Постанова
від 17.07.2017 по справі 908/2647/16
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2017 справа № 908/2647/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3В , секретар судового засідання за участю представників сторін: від апелянта: від боржника: від ліквідатора: ОСОБА_4 не з'явились; не з'явились; не з'явились; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, м. Київ на постанову господарського суду Запорізької області від 21.10.2016 у справі№ 908/2647/16 (суддя Черкаський В.І.) за заявою боржникаОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "АПТ Імпекс , м. Запоріжжя пробанкрутство

В С Т А Н О В И В :

Постановою господарського суду Запорізької області від 21.10.2016 року у справі № 908/2647/16 визнано боржника - ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "АПТ Імпекс , м. Запоріжжя банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором ТОВ АПТ Імпекс , м. Запоріжжя голову ліквідаційної комісії ОСОБА_6 ОСОБА_7.

Не погодившись з постановою, прийнятою судом першої інстанції, Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі за текстом - ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві) звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 21.10.2016 року у справі № 908/2647/16, а провадження у справі про банкрутство ТОВ "АПТ Імпекс" припинити.

В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що постанова господарського суду Запорізької області від 21.10.2016 року винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України, ст. 60 ГК України та ст. ст. 1, 38, 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закон), без з'ясування всіх обставин справи, та підлягає скасуванню.

Апелянт зазначає, що боржником не було дотримано при зверненні до суду першої інстанції із заявою про порушення справи про банкрутство загальних правил проведення ліквідації підприємства, передбачених ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", порушено норми ст. ст. 104, 105, 110, 111 ЦК України, оскільки боржником до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не додані документи, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності; ліквідаційний баланс підприємство до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві не подавало; господарським судом першої інстанції не перевірено належним чином наявність у боржника на час порушення провадження у справі про банкрутство ознак неплатоспроможності.

Крім того, апелянт вказує на те, що відсутня інформація щодо здійснення запиту на автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справі про банкрутство ТОВ АПТ Імпекс .

Також, апелянт зазначає, що станом на 26.10.2016р. ТОВ "АПТ Імпекс" має податковий борг з ЄСВ у розмірі 1071,36 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2016 року для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію у складі: ОСОБА_8 - головуючий (суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_9

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2016 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду № 1674 від 09.12.2016 року через неможливість головуючого судді М'ясищева А.М. продовжувати розгляд справи на підставі ухваленого 08.12.2016 року Вищою радою юстиції рішення про його звільнення у зв'язку із поданням заяви про відставку призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2016 року для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію у складі: ОСОБА_10 - головуючий (суддя-доповідач), ОСОБА_11, ОСОБА_12

Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду № 749 від 12.05.2017р., у зв'язку з неможливістю головуючого судді у справі ОСОБА_10 продовжувати розгляд справи через перебування у відпустці на день слухання справи - 16.05.2017р., призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2017 року для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію у складі: ОСОБА_1 - головуючий (суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3 - судді - члени колегії.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 16.05.2017р. розгляд справи відкладався.

Представники апелянта, боржника та ліквідатора у призначене судове засідання 12.07.2017 року не з'явились.

Відповідно до ст. 98 ГПК України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Явка сторін у судове засідання не визнавалася судом обов'язковою.

Враховуючи те, що явка сторін судом не визнавалася обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі зазначених представників.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "АПТ Імпекс" (69001, м. Запоріжжя, б. Шевченка, 31, поштова адреса - 02121, м. Київ - 121, а/с 113, код ЄДРПОУ 35008511) зареєстроване 27.03.2007 за № 10731020000012991.

27.07.2016 року рішенням загальних зборів учасників прийнято рішення про ліквідацію боржника (протокол № 5 від 27.07.2016), головою ліквідаційної комісії призначено ОСОБА_6 ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: AZ 0600, Республіка Азербайджан, Ахсуйський район, м. Ахсу, вул. Узеіра Гаджибекова, 9, поштова адреса - 02121, м. Київ - 121, а/с 113).

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11.08.2016 підтверджується внесення до реєстру рішення учасників щодо припинення боржника - 27.07.2016. Строк на заявлення кредиторських вимог встановлено до 30.09.2016 року.

Про ліквідацію ТОВ "АПТ Імпекс" боржником були повідомлені: Головне управління регіональної статистики, м. Київ, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області.

З письмовою претензією про визнання вимог до боржника у встановлені строки звернувся кредитор - ТОВ «Голден Фройндшафт» (код за ЄДРПОУ 33777586) на загальну суму - 70 500 грн. Зазначена заборгованість виникла на підставі договору № 1/06-15 на надання інформаційних (консультаційних) послуг від 01.06.2015, актів про виконання робіт від 01.07.2015, 31.07.2015, 01.09.2015, акта звірки сторін станом на 07.09.2016.

Загальна сума кредиторської заборгованості боржника відповідно до наявних у підприємств первинних документів, заяв кредиторів, яка визнається боржником в повному обсязі, становить 70 500 грн.

Зазначені грошові вимоги були визнані боржником повністю та включені до проміжного ліквідаційного балансу від 30.09.2016.

В ході ліквідаційної процедури ліквідаційною комісією була проведена інвентаризація активів Боржника, про що складені інвентаризаційні описи та акти від 31.08.2016.

На виконання вимог ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторів головою ліквідаційної комісії складений проміжний ліквідаційний баланс підприємства станом на 30.09.2016 року, підписаний головою ліквідаційної комісії. Рішенням загальних зборів учасників від 30.09.2016 (протокол № 6 від 30.09.2016) він затверджений.

Із заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, матеріалів інвентаризації, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 11.08.2016 № 45746520, витягу з Єдиного державного реєстру МВС України від 02.08.2016, довідок боржника, вбачається, що відповідно до проміжного балансу підприємства за станом на 30.09.2016 загальна сума кредиторської заборгованості боржника, що не оспорюється, складає 70 500 грн., вартість активів - 0 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.10.2016 року прийнято заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду, підготовче засідання призначене на 21.10.2016 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.10.2016 року порушено провадження у справі № 908/2647/16 про банкрутство ТОВ "АПТ Імпекс" на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Як вже зазначалось, постановою господарського суду Запорізької області від 21.10.2016року у справі № 908/2647/16 визнано банкрутом ТОВ "АПТ Імпекс" (69001, м. Запоріжжя, б. Шевченка, 31, поштова адреса - 02121, м. Київ - 121, а/с 113, код ЄДРПОУ 35008511); відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором ТОВ "АПТ Імпекс" голову ліквідаційної комісії ОСОБА_6 ОСОБА_7.

Приймаючи оскаржувану постанову, судом першої інстанції зазначено, що боржник не має на момент порушення справи про банкрутство майна, достатнього для погашення вимог кредиторів, а тому слід визнати ТОВ АПТ Імпекс банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду не погоджується з даним висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі за текстом - Закон про банкрутство) передбачені особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Згідно з ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідне правило передбачено ч. 3 ст. 110 ЦК України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Отже, спрощена процедура банкрутства, яка передбачена ст. 95 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону, а докази на підтвердження всіх цих передумов для порушення провадження в порядку цієї статті подаються саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Згідно з ч. 2 ст. 95 Закону про банкрутство за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Рішення про недостатність майнових активів боржника для задоволення вимог кредиторів приймається власником підприємства за результатами складання проміжного ліквідаційного балансу, а складанню проміжного ліквідаційного балансу, в свою чергу, повинно передувати виконання головою ліквідаційної комісії вимог визначених в п. 1 - 8 ст. 111 Цивільного кодексу України, при цьому, виконання вказаних вимог цивільного законодавства в обов'язковому порядку повинно бути підтверджено належними та допустимими доказами в розумінні ст. 32 ГПК України.

Незалежно від процедури банкрутства боржника при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в суді повинен бути доведений факт неоплатності боржника, як того вимагає ст. 205 ГК України, відповідно до положень ч. 4 якої суб'єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.

Також, відповідно до приписів абз. 3 ст. 1 Закону про банкрутство суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Відповідно до ст. 33 та ст. 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, в порушення вимог Закону про банкрутство, розглядаючи заяву про порушення провадження у справі про банкрутство за спеціальною процедурою відповідно до ст. 95 Закону та визнаючи боржника - ТОВ "АПТ Імпекс" банкрутом, судом першої інстанції належним чином не було перевірено дотримання процедури добровільної ліквідації юридичної особи, фінансово-майновий стан боржника належним чином не досліджувався, не було перевірено, чи мало підприємство боржника станом на день прийняття рішення його засновником про ліквідацію недостатньо грошових коштів та іншого ліквідаційного майна для здійснення розрахунків з кредиторами.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство, яка має універсальний характер, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.

