Постанова

від 18.07.2017 по справі 916/2233/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2017 р.Справа № 916/2233/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді : Величко Т.А.,

суддів: Бєляновського В.В., Жекова В.І.

(Склад колегії сформовано на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями)

при секретарі: Колбасовій О.Ф.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи (ОСОБА_2) - не з'явився;

від третьої особи (ОСОБА_3) - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпія-О"

на рішення господарського суду Одеської області від 12.06.2017р.

по справі №916/2233/16

за позовом: ОСОБА_4

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпія-О"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2016р. ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпія-О" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників вказаного товариства щодо виключення ОСОБА_4 зі складу засновників.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 вказує на те, що вказане рішення загальних зборів, згідно якого його було виключено зі складу учасників ТОВ "Олімпія-О" є незаконним, оскільки його, як учасника товариства належним чином не було повідомлено про місце та час їх проведення, чим було позбавлено права прийняти участь у проведених зборах. Також позивач зазначив, що ним було видано довіреність на ім'я ОСОБА_5, згідно якої останнього було уповноважено на здійснення юридичних дій від його імені та інтересах, однак зазначеною особою було здійснено юридичні дії, що не були передбачені договором доручення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.08.2016р. прийнято зазначену позовну заяву та порушено провадження у справі №916/2233/16 з призначенням до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.10.2016р. до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

27.10.2016р. до суду від позивача надійшла уточнена позовна заява, згідно якої останній просив суд визнати недійсним рішення загальних зборів учасників вказаного товариства щодо виключення його зі складу засновників, яке закріплене в протоколі № 4 від 11.06.2015р., а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378 грн.

14.11.2016р. до суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого останній, заперечуючи проти його задоволення, зазначає, що позивачем 10.06.2015р. на ім'я ОСОБА_5 було оформлено нотаріально посвідчену довіреність, згідно якої останнього було уповноважено представляти інтереси ОСОБА_4, як учасника (засновника) ТОВ „Олімпія-О", зокрема, оформляти заяви про вихід зі складу учасників товариства, приймати участь та голосувати на загальних зборах з правом на підписання відповідних документів. Вищевказаний представник, з огляду на наявність нотаріально посвідченої довіреності, підписуючи заяву про вихід позивача зі складу учасників товариства та протокол зборів, не виходив за межі наданих йому повноважень.

Одночасно, відповідач зазначає, що вказана особа на підставі відповідної довіреності представляла інтереси на оспорюваних зборах не лише позивача, а й ОСОБА_6, та підписала таку ж саму заяву про вихід останньої зі складу учасників ТОВ „Олімпія-О", зауважуючи при цьому, що вищевказані довіреністі є діючими та не оспореними.

Між тим, відповідач зазначає, що ОСОБА_2 лише була запрошена на загальні збори.

На думку відповідача, подання позивачем даного позову до суду є зловживанням його правами та намаганням ввести суд в оману, що в свою чергу є наміром порушити права ОСОБА_2, як єдиного учасника товариства. 23.11.2016р. до суду від позивача надійшло клопотання про призначення у справі почеркознавчої (графологічної) експертизи, на вирішення якої він просив поставити питання:

1) Чи підписував ОСОБА_5, як представник ОСОБА_4, протокол загальних зборів учасників ТОВ „Олімпія-О" № 4 від 11.06.2015р.?

Проведення вказаної експертизи позивач просив доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

28.11.2016р. до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі, згідно яких останній зазначає, що даний спір є надуманим, а позов поданий з метою порушення раніше досягнутих зобов'язань, а також направлений на заволодіння часткою у товаристві для подальшої можливості виходу зі складу учасників з частиною майна ПП „Поділля", протиправно набутого раніше.

Вказане, на думку відповідача, свідчить про повторний намір повернути те майно, що колись було виведено зі складу товариства.

23.12.2016р. до суду від позивача надійшла уточнена позовна заява. У вказаній заяві позивач стверджував про не підписання ОСОБА_5 протоколу загальних зборів №4. Враховуючи викладене, позивач наполягав на призначенні у справі судової експертизи. Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.12.2016р. у справі № 916/2233/16 призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України.

28.03.2017р. до господарського суду Одеської області від Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України надійшов висновок судової почеркознавчої експертизи № 23П, складений 16.03.2017 року, разом із матеріалами справи № 916/2233/16.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.03.2017р. провадження у справі було поновлено із призначенням до розгляду в судовому засіданні.

10.05.2017р. до суду від позивача надійшли пояснення щодо результатів проведеної графологічної (почеркознавчої експертизи) згідно яких останній вказує, що ймовірно негативний висновок експерта мотивований тим, що наданих експертній установі матеріалів із зразками підписів було недостатньо, щоб визначити факт не підписання ОСОБА_5 вказаного протоколу зі 100 % ймовірністю.

При цьому зауважує, що вказаною особою неодноразово наголошувалось на не підписанні ним спірного протоколу, про що свідчать його письмові заяви, що містяться в матеріалах справи та відповідні усні пояснення, які були надані ним в судових засіданнях.

Відтак, з урахуванням таких обставин, позивач вважає про можливість цілковито стверджувати про непідписання вказаною особою спірного протоколу зборів, а відтак, на його думку, такий документ не має юридичної сили і не створює відповідних правових наслідків. Рішенням господарського суду Одеської області від 12.06.2017р. (головуючий суддя - Щавинська Ю.М., судді - Желєзна С.П., Рога Н.В.) позов ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпія-О" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення загальних зборів задоволено.

Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпія-О", що оформлене протоколом № 4 від 11.06.2015р.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпія-О" на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 1378 грн. 00 коп.

Судове рішення мотивоване посиланням на ст.ст. 1, 12, 42 ГПК України, ст. 167 ГК України, постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008р. Про практику розгляду судами корпоративних спорів постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р. Про деякі питання практики призначення судової експертизи .

Господарський суд, виходячи з дослідницької частини висновку, дійшов висновку, що матеріали справи свідчать про підроблення підпису ОСОБА_5 на протоколах загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Олімпія-О" № 4 від 11.06.2015р. та № 5 від 11.06.2015р. і такий висновок суду є визначальним, оскільки довіреності, що наявні в матеріалах справи свідчать про наявність повноважень ОСОБА_5 бути присутнім на зборах.

Суд дійшов висновку, що враховуючи встановлення факту не підписання зазначеною особою спірного протоколу загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю „Олімпія-О" від імені його учасника - ОСОБА_4, заявлені позовні вимоги останнього щодо визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ „Олімпія -О", оформлене протоколом № 4 від 11.06.2015р., є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновком суду, ТОВ „Олімпія-О" просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 12.06.2017р. по справі №916/2233/16 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити в повному обсязі.

Скаржник вважає оскаржуване рішення таким, що було прийнято за результатами неповного з'ясування усіх обставин справи, що мають значення для ухвалення законного рішення суду, суд першої інстанції прийняв рішення на користь позивача на підставі недоведених доказів, які мають значення для прийняття обґрунтованого рішення, дійшовши висновку про їх встановлення.

В порушення ст.ст. 42,43 ГПК України, п.18 Постанови №4 від 23.03.2012р. ВГСУ, суд першої інстанції при винесенні рішення на користь позивача послався на докази, які до кінця не були встановлені (досліджені). У матеріалах справи відсутня повна відповідь ( у категоричній формі) на питання поставлене в ухвалі про призначення експертизи. Отже, висновки суду першої інстанції є передчасними у зв'язку із тим, що доводи позивача підлягають ще додатковому вивченню, доказуванню із поставленням додаткового питання на розгляд експерта.

Розглянувши матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом, заслухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

З матеріалів справи вбачається, що станом на день прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів ТОВ "Олімпія-О", а саме на 11.06.2015р., учасниками товариства були - ОСОБА_4 з часткою в статутному капіталі товариства у розмірі 50% та ОСОБА_3 з часткою 50%.

Згідно оскаржуваного рішення загальних зборів учасників ТОВ "Олімпія-О" від 11.06.2015р., оформленого протоколом №4, копія якого міститься в матеріалах справи (т.3а.с.76-79), яка була звірена з оригіналом вказаного документу, що міститься в матеріалах реєстраційної справи вказаного товариства (а.с.110-111) було:

- обрано головою загальних зборів ОСОБА_5, секретарем Сугачевського І.Ф.;

- прийнято ОСОБА_2 до складу учасників ТОВ "Олімпія-О" з внеском до статутного капіталу товариства у розмірі 31000 грн.;

- надано згоду ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на вихід зі складу учасників ТОВ "Олімпія-О";

- вирішено виплатити ОСОБА_4 та ОСОБА_3 їх частки у статутному капіталі та провести із ними остаточні розрахунки;

- встановлено, що частка учасника ТОВ „Олімпія-О" ОСОБА_2 становить 100 % - 31000грн.;

- змінено місцезнаходження ТОВ „Олімпія-О" на : 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Десантників, 13;

- звільнено з посади директора ТОВ „Олімпія-О" ОСОБА_3 з 11.06.2015р.;

- обрано директором ТОВ „Олімпія-О" ОСОБА_7 з 12.06.2015р.;

- затверджено зміни до статуту ТОВ „Олімпія-О";

- доручено директору ТОВ „Олімпія-О" ОСОБА_7 або уповноваженій ним особі зареєструвати зміни до статуту та здійснити заходи щодо державної реєстрації змін, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, пов'язані зі зміною складу засновників місцезнаходження та директора ТОВ „Олімпія-О" відповідно до вимог чинного законодавства.

Звертаючись до господарського суду з даним позовом, ОСОБА_4, стверджує, що рішення про виключення його зі складу учасників Товариства було прийнято незаконно та з порушенням прав, як учасника Товариства, оскільки він не був належним чином повідомлений про скликання загальних зборів Товариства у зв'язку з чим зазначене рішення було прийнято без його участі.

Також позивач зазначає, що ним було видано довіреність на ім'я ОСОБА_5, відповідно до якої його було уповноважено здійснювати юридичні дії від імені позивача та в його інтересах.

ОСОБА_5 діючи як представник позивача за довіреністю, здійснив юридичні дії, які не були передбачені договором доручення. Такі дії були явно не в інтересах позивача, а про відступлення від умов доручення позивача повідомлено не було. Позивачем не схвалювались наслідки тих юридичних дій, які були вчинені представником, тим більше що такі дії наразі є предметом позову в господарському судді, тобто оспорюються.

Враховуючи викладене, позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), а саме визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Олімпія-О" від 11.06.2015р. викладені у протоколі №4 від 11.06.2015р.

Відповідач в свою чергу наполягав на підписанні ОСОБА_5 спірного рішення, що виключає можливість задоволення позову.

Господарським судом з метою підтвердження або спростування факту підписання ОСОБА_5 на протоколах загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Олімпія-О" № 4 від 11.06.2015р. та протоколу № 5 від 11.06.2015р., судом у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу.

У відповідності до висновку №23-П судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами справи №916/2233/16, складеного 16.03.2017р. головним судовим експертом сектору технічних досліджень документів та почерку відділу криміналістичних видів досліджень Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_8, підписи від імені ОСОБА_5 на двох протоколах загальних зборів учасників ТОВ „Олімпія-О" - № 4 від 11.06.2015р. та протоколу № 5 від 11.06.2015р., які знаходяться в матеріалах реєстраційної справи вказаного товариства (а.с.99-100,110-111,112), ймовірно виконані не ОСОБА_5, а іншою особою з наслідуванням справжніх підписів ОСОБА_5 (т.3 а.с.5-15).

При цьому експертом, згідно вказаного висновку зазначено, що хоча виявлені розбіжності відносно стійкі, вирішити питання в категоричній формі не виявилось можливим у зв'язку із тим, що виявити більшу кількість розбіжностей, значущих в ідентифікаційному плані, не вдалося із-за виконання підписів з наслідуванням справжніх підписів ОСОБА_5 та у зв'язку з обмеженим об'ємом почеркової інформації, що надана у якості порівняльного матеріалу.

