Постанова

від 28.11.2017 по справі 813/1935/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/8456/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р.М., Улицького В.З.

за участю секретаря Мельничук Б.Б.

представника апелянта ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року у справі № 813/1935/17 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Славутський солодовий завод до Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просить визнати протиправними і скасувати частково податкове повідомлення - рішення Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України № НОМЕР_1 від 06.02.2017 та визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України № НОМЕР_2 від 11.05.2017.

Позовні вимоги мотивує тим, що позивач не згідний із висновками відповідача викладеними в акті перевірки, на підставі яких прийнято спірні рішення, оскільки згідно ст. 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , порушенням вважається недотриманням строків, передбачених статтею 1 та 2 Закону, а саме, пеня розраховується в період, що перевищує 90 днів від дати митного оформлення продукції до дати зарахування валютної виручки на валютні рахунки резидента, а не за період, що перевищує 90 днів від дати митного оформлення продукції до дати зняття експортної операції з валютного контролю уповноваженим банком, за процедурою п. 2.3 Інструції, затвердженої Постановою НБУ № 136 від 24.03.1999.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.07.2017 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним і скасовано частково податкове повідомлення-рішення Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України № НОМЕР_1 від 06.02.2017 в частині застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 665, 52 грн.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України № НОМЕР_2 від 11.05.2017.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на користь Приватного акціонерного товариства Славутський солодовий завод (ЄДРПОУ 00377733, вул. Богдана Хмельницького, 43, с. Крупець, Славутський район, Хмельницька область) 1600, 00 грн сплаченого судового збору.

Вказану постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права та є незаконною, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , а саме несвоєчасне отримання валютної виручки від компанії Kristal CF .

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Крім цього пояснив, що Львівське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби не являється юридичною особою, а відтак не може бути відповідачем. З огляду на це порушено правила територіальної підсудності.

В судовому засіданні представник позивача заперечив щодо задоволення та надав пояснення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представників апелянта та позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що між позивачем та компанією Kristal CF було укладено зовнішньоекономічний контракт від 10.03.2016 № 36 щодо поставки пиво-вареного ячмінного не обсмаженого солоду у зернах, на виконання умов якого позивачем було здійснено відвантаження товару на загальну суму 23700, 00 євро, що засвідчено митною декларацією від 14.06.2016 №002548.

Нерезидентом було здійснено оплату на отриманий товар у сумі 23700, 00 грн. євро, що засвідчено банківськими виписками від 04.08.2016 в сумі 7000, 00 євро, від 05.08.2016 в сумі 1900, 00 євро, від 17.10.2016 в сумі 4200, 00 євро, від 18.10.2016 в сумі 7800, 00 євро, від 28.11.2016 в сумі 2800, 00 євро.

16.01.2017 Офісом великих платників податків ДФС проведено позапланову невиїзну перевірку ПАТ Славутський солодовий завод з питань дотримання вимог валютного законодавства по взаєморозрахунках з нерезидентами Kristal CF № 36 від 10.03.2016 за період з 01.06.2016 по 21.12.2016.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 4/28-10-48-11/00377733.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , змінами та доповненнями внесеними та п. 1 Постанови Національного банку України, від 28.07.2016 № 342, від 14.09.2016 № 386 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України та п. 1.2 Постанови правління Національного банку України від 16.06.2016 № 347 Про затвердження змін до Інструкції про порядок здійснення контролю з експортними, імпортними операціями і змінами та доповненнями при проведенні розрахунків нерезидентом Kristal CF по контракту № 36 від 10.03.2016 за період 01.06.2016 по 21.12.2016 за що відповідно до статті 4 цього ж Закону нараховано пеню за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми вартості недопоставленого товару по імпорту перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

06.02.2017 Львівським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України прийнято податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1, на підставі акта перевірки № 4/28-10-48-11/00377733 від 16.01.2017 встановлено порушення ст. 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті із змінами та доповненнями, п. 1 Постанови Національного банку України, від 28.07.2016 № 342, від 14.09.2016 № 386 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України та п. 1.2 Постанови правління Національного банку України від 16.06.2016 № 347 Про затвердження змін до Інструкції про порядок здійснення контролю з експортними, імпортними операціями і змінами та доповненнями та на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54. ПК України, ст. 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті із змінами та доповненнями застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у сфері ЗЕД у розмірі 15749, 97 грн.

11.05.2017 Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України прийнято податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2, на підставі акта перевірки № 4/28-10-48-11/00377733 від 16.01.2017 та Рішення ДФС Про результати розгляду скарги від 14.04.2017 № 7981/6/99-99-11-01-02-25 встановлено порушення ст. 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті із змінами та доповненнями, п. 1 Постанови Національного банку України, від 28.07.2016 № 342, від 14.09.2016 № 386 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України та п. 1.2 Постанови правління Національного банку України від 16.06.2016 № 347 Про затвердження змін до Інструкції про порядок здійснення контролю з експортними, імпортними операціями і змінами та доповненнями та на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54. ПК України, ст. 4 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті із змінами та доповненнями застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у сфері ЗЕД у розмірі 1262, 72 грн.

Вважаючи такі податкові повідомлення - рішення протиправними позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що розмір пені, який має бути сплачений ПАТ Славутський солодовий завод , становить 15084, 45 грн, оскільки у розрахунку пені контролюючого органу не враховано, що кошти надійшли на власний розподільчий рахунок ПАТ Славутський солодовий завод 17.10.2016 року та цього ж дня позивачем виконано вимогу ст. 1 згаданого Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюти щодо надходженння валюти на валютні рахунки резидента в уповноваженому банку.

Проаналізувавши матеріали справи та законодавчі положення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального однак з неправильним застосуванням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Положеннями ч. 1 ст.4 вказаного Закону передбачено відповідальність за порушення резидентами строків передбачених ст. 1 цього Закону у формі пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Згідно п. 1 Постанови правління Національного банку України Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України , встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно п. 1.2. Постанови правління Національного банку України Про затвердження змін до Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями від 16.06.2016 року № 347, ОСОБА_3 згідно з цією Інструкцією контролює дотримання резидентом установлених законодавством строків розрахунків за експортною операцією резидента, якщо на дату митного оформлення або виконання резидентом робіт (надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі)) розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією.

На підтвердження обґрунтування позовних вимог в суді першої інстанції подано копії з виписок з рахунку від 17.10.2016 № 36, від 17.10.2016 № 37, від 18.10.2016 № 38, від 18.10.2016 № 174.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи що, згідно акту перевірки від 16.01.2017 № 4/28-10-48-11/00377733 та додатку № 1 до нього (Розрахунку пені у сфері ЗЕД по експортних операціях) по Контракту № 36 від 10.03.2016 укладеному між ПАТ Славутський солодовий завод та Kristal CF , день закриття заборгованості нерезидента визначався контролюючим органом по даті зарахування коштів на поточний банківський рахунок ПАТ Славутський солодовий завод , а не по даті зарахування коштів на розподільчий рахунок підприємства.

Заборгованість нерезидента Kristal CF по контракту № 36 від 10.03.2016 за експортовану продукцію 17.10.2016 поступила у повному обсязі на розподільчий банківський рахунок ПАТ Славутський солодовий завод № 26033000675900/ EUR у Філії КІБ ПАТ Креді ОСОБА_3 , що підтверджується відповідною випискою з рахунку. І в цей же день бухгалтерією ПАТ Славутський солодовий завод здійснено бухгалтерські проводки у регістрах бухгалтерського обліку, відображено одержання коштів від покупця продукції та відповідну заборгованість покупця закрито.

17.10.2016 банком перераховано частину валютної виручки на поточний валютний рахунок ПАТ Славутський солодовий завод , що підтверджується долученою до матеріалів справи банківською Випискою з рахунку від 17.10.2016 № 36. Подальше зарахування коштів від обов'язкового продажу валюти, у гривні, на поточний гривневий рахунок ПАТ Славутський солодовий завод відбулось 18.10.2016, що і підтверджується відповідною Випискою з рахунку від 18.10.2017 р. № 174.

З огляду на зазначене колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем нараховану пеню в податковому повідомленні - рішенні № НОМЕР_1 від 06.02.2016 року в частині застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 665, 52 грн, не згідно вимог вищевказаного Закону .

Крім цього контролюючим органом не враховано, що кошти надійшли на власний розподільчий рахунок ПАТ Славутський солодовий завод 17.10.2016 та цього ж дня позивачем виконано вимогу ст. 1 згаданого Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюти щодо надходженння валюти на валютні рахунки резидента в уповноваженому банку.

А тому нарахування відповідачем позивачу додаткової пені в сумі 1262, 72 грн. та прийняті податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 11.05.2017 є протиправним, оскільки такі нарахування здійсненні за дні, коли валютна виручка вже поступила на поточний гривневий рахунок позивача, а сам по собі рух коштів з розподільчого рахунку на валютний рахунок одного і того ж платника не можна вважати порушення позивачем строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Щодо порушень норм процесуального права то тут варто зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 48 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Згідно поданого позову позивач звернувся до відповідачів, а саме Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Як зазначалося вище позивач просив визнати протиправними і скасувати частково податкове повідомлення - рішення Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України № НОМЕР_1 від 06.02.2017 та визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України № НОМЕР_2 від 11.05.2017.

Однак на переконання колегії суддів Львівське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та положення про Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби є юридичною особою, а Львівське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби є відокремленим підрозділом юридичної особи.

Отже Львівське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби не може виступати в якості відповідача, оскільки не являється юридичною особою та відповідно не наділене адміністративною процесуальною правоздатністю в контексті ст. 48 КАС України.

Згідно податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 06.02.2017 прийнятого Львівським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, останнє знаходиться у м. Львові по вул. Стрийській 35.

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби знаходиться в м. Києві по вул. Дегтярівській, 11, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Позивач, ПАТ Славутський солодовий завод , згідно з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зареєстрований в Хмельницькій області в с. Крупеуь по вул. Б.Хмельницького 43.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Враховуючи ч. 2 ст. 19 КАС України позивач скористався своїм правом та звернувся до Львівського окружного адміністративного суду, за місцем знаходження відповідача, а саме за місцем знаходження Львівським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Оскільки колегією суддів встановлено, що Львівське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби не є юридичною особою і не може бути відповідачем у даній справі є підстави вважати, що порушено територіальну підсудність адміністративних справ, адже ні позивач, ні апелянт не знаходяться в територіальній підсудності Львівського окружного адміністративного суду.

Беручи до уваги докази котрі наявні в матеріалах справи та пояснення представників апелянта та позивача, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу потрібно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправним і скасувати частково податкове повідомлення-рішення Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України № НОМЕР_1 від 06.02.2017 в частині застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 665, 52 грн та визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України № НОМЕР_2 від 11.05.2017.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задовольнити частково, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.07.2017 у справі № 813/1935/17 скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Визнати протиправним і скасувати частково податкове повідомлення-рішення Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України № НОМЕР_1 від 06.02.2017 в частині застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 665, 52 грн.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України № НОМЕР_2 від 11.05.2017.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на користь Приватного акціонерного товариства Славутський солодовий завод (ЄДРПОУ 00377733, вул. Богдана Хмельницького, 43, с. Крупець, Славутський район, Хмельницька область) 1600, 00 грн сплаченого судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови складено 01 грудня 2017 року