Отже, нормами Закону про банкрутство встановлено додаткову вимогу щодо заяви боржника у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство (у тому числі за ст. 95 Закону) - обов'язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі, судового збору, сплаченого кредиторами тощо.

Проте, судом першої інстанції в порушення ст. 11 Закону про банкрутство не надано належної оцінки наданим головою ліквідаційної комісії документам, а саме проміжному ліквідаційному балансу від 30.09.2016 року.

Так, на підставі наявних матеріалів справи колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що за результатами проведеної інвентаризації головою ліквідаційної комісії балансова вартість активів товариства становить 0, 00 грн., кредиторська заборгованість за заявами кредиторів, що надійшли до ОСОБА_5, становить 70 500, 00 грн.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що при зверненні до господарського суду Запорізької області із заявою про порушення справи про банкрутство головою ліквідаційної комісії було сплачено судовий збір у сумі 13 780,00 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи квитанція № 79878818 від 30.09.2016 року, з визначенням платника: ТОВ "АПТ Імпекс через ОСОБА_6 ОСОБА_7.

З наведеного слідує, що голова ліквідаційної комісії складаючи ліквідаційний баланс 30.09.2016 року , з визначенням активу 0,00 грн. сплатив 30.09.2016 року грошові кошти в сумі 13 780,00 грн., у якості судового збору, від імені ТОВ "АПТ Імпекс" за відсутності відображення вказаної суми в інвентаризаційному описі та в проміжному ліквідаційному балансі при звернення до суду першої інстанції в порядку процедури добровільної ліквідації за рішенням власника.

Доказів отримання боржником наявних грошових коштів в сумі 13 780,00 грн. станом на 30.09.2016 року, документального оформлення та обліку вказаної суми матеріали справи не містять.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що внесені грошові кошти в касу, для сплати судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство, в розмірі 13 780,00 грн., взагалі не відображені в обліку та в проміжному ліквідаційному балансі боржника.

Рух цих коштів відбувався поза межами процедури ліквідації, що суперечить положенням п. 8 - 10 ст. 111 Цивільного кодексу України.

В порушення вищевказаних вимог Закону про банкрутство, ліквідатором ТОВ "АПТ Імпекс" саме при зверненні із заявою про порушення провадження у даній справі не надано доказів наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство.

Суд першої інстанції не врахував, що відсутність у боржника активу, достатнього для покриття судових витрат, саме на момент звернення боржника із заявою про порушення справи про банкрутство, виключає можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство, в силу імперативних приписів ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство.

При цьому, приписи ч. 1 ст. 15 Закону про банкрутство визначають підстави для повернення заяви про порушення справи про банкрутство у випадку встановлення невідповідності заяви змісту вимог, зазначених у цьому Законі.

Так, у відповідності до ч. 7 ст. 16 Закону про банкрутство суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, передбачених ст. 15 цього Закону.

Відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат, виключає можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство в силу імперативних приписів ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство.

При винесенні оскарженої постанови місцевий господарський суд наведеного не врахував й натомість, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, помилково визнав їх достатніми для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Вказані вище обставини не відображення існуючого активу та руху коштів поза межами ліквідаційної процедури свідчать про те, що проміжний ліквідаційний баланс не відповідає приписам ч. 8 ст. 111 ЦК України, у зв'язку з чим, на підставі наявних у справі матеріалів неможливо з'ясувати реальний фінансовий стан боржника. А відтак, колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитися з висновками місцевого господарського суду щодо наявності доказів на підтвердження всіх передумов для порушення провадження в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, обґрунтованості неплатоспроможності боржника, перевищення пасиву над активами боржника та як наслідок визнання його банкрутом.

Отже, здійснене у справі провадження не може вважатися законним з моменту його порушення.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що головою ліквідаційної комісії про припинення діяльності ТОВ "АПТ Імпекс" повідомлені лише Головне управління регіональної статистики, м. Київ, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області.

Згідно положень п. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Головою ліквідаційної комісії не надано доказів проведення звірки розрахунків по платежам в бюджет, наприклад такого доказу як даних електронного кабінету платників податків та обов'язкових платежів.

