Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/2428/15-ц
Провадження № 2-з/376/15/2017
УХВАЛА
"04" травня 2017 р. суддя Сквирського районного суду Київської області Ярошенко С.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,
встановив:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області, Фермерського господарства ТЕХНО-ФАРМ , відділу Держгеокадастру у Сквирському районі про визнання наказу про затвердження проекту землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки недійсним; про визнання договорів оренди і суборенди землі недійсними; про визнання дій відповідача неправомірними; про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Представник позивача, в порядку забезпечення позову, просить заборонити вчиняти певні дії, а саме: заборонити ОСОБА_3, Фермерському господарству ТЕХНО-ФАРМ , а також будь-кому і на будь-яких правових підставах користуватися спірною земельною ділянкою площею 5,9184 га, розташованою на території Антонівської сільської ради Сквирського району Київської області, кадастровий номер 3224080300:02:025:0037, яка знаходиться в складі земельної ділянки площею 34,1984 га, кадастровий номер 3224080300:02:025:0001, посилаючись на те, що 03.12.2015 року відкрите провадження по даній справі. Представник відповідача ОСОБА_3, починаючи з січня 2016 року тричі подавав апеляційні скарги на ухвалу суду від 03.12.2015 року.
15.03.2016 року подану апеляційну скаргу Апеляційний суд Київської області повернув апелянту; 03.08. і 11.10.2016 року - відмовив у відкритті провадження.
ОСОБА_3, як сторона у справі, зловживає правами відповідача, що призводить до невиправданого затягування розгляду справи.
В цей же час відповідач ОСОБА_4 господарство ТЕХНО-ФАРМ обробляє спірну земельну ділянку.
З огляду на це позивач позбавлена права на укладення договору оренди земельної частки (пай) і отримання орендної плати. За такої поведінки відповідачів невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Ухвалою суду від 24.11.2016 року заяву задоволено.
05.04.2017 року ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області, ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 24.11.2016 року про забезпечення позову скасовано та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно ч.1-3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до вимог ч.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має
з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх
вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно
виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення
виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати
обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також
відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати
особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати,
що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності
юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і
зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до
уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких
можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
В порушення вимог ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову не зазначено та не надано доказів, які б свідчили про неможливість виконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому, а також не наведено обґрунтувань доцільності вжиття такого заходу забезпечення позову як заборона користуватися спірною земельною ділянкою.
Окрім того, як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_2 не є власником чи користувачем спірної земельної ділянки, а лише претендує на отримання такої земельної ділянки у власність.
Вказані недоліки позбавляють суд дійти до висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також робить неможливим виконання такої ухвали.
Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 151 - 153 ЦПК України,
ухвалив:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, повернути заявнику.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя:ОСОБА_5
Суд | Сквирський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 04.05.2017 |
Оприлюднено | 19.07.2017 |
Номер документу | 67789261 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Сквирський районний суд Київської області
Ярошенко С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні