму 1 599 989,21 грн. та 319 997,87 грн.). Також, позивач повідомив про розірвання договору в односторонньому порядку відповідно до п.п. 7.2.6 договору.

Відповіді на вказаний лист відповідач не представив.

Так, у п.п. 7.2.6 договору передбачено право замовника на дострокове розірвання договору в односторонньому порядку у разі невиконання підрядником зобов'язань, про що замовник має достроково повідомити підрядника за 20-ть робочих днів до дати розірвання.

У п.п. 13.6 договору сторони погодили, що у випадку відмови підрядника від виконання робіт частково або повністю, він зобов'язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 25 % від ціни договору, тобто 24 164 488,80 грн.

Доказів зміни ціни договору суду подано не було.

Частиною 1 ст. 846 Цивільного кодексу України унормовано, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Строк виконання підрядних робіт є однією з істотних умов договору підряду та, як встановлено судом, сторони не вносили зміни до договору в частині строків виконання робіт (додаткові угоди про зміну строків до матеріалів справи подані не були).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У ст. 610 Цивільного кодексу України вказується, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Обов'язок доведення обставин, на які посилається сторона у спорі для підтвердження своїх вимог і заперечень покладено на неї чинним законодавством (ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач, який своєчасно і належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, не подав суду спростувань вказаних позивачем обставин, так само як і доказів належного і своєчасного виконання зобов'язань з виконання робіт за договором від 30.12.2015 № 37-14/5-21.

Розглядаючи заявлений спір суд враховує, що відповідач не подав суду жодних доказів на підтвердження освоєння сум попередньої плати за договором, встановлення на об'єкті устаткування та обладнання, не подав документів на підтвердження ходу будівництва, відповідних актів, журналів тощо.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач неодноразово допускав прострочення за договором, що зумовлювало необхідність укладення додаткових угод про продовження строків дії договору.

Частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду

Як вказувалося вище, укладений сторонами договір передбачає можливість його розірвання замовником в односторонньому порядку за умови дострокового попередження про це підрядника за 20-ть робочих днів.

Оскільки позивач повідомив відповідача про розірвання договору в односторонньому порядку згідно з п.п. 7.2.6 листом від 13.05.2017, а відповідач не надав жодної відповіді, договір сторін є розірваним з 13.06.2017.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідальність у вигляді 25 % штрафу від ціни договору за повну або часткову відмову від виконання робіт сторони у погодили у п. 13.6 договору.

Зважаючи на обставини фактичної відмови відповідача від виконання підрядних робіт, з огляду на умови даного договору та враховуючи дію наведених приписів законодавства, заявлені вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 24 164 488,80 грн. видаються правомірними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, правомірними є позовні вимоги про повернення невикористаної суми попередньої плати в розмірі 27 077 399,51 грн., яку позивач мотивував як вимогу про стягнення збитків за ч. 2 ст. 849, так і з посиланням на ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Оскільки до договірних правовідносин ст. 1212 Цивільного кодексу України не підлягає застосуванню, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в цій частині як вимоги про стягнення збитків.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України якщо учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати , зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Враховуючи порушення відмову відповідача від виконання робіт за договором та перерахування попередньої плати, яка не була використана відповідачем, позивачем є управненою по відношенню до відповідача особою.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду (ст. 225 Господарського кодексу України).

Заявляючи вимоги про стягнення збитків, позивач просить стягнути з відповідача суму, що відповідає перерахованим коштам за договором за вирахуванням часткового виконання в розмірі 1 599 989,21 грн. та 319 997,84 грн., а тому, з огляду на порушення договірної дисципліни, допущену відповідачем, враховуючи надіслання відповідачеві повідомлення про відмову від договору та відсутність відповіді, суд погоджується з правовою позицією Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та вважає за належне задовольнити заявлені позовні вимоги повністю.

В порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача. При цьому, надмірно сплачена сума судового збору підлягає поверненню на користь платника з Державного бюджет України в установленому законодавством порядку в разі його звернення.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Сервістех" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 21, ідентифікаційний код 33330741) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08307, Київська обл., м. Бориспіль, ідентифікаційний код 20572069) 27 077 399 (двадцять сім мільйонів сімдесят сім тисяч триста дев'яносто дев'ять) грн. 51 грн. збитків, 24 164 488 (двадцять чотири мільйони сто шістдесят чотири тисячі) грн. 80 коп. штрафу та 240 000 (двісті сорок тисяч) грн. судового збору. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 14.07.2017 р.