Постанова

від 12.07.2017 по справі 915/2/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2017 р.Справа № 915/2/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді: Принцевської Н.М.;

суддів: Лисенко В.А., Ярош А.І.;

При секретарі судового засідання Бендерук Є.О.;

За участі представників сторін:

Від ТОВ "Чернівціфармація" - ОСОБА_1, довіреність №б/н, від 10.01.17;

від Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧЕРНІВЦІФАРМАЦІЯ» , м.Київ

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.03.2017 року

по справі №915/2/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Чернівціфармація» , м.Київ

до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Миколаїв

про визнання недійсним рішення

В С Т А Н О В И В:

В січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівціфармація» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №37-ріш від 15.10.2016 року у справі № 2-26.250/36-2016.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 15.03.2017 (суддя - Фролов В.Д.) по справі №915/2/17 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю „Чернівціфармація» звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.03.2017 року у справі №915/2/17, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.

Заявник апеляційної скарги вважає, що дії територіального відділення Антимонопольного комітету при направленні вимоги та прийнятті рішення є нечіткими, непрозорими, нелогічними та непослідовними, а також такими, що не відповідали подіям та фактам, які мали місце. Зокрема, саме через некоректне формулювання преамбули вимоги та питань, які не співвідносились із метою направлення вимоги, а, відтак, з вини територіального відділення, Товариство з обмеженою відповідальністю „Чернівціфармація» було позбавлене повної інформації щодо дійсних підстав її витребування за вимогою, та, відповідно, реагування на вимогу шляхом надання в повному обсязі запитуваної інформації та документів.

Також позивач зазначає, що суд при прийнятті рішення не надав належної оцінки тому, що, з огляду на зміст рішення, територіальне відділення вже володіло інформацією, що товариство не приймало участь у закупівлях за державні кошти ще на момент формування вимоги, в т.ч. пунктів 12-13. Відтак, позивач зазначає, що не міг надати іншої інформації про закупівлі, окрім тієї, що була надана в листі.

Крім того, Товариства з обмеженою відповідальністю „Чернівціфармація» в апеляційній скарзі наголошує на тому, що у вимозі, посилаючись на проведення дослідження ринку лікарських засобів наркотичного походження , територіальне відділення вимагало інформацію, яка не стосувалась дослідження цього товарного ринку і не могла вплинути на висновок про конкурентне середовище на ринку лікарських засобів наркотичного походження. Тобто, на думку позивача, ця інформація стосується господарської діяльності і не може розцінюватись як така, що необхідна для проведення дослідження ринку лікарських засобів наркотичного походження

Апелянт вказує, що відповідач не зазначав у прийнятому рішенні, а також не надав до суду першої інстанції (в якості доказу) документу, який би свідчив про факт використання інформації відносно Товариства з обмеженою відповідальністю „Чернівціфармація» , яка витребувалась вимогою.

Отже, на думку заявника апеляційної скарги, такі дії відповідача свідчать про безпідставність направлення вимоги та про відсутність потреби у відповідача у інформації, яка запитувалась.

11.05.2017 до Одеського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою ти безпідставною, а судове рішення таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Крім того, 15.05.2017 до Одеського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги позивача без його участі у зв'язку з тим, що Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України не має можливості через обмежене фінансування на відрядження забезпечити участь представника у розгляді даної судової справи.

В судовому засіданні по справі №915/2/17 був присутній представник позивача, який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, наполягав на її задоволенні та на скасуванні рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Судова колегія розглядає апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами та письмовими поясненнями учасників судового процесу, оскільки явка сторін не була визнана обов'язковою ухвалами суду, а повний текст постанови направляється сторонам у встановленому порядку.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, повторно розглядає матеріали господарської справи та викладені в апеляційній скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Голова Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України звернувся до позивача з вимогою про надання інформації від №2-292/80-632 від 29.04.2016 у п'ятнадцяти денний термін, зокрема документів перерахованих у вимозі (а.с.47-48, 124).

Дана вимога отримана представником позивача, що підтверджується наявним в матеріалах поштовим повідомленням про вручення (а.с. 125).

Позивач у листі №3/2016-1 від 26.05.2016, надав часткову інформацію та уточнив підстави вимоги. (а.с. 126)

У зв'язку із зазначеним, Голова Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України звернувся до позивача з листом №2-292/80-792 від 07.06.2016 щодо надання інформації та надано роз'яснення на питання, що ставилися у вимозі від 29.04.2016, які були не зрозумілі позивачу. (а.с.127).

Зазначений лист було направлено на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням №5400128007284. Згідно з Актом відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного сайту державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта від 21.06.2016 №120-10/1368, вказаний лист надійшов до відділення поштового зв'язку №80 в м.Києві та в той же день відправлено за зворотною адресою через відсутність адресата.

13.02.2016 лист Голови Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №2-292/80-792 від 07.06.2016 повернуто адресату у зв'язку з відсутністю адресата.

Пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» чітко визначено, що неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Враховуючи викладене та норми чинного законодавства про захист економічної конкуренції, відповідачем 18.07.2017 листом №2-292/80-994 направлено позивачу розпорядження від 13.07.2016 №39-р про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. (а.с.132-133)

04.08.2016 від ТОВ Чернівціфармація до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшов лист про продовження строку для надання пояснень з приводу обставин справи, у зв'язку з тим, що позивач тільки 28.07.2016 отримав лист з розпорядженням №39-р про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Листом від 05.08.2016 відповідач продовжив строк подання витребуваної інформації до 12.08.2016.

У відповідь на Лист-продовження позивач листом від 11.08.2016 №11-08/1 зазначає, що запитувана інформація ніяким чином не стосується виконання завдань, передбачених про захист економічної конкуренції.

Як наслідок, 25 жовтня 2016 року адміністративна колегія Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення № 37-ріш у справі № 2-26.250/36-2016 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» .

Даним рішенням Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України:

- визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівціфармація» , код ЄДРПОУ 39091252, які полягали у неподанні інформації на питання пунктів 1-14 вимоги про надання інформації від 29.04.2016 №2-292/80-632 у встановлений головою територіального відділення строк, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки;

- за порушення, зазначені в пункті 1 цього рішення, накласти на Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівціфармація» , код ЄДРПОУ 39091252, штраф у розмірі 68 000 гривень.

Зі змісту оспорюваного рішення вбачається, що штраф застосовано до ТОВ «Чернівціфармація» за вчинення порушення, передбаченого п.13-ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , у вигляді подання інформації не в повному обсязі територіальному відділенню АМК у встановлені головою територіального відділення строки.

Слід зазначити, що після прийняття оскаржуваного рішення №37-ріш від 15.10.2016 року на адресу відповідача від позивача 23.11.2016 надійшов лист №9 від 16.11.2016, в якому в повному обсязі надано інформацію та документи які запитувались відповідачем вимогою №2-292/80-632 від 29.04.2016 (а.с.137-139).

Позивач з рішенням адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.10.2016 по справі №2-26.250/36-2016 не погодився, вважає його необґрунтованим і неправомірним, що і стало підставою для звернення до суду по даній справі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства визначено, що правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України, і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. З огляду на зміст наведеної норми, статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України.

З аналізу статей 1, 3, 5, 14 Закону України Про Антимонопольний комітет України вбачається, що розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведення розслідування за цими заявами і справами, а також встановлення суб'єктом господарювання монопольного становища на ринку, визначення меж товарного ринку, є виключною компетенцією органів Антимонопольного комітету України і не входить до повноважень інших органів державної влади.

Статтею 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» встановлено, що Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Статтею 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення прав інших суб'єктів господарювання чи споживачів.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав у відповідача для направлення вимоги №2-292/80-632 від 29.04.2016 та збору інформації, а також з ненаданням позивачем повної та достовірної інформації відповідно до зазначеної вимоги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

У відповідності до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з п. 14 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

У п. 13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011 № 15 зазначено, що у перевірці правильності застосування органами Антимонопольного комітету України пунктів 13 та 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" судам необхідно враховувати, що зазначені органи не обмежені у виборі джерела для отримання інформації, необхідної для виконання їх завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Обов'язок з надання інформації передбачено статтею 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а обсяг запитуваної інформації повинен відповідати змістовному колу цих завдань.

