Ухвала

від 12.07.2017 по справі 808/3739/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Суддя-доповідач - Білак С. В.

Головуючий у 1 інстанції - Семененко М.О.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 липня 2017 рокусправа № 808/3739/16 Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпро, пр.Слобожанський, 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , секретар судового засідання - Лащенко Р.В., з участю представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Куйбишевська птахофабрика" та Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року у справі №808/3739/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Куйбишевська птахофабрика" до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Куйбишевська Птахофабрика" (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 15.04.2014 року №0000872200 та від 24.04.2014 року №00031511701.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що контролюючий орган за результатами проведеної перевірки дійшов необґрунтованих висновків про порушення позивачем приписів Податкового кодексу України (далі - ПК України). Вказує, що підприємство є сільськогосподарським виробником, у зв'язку з чим нарахований податок на додану вартість від такої діяльності не перераховується до бюджету, а залишається у власному розпорядженні позивача. Враховуючи, що під час проведеної перевірки контролюючим органом не було встановлено нецільове використання позивачем коштів спеціального рахунку сільськогосподарського підприємства, а також не встановлено факту заниження питомої ваги сільськогосподарських товарів/послуг у загальному обсязі реалізації, у підприємства не виникало обов'язку сплати податку на додану вартість за загальною податковою декларацією. Під час перевірки позивачем надано всі запитувані документи, а додаткові документи щодо використання придбаних товарів не запитувались. Придбані товари використані позивачем у власній господарській діяльності, у зв'язку з чим суми податку на додану вартість правомірно віднесені до складу податкового кредиту скороченої податкової декларації. Наявність помилок в оформленні податкових накладних по взаємовідносинам з ПП "Геліос-Д" та ТОВ "Лігран" не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, оскільки встановлене фактичне проведення господарської операції. Зазначив про наявність первинних документів на підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Транс Бізнес Лайн", ТОВ "Ванцдорф Компані" та ТОВ "Україна Ойл" щодо послуг з перевезення, у зв'язку з чим вважає висновки контролюючого органу про безпідставність формування податкового кредиту з податку на додану вартість по даним операціям необґрунтованими. Безпідставними є твердження відповідача про те, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ПП "Агро-Комплекс", ПП "Полтава-Проект-Монтаж", ТОВ "Агро-Легія" до ТОВ "Куйбишевська Птахофабрика", оскільки у позивача в наявності всі документи податкового та бухгалтерського обліку по вказаним операціям, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами. Також не погоджується з висновками контролюючого органу щодо обов'язку нарахувати та сплатити податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом, у зв'язку зі здійсненням витрат на проведення заходів зі святкування Нового року для працівників підприємства, оплати послуг мобільного зв'язку та випискою двох квитанцій та проживання у двох готельних номерах, оскільки вважає, що такі витрати здійснені підприємством у межах господарської діяльності та не є додатковим благом працівника, тому що таке благо не має індивідуального характеру.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 15.04.2014 року №0000872200 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 108476,86 грн., в т.ч. за основним платежем 86781,49 грн. та 21695,37 грн. за штрафними санкціями.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 24.04.2014 року №0003151701 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платників податків у вигляді заробітної плати на загальну суму 1773,44 грн., в т.ч. за основним платежем 1418,75 грн. та 354,69 грн. за штрафними санкціями.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1653,75 грн. присуджено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Куйбишевська Птахофабрика" за рахунок бюджетних асигнувань Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що не погоджується з висновками контролюючого органу щодо обов'язку нарахувати та сплатити податок на доходи фізичних осіб, у зв'язку зі здійсненням витрат на оплати послуг мобільного зв'язку та випискою двох квитанцій та проживання у двох готельних номерах, оскільки такі витрати здійснені підприємством у межах господарської діяльності, вони не можуть включатись до сукупного оподатковуваного доходу працівників і не обкладаються прибутковим податком з громадян. Отже, будь-які порушення вимог пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України відсутні.

Вказує на безпідставність висновків про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість у зв'язку з подвійним відображенням у звітності податкових накладних по взаємовідносинам з СВК "Зірка" та КТ "ТОВ Розсервіс", оскільки позивачем самостійно було усунуто такий недолік шляхом подання уточнюючих розрахунків.

Вважає безпідставними висновки суду про завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Валга" (Раквере) та ПП "Виробничо-комерційна фірма "Екопостач", ТОВ "Транс Бізнес Лайн", ТОВ "Ванцдорф Компані", оскільки контролюючому органу були надані всі запитувані документи, оформлені належним чином податкові накладні, які не були адані до перевірки позивач надав до суду першої інстанції, проте всупереч вимогам ст.11 КАС України не прийняті судом.

Будь-які порушення з боку позивача, на які посилається відповідач та з якими погодився суд першої інстанції відсутні, тому податкові-повідомлення рішення, що оскаржують ся підлягають скасуванню, а позов - задоволенню в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що за результатами проведеної перевірки позивачем не підтверджено документально використання отриманих від ПП "СФГ Нікопольське", ТОВ "Агро-Актив 2009", ТОВ "Шоковіта" матеріальних цінностей у власній сільськогосподарській діяльності та операції із зазначеними контрагентами не відображені в бухгалтерському обліку, що свідчить про завищення податкового кредиту з ПДВ.

Під час перевірки також встановлено не підтвердження наявності поставок товарів (послуг) від ПП "Агро-Комплекс", ПП "Полтава-Проект-Монтаж", ТОВ "Агро-Легія" до ТОВ "Куйбишевська Птахофабрика", що свідчить про те, що правочини між контрагентами здійсненні без мети настання реальних наслідків. Не було надано документи, що підтверджували б оприбуткування товару (видаткові накладні) та транспортування продукції (ТТН, дорожні листи, накази на відрядження, інші документи). Таким чином, позивачем порушено п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ.

Також контролюючим органом встановлено надання позивачем додаткових благ працівникам підприємства без утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб, а саме: було понесено витрати на проведення новорічного вогника працівникам підприємства у сумі 8040,00 грн., письмові пояснення щодо виявленого порушення позивачем не надавались.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги позивача підтримав, проти доводів апеляційної скарги відповідача заперечував.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги відповідача підтримав, проти доводів апеляційної скарги позивачаа заперечував.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та судом апеляційної інстанції підтверджено, що ТОВ "Куйбишевська птахофабрика" зареєстроване 18.06.1996 року в Куйбишевському районному управлінні юстиції, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 25.12.2012 року №20093843.

В період з 24.02.2014 року по 07.04.2014 року співробітниками Пологівської ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт №520/08-15-22-021/00428494 від 14.04.2014 року (далі - акт перевірки).

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем:

- п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 144792,00 грн.;

- пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України та абзаців "г","е" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, в результаті чого за 2011-2013 роки не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 4031,82 грн., в тому числі 2011 рік - 3633,00 грн. та 2013 рік - 398,82 грн.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 15.04.2014 року №0000872200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 180297,50 грн., в т.ч. за основним платежем 144792,00 грн. та 35505,50 грн. штрафні санкції;

- податкове повідомлення-рішення від 24.04.2014 №0003151701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платників податків у вигляді заробітної плати на загальну суму 5039,78 грн., в т.ч. за основним платежем 4031,82 грн. та 1007,96 грн. штрафні санкції.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки, для вирішення позовних вимог необхідно дослідити обґрунтованості цих висновків.

З матеріалів справи встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення від 24.04.2014 року №0003151701 став висновок контролюючого органу про надання позивачем додаткових благ працівникам підприємства без утримання податку на доходи фізичних осіб, а саме: понесено витрати на проведення новорічного вогника працівникам підприємства у сумі 8040,00 грн. (згідно авансового звіту від 28.12.2011 року №б/н та накладної №175 від 26.12.2011, а.с.198-199, т.2), оплачувалися послуги мобільного зв'язку через термінал на загальну суму 11000,00 грн., а також, встановлено згідно авансового звіту №183 від 26.09.2013 року, що працівнику ОСОБА_5, який перебував у відрядженні (в одній особі) було виписано 2 квитанції за проживання у двох готельних номерах на суму 2260,00 грн.

По вказаних операціях контролюючим органом встановлено, що позивачем не сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 4031,82 грн., що зумовило прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до абзаців "г","е" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:

г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом;

е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Згідно пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Враховуючи приписи ПК України, суд зазначає, що позивач, як податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із сум доходу платника податку вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Отже, особливістю такого оподаткування є індивідуальна визначеність конкретного платника податків, якому безоплатно надано товари (роботи, послуги) та може розглядатися у вигляді додаткового блага лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником податків.

Суд зазначає, що організація та проведення заходів із святкування Нового року ("новорічного вогнику") здійснені позивачем для всіх працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Куйбишевська Птахофабрика", без визначення конкретного переліку осіб, які брали участь у святкуванні, та за відсутності можливості встановити грошове вираження отриманого кожним з них блага. Враховуючи наведене, такі витрати не носять індивідуально визначеного характеру, у зв'язку з чим не підпадають під визначення абз."е" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України.

У зв'язку із викладеним, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України в частині несплати податку на доходи фізичних осіб з витрат на проведення заходів із святкування Нового року.

З матеріалів справи випливає, що ТОВ "Куйбишевська Птахофабрика" протягом перевіряємого періоду оплачувались послуги мобільного зв'язку через термінал на загальну суму 11000,00 грн.

Представник позивача в апеляційній скарзі вказав на те, що послуги мобільного зв'язку оплачувались щодо телефону, який використовується в роботі усіма працівниками підприємства, а тому вважає, що такі витрати не підпадають під оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Разом з тим, під час судового розгляду справи позивачем до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження того, що номер мобільного телефону, по якому позивачем було здійснено поповнення рахунку на суму 11000,00 грн. використовувався в господарській діяльності позивача.

Так, позивачем не надано до суду доказів укладання ТОВ "Куйбишевська Птахофабрика" з оператором мобільного зв'язку договору на надання послуг мобільного зв'язку.

Крім того, позивачем до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження того, що витрати на оплату послуг мобільного зв'язку здійснені саме у зв'язку з використанням мобільного телефону для потреб господарської діяльності підприємства, а не для задоволення власних потреб посадових осіб ТОВ "Куйбишевська Птахофабрика", які даним телефонним номером користуються безпосередньо.

Таким чином, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що грошові кошти у розмірі 11000,00 грн. в оплату послуг мобільного зв'язку витрачені позивачем в рамках його господарської діяльності, що зумовлює відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення в цій частині.