За відсутності вказаних відповідей вищезазначених державних установ, фіскальних органів щодо наявності чи відсутності заборгованості неможливо дійти до висновку про правильність внесення головою ліквідаційної комісії відповідних відомостей в проміжний ліквідаційний баланс від 30.09.2016 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

Відповідно до п. 5 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №879 від 02.09.2014 року (надалі Положення про інвентаризацію), інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Положення про інвентаризацію передбачено, що для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

В порушення вищевказаних вимог інвентаризація майна ТОВ "АПТ Імпекс" була проведена ліквідатором одноособово, без створення інвентаризаційної комісії та без участі матеріально відповідальної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 111 ЦК України під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Судом першої інстанції не було з'ясовано, якими належними та допустимими доказами, що мають бути долучені до заяви про порушення провадження у справі, підтверджується закриття боржником рахунків в банках.

Так, відповідно до п. 20.4 гл. 20 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 року за №1172/8493 встановлено, що у разі припинення юридичної особи внаслідок її ліквідації для проведення ліквідаційної процедури використовується один поточний рахунок юридичної особи, що ліквідовується, визначений комісією з припинення (ліквідатором, ліквідаційною комісією тощо)

Закриття інших рахунків, які не використовуються для проведення ліквідаційної процедури, здійснюється ліквідатором (ліквідаційною комісією) на підставі заяви про закриття рахунку, підписаної особою, яка згідно з рішенням учасників юридичної особи, суду або органу, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, призначена ліквідатором (за умови проведення ідентифікації та верифікації), та копії рішення учасників, суду або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами про ліквідацію юридичної особи, засвідченої нотаріально або органом, який прийняв таке рішення. Додатково подається картка із зразками підписів і відбитка печатки (додаток 2), засвідчена нотаріально, якщо на рахунку є залишок коштів.

Поточний рахунок, який використовувався для проведення ліквідаційної процедури, закривається ліквідатором на підставі його заяви про закриття поточного рахунку.

Згідно з п.11.16 "Порядку обліку платників податків та зборів", затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України №1588 від 09.12.2011 року (в редакції наказу Міністерства фінансів України N 462 від 22.04.2014 року "Про внесення змін до Порядку обліку платників податків та зборів"), належним доказом наявності відкритих /закритих рахунків у боржника є Довідка ДПІ по розрахункових рахунках боржника в банківських установах, розміру залишку коштів та їх закриття.

Проте, докази звернення головою ліквідаційної комісії ТОВ "АПТ Імпекс" до ДПІ для отримання довідки з переліком рахунків юридичної особи боржника та відомостей про їх закриття в матеріалах справи відсутні.

Статтею 111 Цивільного кодексу передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) до моменту затвердження ліквідаційного балансу складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Проте, доказів виконання головою ліквідаційної комісії такого обов'язку, а саме подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності ліквідатором не надано, що не може свідчити про надання доказів на виконання його обов'язку передбаченого п. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України, обов'язковість надання якого визначена ст. 95 Закону про банкрутство.

Колегія суддів також не приймає до уваги посилання ліквідатора ТОВ "АПТ Імпекс" на те, що ДПІ у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, м. Київ не є учасником справи про банкрутство, у зв'язку із чим її права, як контролюючого органу не були порушені з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення господарського суду, яке не набрало законної сили.

Положенням ст. 1 Закону про банкрутство регламентовано, що учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (конкурсні кредитори та боржник), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Вказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників провадження у справі про банкрутство дана стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючим органам державою делеговано повноваження контролю та справляння податків з суб'єктів підприємницької діяльності.

Відкриття ліквідаційної процедури відповідно до ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" має наслідком завершення підприємницької діяльності боржника, що унеможливлює виникнення нових податкових зобов'язань.

Законодавством визначено умови, за наявності яких особа набуває правового статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а також допускає участь у справі про банкрутство інших, крім кредиторів, осіб, чиї інтереси можуть порушуватися в ході здійснення провадження у справі про банкрутство.

З доводів апеляційної скарги вбачається, що ТОВ "АПТ Імпекс" з 29.03.2007р. знаходиться на обліку у ДПІ у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, м. Київ.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла до висновку, що зважаючи на особливості процедури банкрутства в даному випадку (в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), правовий статус ДПІ, як контролюючого органу, передбачений нормами цивільного та податкового законодавства, то хоча скаржник на час розгляду справи і не набув статусу кредитора справі про банкрутство, але оскаржувана постанова стосується його прав та обов'язків.