Приймаючи до уваги, що експертне дослідження проведене відповідно до Закону України "Про судову експертизу" кваліфікованим судовим експертом, який має вищу юридичну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення почеркознавчих експертиз за експертною спеціальністю 1.1 „Дослідження почерку і підписів" (свідоцтво № 9781, видане ЕКК МВС України 25.12.2009р., свідоцтво про підтвердження кваліфікації судового експерта № 701, видане ЕКК МВС України 16.05.2014р.), стаж експертної роботи з 2001р., містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених запитань, враховуючи, що експерт, згідно до ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України, несе кримінальну відповідальність за відомості, викладені у висновку, суд, оцінивши висновок за правилами ст. 43 ГПК України, не знайшов жодних обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи.

Водночас, судом щодо висновку експерта про ймовірність виконання підписів не ОСОБА_5, вказано, що з дослідницької частини такого висновку вбачається, що експертом встановлено, що виявлені розбіжності відносно стійкі, проте їх кількість достатня тільки для вірогідного висновку, що підписи від імені ОСОБА_5 на 2 протоколах загальних зборів учасників ТОВ „Олімпія-О" № 4 від 11.06.2015р. та протоколу № 5 від 11.06.2015р. ймовірно виконані не ОСОБА_5, а іншою особою з наслідуванням справжніх підписів вказаної особи.

Між тим експертом зазначено про неможливість виявлення більшої кількості розбіжностей, значущих в ідентифікаційному плані із-за виконання підписів з наслідуванням справжніх підписів та обмеженим об'ємом почеркової інформації, що надана у якості порівняльного матеріалу, у зв'язку із чим вирішення питання в категоричній формі не виявилось можливим.

Крім того встановлено, що зазначені збіжності деяких загальних ознак поряд із зовнішньою схожістю досліджуваних підписів зі зразками пояснюються виконанням підписів з наслідуванням справжніх підписів ОСОБА_5 (ймовірно виконання із наслідуванням після „попереднього тренування"), у зв'язку із чим виявлені ознаки не впливають на зроблений ймовірно негативний висновок.

Таким чином, експерт, фактично, дійшов висновку про наявність стійких розбіжностей між підписами, проте не зробив висновок в категоричній формі, у зв'язку із обмеженим об'ємом почеркової інформації, що надана у якості порівняльного матеріалу.

Господарський суд дійшов висновку, що відсутність на спірних загальних зборах позивача або його належного представника у зв'язку із встановленням судом факту підробленого підпису дає підстави для задоволення позовних вимог позивача щодо визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ „Олімпія -О", оформлене протоколом № 4 від 11.06.2015р.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

За змістом п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 № 13 та п. п. 2.12, 2.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 р. №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", оскаржуване рішення загальних зборів є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто офіційним письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Слід зазначити, що підставами для визнання правових актів індивідуальної дії (ненормативних актів) незаконними (недійсним) є невідповідність їх вимогам чинного на час його видання (затвердження) законодавства, в тому числі Конституції України, та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт.

Крім того, виходячи з положень ст.1 ГПК України, обов'язковою умовою визнання правових актів індивідуальної дії (ненормативних актів) незаконними (недійсними) є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Згідно п. 2.13 вищевказаної постанови від 25.02.2016 р. №4, під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Згідно з ч. 5 ст. 98 ЦК України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Як роз'яснено у пп. 2.14 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію".

В апеляційній скарзі скаржник вказує, що при винесенні рішення на користь позивача суд послався на докази, які до кінця не були встановлені (досліджені). У матеріалах справи відсутня повна відповідь (у категоричній формі) на питання поставлене в ухвалі про призначення експертизи.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду, а згідно ч. 1 ст. 41 ГПК України експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Згідно з п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

У відповідності до вищевказаної постанови Вищого господарського суду України, у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства у призначенні та проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта, якщо проведення судової експертизи доручено окремій особі, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Як зазначалось вище, господарським судом з метою підтвердження або спростування факту підписання ОСОБА_5 на протоколах загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Олімпія-О" № 4 від 11.06.2015р. та протоколу № 5 від 11.06.2015р., судом у справі № 916/2233/16 було призначено судову почеркознавчу експертизу.

