Постанова

від 09.03.2017 по справі 804/14965/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 р. Справа № 804/14965/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, в якому позивач просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.04.2015 року №0000174602 та №0000164602.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2014 року, за результатами якої складено акт №149/28-01-46-02-05393043 від 20.03.2015 pоку. На підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 07.04.2015 року №0000174602 та №0000164602. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Представник відповідача надав суду заперечення, в яких зазначив, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому контролюючий орган при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В подальшому замінено назву позивача на Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат".

Представник позивача позовні вимоги підтримав, не заперечував щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд ухвалив розглянути справу без участі сторін відповідно до положеньст.128 КАС України в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення:

п. 187.8 ст.187, п. 190.2 ст.190, ст..201, п.208.2 ст.208 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань з ПДВ у грудні 2014 року на 881 грн.

п.198.1, л.198.2, п. 198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту на 5 660 561 грн., в тому числі:

в жовтні 2014 року на 2 162 636 грн.;

в листопаді 2014 року на 1 186 818 грн.;

в грудні 2014 року на 2 311 107 грн.

п.7 розділу III, п.п.1 п. 4 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 N 678, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2013 за N 2094/24626 (діючий на момент вчинення порушення), в частині відображення в податкових деклараціях з ПДВ за жовтень, листопад 2014 року суми нереального придбання товарів (робіт, послуг) та суми податкового кредиту при відсутності права на це згідно з податковою накладною оформленою з порушення вимог ст.201 Податкового кодексу;

п.201.6 Податкового кодексу, внаслідок відображення податкової накладної оформленої на нереальну поставку та складену з порушення вимог податкового законодавства в реєстрі отриманих податкових накладних.

п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 2. розділу III, п. 2 розділу IV Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних , затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013 № 708.

Вищевикладене призвело до порушення п. 200.1, ст.200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 p. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями, діючими в періоді, що охоплений перевіркою), а саме:

завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту в жовтні 2014 року на суму 2 162 636 грн.;

завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту в листопаді 2014 року на суму 1 186 818 грн.;

завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту в грудні 2014 року на суму 2 311 988 грн.

Враховуючи вищевикладене та результати Акту № 84 ПАТ ДМКД на думку перевіряючи порушено:

абз. а п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 p. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями зі змінами та доповненнями, діючими в періоді, що охоплений перевіркою), внаслідок чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в грудні 2014 року на 4 349 658 грн.;

п. 200.3, абз. б п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 p. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями, діючими в періоді, що охоплений перевіркою), внаслідок чого завищено суму, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в грудні 2014 року на 2 330 647 грн.

За результатами перевірки складено Акт №149/28-01-46-02-05393043 від 20.03.2015 pоку на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення від 07 квітня 2015 року:

№0000174602 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 330 647 грн.;

№ 0000164602 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4349658 грн. із застосуванням штрафної (фінансової) санкції у сумі 2174829 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою відображення у декларації з, ПДВ операцій з постачання послуг отриманих від нерезидентів встановлено наступне.

Позивачем до складу податкових зобов'язань по послугах отриманих від нерезидента включено в рядок 7 декларації з ПДВ обсяг в розмірі 6790802 грн., сума ПДВ 1358160 грн.;

До складу податкового кредиту по послугах отриманих від нерезидента включено в рядок 12.4 декларації з ПДВ обсяг в розмірі 16 304 394 грн., сума ПДВ 3 260 879 грн.

Відповідно до п. 180.2 ст. 180 р.V Податкового кодексу України (далі - ПКУ) особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг. Згідно з п.208.2 ст.208 ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст.190 ПКУ.

Базою оподаткування по таких операціях є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань (п.190.2 ст.190 ПКУ).

Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше (п. 187.8 ст.187 ПКУ).

При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Податкова накладна складається в одному примірнику і залишається в отримувача послуг - платника податку. Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов'язань декларації за відповідний звітний період.

Постановою Правління Національного банку України від 31.03.2014 N 180 внесено зміни до Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, якими передбачено, що офіційний курс гривні до долара США розраховуватиметься як середньозважений курс продавців і покупців, що склався поточного робочого дня за даними Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України НБУ. Крім того, уточнено, що офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів діє з часу його встановлення. Постанова зареєстрована в Міністерстві юстиції 1 квітня 2014 р. за №375/25152 та набрала чинності з 4 квітня 2014 року.

Міністерство доходів і зборів України у зв'язку із виданням постанови Правління Національного банку України від 31 березня 2014 року N 180 "Про внесення змін до Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів" листом від 10.04.2014 p. N 8414/7/99-99-15-03-01-17 зазначене наступне.

Для цілей визначення податкових зобов'язань з податків та зборів (у тому числі митних платежів) протягом усієї доби застосовується офіційний курс гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, встановлений Національним банком України, що діє на 0 годин відповідної доби.

В ході проведення перевірки встановлено, що базу оподаткування по послугах отриманих від нерезидента, перша подія по яких - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом ПАТ ДМКД обраховано виходячи з курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, встановлених Національним банком України, на 0 годин дати першої події. При здійсненні авансу на користь нерезидента базу оподаткування ПАТ ДМКД обраховано по курсу іншому ніж діяв на 0 годин дати виникнення податкових зобов'язань.

Враховуючи вищевикладене ПАТ ДМКД при визначенні суми податкових зобов'язань по факту здійснення авансового платежу (п/д № 419 від 29.12.2014 року) Компанії "SIEMENS VAI METALS TECHNOLOGIES GMBH" (контракт № 141161 від 23.06.14) в розмірі 125 550 Євро, базу оподаткування для визначення суми податкових зобов'язань необхідно було обрахувати виходячи із курсу, що діяв на 0 годин 28.12.2014 року (курс НБУ - 19,267976). Враховуючи вищевикладене на думку перевіряючи ПАТ ДМКД занижено суму податкових зобов'язань, що враховується в рядку 7 декларації з ПДВ за грудень 2014 року в розмірі 4 405 грн., крім того ПДВ в розмірі 881 грн.

Згідно п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95р. №88, первинними документами є документи складені у письмовій або електронній формі, які фіксують та підтверджують здійснення господарських операцій.

Головним моментом при розгляді питання віднесення того чи іншого документа до первинного є наявність фіксації у ньому господарської операції (см. Лист ВАСУ от 06.05.2011 г. № 742/11/13-11).

Факт здійснення банківських операцій за рахунком фіксується банківською випискою, обов'язкові реквізити якої приведені у п.п.5.5 Положення про організацію операційної діяльності у банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18.06.2003р. №254. Таким чином, при дотриманні вищевказаних вимог, банківська виписка є первинним документом. Також це підтверджується узагальнюючою податковою консультацією відносно використання банківських виписок як первинних документів, затвердженою наказом від 05.07.2012 року №583.

Враховуючи норми ПКУ, що облік базується на даних бухгалтерського обліку, були обраховані податкові зобов'язання по перерахованих авансах в адресу нерезидентів.

Враховуючи вищевикладене ПАТ ДМКД не занижено суми податкових зобов'язань з ПДВ у грудні 2014 року на 881 грн.

Щодо взаємовідносин між ПАТ ДМКД та ТОВ БІМЕТ (код ЄДРПОУ 24853983), слід зазначити наступне.

До складу податкового кредиту ПАТ ДМКД включено податкові накладні по взаємовідносинах з ТОВ "БІМЕТ" в листопаді 2014 року на загальну суму 125798,4 грн., в т.ч. ПДВ - 20966,4 грн.

Судом встановлено, що ПАТ ДМКД надано до перевірки договір № 14-0220-02 від 02.02.14 по взаємовідносинах з ТОВ БІМЕТ та первинні документи (податкова накладна, видаткова накладна, рахунок-фактура, прибутковий ордер, платіжне доручення, квитанція приймання вантажу).

Згідно вищезазначеного договору ТОВ БІМЕТ поставляє на ПАТ ДМКД заготовки лопатки ротора власного виробництва.

При проведенні аналізу первинних документів (прибуткового ордеру та квитанції про приймання вантажу) встановлено наступне: в квитанції про приймання вантажу в графі Інформація відправника зазначена дата відправки 12.11.2014 року, в графі Інформація отримувача - 17.11.2014 року. Відповідно до сайту автоперевізника delivery-auto.com, дата відправлення вантажу за квитанцією № 1940010507 - 12.11.2014 року м. Стаханов, а дата прибуття - 17.11.2014 року м. Дніпродзержинськ. Згідно прибуткового ордеру наданого до перевірки вантаж оприбутковано ПАТ ДМКД 11.11.2014 року.

ПАТ ДМКД перевіряючим пояснював, що до перевезення вантаж дійсно було задекларовано з 12.11.2014 по 17.11.2014. Але при наявності порожнього транспорту 11.11.2014р. та неспокійної обстановки у регіоні перевізник надав послугу раніше, при цьому в електронній базі дати не міняються.

На підтвердження факту поставки до заперечень до Акту перевірки від 26.03.2015р.№01/428 надано копії листа ТОВ БІМЕТ та корінця квитанції про отримання від 11.11.2014р.

