Ухвала

від 14.07.2017 по справі 163/1772/17

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 163/1772/17

Провадження № 1-кс/163/218/17

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2017 року місто Любомль

Слідчий суддя Любомльського районного суду Волинської області ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши в приміщенні суду клопотання прокурора Любомльського відділу Ковельської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні №42017031110000050,

в с т а н о в и в :

Прокурором внесено клопотання про арешт 6 земельних ділянок та посівів сої на цих ділянках, розташованих за межами населених пунктів Ладинської сільської ради Любомльського району Волинської області.

Клопотання обґрунтоване тим, що в ході проведення досудового розслідування встановлено, що ТОВ «П`ятидні» зайнято біля 10 га земель невитребуваних земельних часток, 78 га земель запасу та резерву сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів Ладинської сільської ради. Вказані земельні ділянки зайняті самовільно, обробляються та використовуються без правовстановлюючих документів. Відомостей про реєстрацію речових прав у Державному земельному кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки відсутні.

На думку прокурора, накладення арешту на сільськогосподарські культури, які наявні на самовільно захоплених земельних ділянках, дасть можливість недопущення знищення, заволодіння сільськогосподарськими культурами та надасть забезпечення подальшого повернення збитків державі.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.

Під час розгляду клопотання встановлено наступне.

Кримінальне провадження по факту самовільного зайняття земельних ділянок за ознаками ч.1 ст.1971 КК України зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 22.06.2017 року за №42017031110000050, що підтверджено відповідним витягом.

Факт порушення законодавства при використанні земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів Ладинської сільської ради Любомльського району підтверджено актом перевірки № 89ДК/72 від 19.06.2017, протоколом огляду місця події від 21.06.2017 року з фото-таблицями, письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 01.06.2017 року.

Постановою слідчого від 11.07.2017 року земельні ділянки та посіви сої на вказаних ділянках визнані речовими доказами в кримінальному провадженні.

Витягами з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки встановлено, що відомостей про реєстрацію речових прав на ділянки, відносно яких подано клопотання, відсутні.

Згідно з п.3 ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження… Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Аналіз вказаних положень закону свідчить, що припинення(обмеження) права на майно пов`язується з його належністю на відповідній правовій основі конкретній фізичній або юридичній особі чи державі в особі відповідних органів чи установ.

В клопотанні прокурора жодним чином не вказано і до клопотання не приєднано жодних доказів щодо власника(володільця, користувача) земельних ділянок, які пропонується арештувати.

Такі недоліки свідчать про недотримання вимог п.3 ч.2 ст.171 КПК України, відтак відповідно до положень ч.3 ст.172 КПК України клопотання слід повернути прокурору для усунення недоліків у встановлений строк.

Керуючись ст.ст.170, 172, 173 КПК України,

у х в а л и в :

Клопотання прокурора Любомльського відділу Ковельської місцевої прокуратури Волинської області ОСОБА_3 про накладення арешту на земельні ділянки кадастровими номерами 0723382600:04:005:0337 площею 36,0577 га, 0723382600:04:005:0334 площею 17,1733 га, 0723382600:04:005:0328 площею 12.1317 га, 0723382600:04:001:0294 площею 6,1282 га, 0723382600:04:001:0293 площею 10,0614 га, 0723382600:04:001:0292 площею 5,6219 га та посівів сої на цих ділянках повернути прокурору для усунення недоліків у строк в сімдесят дві години.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Любомльського районного суду

Волинської області ОСОБА_1