Згідно висновку №23-П судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами справи №916/2233/16, складеного 16.03.2017р. головним судовим експертом сектору технічних досліджень документів та почерку відділу криміналістичних видів досліджень Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_8 встановлено, що підписи від імені ОСОБА_5 на двох протоколах загальних зборів учасників ТОВ „Олімпія-О" - № 4 від 11.06.2015р. та протоколу № 5 від 11.06.2015р., які знаходяться в матеріалах реєстраційної справи вказаного товариства (а.с.99-100,110-111,112), ймовірно виконані не ОСОБА_5, а іншою особою з наслідуванням справжніх підписів ОСОБА_5

З дослідницької частини такого висновку вбачається, що експертом встановлено, що виявлені розбіжності відносно стійкі, проте їх кількість достатня тільки для вірогідного висновку, що підписи від імені ОСОБА_5 на 2 протоколах загальних зборів учасників ТОВ „Олімпія-О" № 4 від 11.06.2015р. та протоколу № 5 від 11.06.2015р. ймовірно виконані не ОСОБА_5, а іншою особою з наслідуванням справжніх підписів вказаної особи.

Експерт, фактично, дійшов висновку про наявність стійких розбіжностей між підписами, проте не зробив висновок в категоричній формі, у зв'язку із обмеженим об'ємом почеркової інформації, що надана у якості порівняльного матеріалу.

У відповідності до ч.5 ст.42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Суд, виходячи з дослідницької частини висновку, дійшов висновку, що матеріали справи свідчать про підроблення підпису ОСОБА_5 на протоколах загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Олімпія-О" № 4 від 11.06.2015р. та № 5 від 11.06.2015р.

Статтею 99 ГПК України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Частиною 2 ст. 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Під час апеляційного перегляду судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме Статуту ТОВ Олімпія -О (п.п. 8.1-8.5) до органів управління Товариства відносяться вищий орган Товариства та його виконавчий і контролюючий орган.

Вищим органом Товариства є Загальні збори його Учасників, які складаються з учасників або призначених ними представників. Представник може бути постійним чи призначений на певний строк. учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у зборах або передати свої повноваження іншому учаснику чи його представнику. Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчого органу, які не є Учасниками Товариства, та керівники дочірніх підприємств, філій, відділень і представництв Товариства.

Збори обирають голову і секретаря. Голова Зборів організує ведення їх протоколу. Книга протоколів. рівно як і засвідчені витяги з неї, повинні бути у будь-який час надані Учаснику на його вимогу.

Учасник (його представник), який бере участь у Зборах, реєструється з зазначенням кількості голосів, пропорційної його частці в статутному капіталі Товариства. Перелік Учасників (їх представників), присутніх на зборах, підписується головою та секретарем зборів.

До компетенції Зборів належить, зокрема: внесення змін до Статуту Товариства, у тому числі пов'язаних зі зміною розміру статутного капіталу Товариства (п.п. б п.8.5), виключення учасника із Товариства (п.п. и п.8.5).

З питань зазначених в підпунктах а , б та и пункту 8.5. Статуту, рішення Зборів вважається прийнятим, якщо за нього проголосують Учасники, що володіють у сукупності більш як 50% статутного капіталу Товариства, а з решти питань, - рішення приймається простою більшістю голосів у зборах. (п.8.7)

Як вбачається з п.8.12 Статуту ТОВ Олімпія -О про проведення Зборів, у тому числі позачергових, учасники повідомляються персонально в письмовій формі замовленим листом із зазначенням часу, місця проведення та порядку денного таких Зборів. Повідомлення повинно бути зроблене не менш як за 30 днів до скликання Зборів. Будь-хто з учасників вправі вимагати розгляду питання на Зборах за умови, що воно було ним поставлене не пізніш як за 25 днів до дати їх скликання. Не пізніш як за 7 днів до дати скликання Зборів Учасникам повинна бути надана можливість ознайомитись з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного Зборів, рішення можуть прийматися виключно за згодою всіх присутніх на Зборах Учасників.

Відповідно до п.8.9. Статуту збори скликаються виконавчим органом Товариства не рідше двох разів на рік.

Згідно з п.8.13 Статуту виконавчим органом Товариства є Директор, який здійснює керівництво і вирішує всі питання поточної діяльності Товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції Зборів.

Відповідно до п.8.8. Статуту товариства збори вважаються повноважними, якщо на них присутні Учасники (їх представники), що в сукупності володіють більш як 60% статутного капіталу Товариства.

Господарськими товариствами, згідно зі ст. 79 ГК України, визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Як визначено частиною 1 статті 1 Закону України "Про господарські товариства" та статтею 113 ЦК України, господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Права учасника господарського товариства закріплені у ст. 116 ЦК України та ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", де передбачено, що учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Відповідно до п. "в" ч. 1 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" виключення учасника з товариства віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Частиною другою вказаної статті Закону встановлено, що при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

Згідно з ч. 1 ст. 60 та ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Згідно з ч. 5 ст. 98 ЦК України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Як роз'яснено у п.п. 17, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. При розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Відповідно до п. 21 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону України "Про господарські товариства". Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Як роз'яснено у пп. 2.14 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію".

Отже, як вбачається з положень Статуту ТОВ Олімпія-О , а саме п. 8.12, виключається повідомлення про проведення зборів учасника товариства через представника, в усній чи будь-якій іншій формі, окрім як шляхом направлення особистого рекомендованого поштового відправлення.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачем не було надано доказів повідомлення позивача про проведення загальних зборів оформлених протоколом №4 від 11.06.2015р., не долучено такі докази і до апеляційної скарги.

Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4, як учаснику товариства з 22.10.2006р. належала частка у статутному капіталі Товариства у розмірі 15 500 грн., що відповідає 50% частки Статутного капіталу, інша частка у розмірі 50% належала ОСОБА_3

Виходячи з положень Статуту товариства, а саме п.8.7., рішення про виключення учасників товариства могло відбутися лише за умови голосування обох учасників, оскільки у жодного з них немає частки більше ніж 50%.

Правомірність проведення (як і сам факт проведення загальних зборів від 11.06.2015р.) спростовується наступним:

- 10.06.2015р. - ОСОБА_4 була оформлена довіреність (реєстраційний №889) на ОСОБА_5 представляти інтереси ОСОБА_4 як учасника (засновника) ТОВ Олімпія-О в порядку, передбаченому Статутом товариства, в т.ч. робити від імені останнього заяви про вихід з товариства.

- 11.06.2015р. - (в м. Білгород-Дністровський) ОСОБА_5 отримав нотаріально посвідчену заяву від ОСОБА_4 про вихід зі складу засновників ТОВ Олімпія-О . Заява адресована - ТОВ Олімпія-О (м. Одеса, вул. Ак. Глушко, буд.29).

- 11.06.2015р. за участю ОСОБА_5, який представляв учасників товариства - ОСОБА_4 (50%) та ОСОБА_3 (50%) було проведено загальні збори учасників ТОВ Олімпія-О , з порядком денним із 10 питань. Присутні на зборах - сторонні особи - ОСОБА_7 та ОСОБА_9

Викладене свідчить про те, що при скликанні та проведенні зборів були допущені грубі порушення положень Статуту товариства, а саме:

- п.8.9. - збори скликаються виконавчим органом товариства не рідше 2-х разів на рік;

- п.8.11 - щодо скликання позачергових зборів;

- п.8.12 - повідомлення про проведення зборів, в т.ч. позачергових;

- п.8.13 - щодо виконавчого органу на день проведення зборів 11.06.2015р.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції доходить до висновку, що при проведенні загальних зборів 11.06.2015р. була порушена процедура скликання та проведення зборів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апеляційна інстанція зазначає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту повідомлення позивача особисто про дату і час проведення загальних зборів. А посилання скаржника на підписання повноважною особою спірного рішення, не заслуговують на увагу, з підстав викладених вище.

У зв'язку з викладеним, апеляційна інстанція погоджується з висновком господарського суду про наявність правових підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Олімпія -О" , що оформлене протоколом 34 від 11.06.2015р.

Враховуючи викладене, апеляційна інстанція дійшла висновку, що рішення господарського суду ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та не відповідають вимогам закону.

Відтак, правові підстави для зміни або скасування оскаржуваного рішення господарського суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України,

суд постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпія-О" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 12.06.2017р. у справі №916/2233/16 - без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя В.І. Жеков