Постанова

від 10.07.2017 по справі 813/1935/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2017 року № 813/1935/17

о 14 год. 29 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Палюк М.М., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Приватного акціонерного товариства Славутський солодовий завод , представник - ОСОБА_1 до Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, представник - не прибув Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, представник - ОСОБА_2 про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство Славутський солодовий завод звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України у якому просило:

- визнати протиправними і скасувати частково податкове повідомлення - рішення Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України № НОМЕР_1 від 06.02.2017 року;

- визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України № НОМЕР_2 від 11.05.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не згідний із висновками відповідача викладеними в акті перевірки, на підставі яких прийнято спірні рішення.

Позивач вважає спірні рішення відповідачів неправомірними, та такими що підлягають скасуванню з наступних підстав.

З акту перевірки та додатку № 1 до нього випливає, що по Контракту № 36 від 10.03.2016 року укладеному між ПАТ ССЗ та Kristal CF день закриття заборгованості нерезидента визначався по даті зарахування коштів на поточний банківський рахунок ПАТ Славутський солодовий завод , а не по даті зарахування коштів на розподільчий рахунок підприємства.

На думку позивача, вказані обставини встановлені контролюючим органом неправильно і такий підхід прямо суперечить вимогам чинного законодавства.

Позивач зазначає, що заборгованість нерезидента Kristal CF по контракту № 36 від 10.03.2016 року за експортовану 14.06.2016 року продукцію вже 17.10.2016 року поступила у повному обсязі на розподільчий банківський рахунок позивача, що підтверджується випискою з рахунку № 37 від 17.10.2016 року.

В цей же день бухгалтерією позивача здійснено необхідні бухгалтерські проводки у регістрах бухгалтерського обліку, тобто відображено одержання коштів від покупця продукції та відповідну заборгованість покупця закрито. Тоді ж, 17.10.2016 року, банком перераховано частину валютної виручки (35%) в сумі 4200 Євро на поточний валютний рахунок позивача, що підтверджується випискою з рахунку № 36 від 17.10.2016 року. Решту 65% валютної виручки в сумі 7800 Євро 18.10.2016 року було спрямовано банком для обов'язкового продажу, згідно постанови Правління НБУ від 14.09.2016 року № 386.

Подальше зарахування коштів від обов'язкового продажу валюти, у гривні, в сумі 219184,47 грн., на гривневий поточний рахунок позивача відбулось також 18.10.2016 року.

Однак в додатку №1 до акту перевірки визначено період нарахування пені з 13.10.2016 року по 17.10.2016 року (тоді як правильним був би період з 13.10.2016 року по 16.10.2016 року), - в частині суми, що підлягала обов'язковому продажу з розподільчого рахунку, тобто за датою надходження гривневого еквіваленту відпродажу валюти на поточний рахунок підприємства, внаслідок чого нараховано додаткову пеню за 1 день в сумі 665,52 грн.

Позивач вважає, що такий підхід застосовано неправомірно, оскільки згідно ст. 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , порушенням вважається недотриманням строків, передбачених статтею 1 та 2 Закону, а саме, пеня розраховується в період, що перевищує 90 днів від дати митного оформлення продукції до дати зарахування валютної виручки на валютні рахунки резидента, а не за період, що перевищує 90 днів від дати митного оформлення продукції до дати зняття експортної операції з валютного контролю уповноваженим банком, за процедурою п. 2.3 Інструції, затвердженої Постановою НБУ № 136 від 24.03.1999 року.

В акті перевірки міститься посилання на пункт 1.2. постанови Правління НБУ від 16.06.2016 року № 347 Про затвердження змін до ОСОБА_3 про порядок здійснення контролю за еспортними, імпортними операціями , у якому зокрема йдеться про те, що ОСОБА_4 контролює дотримання резидентом установлених законодавством строків експортною операцією резидента, якщо на дату митного оформлення або виконання резидентом робіт розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли, або надійшли не повному обсязі)... , - хоча ця ОСОБА_3 регулює лише порядок і підстави здійснення банком валютного контролю, а підставою для застосування пені є виключно положення Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті . ОСОБА_3 частково суперечить нормам вищевказаного Закону, оскільки в Законі чітко визначено валютний рахунок резидента, а ОСОБА_3 містить посилання на поточний.

Усі кошти в повному обсязі надійшли на валютний розподільчий рахунок позивача 17.10.2016 року, а в період з 17.10.2016 по 18.10.2016 року здійснювалась процедура обов'язкового продажу частини валютної виручки, після чого кошти від продажу валюти у гривні поступили на гривневий поточний рахунок резидента.

Враховуючи наведене, позивач вважає що розрахунок пені в додатку № 1 до акту перевірки зроблено невірно.

Окрім того, оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням № НОМЕР_2 від 11.05.2017 року Офісом ВПП ДФС додаткову пеню в сумі 1262,72 грн. нараховано за дні, коли валютна виручка вже поступила на поточний гривневий рахунок позивача.

Позивач вважає, що правильний розмір пені, який має бути сплачений позивачем, становить 15084,45 грн., оскільки у розрахунку пені контролюючого органу не враховано, що кошти надійшли на власний розподільчий рахунок позивача 17.10.2016 року та на цю дату була виконана вимога ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення та письмові докази, просив суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідача - Офісу великих платників податків ДФС викладена у запереченні на позовну заяву, у якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , а саме несвоєчасне отримання валютної виручки від компанії Kristal CF .

Між позивачем та компанією Kristal CF було укладено зовнішньоекономічний контракт від 10.03.2016 року № 36 щодо поставки пиво-вареного ячмінного не обсмаженого солоду у зернах, на виконання умов якого позивачем було здійснено відвантаження товару на загальну суму 23700,00 євро, що засвідчено митною декларацією від 14.06.2016 року №002548.

Згідно ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , з урахуванням п. 1 Постанови НБУ від 07.06.2016 року № 342 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України граничний строк отримання валютної виручки становив 12.10.2016 року відповідно.

Нерезидентом було здійснено оплату на отриманий товар у сумі 23700,00 грн. євро, що засвідчено банківськими виписками від 04.08.2016 року в сумі 7000,00 євро, від 05.08.2016 року в сумі 1900,00 євро, від 17.10.2016 року в сумі 4200,00 євро, від 18.10.2016 року в сумі 7800,00 євро, від 28.11.2016 року в сумів 2800,00 євро.

Контролюючим органом зроблено висновок про те, що валютна виручка від нерезидента надійшла з порушенням законодавчо встановленого строку.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 06.02.2017 року № НОМЕР_1 про застосування 15749,97 грн. штрафних санкцій у вигляді пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Щодо тверджень позивача про те, що датою зарахування валютної виручки вважається зарахування її на відповідний валютний рахунок, а подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, в тому числі з використанням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України і не може вважатися первинним надходженням коштів внаслідок виконання зовнішньоекономічних контрактів, відповідач наступне.

Уповноважений банк зобов'язаний попередньо зарахувати надходження в іноземній валюті, на які згідно абз. 1 п. 2 Постанови Правління НБУ від 14.09.2016 року № 386 встановлено вимогу щодо обов'язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання . Виключно на наступний робочий день, після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок уповноважений банк зобов'язаний без доручення клієнта здійснити обов'язковий продаж надходжень в іноземній валюті в розмірі 75 %.

Кошти в іноземній валюті, перераховані з-за кордону нерезидентом, зараховуються на поточні рахунки резидентів - юридичних осіб через розподільчі рахунки.

При цьому, ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках.

Крім того, відповідно до п. 2.3 розд. 2 ОСОБА_3 про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.1999 №136, банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.

Отже, датою надходження виручки в іноземній валюті є дата надходження коштів на поточний рахунок резидента, який здійснив експортну операцію.

Представник відповідача - Офісу великих платників податків ДФС в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, надав суду додаткові пояснення та письмові докази, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник відповідача - Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України в судове засідання не прибув, заперечень на позовну заяву суду не надав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

16.01.2017 року Офісом великих платників податків ДФС проведено позапланову невиїзну перевірку ПАТ Славутський солодовий завод з питань дотримання вимог валютного законодавства по взаєморозрахунках з нерезидентами Kristal CF № 36 від 10.03.2016 року за період з 01.06.2016 року по 21.12.2016 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 4/28-10-48-11/00377733.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , змінами та доповненнями внесеними та п. 1 Постанови Національного банку України, від 28.07.2016 № 342, від 14.09.2016 року № 386 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України та п. 1.2 Постанови правління Національного банку України від 16.06.2016 року № 347 Про затвердження змін до ОСОБА_3 про порядок здійснення контролю з експортними, імпортними операціями і змінами та доповненнями при проведенні розрахунків нерезидентом Kristal CF по контракту № 36 від 10.03.2016 року за період 01.06.2016 року по 21.12.2016 року за що відповідно до статті 4 цього ж Закону нараховано пеню за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми вартості недопоставленого товару по імпорту перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

06.02.2017 року Львівським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України прийнято податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1, на підставі акта перевірки № 4/28-10-48-11/00377733 від 16.01.2017 року встановлено порушення ст. 1 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті із змінами та доповненнями, п. 1 Постанови Національного банку України, від 28.07.2016 № 342, від 14.09.2016 року № 386 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України та п. 1.2 Постанови правління Національного банку України від 16.06.2016 року № 347 Про затвердження змін до ОСОБА_3 про порядок здійснення контролю з експортними, імпортними операціями і змінами та доповненнями та на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54. ПК України, ст. 4 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті із змінами та доповненнями застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у сфері ЗЕД у розмірі 15749,97 грн.

