Ухвала

від 10.08.2017 по справі 163/1772/17

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 163/1772/17

Провадження № 1-кс/163/262/17

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2017 року місто Любомль

Слідчий суддя Любомльського районного суду Волинської області ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

представника ГУ Держгеокадастру у Волинській області ОСОБА_4 ,

представника ТОВ «П`ятидні» ОСОБА_5 ,

розглянувши в приміщенні суду клопотання начальника Любомльського відділу Ковельської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні №42017031110000050,

в с т а н о в и в :

Прокурором внесено клопотання про арешт 6 земельних ділянок та посівів сої на цих ділянках, розташованих за межами населених пунктів Ладинської сільської ради Любомльського району Волинської області. При цьому арешт прокурор просить накласти шляхом заборони ТОВ «П`ятидні» користуватись земельними ділянками; посіви на ділянках арештувати шляхом заборони будь-кому, в тому числі, ТОВ «П`ятидні», відчужувати, розпоряджатись та користуватись ними в будь-який спосіб.

Клопотання обґрунтоване тим, що в ході проведення досудового розслідування встановлено, що ТОВ «П`ятидні» зайнято близько 10 га земель невитребуваних земельних часток(паїв), 78 га земель запасу та резерву сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів Ладинської сільської ради. Вказані земельні ділянки зайняті самовільно, обробляються та використовуються без правовстановлюючих документів, що підтверджується актом перевірки Головного управління Держгеокадастру у Волинській області. Відомості про реєстрацію речових прав у Державному земельному кадастрі про право власності та речові права на земельні ділянки відсутні. Шість земельних ділянок, про які йдеться в клопотанні, відносяться до земель запасу та резерву.

На думку прокурора, накладення арешту на самовільно захоплені земельні ділянки і розташовані на них посіви буде спрямоване на захист інтересів держави від кримінального правопорушення; забезпечить швидке, повне і неупереджене досудове розслідування; не допустить знищення, заволодіння сільськогосподарськими культурами; забезпечить повернення державі збитків шляхом цивільного позову в кримінальному провадженні.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав і додатково пояснив, що на даний час визначено суму шкоди від самовільного зайняття земельних ділянок, яка становить 104791,83 гривні.

Представник ГУ Держгеокадастру у Волинській області проти задоволення клопотання не заперечив і пояснив, що управлінням виявлено факт самовільного зайняття земельних ділянок, про що складено відповідний акт. Кадастрові номери цих ділянок встановлено при інвентаризації земель.

Представник ТОВ «П`ятидні» в судовому засіданні пояснила, що підприємство уклало 452 договори оренди з власниками земельних часток(паїв) на території колишньої Ладинської сільської Ради щодо 257 га землі; з Любомльською райдержадміністрацією договір оренди невитребуваних часток(паїв) щодо 86 га землі. З цих площ обробляється близько половини, при цьому більшість земель непридатні для сільськогосподарського використання без попереднього обробітку. При укладенні договорів було встановлено, що кадастрові номери на ділянки не встановлено, а самі власники не завжди знали про точне місце розташування і межі ділянок. Відтак не виключає помилкового використання інших земель. Крім цього, вважає, що у встановленому порядку не визначено розмір можливої шкоди, відтак передчасно говорити про кримінальний характер використання ділянок та обґрунтованість клопотання в частині забезпечення відшкодування шкоди. Просить також зважити на специфіку агрокультури, оскільки накладення в запропонований прокурором спосіб арешту призведе до її втрати.

Під час розгляду клопотання встановлено наступне.

Кримінальне провадження по факту самовільного зайняття земельної ділянки за ознаками ч.1 ст.1971 КК України зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 22.06.2017 року за №42017031110000050, що підтверджено відповідним витягом.

Ознаки порушення законодавства при використанні земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів Ладинської сільської ради Любомльського району підтверджено актом перевірки ГУ Держгеокадастру у Волинській області № 89ДК/72 від 19.06.2017, протоколом огляду місця події від 21.06.2017 року з фото-таблицями.

Постановою слідчого від 11.07.2017 року земельні ділянки та посіви сої на них визнані речовими доказами в кримінальному провадженні.

Витягами з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки встановлено, що відомості про реєстрацію речових прав на ділянки, відносно яких подано клопотання, відсутні. Таким чином, відповідно до ст.122 ЗК України власником земельних ділянок є держава, а розпорядником Головне управління Держгеокадастру в Волинській області.

Як пояснив у судовому засіданні прокурор, підозра у вчиненні передбаченого ст.1971 КК України злочину в даному провадженні жодній особі не повідомлена, цивільний позов про вилучення самовільно зайнятих земельних ділянок до суду не подано.

Слідчий СВ Любомльського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що повторний огляд самовільно зайнятих земельних ділянок для достовірного і точного визначення їх площ і меж на даний час не проведений; товарознавча чи економічна експертиза для визначення розміру шкоди не призначалась.