До складу податкового кредиту ПАТ ДМКД включено податкові накладні по взаємовідносинах з ПП Азовтехномет (код за ЄДРПОУ 34027664):

в жовтні 2014 року на загальну суму 865 128,06 грн., в т.ч. ПДВ - 144 188,01 грн.;

в листопаді 2014 року на загальну суму 910 272,78 грн., в т.ч. ПДВ - 151 712,13 грн.;

в грудні 2014 року на загальну суму 582 685,50 грн., у т.ч. ПДВ - 97 114,25 грн.

Судом встановлено, що ПАТ ДМКД надано до перевірки договори підряду по взаємовідносинах з ПП Азовтехномет № 14-0520-02 від 11.09.2014, № 13-1635- 02 від 26.08.2013, № 14-1887-02 від 30.10.2014, 14-0700-02 від 08.04.2014 року та копії первинних документів.

Згідно укладених договорів Замовник (ПАТ ДМКД ) доручає, а Підрядник (ПП Азовтехномет ) зобов'язується виконати роботи по пуско-налагодженню систем охоронно - пожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння, систем зв'язку.

По взаємовідносинах ПАТ ДМКД з ТОВ "Торговий Будинок "Машресурси" ( код ЄДРПОУ 34558157) слід зазначити, що ПАТ ДМКД надано договір № 14-1082-021 від 06.06.2014 року на постачання роликів та первинні документи (податкові накладні, видаткову накладну, прибутковий ордер, рахунок на оплату, паспорти якості) по взаємовідносинах з ТОВ "Торговий Будинок "Машресурси" в жовтні 2014 року.

Відповідно до додатку №5 та реєстру отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року ПАТ "ДМКД" включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 13317,00 грн. по податкових накладних, отриманих від ТОВ "Торговий будинок "Машресурси" ( код ЄДРПОУ 34558157).

В ході перевірки ПАТ ДМКД надано паспорти якості, згідно яких виробником поставлених роликів на ПАТ ДМКД є ТОВ "Торговий Будинок "Машресурси".

До складу податкового кредиту ПАТ ДМКД включено податкові накладні по взаємовідносинам з TOB Донбас - Дніпробуд ЛТД в жовтні 2014 року на загальну суму 457126,14 грн., в т.ч. ПДВ - 76187,69 грн.

ПАТ ДМКД надано до перевірки договір підряду по взаємовідносинах з ТОВ Донбас-Дніпробуд ЛТД та копії первинних документів.

Згідно укладеного договору Замовник (ПАТ ДМКД ) доручає, а Підрядник (ТОВ Донбас-Дніпробуд ЛТД ) зобов'язується виконати капітальні та поточні ремонти основних виробничих засобів Замовника.

По взаємовідносинах ПАТ ДМКД з ТОВ ТК Дон-Поставка , ПАТ ДМКД надано договір № 13-1387-02 від 26.06.13 та первинні документи ( податкові накладні, залізничні накладні, рахунки на оплату, платіжні доручення).

Відповідного додатку №5 та реєстру отриманих податкових накладних до податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2014 року ПАТ "ДМКД", включено до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі;

в жовтні 2014 року на суму - 1 088 804,48 грн.;

в листопаді 2014 року, на суму - 885 140,95 грн.;

в грудні 2014 року, на суму - 1 899 581,52 грн.

По взаємовідносинах ПАТ ДМКД з ТОВ СЛАВМЕЛ ЛТД (код за ЄЗ 38706400) слід зазначити наступне, відповідно до додатку №5 та реєстру отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року ПАТ "ДМКД" включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 626045,71 грн. по податкових накладних отриманих від ТОВ СЛАВМЕЛ ЛТД .

По взаємовідносинах ПАТ ДМКД з TOB "ІНВЕНТ ГРУП" (до 22.01.15 назва підприємства ТОВ "ДОНБАС ПРОМ OIЛ") ПАТ ДМКД надано договори 14-1613-02 від 17.09.14 та 13-0096-02 від 16.01.14 та первинні документи (податкові накладні, товаро-транспортні накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення) по взаємовідносинах з ТОВ "ІНВЕНТ ГРУП" за жовтень, листопад 2014 року.

Відповідно до додатку №5 та реєстру отриманих податкових накладних до податкової декларацій з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2014 року ПАТ "ДМКД'', включено до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі:

в жовтні 2014 року на суму 214 093,37 грн.;

в листопаді 2014 року, на суму 123 848,51 грн.;

в грудні 214 року на суму 314 411,01 грн.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для встановлення порушень з боку позивача стали акти перевірок контрагентів:

згідно даних АС "Податковий блок" сума податкових зобов'язань ПП Азовтехномет за жовтень, листопад, грудень 2014 року становить 0,0 грн. Податкові зобов'язання по податковим деклараціям з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2014 року в ПП Азовтехномет було зменшено за результатами перевірки працівниками Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області (матеріали перевірки від 25.02.2015 №4495/05-81-22-02-10-5);

згідно даних АС "Податковий блок" наявні розбіжності між податковим кредитом ПАТ ДМКД та податковими зобов'язаннями ТОВ "Торговий будинок "Машресурси" в жовтні 2014 року. Податкові зобов'язання по податковій декларації з ПДВ за жовтень 2014 року ТОВ "Торговий будинок "Машресурси" було зменшено за результатами перевірки працівниками Добропільської ОДПІ (Олександрівське від-ня) (матеріали перевірки від 21.01.2015 №3/22/34558157);

згідно даних АС "Податковий блок" сума податкових зобов'язань ТОВ Донбас - Дніпробуд ЛТД за жовтень 2014 року становить 0,0 грн. Податкові зобов'язання по податковим деклараціям з ПДВ за жовтень 2014 року в ТОВ Донбас - Дніпробуд ЛТД зменшено за результатами перевірки працівниками ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області (матеріали перевірки від 04.03.2015 №000091/05-62-22-04/37603579);

згідно даних АС "Податковий блок" сума податкових зобов'язань ТОВ ТК Дон-Поставка за вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року становить 0,0 грн. Податкові зобов'язання по податковим деклараціям з ПДВ за вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року ТОВ ТК Дон-Поставка зменшено за результатами перевірки працівниками ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області (матеріали перевірки від 02.02.2015 року №000007/05-62-22-04-38420586);

податкові зобов'язання по податковій декларації з ПДВ за жовтень 2014 року TOB CЛABMEЛ ЛТД зменшено за результатами перевірки працівниками ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області (матеріали перевірки від 04.03.2015 року №000089/05-62-22-04/38706400);

згідно даних АС "Податковий блок" сума податкових зобов'язань ТОВ "ІНВЕНТ ГРУП" за жовтень, листопад 2014 року становить 0,0 грн., оскільки податкові зобов'язання по податковим деклараціям з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2014 року ТОВ "ІНВЕНТ ГРУП" зменшено за результатами перевірки працівниками Жовтневої ОДПІ м.Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області (матеріали перевірки від 04.02.2015 №5055/05-81-22-02-10-5).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем задекларовано грошові зобов'язання з податку на додану вартість (договори, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, тощо). Складені контрагентом податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення, а придбані позивачем товари та послуги використані у власній господарській діяльності, що не заперечується матеріалами перевірки.

Правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, у постанові цього суду від 31.01.2011 року № 14/11 у справі за позовом закритого акціонерного товариства Мукачівський лісокомбінат до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм Закону Верховний Суд України дійшов висновку про те, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Верховний Суд України у вказаному рішенні також наголосив, що такий висновок узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності .

Також суд звертає увагу на рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2007 року, про порушення Україною статті 1 Першого протоколу у справі Інтерсплав проти України .

Так, у п. 37 рішення вказується: Заявник стверджував, що він сплачував податки відповідно до Закону і ці платежі перевірялись декілька разів державними органами. Він зазначив, що він не несе відповідальності за діяльність інших компаній, у яких він купував металевий брухт, ціна на який включала ПДВ. Обов'язок сплачувати це ПДВ покладався на ці компанії, а не на заявника. Заявник підкреслив, що він не мав ні компетенції, ні можливості контролювати господарську діяльність інших підприємств і ситуація, на яку посилається Уряд, вказує на незадовільну діяльність податкових органів, за які заявник не повинен нести відповідальність. Він далі підкреслював, що численні перевірки його діяльності які здійснювалися податковими органами, не виявили порушень, на підставі яких останні могли б ґрунтувати свої відмови .

Відповідно до п. 38 рішення зазначено: На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів для запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б указували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань .

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Також, суд зазначає, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (Ухвала ВАСУ від 20.01.2015 року № К/800/15312/13).

Щодо врахування в акті перевірки №149/28-01-46-02-05393043 від 20.03.2015 pоку результатів перевірки від 19.02.2015 року акт №84/28-01-46-02-05393043, суд зазначає, що Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2016 року визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 05.03.2015 року №0000124602, №0000114602, які винесені за результатами перевірки від 19.02.2015 року акт №84/28-01-46-02-05393043.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС від 07.04.2015 року №0000174602 та №0000164602.

Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 131609,01 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова