Постанова

від 30.05.2017 по справі 808/1860/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 травня 2017 рокусправа № 808/1860/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гофрапак" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гофрапак" до Вільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

в с т а н о в и в:

У червні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Гофрапак" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000022211 від 09.02.2015 року про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 69875,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 34937,50 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000032211 від 09.02.2015 року про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток на суму 4030,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 2015,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 р. В задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Гофрапак" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Запорізькому районі ГУ ДФС у Запорізькій області (правонаступником якої є відповідач у справі) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Гофрапак" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Грант Тайм" (ЄДРПОУ 38123047) за період березень та червень 2013 року та ТОВ "Мета-Днепр" (ЄДРПОУ 38530549) за період січень 2014 року за результатами якої складено акт від 26.01.2015 року №07/2211/35147531.

Перевіркою встановлено:

- порушення норм п.п.14.1.27 п.14.1 ст. 14, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 149.1 ст. 149 та п. 152.1 ст. 152 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на прибуток до сплати в бюджет на загальну суму 4030 грн., в т.ч. за 2013 рік в сумі 4030 грн.;

- порушення норм п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.200.1, 200.2, ст.200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету всього на суму 69875 грн., в тому числі за березень 2013 в сумі 24512 грн., за червень 2013 в сумі 14282 грн., за січень 2014 в сумі 31081 грн. (в частині взаємовідносин з ТОВ "Грант Тайм" (ЄДРПОУ 38123047) та з ТОВ "Мета-Днепр" (ЄДРПОУ 38530549).

На підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки ДПІ у Запорізькому районі ГУ ДФС у Запорізькій області винесено податкові повідомлення-рішення від 09.02.2015 року:

- №0000022211, яким донараховано суму грошового зобов'язання з ПДВ всього у сумі 104812,50 грн., в т.ч. основний платіж - 69875,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 34937,50 грн.;

- №000032211, яким донараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток всього у сумі 6045,00 грн., в т.ч. основний платіж - 4030,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 2015,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення - рішення залишені без змін, а скарги без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку щодо нереальності операцій позивача з його контрагентами та правомірності винесених відповідачем податкових повідомлень - рішень.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно наданих позивачем первинних документів, ТОВ "Гофрапак" мало господарські відносини з ТОВ "Грант Тайм" та ТОВ "Мета-Днепр" результат здійснення яких знайшов своє відображення у відповідних бухгалтерських та податкових документах.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-ХIV).

Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 14.1.36 ПК визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно з правилами формування витрат, передбаченими у пунктах 138.2, 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно положень пп. 198.2, 198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 93.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В силу вимог пп. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, іншими документами передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього кодексу.

З наведених законодавчих положень випливає, що право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Таким чином, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Як зазначалося вище, згідно наданих позивачем первинних документів ТОВ "Гофрапак" мало господарські відносини з ТОВ "Грант Тайм" та ТОВ "Мета-Днепр".

Так, між ТОВ "ГОФРАПАК" та ТОВ "Мета-Днепр" 02.08.2013 року було укладено договір поставки №1104, відповідно до якого ТОВ "Мета-Днепр" (постачальник) зобов'язується поставити продукцію (кількість, асортимент, ціна, строк та умови поставки якої визначаються в специфікаціях), а ТОВ "ГОФРАПАК" покупець) зобов'язується прийняти та оплатити продукцію на умовах визначених договором. Відповідно до специфікацій до договору №5 від 01.12.2013 року та №6 від 03.01.2014 року постачальник до 01 лютого 2014 року повинен був поставити товар всього на суму 193 572 грн., в т.ч. ПДВ 32262 грн. Товар - картон для виробництва гофротари, папір для гофрування. Строк дії договору до 31.12.2014 року.

Згідно наданих до перевірки документів розрахунки по зазначеній операцій між ТОВ "ГОФРАПАК" та ТОВ "Мета-Днепр" проводились у безготівковій формі згідно наступних банківських виписок:

- № 2 від 08.01.2014 року на загальну суму 12 200 грн., в т.ч. ПДВ - 2 033,33 грн.;

- № 1004 від 04.02.2014 року на загальну суму 20 000 грн., в т.ч. ПДВ - 3 333,33 грн.

Згідно оборотно - сальдової відомості по рахунку 631 по контрагенту ТОВ "Мета- Днепр" за січень 2014 року кредиторська заборгованість станом на 01.01.2014 року становить 358070,90 грн., в т.ч. ПДВ - 59678,48 грн., а станом на 31.01.2014 року кредиторська заборгованість становить 539440,01 грн., в т.ч. ПДВ - 89906,67 грн.

При цьому, згідно п.6 договору поставки №1104 оплата здійснюється за кожну обумовлену в видаткових накладних партію з відтермінуванням 72 календарних дня, або на умовах та протягом терміну обумовленого в Специфікації, шляхом перерахування коштів за партію на основний поточних рахунок Продавця. Зміна форми, порядку проведення розрахунків допускається лише додатковим письмовим погодженням сторін.

В специфікаціях до договору №5 від 01.12.2013 року та №6 від 03.01.2014 року інший порядок розрахунку не визначено.

З ТОВ "Грант Тайм" позивачем було укладено договір № 725 від 12.11.2012 року, згідно якого: ТОВ "Грант Тайм" - Постачальник, в особі директора Демченко В.М., ТОВ "Гофрапак" - Покупець, в особі директора Бондаренко С.В.; Товар - картонно-паперова продукція; Поставка товару здійснюється на умовах FCA - склад Продавця, шляхом завантаження товару в автомобільний транспорт Покупця або перевізника; Оплата здійснюється Покупцем за кожну обумовлену партію з відтермінуванням 72 календарних дня; договір діє до 31.12.2013 року.

Також позивачем було укладено договір № 837 від 27.02.2013 року, згідно якого: ТОВ "Грант Тайм" - Постачальник, в особі директора Демченко В.М., ТОВ "Гофрапак" - Покупець, в особі директора Бондаренко С.В.; Товар - крохмаль кукурудзяний; Поставка товару здійснюється автотранспортом Покупця та за його рахунок; Оплата шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, але не пізніше 31.07.2013 року; договір діє до 31.12.2014 року.

Згідно картки рахунку 631 по контрагенту ТОВ "Грант Тайм" по зазначеним операціям станом на 30.06.2013 року кредиторська заборгованість становить 232761,90 грн., в т.ч. ПДВ 38793,65 грн.

Платіжні доручення щодо проведення розрахунків між ТОВ "ГОФРАПАК" та ТОВ "Грант Тайм" до перевірки не надано, до суду зазначені документи також не надавалися.

Таким чином, документів на підтвердження проведення позивачем розрахунків з ТОВ "Мета- Днепр" та ТОВ "Грант Тайм" в повному обсязі, в порядку визначеному договорами - позивачем не надано.

Щодо посилання позивача на проведення розрахунку шляхом видачі простих векселів, судом першої інстанції вірно зазначено про відсутність зазначення такого розрахунку у відповідних договорах.

Крім того, як свідчать матеріали справи векселі було передано ТОВ Торгівельний дім Техенергоснаб , якому ТОВ "Мета- Днепр" та ТОВ "Грант Тайм" відступлено право вимоги.

Водночас, згідно матеріалів справи, щодо ТОВ Торгівельний дім Техенергоснаб наявне кримінальне провадження №320151110130000019 від 27.07.2015 року за фактом фіктивного підприємництва та сприяння в ухиленні від спати податків у особливо великих розмірах юридичними особам за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 КК України.

Також, матеріали справи свідчать, що серед наданих на підтвердження реальності господарських операцій товарно-транспортних накладних є товарно-транспортні накладні, які містять неповні дані. Даний факт позивачем також не спростовано.

Крім того, згідно акту перевірки відповідачем було отримано від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська акт № 465/04-62-22- 3/38503549 від 31.03.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "МЕТА-ДНЕПР" (ЄДРПОУ 38530549) щодо непідтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року", яким не підтверджено взаємовідносини ТОВ "Мета-Днепр" з контрагентами- постачальниками та контрагентами-покупцями.

Також від ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві" було отримано акт від 16.04.2014 №1057/2659/22-02/38123047 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ" (ЄДРПОУ 38123047) щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період 01.02.2013 по 28.02.2014року., в якому встановлено, що підприємство не знаходиться за податковою адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 72, а також встановлено місцезнаходження та допитано гр. ОСОБА_3, на якого зареєстроване ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ" та який повідомив, що має жодного відношення до реєстрації та фінансово - господарської діяльності ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ".

Таким чином, з огляду на викладені обставини у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо не підтвердження позивачем реальності здійснення господарських операцій з його контрагентами.

При цьому, щодо визначення розміру штрафних санкцій, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правильності їх розміру з огляду на наступне.

Згідно статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Так, матеріали справи свідчать, що відповідачем при розрахунку штрафних санкцій визначений в оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях від 09.02.2015 року № 0000022211 та № 0000032211 було визначено застосовано розмір штрафу 50% від суми нарахованого податкового зобов'язання, з огляду на повторність. Попередні суми податкових зобов'язань були визначені податковими повідомленнями - рішеннями від 14.01.2014 року №000012211 та №000022211 відповідно.

Проте, податкові повідомлення - рішення від 14.01.2014 року №000012211 та №000022211 скасовані постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2015 року справа №80//1375/14. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.08.2015 року у справі №К/800/38479/15 відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Таким чином, з огляду на скасування податкових повідомлень - рішень, на підстав яких була застосована повторність визначення податкового зобов'язання, застосування податковим органом при визначенні штрафних санкцій 50 відсоткового розміру від суми нарахованих зобов'язань.

У зв'язку з викладеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо протиправності винесених податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень - рішень в частині визначення розміру штрафних санкцій.

Тому, постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає скасування з прийняттям нового судового рішення в цій частині.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гофрапак" - задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 р. - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000022211 від 09.02.2015 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 17 468,75 грн. та №0000032211 від 09.02.2015 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 1 007,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000022211 від 09.02.2015 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 17 468,75 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000032211 від 09.02.2015 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 1 007,50 грн.

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим