Рішення

від 14.07.2017 по справі 925/557/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2017 р. Справа № 925/557/17

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 - директор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Служби автомобільних доріг у Черкаській області до приватного малого підприємства "Зодчий" про стягнення 84 529,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 84 529,19 грн., з яких 73 695,00 грн. збитків, 9059,19 грн. інфляційних втрат та 1775,00 грн. як 3% річних на підставі умов договорів № 85/3-03 на капітальний ремонт вул. Шевченка с. Стецівка Чигиринського району Черкаської області від 28.07.2014 та № 90/3-03 на капітальний ремонт вул. Привокзальне шосе м. Чигирин Черкаська область від 28.07.2014, укладених між сторонами.

Заявою про зміну позовних вимог від 15.06.2017 позивач просить суд стягнути з відповідача лише 73 695,00 грн. сплачених коштів (а.с. 187-190). Дана заява за своїм змістом є заявою про зменшення позовних вимог, яка подана суду в порядку ст. 22 ГПК України, а тому суд прийняв її до розгляду.

В ході розгляду справи позивач свої зменшені позовні вимоги підтримував повністю і просить їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечила через недоведеність правомірності позовних вимог і просить позивачу відмовити.

Заслухавши доводи та пояснення представників обох сторін і дослідивши наявні у справі документи, суд вважає, що у позові слід відмовити повністю, виходячи з такого:

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи вбачається наступне:

28.07.2017 року між сторонами по справі було укладено два договори: № 85/3-03 на капітальний ремонт вул. Шевченка с. Стецівка Чигиринського району Черкаської області від 28.07.2014 та № 90/3-03 на капітальний ремонт вул. Привокзальне шосе м. Чигирин Черкаська область (а.с. 9-14 та 19-24). Умови обох договорів є однотипними.

За їх змістом відповідач прийняв на себе зобов'язання своїми силами і засобами, на власний ризик виконати роботи з капітального ремонту вул. Шевченка с. Стецівка Чигиринського району Черкаської області та вул. Привокзальне шосе м. Чигирин Черкаська область за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам (обласному) відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та в обумовлений договорами термін. Позивач, як Замовник, зобов'язується прийняти закінчений капітальним ремонтом об'єкт і сплатити вартість виконаних робіт.

Склад та обсяги робіт, що складають предмети обох договорів, визначаються на підставі проектно-кошторисної документації.

Відповідач забезпечує виконання робіт протягом 2х місяців з моменту отримання Декларації про початок виконання будівельних робіт за умови постійного фінансування ( Розділи 1,2 обох договорів).

Пунктами 12.3. обох договорів передбачено, що Замовник-позивач до початку робіт може перераховувати Відповідачу-підряднику аванс в розмірі до 30% від вартості обсягу робіт по договору.

Згідно п. 3.1. Договору № 90/3-03 від 28.07.2014, договірна ціна робіт по цьому договору становить 177 354,00 грн.

Згідно п. 3.1. Договору № 85/3-03 від 28.07.2014, договірна ціна робіт по цьому договору становить 68 299,00 грн.

За доводами позивача, платіжними дорученнями № 77 від 30.07.2014 на суму 20 489,00 грн. та № 76 від 30.07.2014 на суму 53 206,00 грн. (а.с. 30,31) позивач перерахував відповідачу ці кошти як аванси на виконання робіт по капітальному ремонту по договорах № 90/3-03та № 85/3-03 від 28.07.2014.

Сплату коштів за обома платіжними дорученнями проведено 18.08.2014, що вбачається зі штампів на них відділення Держказначейства.

При цьому сума перерахованих коштів по кожному вказаному платіжному дорученню строго відповідає розміру авансу 30% від загальної суми по кожному договору, який вказано у призначенні платежу.

За доводами позивача, відповідач у двомісячний строк по договору № 90/3-03 та до 20.12.2014 по додатковій угоді № 3 до договору № 85/3-03 від 28.07.2014 (а.с. 28), не завершив роботи по капітальному ремонту вулиць. За доводами відповідача для цього не вистачало коштів, передбачених договорами.

На підставі цього сторони обмінялися листами з приводу можливого розірвання договорів № 90/3-03та № 85/3-03 від 28.07.2014 (а.с. 123-124) і щодо необхідності повернення сплачених авансів.

У відповідності до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Сторонами не було укладено письмових додаткових угод про розірвання договорів № 90/3-03та № 85/3-03 від 28.07.2014 за їх спільною згодою.

10.06.2016 за вих. № 1229/13 та 1226/13 (а.с. 35,37) позивач направив відповідачу повідомлення/вимоги про відмову від прийняття виконання по договорах № 90/3-03та № 85/3-03 від 28.07.2014 з огляду на втрачений інтерес і просив повернути сплачені за цими договорами аванси в сумах 53 206,00 грн. та 20 489,00 грн.

В останньому засіданні позивач уточнив, що спірні кошти в сумі 73 695,00 грн. позивач просить стягнути з відповідача як сплачені аванси за пунктами 12.3. обох договорів № 90/3-03 та № 85/3-03 від 28.07.2014 (додаткові пояснення від 14.07.17 на обороті).

У відповідності до умов п. 12,3 обох договорів передбачено, що одержані аванси відповідач, як підрядник, повинен використати на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів протягом двох місяців після отримання авансу. По закінченню двомісячного терміну невикористані суми повертаються Замовнику.

