Рішення

від 13.07.2017 по справі 907/473/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.07.2017 Справа № 907/473/17

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси", м. Ківерці Волинської області до приватного підприємства "Маріна", м. Ужгород про стягнення 102875,85 грн., в т. ч. 99961,89 грн. - основного боргу, 1352,91 грн. - пені, 1561,05 грн. - 3% річних

представники сторін:

позивача - ОСОБА_1С,, представник за довіреністю

відповідача - не з'явився

Позивач звернувся до суду із вказаними вимогами, оскільки відповідач не виконав договірні зобов'язання по оплаті поставленого товару, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем на суму 99 961,89 грн., що становить предмет спору у даній справі.

Відповідач письмовим відзивом та усними поясненнями представника у судовому засіданні 15.06.17 проти позову заперечував, стверджуючи про відсутність спірних поставок; клопотав про витребування від позивача податкових та товарно-транспортних накладних щодо спірних поставок.

Представник позивача, який прийняв участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, наполягає на задоволені позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтування долученими до матеріалів справи документами, в тому числі, і наданими на вимогу відповідача податковими та товарно-транспортними накладними щодо спірних поставок

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи явку уповноваженого представника в судові засідання 4.07.17 та 13.07.17 не забезпечив.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у ході судового розгляду, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому суд виходив з наступного.

26.12.2016 року сторонами укладено договір поставки товару № 22Л/17 за умовами якого постачальник - позивач у справі - зобов'язався поставити , а покупець - відповідач у справі - прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за ціною, діючого у постачальника на час поставки, згідно видаткових накладних (п.п. 1.1 договору).

Сторонами було передбачено в договорі, що оплата за товар здійснюється протягом 21 календарного дня з моменту отримання партії товару ( п.2.3 договору).

У разі порушення покупцем грошового зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. У разі прострочення виконання покупцем грошового зобовязання він сплачує постачальнику за неправомірне коистування чужими коштами 30 % річних від суми заборгованості. ( п.п. 6.2, 11.5 договору).

Матеріалами справи та з пояснень представника позивача у ході судового розгляду справи встановлено, що на підставі укладеного договору позивач 11.04.17 поставив відповідачеві через уповноважену ним особу (додаток № 1 до договору) товарно-матеріальні цінності на загальну суму 99961,89 грн. відповідно за видатковими накладними № МР 00070066 від 11.04.2017 на суму 68 305,62 грн. та №МР 00070067 від 11.04.2017 на суму 31 656,27 грн.

Зазначена поставка підтверджена також товарно-транспортними та податковими накладними, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідач своє зобов'язання по оплаті продукції не виконав.

В силу приписів частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

В силу приписів ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Зі змісту правової норми, наведеної у частині першій статті 692 ЦК України, вбачається, що за загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлений інший строк оплати

За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення заборгованості в сумі 99 961,89 грн підлягає задоволенню судом.

Позовні вимоги в частині пені нараховані позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань, та 30 % річних, за умовами договору підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача та становлять відповідно суми 1352,91 та 1561,05 грн.

Таким чином, всього до стягнення з відповідача на користь позивача належить сума 102875,85 грн.

За змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати сплачені позивачем при поданні позову належить відшкодувати за рахунок відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 44-49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

суд вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з приватного підприємства Маріна (88000, Закарпатська область , м. Ужгород, вул. Міксата, 48, ідентифікаційний код - 31477620) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТД Міжрегіональні ресурси (45200, Волинська область, м. Ківерці, вул. Шевченка, 35 , код ЄДРПОУ 35184264) заборгованість на суму 102875,89 грн. ( сто дві тисячі вісімсот сімдесят п'ять грн. 89 коп.), що включає 99 961,89 грн. - суму основного боргу, 1 352,91 - пені; 1561,05 грн- 30 % річних та у відшкодування судових витрат - суму 1600,00 грн. ( одна тисяча шістсот грн. 00 коп.)

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку передбаченому цим же кодексом. Повний текст рішення складено 14.07.2017

Суддя Ушак І.Г.