Колегія суддів погоджується з висновками контролюючого органу щодо встановленого порушення позивачем вимог пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України, в частині надання позивачем додаткових благ працівнику підприємства ОСОБА_5 без утримання податку на доходи фізичних осіб, з огляду на наступне.

З наданої до матеріалів справи квитанції №Р0233997 від 20.09.2013 року встановлено, що від ОСОБА_6 отримано грошові кошти в розмірі 1540,00 грн., в т.ч. за проживання - 1000,00 грн. та за харчування - 540,00 грн., з 20.09.2013 року по 23.09.2013 року, корпус №9, номер 001 (а.с.196, т.2).

Відповідно до квитанції №Р0234001 від 20.09.2013 встановлено, що від ОСОБА_6 отримано грошові кошти в розмірі 720,00 грн., в т.ч. за проживання - 720,00 грн. та за харчування - 0,00 грн., з 20.09.2013 року по 23.09.2013 року, корпус №9, номер 006 (а.с.196, т.2).

Крім того, з наданого до матеріалів справи звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 26.09.2013 року №183, встановлено, що директору ОСОБА_6 видано кошти на відрядження в розмірі 2350,00 грн., які витрачені в повному обсязі, з яких: відрядження - 90,00 грн., проживання та харчування - 1540,00 грн., доплата за номер проживання - 720,00 грн.

Отже, з наданих до суду квитанцій вбачається, що директором ТОВ "Куйбишевська Птахофабрика" ОСОБА_6 за проживання у двох номерах №001 та №006, в період з 20.09.2013 року по 23.09.2013 року, сплачено грошові кошти в розмірі 2260,00 грн.

З пояснень представника позивача встановлено, що додатковий готельний номер було використано для проживання водія директора підприємства, який відбув у відрядження разом із ОСОБА_6

Разом з тим, з наданого до матеріалів справи звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 26.09.2013 року №183 вбачається, що кошти на відрядження виділялись лише одній особі, а саме директору ОСОБА_6, доказів перебування у відрядженні водія до суду не надано.

Також, з вказаного звіту встановлено, що кошти на відрядження в розмірі 90,00 грн. (2х45=90) виділялися на два дні лише на одну особу, що також спростовує твердження позивача.

За таких обставин, контролюючий орган дійшов обґрунтованих висновків про необхідність нарахування та сплати позивачем податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платників податків у вигляді заробітної плати, щодо вказаної операції.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового скасування податкового повідомлення - рішення від 24.04.2014 року №0003151701, а саме в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платників податків у вигляді заробітної плати на загальну суму 1773,44 грн., в т.ч. за основним платежем 1418,75 грн. та 354,69 грн. за штрафними санкціями.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 15.04.2014 року №0000872200, слід зазначити таке.

Під час судового розгляду справи встановлено, що на розмір визначеного контролюючим органом грошового зобов'язання з податку на додану вартість вплинуло виявлене завищення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 93795,87 грн.

В акті перевірки контролюючим органом вказано на те, що проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року у загальній сумі 39 643 993 грн. на підставі таких документів: бухгалтерських рахунків податкових декларацій, податкових накладних, накладних, реєстрів виданих податкових накладних, бухгалтерських рахунків №7011 "Доход від реалізації готової продукції", №7012 "Дохід від реалізації тварин", №702 "Дохід від реалізації товарів власного виробництва", №703 "Доход в реалізації робіт та послу", №301 "Каса в національній валюті", касових книг і прибуткових ордерів, №311 "Поточні рахунки у національній валюті", №361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", №107 "Робоча і продуктивна худоба", №211 "Молодняк тварин на вирощуванні", №26 "Готова продукція", №271 "Насіння", №272 "Корма", №273 "Зерно на токах", оборотно-сальдові відомості по бухгалтерським рахункам з первинними документами встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 1 Декларації "податкові зобов'язання по операціям на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів" всього у сумі 93795,87 грн., в т.ч. за жовтень 2012 в сумі 58289,12 грн. за березень 2013 року в сумі 35506,75 грн.

В ході проведення перевірки встановлено, що в рядку І додатку 5 до Декларації з ПДВ спеціального режиму оподаткування в галузі сільського господарства:

- за жовтень 2012 року в графі "інші" було відображено суму ПДВ в розмірі 800782,70 грн. В даній графі додатку 5 головним бухгалтером відображено операції з реалізації с/г продукції та суми ПДВ фізичним особам незареєстрованими як платники ПДВ. Для перевірки надано наступні документи: прибуткові касові ордери, касова книга, видаткові накладні та відомості складського обліку, оборотно-сальдові відомості по рахунку №301 "Каса в національній валюті", №361 "Розрахунки з покупцями та замовниками". Загальна сума на яку здійснено реалізацію с/г продукції складає 4 454 961,48 грн. в т.ч. ПДВ 742493,58 грн. різниця між сумою ПДВ, яка визначена за документами і сумою ПДВ, яка відображена в додатку 5 складає 58289,12 грн. (800782,70-742493.58);

- за березень 2013 року в графі "інші" було відображено суму ПДВ в розмірі 436178,88 грн. В даній графі додатку 5 головним бухгалтером відображено операції з реалізації с/г продукції та суми ПДВ фізичним особам незареєстрованими як платники ПДВ. Для перевірки надано наступні документи: прибуткові касові ордери, касова книга, видаткові накладні та відомості складського обліку, оборотно-сальдові відомості по рахунку №301 "Каса в національній валюті". №361 "Розрахунки з покупцями та замовниками". Загальна сума на яку здійснено реалізацію с/г продукції складає 2 404 032,78 грн. в т.ч. ПДВ 400672,13 грн. різниця між сумою ПДВ, яка визначена за документами і сумою ПДВ, яка відображена в додатку 5 складає 35506,75 грн. (436178,88 - 400672,13).

В бухгалтерському обліку бухгалтером відображено реалізацію с/г продукції наступним чином:

Дт301 Кт361 - отримано готівку за с/г продукцію;

Дт361 Кт701 - відображено дохід від реалізації с/г продукції (списання за ціною реалізації);

Дт701 Кт641 - відображено ПЗ з ПДВ за реалізацію;

Дт901 Кт271 - списання собівартість реалізованої с/г продукції.

Вказане порушення позивачем не оспорюється.

Під час судового розгляду справи встановлено, що однією із підстав прийняття податкового повідомлення-рішення від 15.04.2014 року №0000872200 став висновок відповідача про не підтвердження документально використання отриманих від ПП "СФГ Нікопольське", ТОВ "Агро-Актив 2009", ТОВ "Шоковіта" матеріальних цінностей у сільськогосподарській діяльності ТОВ "Куйбишевська Птахофабрика", що на думку контролюючого органу призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 19839,37 грн.

Разом з тим, з таким висновком контролюючого органу не можливо погодитись, з огляду на наступне.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Куйбишевська Птахофабрика" є сільськогосподарським підприємством основним видом господарської діяльності якого є розведення свійської птиці та виробництво яєць курячих, є суб'єктом спеціального (пільгового) режиму оподаткування ПДВ, відповідно статті 209 ПК України.

З матеріалів справи встановлено, що 18 липня 2016 року між позивачем та ПП "СФГ Нікопольське" укладено договір поставки №18/07-04, відповідно до п.1.1 якого постачальник - ПП "СФГ Нікопольське" зобов'язується систематично поставляти покупцю - ТОВ "Куйбишевська Птахофабрика" визначений чим договором товар, а покупець зобов'язується приймати замовлений товар та оплачувати його. Під товаром, що предметом поставки за цим Договором, розуміється ті позиції асортименту, викладеного в комерційній позиції які покупець вважає потрібним придбати та викладені в додатку (а.с.106-107, т.1).

З наданої до матеріалів справи видаткової накладної від 29.07.2013 року №361 вбачається, що позивачем у ПП "СФГ Нікопольське" придбано соду харчову (бікарбонат натрію), кількістю 6,44 т., на загальну суму 25244,80 грн. (а.с.108, т.1).

Транспортування придбаного товару підтверджується наданою до матеріалів справи товарно-транспортною накладною (а.с.109, т.1). Крім того, на підтвердження належного документального оформлення вищевказаної поставки, до матеріалів справи надано податкову накладну від 29.07.2013 року №236 (а.с.110, т.1).

З матеріалів справи судом встановлено, що придбана у ПП "СФГ Нікопольське" сода харчова (бікарбонат натрію) була використана позивачем у власній господарській діяльності, а саме харчова сода за актом приймання-передачі давальницької сировини була передана ТОВ "Куйбишевський комбікормовий завод", відповідно до умов договору від 02.01.2013 року №02-01/13К, для виготовлення останнім готової продукції - комбікорму(а.с.11, т.3).

Використання харчової соди підчас виготовлення комбікорму підтверджується наданими до матеріалів справи виробничими звітами за липень 2013 року, вересень 2013 року, жовтень 2013 року, листопад 2013 року (а.с.111, т.2, а.с.12-14, т.3).

Крім того, використання позивачем отриманого від ТОВ "Куйбишевський комбікормовий завод" комбікорму під час відгодівлі птиці, підтверджується наданими до матеріалів справи відомостями витрат кормів (а.с.55-74, т.3) та довідкою щодо використання комбікорму для годування птиці (а.с.75, т.3).

У бухгалтерському обліку вказані операції проведені по рахунку 20 "Виробничі запаси", субрахунок 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення" (а.с.90 т.3).

Також, 27 вересня 2012 року між позивачем та ТОВ "Агро-Актив 2009" укладено договір поставки №75, відповідно до умов якого постачальник - ТОВ "Агро-Актив 2009" постачає, а покупець - ТОВ "Куйбишевська Птахофабрика" купує на умовах, викладених в договорі сівалку СЗ-3.6 (Червона зірка комплект) загальною вартістю 84000,00 грн. (а.с.112-113, т.1).

Виконання умов договору підтверджується наданими до матеріалів справи видатковою накладною від 05.10.2012 року №323 та податковою накладною від 02.10.2012 року №308 (а.с.114-115, т.1). Оплата придбаного товару підтверджується наданою до матеріалів справи випискою з банку (а.с.14, т.2).

В акті перевірки контролюючим органом зазначено про те, що протягом перевіряємого періоду позивач фактично займався розведенням свійської птиці, вирощуванням зернових, технічних та решти культур, виробництвом яєць курячих.

Суд зазначає, що придбана у ТОВ "Агро-Актив 2009" сівалка була введена в експлуатацію на підставі наказу директора від 23.11.2012 року №162/1 (а.с.15, т.3).

З наданих до матеріалів справи шляхових листів трактора, судом встановлено, що сівалка СЗ-3.6, яка придана у ТОВ "Агро-Актив 2009", використовувалась позивачем у власній господарській діяльності, а саме під час здійснення засівання полів зерновими культурами (а.с.76-80, т.3).