За доводами позивача, суми авансу відповідач використав не для придбання матеріалів по договорах № 90/3-03та № 85/3-03 від 28.07.2014, а для інших договорів, що він сам і визнає.

Однак у поясненні від 30.06.2017 (а.с. 229) представник відповідача вказав, що кошти, які отримані в якості авансів по платіжних дорученнях № 77 та 76 від 30.07.2014, відповідачем використані саме для придбання матеріалів для виконання робіт по договорах № 90/3-03та № 85/3-03 від 28.07.2014. Однак через неможливість виконання робіт по цих договорах та за згодою замовника від 30.11.2014 на розторгнення договорів, придбані матеріали були використані на виконання інших договорів із позивачем.

На доказ придбання матеріалів на виконання робіт по договорах № 90/3-03 та № 85/3-03 від 28.07.2014 та по інших договорах із позивачем, відповідач надав копії платіжних доручень та накладних на оплату та отримання будівельних матеріалів, механізмів та ін. (а.с. 195-225).

З цих документів вбачається, що протягом двох місяців, виділених відповідачу за умовами п. 12.3. договорів № 90/3-03 та № 85/3-03 від 28.07.2014 на придбання матеріалів для проведення ремонтних робіт відповідача оплатив будматеріалів на суму 121 588,80 грн. на суму 14 133,00 грн., 61548,48 грн., 58500,00 грн., 27876,90 грн.; оплатив будівельні механізми на суму 4620,00 грн., на суми 1814,98 грн. та здійснив ряд інших платежів.

За цей же період відповідач отримав асфальтобетонні суміші на суму 48750,00 грн., 11503,25 грн., 491,10 грн., бітум дорожній на суму 24792,00 грн., мастику гідроізоляційну на суму 2400,00 грн., асфальтобетон на суму 25000,00 грн., бетонні гарячі суміші на суму 112 500,00 грн. та інші матеріали (а.с. 193-225).

На думку суду, всі ці витратні матеріали необхідні для проведення ремонтних робіт за договорами № 90/3-03 та № 85/3-03 від 28.07.2014.

На запитання суду представник позивача не зміг пояснити, які первинні документи між сторонами свідчать, що придбані відповідачем матеріали за період з 18.08.2014 по 18.10.2014 були придбані ним з метою використання для інших договорів між сторонами, а не для договорів № 90/3-03та № 85/3-03 від 28.07.2014, особливо враховуючи те, що ці матеріали підходять для виконання ремонтних робіт за всіма договорами.

Суд вважає, що матеріалами справи підтверджується, що відповідач здійснив придбання товарів для виконання ремонтних робіт (на повну суму авансів) протягом двох місяців з дати отримання авансів по договорах № 90/3-03 та № 85/3-03 від 28.07.2014 , тим самим виконав умови п. 12.3 обох договорів між сторонами.

Той факт, що через певні обставини, у подальшому, придбані на виконання договорів № 90/3-03 та № 85/3-03 від 28.07.2014 матеріали, за доводами відповідача, були використані на виконання інших договорів, не анулює факт належного виконання відповідачем п. 12.3. договорів № 90/3-03 та № 85/3-03 від 28.07.2014 протягом 2х місяців з часу отримання авансів за цими договорами.

У відповідності до ч. 2 ст. 180 Господарського Кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно положень ст. 525, 526 ЦК, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вказано вище, пункти 12.3. обох договорів № 90/3-03 та № 85/3-03 від 28.07.2014 передбачають, що лише невикористані відповідачем авансові кошти для придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів протягом двох місяців з часу їх отримання підлягають поверненню позивачу у справі. Ця умова обох договорів є істотною, з приводу якої сторони дійшли спеціальної згоди, а тому вона повинна виконуватися обома сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач на суму отриманих від позивача авансів протягом двох місяців придбав необхідні для проведення капітальних ремонтів матеріали по вказаних договорах. Використання цих матеріалів у майбутніх періодах на інші договори із позивачем, не анульовує вищевказану обставину і не свідчить про порушення відповідачем умов п. 12.3. обох договорів, що б тягнуло за собою обов'язок повернення невикористаних авансів.

Позивач не має належних і переконливих доказів, що придбані відповідачем у двохмісячний строк матеріали за спірні аванси точно придбавалися ним для інших договорів, а не для договорів № 90/3-03 та № 85/3-03 від 28.07.2014.

Доводи представника позивача про те, що відповідач не виконав ремонтні роботи за договорами № 90/3-03 та № 85/3-03 від 28.07.2014 року і з цих підстав повинен повернути суми авансів, які за призначеннями платежів платилися з метою придбання матеріалів для виконання ремонтних робіт, суд відхиляє. Як вказав сам представник позивача у письмових поясненнях від 14.07.17 (оборот), кошти він просить стягнути як аванси на підставі пунктів 12.3 обох договорів № 90/3-03 та № 85/3-03 від 28.07.2014. За умовами цих пунктів повернення авансів проводиться виключно у випадку, якщо протягом двох місяців з часу отримання авансів вони не будуть використані відповідачем на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів. Настання цієї обставини позивач не довів зібраними у справі доказами.

На підставі викладеного правомірність позовних вимог не доведена, а тому у позові слід відмовити повністю.

При відмові в позові судові витрати покладаються на позивача та відшкодуванню йому не підлягають.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 18 липня 2017 року

Суддя Н.М. Спаських