Ухвала

від 13.07.2017 по справі 826/5857/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5857/16 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.; Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

13 липня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Державної архітектурно - будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінжинірбуд до Державної архітектурно - будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2016 року, Товариство з обмежено відповідальністю Укрінжинірбуд звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови від 25.03.2016 №050/40-212-10/2418.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевірка позивача була проведена із порушенням вимог законодавства, а саме: позивача не було повідомлено про перевірку, а сама перевірка проведена без участі уповноваженої особи ТОВ Укрінжинірбуд .

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2017 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України про про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №050/40-212-10/2418 від 25.03.2016.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України, під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що 10.03.2016 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України у присутності інженера технічного нагляду Теслі Володимира Володимировича, начальника будівельної дільниці Цопи Юрія Миколайовича відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, на підставі колективного письмового звернення гр. ОСОБА_4 та інших було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Житлово-будівельного кооперативу Будкомфорт-2 , м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109, код ЄДРПОУ 39474136; ТОВ А-пілон , Черкаська область, м. Умань, вул. Артема, 88, код ЄДРПОУ 33283412; ТОВ Укрінжинірбуд , Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білгородка, вул. Тернівська, 2-А, код ЄДРПОУ 39205460 на об'єкті будівництва: Будівництво багатоповерхового житлового будинку із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Свердлова, 118 (вул. Князів Коріатовичів, 118, м. Вінниця).

За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт від 10.03.2016, яким встановлено, що будівельні роботи виконуються з порушенням вимог містобудівного законодавства, а саме:

- біля в'їзду на будівельний майданчик не встановлено схему руху автотранспорту, чим порушено п. 6.2.6 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення ;

- на будівельному майданчику відсутній стенд, чим порушено ч. 6 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 12 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466;

- не всі будівельники носять будівельні каски та сигнальні жилети, чим порушено п. 4.3 ДБН А.3.1-5-2009 Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва , п. 4.30 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення ;

- робочі місця і проходи до них, розташовані більше ніж 1,3 м. не огороджені захисними огорожами, чим порушено п. 6.2.2 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення .

За результатами перевірки Державною архітектурно-будівельною інспекцією України складено наступні документи:

- припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.03.2016;

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.03.2016, в якому зазначено, що відповідальність за встановлені правопорушення передбачена п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України листом від 10.03.2016 №40-212/10/1745 повідомила позивача, що Інспекцією було проведено вищевказану позапланову перевірку та було надіслано копію акта перевірки від 10.03.2016 та оригінали припису і протоколу від 10.03.2016.

25.03.2016 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України було винесено постанову про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №050/40-212-10/2418, якою ТОВ Укрінжинірбуд визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.8 ч.3 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у сумі 62010,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю Укрінжинірбуд , не погоджуючись з постановою, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернулося до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку матеріалам та обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів врегульовано Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Статтею 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України Про архітектурну діяльність .

Відповідно до статті 13 Закону України Про архітектурну діяльність до уповноважених органів містобудування та архітектури, зокрема, належать центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури.

Згідно із пунктами 1, 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 р. N 294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Нормативно-правовим актом, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт є Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок №553).

Вказаним порядком визначено, державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, Держархбудінспекцією.

Відповідно до пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вищевказаним Порядком №533 передбачено, зокрема, і належ ну процедуру проведення позапланових перевірок органами державного архітектурно- будівельного контролю з гарантуванням прав суб'єктів містобудування.

Згідно із пунктом 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

В пункті 13 Порядку №553 встановлено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Тобто, в даному випадку, відповідач зобов'язаний був провести перевірку лише за обов'язкової участі позивача.

Згідно із пунктом 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Згідно із пунктом 18 Порядку №553 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Пунктом 21 Порядку №553 визначено, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідно до пункту 22 Порядку №553 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Отже, обов'язковою умовою для правомірності проведеної перевірки є пред'явлення перед початком такої перевірки уповноваженій особі позивача посадовою особою відповідача службового посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки та проведення перевірки у присутності позивача або його представника, а також оформлення результатів перевірки актом на підставі якого у разі виявлення порушень вимог законодавства виноситься припис, протокол та постанова.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач стверджує, що позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва: Будівництво багатоповерхового житлового будинку із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Свердлова, 118 (вул. Князів Коріатовичів, 118, м. Вінниця) була проведена без участі уповноваженої особи ТОВ Укрінжинірбуд , оскільки ані інженер технічного нагляду Тесля В.В., ані начальник будівельної дільниці Цопа Ю.М. не являються уповноваженими особами ТОВ Укрінжинірбуд .

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не надано суду жодного доказу, що посадовими особами Інспекції перед початком перевірки було встановлено повноваження інженера технічного нагляду Теслі В.В. та начальника будівельної дільниці Цопи Ю.М., відтак відповідачем не доведено суду, що вищенаведена перевірка була проведена у присутності уповноваженої особи ТОВ Укрінжинірбуд .

Також звертає увагу на те, що відповідачем не надано суду жодного доказу, що посадовими особами Інспекції перед початком перевірки було встановлено повноваження інженера технічного нагляду Теслі Володимира Володимировича та начальника будівельної дільниці Цопи Юрія Миколайовича, відтак відповідачем не доведено, що вищенаведена пе ревірка була проведена у присутності уповноваженої особи позивача.

Крім того, відповідачем не надано жодного доказу фізичної присутності вказаних осіб під час прове дення перевірки.

Висновки Держархбудінспекції про те, що Тесля В.В. та Цопа Ю.М. перебували .у трудо вих відносинах з ТОВ Укрінжинірбуд та мали право представляти його інтереси базувалися лише на відомостях, що вказані у Декларації про початок виконання будівельних робіт, де вка зано, що здійснення технічного нагляду під час будівництва покладено на інженера з технічно го нагляду Тесля В.В. та на посвідченні про проходження навчання з якого є очевидним, що Цопа Ю.М. працює на ТОВ Укрінжинірбуд .

Відповідно до ст.36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності Де кларація про початок виконання будівельних робіт заповнюється замовником будівництва і за мовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначе них у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт.

А також, відповідно до Порядку здійснення технічного нагляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Украї ни від 11.07.2007р. №903 Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта ар хітектури , технічний нагляд забезпечує замовник протягом усього періоду будівництва об'єк та, а не підрядник.

Таким чином із вищенаведених нормативних актів є очевидно, що здійснення техніч ного нагляду за будівництвом об'єкта архітектури здійснюється виключно за замовленням за мовника будівництва, шляхом укладення відповідних договорів. Довіреності для представлення інтересів позивача Теслі В.В. також не надавалось.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що висновки Держархбудінспекції щодо перебування інженера технічного нагляду у трудових стосунках із позивачем та можливість його представлення інтересів позивача є хиб ними.

Що стосується Цопи Ю.М., то дана особа хоча і є працівником позивача, проте пред ставляти інтереси позивача у відносинах з третіми особами, в тому числі з Державною архітектурно-будівельною інспекцією України не була уповноважена в міру ч.1 ст. 246 ЦК України, якою встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи, такої довіреності йому не надавалось.

Сам по собі факт працевлаштування на ТОВ Укрінжинірбуд , ще не доводить його повноважень представляти інтереси позивача, оскільки на підприємстві працевлаштовано понад 100 працівників і таким чином до Акту і Про токолу перевірки можна вписати всіх 100 включаючи технічний персонал.

Щодо повідомлення про проведення перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів погоджується з доволами відповідача, що останній не зобов'язаний завчасно повідомляти про проведення перевірки, водночас, відповідач не має права приступити до проведення перевірки без вручення уповноваженій особі суб'єкта містобудування направлення для проведення позапланової перевірки, тобто відповідач був зобов'язаний повідомити позивача про проведення перевірки перед її початком, вручивши позивачу направлення.

Проте, відповідач не надав суду копії направлення для проведення позапланової перевірки та доказів його вручення уповноваженій особі ТОВ Укрінжинірбуд , тобто відповідач приступив до перевірки дотримання позивачем вимог законодавства без повідомлення останнього про таку перевірку, що суперечить Порядку №553.

Враховуючи вищенаведені правові норми, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач порушив порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки не вручив позивачу направлення на проведення перевірки та провів перевірку у присутності осіб, які не є уповноваженими особами ТОВ Укрінжинірбуд (доказів зворотнього суду не надано), у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості подавати свої докази чи заперечення при проведенні перевірки.

Доводи відповідача про те, що підставою для скасування рішення, прийнятого за результатами перевірки, може бути лише неправильність його прийняття по суті, а не процедурні порушення, а також посилання апелянта на практику Верховного суду України та Вищого адміністративного суду України в даному випадку є недоречними, оскільки судом встановлено факт проведення відповідачем перевірки дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил без присутності уповноваженої позивачем особи, що також свідчить про порушення Державною архітектурно-будівельною інспекцією України порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України у постанові від 25.02.2014 по справі К/800/43320/13 та Вінницький апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 13.09.2016 по справі №822/680/16.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно - будівельної інспекції України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 18 липня 2017 року).

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Твердохліб В.А.

Бужак Н.П.