За даними бухгалтерського обліку вказана операція відображена на рахунку 15 "Капітальні інвестиції", субрахунок 1521 "Придбaння (виготовлення) основних засобів" (а.с.97 т.3).

Також, судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Шоковіта", а саме 29 листопада 2012 року між позивачем та ТОВ "Шоковіта" було укладено договір купівлі-продажу №145 (а.с.116, т.1).

Відповідно до п.1 Договору покупець - ТОВ "Куйбишевська Птахофабрика" зобов'язується оплатити спецодяг, СИЗ, будівельний інструмент та інші види товару відповідно до рахунку та накладних, на протязі 7-ми днів після поставки товару. Продавець - ТОВ "Шоковіта" зобов'язується доставити товар на об'єкт власним автотранспортом, на протязі 10 днів з моменту заявки.

З наданих до матеріалів справи видаткових накладних судом встановлено, що позивачем у ТОВ "Шоковіта" придбано відра, держаки, лопати, робочі костюми та чоботи, рукавички, тощо (а.с.117-119, т.1).

Документальне оформлення умов договору підтверджується також наданими до матеріалів справи податковими накладними (а.с.120-122, т.1).

З матеріалів справи судом встановлено, що придбані товари використовувались в господарській діяльності позивача під час проведення різного роду господарських робіт, що підтверджується наданими до матеріалів справи накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (а.с.17-27, т.3).

За даними бухгалтерського обліку вказана операція відображена на рахунку 221 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" (а.с.101-110 т.3).

Враховуючи вищевикладене, наданими до матеріалів справи доказами спростовується висновок відповідача про те, що придбані у ПП "СФГ Нікопольське", ТОВ "Агро-Актив 2009", ТОВ "Шоковіта" матеріальні цінності не використовувались у господарській діяльності позивача.

Судом відхиляються посилання контролюючого органу на те, що позивачем не було відображено придбані товари на рахунку 28 "Товари", оскільки на рахунку 28 "Товари" підлягають відображенню придбані матеріальні цінності, які в подальшому підлягають реалізації (перепродажу).

Натомість, з матеріалів справи встановлено, що товари, які були придбані позивачем у ПП "СФГ Нікопольське", ТОВ "Агро-Актив 2009", ТОВ "Шоковіта", використовувались позивачем у власній сільськогосподарській діяльності та не підлягали перепродажу, що зумовлює відсутність підстав для віднесення таких товарів до рахунку 28 "Товари".

Крім того, сам по собі факт неналежного обліку придбаних товарно-матеріальних цінностей не може бути єдиним та беззаперечним доказом нереальності вчинених господарських операцій та породжувати у платника податків обов'язку, встановленого п.198.5 ст.198 ПК України.

За таких обставин, висновок відповідача про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 19839,37 грн., є необґрунтованими та таким, що спростовується матеріалами справи.

Також, підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення від 15.04.2014 року №0000872200, серед іншого, став висновок контролюючого органу про не підтвердження в ході перевірки наявності поставок товарів (послуг) від ПП "Агро-Комплекс", ПП "Полтава-Проект-Монтаж", ТОВ "Агро-Легія" до ТОВ "Куйбишевська Птахофабрика", у зв'язку з чим контролюючий орган вважає, що правочини між контрагентами здійсненні без мети настання реальних наслідків, що в свою чергу зумовило висновок про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ по вказаним операціям на загальну суму 66942,12 грн.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком контролюючого органу, з огляду на таке.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Аналіз значених норм дає підстави дійти висновку, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку, наявність належним чином складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної.

З матеріалів справи встановлено, що в перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ПП "Агро-Комплекс", а саме позивачем у ПП "Агро-Комплекс" було придбано висівок пшениці у кількості 20,810 т., на загальну суму 24347,70 грн., що підтверджується видатковою накладною від 06.03.2012 року №РН-0000035 (а.с.166, т.1).

Транспортування висівків пшениці здійснювалось за замовленням ТОВ "Куйбишевська Птахофабрика" приватним підприємцем ОСОБА_7, що підтверджується товарно-транспортною накладною, яка міститься в матеріалах справи (а.с.167, т.1).

Для документального оформлення придбання висівок пшениці, ПП "Агро-Комплекс" було виписано податкову накладну від 06.03.2012 року №6 (а.с.168, т.1). Оплата придбаного позивачем товару підтверджується наданим до матеріалів справи платіжним дорученням від 12.03.2012 року №22 (а.с.145, т.2).

31.01.2013 року між позивачем та ПП "Полтава-Проект-Монтаж" укладено договір на надання транспортних послуг автомобільним транспортом №3101/13, відповідно до п.1.2 якого замовник - ТОВ "Куйбишевська Птахофабрика" замовляє, а виконавець - ПП "Полтава-Проект-Монтаж" здійснює перевезення вантажу (а.с.170, т.1).

Відповідно до п.1.3 Договору послуги вважаються наданими після підписання акта прийняття виконаних робіт замовником.

З наданих до матеріалів справи актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), судом встановлено, що ПП "Полтава-Проект-Монтаж" надавались позивачу послуги з перевезення кукурудзи та пшениці (а.с.171-172, т.1).

Крім того, на підтвердження здійснення господарських операції з ПП "Полтава-Проект-Монтаж" до матеріалів справи надано заявки на перевозки вантажу (а.с.173-174, т.1) та товарно - транспортні накладні, за якими ПП "Полтава-Проект-Монтаж" здійснювалось перевезення зернових культур з с.Тавричанка до пгт.Камиш-Зоря (а.с.146-154, т.2).

Оплата наданих послуг з транспортування товарно-матеріальних цінностей підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями та виписками з банку (а.с.153-160, т.2).

Для документального оформлення надання послуг транспортного перевезення, ПП "Полтава-Проект-Монтаж" було виписано податкову накладну від 04.03.2013 року №35 (а.с.175, т.1).

Крім того, протягом перевіряємого періоду позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Агро-Легія", на підставі договору перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.03.2013 року №01-03/1 (а.с.176-177, т.1).

Відповідно до п.1.2 Договору перевізник - ТОВ "Агро-Легія" зобов'язується прийняти та доставити доручений йому замовником - ТОВ "Куйбишевська Птахофабрика" вантаж в пункт призначення та передати його вантажоодержувачу, а замовник зобов'язується оплатити перевезення вантажу у відповідності з умовами даного договору.

З наданих до матеріалів справи актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), вбачається, що ТОВ "Агро-Легія" надавались позивачу послуги з перевезення кукурудзи (а.с.189-195, т.1).

На підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "Агро-Легія" позивачем до матеріалів справи надано заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом (а.с.179-181, т.1), товарно-транспортні накладні (а.с.161-179, т.2).

Оплата наданих ТОВ "Агро-Легія" послуг підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями та виписками по рахунку (а.с.180-184, т.2).

Для документального оформлення надання послуг транспортного перевезення, ТОВ "Агро-Легія" було виписано податкові накладні (а.с.182-188а, т.1).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з ПП "Агро-Комплекс", ПП "Полтава-Проект-Монтаж", ТОВ "Агро-Легія" у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов'язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ПП "Агро-Комплекс", ПП "Полтава-Проект-Монтаж", ТОВ "Агро-Легія".

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що матеріалами справи спростовано висновок контролюючого органу про не підтвердження господарських операцій позивача з ПП "Агро-Комплекс", ПП "Полтава-Проект-Монтаж", ТОВ "Агро-Легія", у зв'язку з чим висновок відповідача про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ на 66942,12 грн. є також необґрунтованим та таким, що не ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Крім того, підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення від 15.04.2014 року №0000872200 став висновок контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 1270,33 грн., у зв'язку із подвійним відображенням у звітності податкових накладних по взаємовідносинам з СВК "Зірка" та КТ "ТОВ Розсервіс".

З акту перевірки встановлено, що в ході проведення контролюючим органом перевірки при дослідженні реєстру виданих та отриманих податкових накладних (р.ІІ) виявлено, що ТОВ "Куйбишевська Птахофабрика" у реєстрі отриманих податкових накладних двічі відображено податкові накладні:

- №29 від 02.10.2013 року на суму 6691,98 грн., в т.ч. ПДВ 1115,33 грн., по взаємовідносинах з СВК "Зірка" (ЄДРПОУ 03749129) (включено повторно до податкового кредиту в грудні 2013 року);

- №56 від 20.02.2013 року на суму 930,00 грн., в т.ч. ПДВ 155,00 грн., по взаємовідносинам з КТ "ТОВ Розсервіс" (ЄДРПОУ 00904055) (включено повторно до податкового кредиту в травні 2013 року).

З пояснень представника позивача та матеріалів справи вбачається, що позивачем самостійно було виправлені виявлені підчас проведення перевірки помилки шляхом подання Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 15.10.2014 року, звітний (податковий) період, за який виправляються помилки грудень 2013 року та Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) від 15.10.2014 року, звітний (податковий) період, за який виправляються помилки грудень 2013 року (а.с.185-195, т.2).

Вказані уточнюючі розрахунки були направлені контролюючому органу засобами електронного зв'язку та прийняті контролюючим органом, що підтверджується електронними квитанціями (а.с.192, 195, т.2).

Разом з тим, відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно п.50.2 ст.50 ПК України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Як встановлено з матеріалів справи, перевірка проводилась контролюючим органом з 24.02.2014 року по 07.04.2014 року, а податкове повідомлення-рішення за наслідками виявленого порушення прийнято відповідачем 15.04.2014 року, тобто на час проведення перевірки та прийняття рішення позивачем не було самостійно виправлено порушення вимог ПК України подвійного відображення у звітності податкових накладних по взаємовідносинам з СВК "Зірка" та КТ "ТОВ Розсервіс", оскільки уточнюючий розрахунок подано позивачем лише 15.10.2014 року.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність висновків контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 1270,33 грн. у зв'язку із подвійним відображенням у звітності податкових накладних по взаємовідносинам з СВК "Зірка" та КТ "ТОВ Розсервіс".

Також, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 15.04.2014 року №0000872200, серед іншого, став висновок контролюючого органу про не надання позивачем до перевірки податкових накладних та не надання пояснень щодо факту відображення їх в реєстрі податкових накладних та додатку 5 до декларації, по взаємовідносинам з ТОВ "Валга" (Раквере), ПП "ВКФ "Експостач", ТОВ "Транс Бізнес Лайн", ПП "Ванцдорф Компані", ТОВ "Україна Ойл".

З акту перевірки судом встановлено, що в ході проведення перевірки при дослідженні реєстру виданих та отриманих податкових накладних (р.ІІ) та додатку 5 до Декларації виявлено, що ТОВ "Куйбишевська Птахофабрика" у реєстрі отриманих податкових накладних відображено податкові накладні по взаємовідносинах з:

- ТОВ "Валга" (Раквере): податкова накладна №32 від 12.03.2012 року в сумі 55362,00 грн., в т.ч. ПДВ 9227,00 грн. (включено до податкового кредиту у березні 2012 року); податкова накладна №33 від 12.03.2012 року в сумі 25458,00 грн., в т.ч. ПДВ 4243,00 грн. (включено до податкового кредиту у березні 2012 року); податкова накладна №48 від 15.03.2012 року в сумі 30462,00 грн., в т.ч. ПДВ 5077,00 грн. (включено до податкового кредиту у березні 2012 року); податкова накладна №60 від 20.03.2012 року в сумі 15192,00 грн., в т.ч. ПДВ 2532,00 грн. (включено до податкового кредиту у березні 2012 року); податкова накладна №17 від 06.04.2012 року в сумі 16430,00 грн., в т.ч. ПДВ 2738,00 грн. (включено до податкового кредиту у квітні 2012 року); податкова накладна №30 від 04.09.2012 року в сумі 21402,00 грн., в т.ч. ПДВ 3567,00 грн. (включено до податкового кредиту у вересні 2012 року); податкова накладна №29 від 05.09.2012 року в сумі 50000,00 грн., в т.ч. ПДВ 8333,33 грн. (включено до податкового кредиту у вересні 2012 року); податкова накладна №127 від 13.09.2012 року в сумі 42339,00 грн., в т.ч. ПДВ 7056,50 грн. (включено до податкового кредиту у вересні 2012 року); податкова накладна №181 від 19.09.2012 року в сумі 4611,00 грн., в т.ч. ПДВ 768,50 грн. (включено до податкового кредиту у вересні 2012 року); податкова накладна №8 від 01.10.2012 року в сумі 7639,98 грн., в т.ч. ПДВ 1273,33 грн. (включено до податкового кредиту у жовтні 2012 року); податкова накладна №166 від 11.10.2012 року в сумі 24052,02 грн., в т.ч. ПДВ 4008,67 грн. (включено до податкового кредиту у жовтні 2012 року); податкова накладна №259 від 16.10.2012 року в сумі 28000,00 грн., в т.ч. ПДВ 4666,67 грн. (включено до податкового кредиту у жовтні 2012 року); податкова накладна №284 від 18.10.2012 року в сумі 57577,50 грн., в т.ч. ПДВ 9596,25 грн. (включено до податкового кредиту у жовтні 2012 року); податкова накладна №277 від 19.10.2012 року в сумі 50864,00 грн., в т.ч. ПДВ 8477,33 грн. (включено до податкового кредиту у жовтні 2012 року); податкова накладна №500 від 22.10.2012 року в сумі 46538,58 грн., в т.ч. ПДВ 7756,43 грн. (включено до податкового кредиту у жовтні 2012 року); податкова накладна №501 від 23.10.2012 року в сумі 50061,00 грн., в т.ч. ПДВ 8343,50 грн. (включено до податкового кредиту у жовтні 2012 року); податкова накладна №502 від 24.10.2012 року в сумі 14400,42 грн., в т.ч. ПДВ 2400,07 грн. (включено до податкового кредиту у жовтні 2012 року); податкова накладна №22 від 02.11.2012 року в сумі 30024,00 грн., в т.ч. ПДВ 5004,00 грн. (включено до податкового кредиту у листопаді 2012 року), усього сума взаємовідносин позивача з ТОВ "Валга" (Раквере) складає 570413,88 грн., в т.ч. ПДВ 95068,08 грн.;

- ПП "ВКФ "Експостач": податкова накладна №25 від 07.02.2012 року в сумі 18125,70 грн., в т.ч. ПДВ 3020,95 грн. (включено до податкового кредиту у лютому 2012 року); податкова накладна №48 від 10.02.2012 року в сумі 9521,10 грн., в т.ч. ПДВ 1586,85 грн. (включено до податкового кредиту у лютому 2012 року); податкова накладна №47 від 10.02.2012 року в сумі 51215,88 грн., в т.ч. ПДВ 8535,98 грн. (включено до податкового кредиту у лютому 2012 року); податкова накладна №180 від 29.02.2012 року в сумі 7522,50 грн., в т.ч. ПДВ 1253,75 грн. (включено до податкового кредиту у лютому 2012 року); податкова накладна №179 від 29.02.2012 року в сумі 52676,00 грн., в т.ч. ПДВ 8779,33 грн. (включено до податкового кредиту у лютому 2012 року); податкова накладна №193 від 29.02.2012 року в сумі 7400,00 грн., в т.ч. ПДВ 1233,33 грн. (включено до податкового кредиту у лютому 2012 року), усього сума взаємовідносин позивача з ПП "ВКФ "Експостач" складає 146461,14 грн., в т.ч. ПДВ 24410,19 грн.;

- ТОВ "Транс Бізнес Лайн": податкова накладна №378 від 28.11.2012 року на суму ПДВ 15267,09 грн. (включено до податкового кредиту у листопаді 2012 року);

- ПП "Ванцдорф Компані": податкова накладна №60 від 27.06.2013 року на суму ПДВ 8750,00 грн. (включено до податкового кредиту у липень 2013 року);

- ТОВ "Україна Ойл": податкова накладна №25 від 12.11.2011 року на суму ПДВ 930,00 грн. (включено до податкового кредиту у листопаді 2011 року).

Разом з тим, до перевірки вказані податкові накладні не надано.

Представник позивача навпаки вказує на те, що вказані податкові накладні були у наявності у ТОВ "Куйбишевська Птахофабрика" на момент перевірки, проте, контролюючим органом з невідомих підстав було вказано на їх відсутність.

Суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи надано належним чином засвідчені копії податкових накладних по господарським операціям з ТОВ "Валга" (Раквере) (а.с.125-142, т.1), ПП "ВКФ "Експостач" (а.с.145-150, т.1), ТОВ "Транс Бізнес Лайн" (а.с.162, т.1), ПП "Ванцдорф Компані" (а.с.165, т.1), ТОВ "Україна Ойл" (а.с.141, т.2), на відсутність яких в акті перевірки посилався контролюючий орган.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Позивач вказує на те, що у нього були в наявності податкові накладні в паперовому вигляді, проте, такі накладні не були витребувані відповідачем, у зв'язку з чим не надавались.

Відповідно до п.44.6 ст.44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Крім того, пунктом 44.7 статті 44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Таким чином, податковим законодавством визначено обов'язок платника податків підтвердити належними первинними документами показники податкової звітності.

До матеріалів справи не надано доказів на підтвердження того, що позивачем до перевірки надавались спірні податкові накладні, як і не підтверджено надання таких податкових накладних після ознайомлення з результатами перевірки, у зв'язку з чим відповідно до п.44.6 ст.44 ПК України вважається, що такі документи були відсутні на час складання відповідної звітності.

Крім того, не надано також доказів подачі позивачем заперечень на висновки акту перевірки, в якому, серед іншого, було вказано на відсутність у позивача таких податкових накладних, навпаки, позивач погодився з виявленими порушеннями та самостійно сплатив визначені контролюючим органом грошові зобов'язання.

Приписи п.44.6, п.44.7 ст.44 ПК України покликані дисциплінувати платників податків, запобігти зловживанням з безпідставного формування показників податкової звітності та можливості одержання платниками податків від контрагентів первинної документації, яка була відсутня на час проведення перевірки контролюючим органом.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 119479,17 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Валга" (Раквере) та ПП "ВКФ "Експостач", та на загальну суму 24947,09 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Транс Бізнес Лайн", ПП "Ванцдорф Компані", ТОВ "Україна Ойл".

Аналогічними є висновки суду щодо встановлених під час перевірки порушень у формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі оформлених з порушеннями податкових накладних від ПП "Геліос-Д" та ТОВ "Лігран".

В акті перевірки встановлено, що ПП "Геліос-Д" виписано податкову накладну №567 від 28.04.2011 року на суму 16645,80 грн., в т.ч. ПДВ 2774,30 грн. (включено до податкового кредиту в квітні 2011 року), проте, у графі "номенклатура постачання товарів (послуг)" не вказано найменування товарів, що не дає можливості ідентифікувати назву товару, а вказано лише загальну суму з ПДВ в розмірі 16645,80 грн. та суму ПДВ в розмірі 2774,30 грн.

Крім того, в акті перевірки вказано на те, що у податкових накладних виписаних ТОВ "Лігран", а саме: податкова накладна №229 від 04.04.2012 року на суму 288,00 грн., в т.ч. ПДВ 48,00 грн. за цвяхи шиферні (включено до податкового кредиту в квітні 2012 року); податкова накладна №1298 від 24.04.2012 на суму 14502,00 грн., в т.ч. ПДВ 2417,00 грн. за електроди зварювальні в асортименті (включено до податкового кредиту в квітні 2012 року); податкова накладна №711 від 14.06.2012 року на суму 2943,00 грн., в т.ч. ПДВ 490,50 грн. за лерку, різець, патрон, метчик в асортименті (включено до податкового кредиту в червні 2012 року); податкова накладна №3 від 01.08.2012 року на суму 2280,00 грн., в т.ч. ПДВ 380,00 грн. за лещата, слюсарні та динамометричний ключ (включено до податкового кредиту в серпні 2012 року), у графі "особа (платник податку) - покупець" зазначена назва Товариства, що не дає можливості ідентифікувати покупця даних товарів.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Враховуючи відсутність заперечень позивача щодо виявлених порушень та фактичну згоду з ними, суд не може прийняти в якості доказів надані до матеріалів справи податкові накладні по взаємовідносинам з ПП "Геліос-Д" (а.с.152, т.1) та ТОВ "Лігран" (а.с.155-158, т.1), оскільки під час перевірки та до прийняття оскаржуваного податкового-повідомлення рішення позивачем належним чином складені та оформлені податкові накладні від ПП "Геліос-Д" та ТОВ "Лігран" не надавались, доказів зворотного суду не надано. Отже, податкове повідомлення-рішення в цій частині є обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Куйбишевська Птахофабрика".

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Куйбишевська птахофабрика" та Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року у справі №808/3739/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Куйбишевська птахофабрика" до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 12 липня 2017 року, в повному обсязі ухвала виготовлена 17 липня 2017 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді Н.А.Олефіренко

В.А.Шальєва