11.05.2017 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України прийнято податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2, на підставі акта перевірки № 4/28-10-48-11/00377733 від 16.01.2017 року та Рішення ДФС Про результати розгляду скарги від 14.04.2017 року № 7981/6/99-99-11-01-02-25 встановлено порушення ст. 1 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті із змінами та доповненнями, п. 1 Постанови Національного банку України, від 28.07.2016 № 342, від 14.09.2016 року № 386 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України та п. 1.2 Постанови правління Національного банку України від 16.06.2016 року № 347 Про затвердження змін до ОСОБА_3 про порядок здійснення контролю з експортними, імпортними операціями і змінами та доповненнями та на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54. ПК України, ст. 4 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті із змінами та доповненнями застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у сфері ЗЕД у розмірі 1262,72 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 року № 185/94-ВР із змінами та доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Згідно п. 1 Постанови правління Національного банку України Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України , установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно п. 1.2. Постанови правління Національного банку України Про затвердження змін до ОСОБА_3 про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями від 16.06.2016 року № 347, ОСОБА_4 згідно з цією ОСОБА_3 контролює дотримання резидентом установлених законодавством строків розрахунків за:

експортною операцією резидента, якщо на дату митного оформлення або виконання резидентом робіт [надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі)] розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією.

Стаття 161 КАС України встановлює, що суд крім іншого повинен перевірити кожну обставину, що входить до підстав позову або підстав заперечення, і з'ясувати, якими саме доказами кожна з них підтверджується або спростовується, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього ж Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Позивачем на підтвердження обґрунтування позовних вимог надано суду копії наступних доказів:

- виписок з рахунку від 17.10.2016 року № 36, від 17.10.2016 року № 37, від 18.10.2016 року № 38, від 18.10.2016 року № 174.

Судом встановлено що, згідно акту перевірки від 16.01.2017 року № 4/28-10-48-11/00377733 та додатку №1 до нього (Розрахунку пені у сфері ЗЕД по експортних операціях) по Контракту №36 від 10.03.2016 року укладеному між ПАТ Славутський солодовий завод та Kristal CF , день закриття заборгованості нерезидента визначався контролюючим органом по даті зарахування коштів на поточний банківський рахунок ПАТ Славутський солодовий завод , а не по даті зарахування коштів на розподільчий рахунок підприємства.

Заборгованість нерезидента Kristal CF по контракту № 36 від 10.03.2016 року за експортовану продукцію 17.10.2016 року поступила у повному обсязі на розподільчий банківський рахунок ПАТ Славутський солодовий завод №26033000675900/ EUR у Філії КІБ ПАТ Креді ОСОБА_4 , що підтверджується відповідною випискою з рахунку. І в цей же день бухгалтерією ПАТ Славутський солодовий завод здійснено бухгалтерські проводки у регістрах бухгалтерського обліку, відображено одержання коштів від покупця продукції та відповідну заборгованість покупця закрито.

17.10.2016 року банком перераховано частину валютної виручки на поточний валютний рахунок ПАТ Славутський солодовий завод , що підтверджується долученою до матеріалів справи банківською Випискою з рахунку від 17.10.2016 року №36

Подальше зарахування коштів від обов'язкового продажу валюти, у гривні, на поточний гривневий рахунок ПАТ Славутський солодовий завод відбулось 18.10.2016 року, що і підтверджується відповідною Випискою з рахунку від 18.10.2017 р. № 174.

З цих підстав судом враховується обґрунтування позовних вимог позивача в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 06.02.2016 року в частині застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 665,52 грн., оскільки відповідачем нараховану спірну пеню не згідно вимог вищевказаного Закону.

Суд погоджується із твердженням позивача, що розмір пені, який має бути сплачений ПАТ Славутський солодовий завод , становить 15084,45 грн., оскільки у розрахунку пені контролюючого органу не враховано, що кошти надійшли на власний розподільчий рахунок ПАТ Славутський солодовий завод 17.10.2016 року та цього ж дня позивачем виконано вимогу ст. 1 згаданого Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюти щодо надходженння валюти на валютні рахунки резидента в уповноваженому банку.

Сам по собі рух коштів з розподільчого рахунку на валютний рахунок одного і того ж платника на дмуку суду не є складом порушення позивачем строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності не ґрунтується на вимогах Закону.

Також приходить до висновку щодо протиправності нарахування відповідачем позивачу додаткової пені в сумі 1262,72 грн. та прийняті податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 11.05.2017 року, оскільки такі нарахування здійсненні за дні, коли валютна виручка вже поступила на поточний гривневий рахунок позивача.

З цих же підстав судом не враховуються заперечення відповідача.

Вказана позиція суду повністю узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 13.07.2016 р. у справі К 800/6472/16

Жодних інших належних та допустимих доказів порушення позивачем вимог законодавства щодо предмету спору відповідачем суду не надано.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги про визнання протиправними і скасування прийнятих відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню повністю.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати частково податкове повідомлення-рішення Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України № НОМЕР_1 від 06.02.2017 року в частині застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 665,52 грн.

3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України № НОМЕР_2 від 11.05.2017 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на користь Приватного акціонерного товариства Славутський солодовий завод (ЄДРПОУ 00377733, вул. Богдана Хмельницького, 43, с. Крупець, Славутський район, Хмельницька область) 1600,00 грн. сплаченого судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 17.07.2017 року.

Суддя Гавдик З.В.