Судам у розгляді справ про неподання інформації чи подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню слід з'ясовувати, чи було повідомлено суб'єкта господарювання про необхідність надання ним відомостей та у який саме спосіб, а також причини, з яких відомості не було надано або надано невчасно.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною 2 ст. 12 зазначеного Закону передбачено, що повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 цього Закону у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження, між іншим, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом (пункт 5 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо подання суб'єктами господарювання документів, інформації тощо, необхідних для виконання цими органами завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, є обов'язковими для виконання у визначені ними строки.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (ч. 2 ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Згідно з ч. 1 ст. 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Тобто виходячи зі змісту статей 22, 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо подання суб'єктами господарювання документів, інформації тощо, необхідних для виконання цими органами завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, є обов'язковими для виконання у визначені ними строки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 14.08.2012 зі справи № 08/03/26/64/2011.

Законодавством України не передбачено спеціальної форми, а так само і порядку надсилання відповіді на запит про надання інформації. Отже, така інформація може надаватися в будь-якій не забороненій законом формі та спосіб, з огляду, водночас, на те, що заперечення органом Антимонопольного комітету України подання суб'єктом господарювання інформації потребує подання останнім належних доказів на підтвердження своїх доводів стосовно належного виконання обов'язку з надання витребуваної інформації.

Доказів на підтвердження того, що позивач надав інформацію у встановлені строки та в необхідних обсягах, яка вимагалась відділенням у вимозі в матеріали справи не містять, а позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження наведеного суду не надано.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду відхиляє доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості і недоцільності вимог Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, оскільки ст. 19 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що під час розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від суб'єктів господарювання.

Втручання суб'єктів господарювання у діяльність Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень забороняється, за винятком випадків, визначених законами України.

Отже, законодавство про захист економічної конкуренції не уповноважує суб'єкта господарювання на власний розсуд вирішувати питання доцільності витребування органом Антимонопольного комітету України інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, чи повноважень цього органу.

Доводи скаржника про те, що органи Антимонопольного комітету України не наділені повноваженнями на витребування інформації під час проведення досліджень, а тому були й відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає необґрунтованими та безпідставними виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного переліку випадків, за яких уповноважені особи органів Антимонопольного комітету України мають право вимагати надання певної інформації у суб'єктів господарювання та інших осіб.

Пунктом 5 частини 1 статті 17 Закону України Про Антимонопольний комітет України встановлено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Колегія суддів зазначає, що обов'язок надання інформації на запит (вимогу) уповноваженої особи органу Антимонопольного комітету України повинен виконуватись суб'єктом господарювання незалежно від того, чи розпочата органом Антимонопольного комітету України справа про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Інформація може бути витребувана як під час розгляду заяв, так і під час розгляду справ, а також в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, виходячи з положень вищезазначених норм чинного законодавства, Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у межах наданих йому повноважень мало право витребувати у ТОВ «Чернівціфармація» відповідну інформацію, а ТОВ «Чернівціфармація» у свою чергу зобов'язане було надати таку інформацію у встановлені строки.

У зв'язку з тим, що невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, відповідно до ч.2 ст. 22 Закону України Про захист економічної конкуренції , тягне за собою передбачену законом відповідальність, а «Чернівціфармація» зазначені вимоги не виконало, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивача правомірно, згідно з положеннями вказаного Закону, притягнуто до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції і відсутні підстави для скасування рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 37-ріш від 25.10.2016 у справі № 2-26.250/36-2016.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧЕРНІВЦІФАРМАЦІЯ» задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.03.2017 року у справі №915/2/17 залишається без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧЕРНІВЦІФАРМАЦІЯ» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.03.2017 року у справі №915/2/17 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.03.2017 року у справі №915/2/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: А.І. Ярош

ОСОБА_2