Тим більше, судом встановлено, що голова ліквідаційної комісії не забезпечила надання документів на перевірку контролюючим органам, в тому числі і органам доходів і зборів, то хоч скаржник і не є учасником провадження у справі про банкрутство, але його право цим порушено і підлягає захисту.

Колегія суддів наголошує, що оскільки вказані документи і докази не були подані ліквідаційною комісією на момент порушення провадження у справі, то, відповідно, не були виконані передумови, необхідні для порушення провадження у справі, отже апеляційний суд позбавлений можливості усунути ці порушення.

Тобто, судом першої інстанцій належним чином не було перевірено дотримання заявником всіх передбачених законом дій, що передують зверненню до суду із заявою про визнання боржника банкрутом на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", також не проведено аналізу активів та пасивів боржника та належним чином не з'ясовано питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів, оскільки визнаючи боржника банкрутом, суд у будь-якому випадку має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів

Крім того, згідно п.2 ст. 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Тобто, виходячи з переліченої норми Закону, стадії порушення провадження у справі про банкрутство та прийняття рішення, щодо застосування подальшої судової процедури, зокрема визнання боржника банкрутом є окремим самостійними стадіями процесу у справі про банкрутство.

В порушення вказаної правової норми, судом першої інстанції в один день 21.10.2016 р. було винесено ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство та постанову про визнання боржника банкрутом, не дотримавшись порядку вказаного Законом.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що при розгляді справи про банкрутство ТОВ "АПТ Імпекс" судом першої інстанції було неповно з'ясовано, а також не доведено обставини, що мають значення для справи, які ним визнані встановленими, що відповідно положень ст. 104 ГПК України є підставою для скасування постанови місцевого господарського суду.

На підставі викладеного та у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та порушення вимог Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом колегія суддів дійшла висновку, що постанова господарського суду Запорізької області від 21.10.2016 року у справі № 908/2647/16 не відповідає нормам матеріального права та обставинам справи, тому вона підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 11 ст. 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", внаслідок того, що господарським судом не встановлено ознак неплатоспроможності боржника, провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню.

У зв'язку з цим, апеляційна Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, м. Київ на постанову господарського суду Запорізької області 21.10.2016 року у справі № 908/2647/16 підлягає задоволенню, а провадження у справі про банкрутство ТОВ "АПТ Імпекс" припиненню.

Керуючись ст.ст. 80, 91, 98, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, м. Київ на постанову господарського суду Запорізької області від 30.09.2016 року у справі № 908/2647/16 - задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 30.09.2016 року у справі № 908/2647/16 - скасувати.

Провадження у справі № 908/2647/16 про банкрутство ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "АПТ Імпекс", м. Запоріжжя - припинити.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Дану постанову направити державному реєстратору - Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (69002, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 84) за місцем знаходження боржника ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "АПТ Імпекс" (код ЄДРПОУ 35008511, м. Запоріжжя, вул. Шевченка, буд. 31) для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про судове рішення про припинення провадження у справі про банкрутство та відновлення стану юридичної особи ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "АПТ Імпкс" (код ЄДРПОУ 35008511) в Єдиному державному реєстрі.

Головуючий С.А. Малашкевич

Судді: Н.В. Будко

ОСОБА_3

СудДонецький апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення17.07.2017
Оприлюднено17.07.2017
Номер документу67763864
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —908/2647/16

Постанова від 14.11.2017

Господарське

Вищий господарський суд України

Куровський C.B.

Ухвала від 12.10.2017

Господарське

Вищий господарський суд України

Куровський C.B.

Ухвала від 18.07.2017

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Малашкевич С.А.

Постанова від 17.07.2017

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Малашкевич С.А.

Ухвала від 02.06.2017

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Малашкевич С.А.

Ухвала від 16.05.2017

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Малашкевич С.А.

Ухвала від 24.04.2017

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Геза Т.Д.

Ухвала від 13.04.2017

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Черкаський В.І.

Ухвала від 22.03.2017

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Черкаський В.І.

Ухвала від 06.03.2017

Господарське

Вищий господарський суд України

Куровський C.B.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні