Рішення

від 14.07.2017 по справі 921/364/17-г/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 липня 2017 рокуСправа № 921/364/17-г/14 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРДОТЕК ПРОТЕКТ" вул. Пушкінська, 56А, м.Одеса, Одеська область, 65011

до відповідача ОСОБА_1 підприємства "ЗОЛОТИЙ ЛЕВ 777" АДРЕСА_1, 48601

про cтягнення заборгованості в сумі 162 954,21 грн.

представники сторін у судове засідання не з'явились.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРДОТЕК ПРОТЕКТ" звернулось до Господарського суду Тернопільської області із позовом до ОСОБА_1 підприємства "ЗОЛОТИЙ ЛЕВ 777" про cтягнення заборгованості в сумі 162 954,21 грн.

Ухвалою від 16.06.2017 року суд визнав подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви і, як наслідок, порушив провадження по справі та розгляд останньої призначив на 03.07.2017р.

В обґрунтування заявлених вимог, що підтримані у судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на неналежне виконання його контрагентом умов договору поставки №ХП/ЗЛ777-2017, в частині своєчасної та повної оплати вартості отриманого товару, зважаючи на що у відповідача виникла заборгованість, сума якої, з урахуванням штрафних санкцій, заявлена до стягнення у судовому порядку.

Від позивача 12.07.2017 р. надійшло клопотання №10-02/07.2017 від 10.07.2017 р. про розгляд справи без його участі.

Разом з тим, 27.06.2017р. та 12.07.2017 р. від позивача надійшли заяви в порядку ст.22 ГПК України, про зменшення розміру позовних вимог щодо заявлених до стягнення суми боргу у зв'язку із частковою її сплатою відповідачем, згідно яких сума основної заборгованості становить 44 000 грн.

Розглянувши дані заяви суд вважає, що останні подані у відповідності до вимог процесуального законодавства, не порушують будь-чиїх прав та охоронюваних законом інтересів, а тому приймаються судом, з огляду на що спір вирішується з їх урахуванням.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, витребуваних судом документів, у тому числі відзиву на позов, не подав, хоча про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку ст.ст.64, 87 ГПК України та п.3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Так, судом здійснено відстеження пересилання поштового відправлення та встановлено, що відправлення за номером 4602507089938 (ухвала про порушення провадження по справі) вручене адресату (одержувачу) особисто 20.06.2017 року.

Як наслідок, даний спір вирішується судом за правилами, що викладені у ст.75 ГПК України.

Учаснику спору у процесі розгляду справи належні йому права та обов'язки, передбачені ст.ст.20,22,81-1 ГПК України, роз'яснено.

За відсутності відповідного клопотання, в порядку ст.81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі та формулярі (протоколі) судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Із даною правовою нормою кореспондуються і положення статті 174 ГК України, за якою господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Як слідує із матеріалів справи, 10 січня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРДОТЕК ПРОТЕКТ" (Постачальник) та ОСОБА_1 підприємством "ЗОЛОТИЙ ЛЕВ 777" (Покупець) було укладено договір поставки №ХП/ЗЛ777-2017, відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця товар (товари), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Найменування, кількість, асортимент, ціна за одиницю та інші характеристики товару, який постачається Покупцю за цим Договором, а також строки та умови поставки товару, порядок і строки оплати товару встановлюються у рахунках-фактурах та/або специфікаціях до цього договору, якщо інше не узгоджено сторонами у цьому договорі (п.1.2.).

Умовами правочину обумовлено, а саме п.п. 2.4., 2.5.та 2.7., що загальна вартість цього Договору складається із загальної вартості товару, поставленого Постачальником на користь Покупця в період дії Договору, і формується з вартості товару, зазначеної у всіх рахунках-фактурах, підписаних сторонами до цього Договору. Розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі. Датою здійснення Покупцем платежу вважається дата, в яку сума, що підлягає сплаті, надходить на відповідний поточний рахунок Постачальника. Якщо інше не буде погоджено сторонами в Специфікації та/або рахунку-фактурі на поставку товару, оплата товару здійснюється Покупцем на умовах 50% передплати. Другу частину від суми Договору, Покупець сплачує на поточний рахунок Постачальника після огляду товару за якістю та кількістю на виробничій базі Покупця протягом 5 робочих днів з дати вивезення товару зі складу Постачальника.

У п. 4.2. даної угоди, сторони домовились про те, що датою поставки товару за цим Договором вважається дата отримання товару Покупцем відповідно до базису поставки, зазначеного в Специфікації та/або рахунку-фактурі на партію товару. Поставка товару підтверджується видатковою накладною, яку уповноважені представники сторін зобов'язані підписати в момент прийняття товару Покупцем та Постачальником.

Місцем приймання товару за кількістю і якістю є виробнича база Покупця, що знаходиться за адресою: 48700, м. Борщів, Тернопільська область, вул. Федьковича, 1а.

Згідно положень п.6.2 угоди Покупець зобов'язаний прийняти товар в порядку та в строки, передбачені цим Договором та/або Специфікацією на партію товару ; своєчасно провести розрахунки за переданий товар.

У п.10.1. правочину контрагентами погоджено, що цей Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2017 року.

В подальшому між сторонами були підписані наступні Специфікації:

- Специфікація №1 від 10.01.2017 р. на суму 87 026,40 грн.;

- Специфікація №2 від 13.01.2017 р. на суму 377 144,40 грн.;

- Специфікація №3 від 31.01.2017 р. на суму 232 070,40 грн.;

- Специфікація №4 від 02.02.2017 р. на суму 356 739,60 грн.

Як вбачається із позовної заяви, оплата за поставлений товар згідно Специфікацій №1 та №2 була здійснена у повному обсязі.

Як вказує позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань згідно Специфікацій №3 та №4, товариством у повному обсязі виконано поставку товару на загальну суму 588 810 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №СФ-0000481А від 31.01.2017 р. на суму 232 070,40 грн., рахунком-фактурою №СФ-0000485А від 02.02.2017 р. на суму 356 739,60 грн. та видатковою накладною №13 від 02.02.2017 р.

Вищезазначені документи підписані представниками сторін без зауважень та заперечень та скріплені їх печатками.

Проте, як вказує позивач, відповідачем 31.01.2017 р. та 02.02.2017 р. на виконання умов укладеного договору проведено попередню оплату поставленого товару на загальну суму 294 405 грн.

22.02.2017 р., відповідачем здійснено часткову оплату за поставлений товар на загальну суму 100 000 грн., а тому заборгованість останнього склала 194 405 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу контрагента 22.05.2017р. направлялась претензія з вимогою здійснити належні платежі.

Вказаний борг не заперечувався відповідачем що, окрім іншого, підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2017 р. по 11.05.2017 р. підписаним обома сторонами без заперечень.

Разом з тим, 07.06.2017 р. та 22.06.2017 р., 03.07.2017 р. відповідачем здійснено часткову оплату за поставлений товар на загальну суму 150 000 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи.

За таких обставин, сума основної заборгованості перед позивачем станом на час вирішення даного спору становить 44 405 грн., з яких до стягнення заявлено 44 000 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 ЦК України.

Взаємовідносини, що склалися між учасниками спору суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті за виконані позивачем поставки товару в добровільному порядку та у повному обсязі, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення із ПП "ЗОЛОТИЙ ЛЕВ 777" 44 000 грн. заборгованості за поставлений товар, є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Так, пунктом 7.2. правочину передбачено, що за порушення термінів оплати товару, передбачених умовами цього Договору, рахунку-фактури та/або Специфікації на кожну партію товару, Постачальник має право стягнути з Покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення оплати, від суми простроченого до оплати платежу за кожен день такого прострочення, але не більше 10% від суми простроченого до оплати платежу.

Згідно поданого позивачем розрахунку за неналежне виконання умов договору відповідачу за період з 09.02.2017 р. по 12.06.2017 р. нарахована пеня в сумі 18 549,21 грн.

Перевіривши правильність здійснених господарським товариством нарахувань в межах періодів існування заборгованості та відповідність наданого розрахунку приписам ЦК України, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 18 549,21 грн. пені.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "ХАРДОТЕК ПРОТЕКТ" до ПП "Золотий Лев 777" про стягнення заборгованості за поставлений товар та пені, підлягають до задоволення у повному обсязі.

Частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача (п.4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 р., із наступними змінами).

А тому, у відповідності до ст.ст. 44,49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "ЗОЛОТИЙ ЛЕВ 777" (АДРЕСА_1, 48601, ід. код 35955222) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРДОТЕК ПРОТЕКТ" (вул. Пушкінська, 56А, м. Одеса, Одеська область, 65011, ід. код 36436950) - 44 000 (сорок чотири тисячі) грн. основного боргу, 18 549 (вісімнадцять тисяч п'ятсот сорок дев'ять) грн. 21 коп. пені та 2 444 (дві тисячі чотириста сорок чотири) грн. 31 коп. в рахунок повернення судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено 17.07.2017 р.

Суддя О.В. Руденко