Згідно із ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Пунктами 1, 4 ч.2 ст.170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частинами 3, 6 тої ж ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Порядок вирішення клопотання про арешт майна визначено ст.173 КПК України.

Зокрема, частина 1 тої ж статті зобов`язує слідчого суддю, суд відмовити в задоволенні клопотання, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено обставини, які слідчий суддя, суд має обов`язково враховувати при вирішенні клопотання.

Дослідження приєднаних до клопотання доказів, заслухані в судовому засіданні пояснення прокурора, слідчого і представників заінтересованих осіб приводять до такого висновку.

На час розгляду клопотання досудове розслідування в кримінальному провадженні №42017031110000050 триває півтора місяця. Передбачений ч.1 ст.1971 КК України склад злочину є матеріальним, тобто доведенню підлягає факт самовільного зайняття земельної ділянки із заподіянням істотної шкоди, яка згідно із приміткою до статті становитиме 80000 гривень.

Як встановлено під час розгляду клопотання, за час досудового розслідування підозра у вчиненні злочину жодній особі не повідомлена, хоча при внесенні відомостей в ЄРДР прямо зазначено про самовільне зайняття земельних ділянок ТОВ «П`ятидні».

Розмір майнової шкоди від самовільного зайняття ділянок у встановленому п.6 ч.2 ст.242 КПК України порядку не встановлений, а цивільний позов про їх звільнення до суду не подано.

Крім цього, запропоновані для арешту земельні ділянки належать державі, а розпорядження ними віднесено до компетенції ГУ Держгеокадастру у Волинській області. Накладення арешту в запропонований спосіб(заборони користуватись ділянками ТОВ «П`ятидні») певною мірою обмежуватиме і компетенцію державного органу.

Такі обставини дають підстави для обґрунтованого сумніву щодо правової підстави для арешту земельних ділянок, як того вимагає п.1 ч.2 ст.173 КПК України.

Розмір майнової шкоди у встановленому законом порядку не визначено, що заперечує можливість арешту майна для забезпечення відшкодування шкоди чи стягнення неправомірної вигоди відповідно до положень ч.6 ст.170, п.4 ч.2 ст.173 КПК України.

Частина 3 ст.170 КПК України дає підстави для арешту майна для забезпечення збереження речових доказів.

Земельні ділянки і посіви мають передбачені ст.98 КПК України ознаки речових доказів; слідчий визнав їх такими речовими доказами, про що виніс відповідну постанову.

Згідно із ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Прокурор пропонує арештувати земельні ділянки шляхом заборони ТОВ «П`ятидні» користуватись ними. Однак при цьому прокурор не навів жодних доказів та обґрунтованих міркувань, яким чином за обставинами справи і змістом внесених в ЄРДР відомостей ці земельні ділянки можуть бути приховані, пошкоджені, втрачені, знищені, перетворені, передачі тощо, виходячи з об`єктивної характеристики земельної ділянки як частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами(ст.79 ЗК України).

Крім цього, запропоновані до арешту посіви також мають певні особливості з огляду на їх характеристики як агрокультури: необхідним є обробіток посівів, збирання врожаю тощо.

Такі особливості відповідно до п.5 ч.2 ст.173 КПК України дають підстави для сумніву щодо розумності і співрозмірності обмежень прав на посіви, оскільки фактично заборона на їх обробіток і збирання врожаю може привести до знищення рослинних культур і заподіяння збитків. Такий висновок ґрунтується і на тому факті, що на даний час питання про повернення самовільно зайнятих ділянок в судовому порядку не вирішується, а при невизначеному розмірі шкоди від самовільного зайняття правовідносини в даній справі можуть носити не кримінальний, а цивільно-правовий характер.

Тим самим встановлено підстави для висновку про необґрунтованість клопотання про арешт і земельних ділянок, і посівів на них з метою забезпечення збереження речових доказів.

Отже, достатніх і обґрунтованих підстав для задоволення клопотання під час його розгляду в судовому засіданні не встановлено.

Керуючись ст.ст.170, 172, 173 КПК України,

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання начальника Любомльського відділу Ковельської місцевої прокуратури Волинської області ОСОБА_3 про накладення арешту на земельні ділянки за кадастровими номерами 0723382600:04:005:0337 площею 36,0577 га, 0723382600:04:005:0334 площею 17,1733 га, 0723382600:04:005:0328 площею 12.1317 га, 0723382600:04:001:0294 площею 6,1282 га, 0723382600:04:001:0293 площею 10,0614 га, 0723382600:04:001:0292 площею 5,6219 га шляхом заборони їх використання ТОВ «П`ятидні» та на посіви сої на цих ділянках шляхом заборони ТОВ «П`ятидні» та іншим особам відчужувати, розпоряджатись та користуватись вказаними сільськогосподарськими культурами будь-яким способом відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до апеляційного суду Волинської області.

Слідчий суддя Любомльського районного суду

Волинської області ОСОБА_1